Рішення

від 29.11.2019 по справі 540/2133/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2133/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - Кізима І.В.,

представника відповідача - Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб`юшн" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2019 р. № 0000280522,

встановив:

Приватне підприємство "Єврокомершл Дистриб`юшн" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2019 р. № 0000280522 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 675000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ "Аграрні Традиції СВ" у липні 2017 року, оскільки реалізацію пива та алкогольних напоїв на адресу цього підприємства підтверджено первинними бухгалтерськими документами, в тому числі доказами безготівкової оплати за поставлений товар. Недоліки первинних документів щодо господарських операцій з постачання товарів не свідчать про їх безтоварність, а відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Відповідач не може посилатися на наявність матеріалів досудового розслідування стосовно контрагента, так як належним доказом може бути виключно вирок, яким зафіксовано факт податкового правопорушення саме за цією господарською операцією.

Ухвалою від 11.10.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 11.11.2019 р. на 13:00 год.

06.11.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що за результатами планової перевірки позивача встановлено факт документального оформлення господарських операцій з відображенням їх в бухгалтерському та податковому обліку без фактичного їх здійснення з контрагентом-постачальником ТОВ "Аграрні Традиції СВ", а саме, реалізація пива та безалкогольних напоїв у липні 2017 року на загальну суму 3000002,33 грн., з яких ПДВ - 500000,39 грн. Так, в укладеному між позивачем та ТОВ "Аграрні Традиції СВ" договорі від 26.07.2017 р. № 260717 місце передачі товару і умови перевезення не зазначені; в порушення умов договору у видаткових накладних не зазначено номера сертифікатів відповідності на продукцію, яку придбаває покупець, відсутні прізвища посадових осіб покупця, які отримували товар; не надано товарно-транспортні накладні. Таким чином, ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з реалізації товарів ТОВ "Аграрні Традиції СВ", а первинні документи складено всупереч норм ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Крім того, у ТОВ "Аграрні Традиції СВ" немає власних та орендованих складських приміщень для розвантаження та зберігання пива; підприємство входило до "конвертаційного центру", ліквідованого в рамках досудового розслідування кримінального провадження від 14.03.2018 р. № 42018171090000055, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних за період липень-грудень 2017 року ТОВ "Аграрні Традиції СВ" формує податкові зобов`язання з реалізації безалкогольних напоїв та пива ТОВ "Добре слово", ТОВ "Автопласт Трейд", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ", ТОВ "Ексито-Холдинг", ТОВ "Зернотрейд СВ", які в подальшому здійснюють реалізацію соняшника, автозапчастин, бітуму, послуг з перевезення. Оскільки позивач здійснив реалізацію товарів невстановленим особам, але кошти надійшли від ТОВ "Аграрні Традиції СВ", яке нібито купило товари, то ці кошти є іншим доходом і підприємство мало включити такі кошти до доходів та сплатити податок на прибуток з отриманих доходів.

Ухвалою від 11.11.2019 р. за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 29.11.2019 р. на 09:00 год.

15.11.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає про те, що відповідачем не спростовано викладених у позовній заяві підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а фактично викладено обставини, що містяться у акті перевірки від 16.08.2019 р. № 114/21-22-14-01/37353912.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 15.07.2019 р. по 09.08.2019 р. посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р., за результатами якої складено акт від 16.08.2019 р. № 114/21-22-14-01/37353912.

У висновках акту перевірки (з урахуванням порушень, які оскаржуються позивачем) зазначено, що встановлено порушення п.п.5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 8604153, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" занижено інші доходи на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товару, від ТОВ "Аграрні Традиції СВ" на загальну суму 250002 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 540000 грн.

Дані висновки ґрунтуються на тому, що позивачем в бухгалтерському обліку задокументовано безтоварні операції з продажу безалкогольних напоїв та пива ТОВ "Аграрні Традиції СВ", які мали місце у липні 2017 року на загальну суму 3000002,33 грн., з яких ПДВ 500000,39 грн., оскільки у видаткових накладних не зазначено номера сертифікатів відповідності на продукцію, відсутні прізвища посадових осіб покупця, які отримували товар, не надано товарно-транспортні накладні, ТОВ "Аграрні Традиції СВ" не має власних або орендованих складських приміщень для розвантаження та зберігання пива, ТОВ "Аграрні Традиції СВ" входило до "конвертаційного центру", ліквідованого в рамках досудового розслідування кримінального провадження від 14.03.2018 р. № 42018171090000055, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України. Оскільки ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" здійснило реалізацію безалкогольних напоїв та пива невстановленим особам, однак кошти надійшли від ТОВ "Аграрні Традиції СВ", то такі кошти є іншим доходом і підприємство мало включити їх до доходів та сплатити податок на прибуток з отриманих доходів.

На підставі акту перевірки відповідачем 23.09.2019 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000280522, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток на 675000 грн., з яких за основним платежем на 540000 грн., за штрафними санкціями на 135000 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

При вирішенні спірних правовідносин суд виходить з наступних приписів законодавства.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.54 ст.14 ПК України доходом є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 затверджене Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Частиною 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (частина 8 розділу 2 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності").

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що 26.07.2017 р. між ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" (продавець) та ТОП "Аграрні Традиції СВ" (покупець) укладено договір № 260717, відповідно до якого продавець передає у власність, а покупець приймає й оплачує алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування і промислові товари в асортименті партіями. Конкретна кількість, асортимент та ціни продукції, яка передається, зазначається у видаткових (товарних, товаросупровідних) накладних, які є невід`ємною частиною договору. Згідно п.2.2 договору продукція передається продавцем покупцю окремими партіями на складі продавця або в іншому погодженому сторонами місці. Датою поставки вважається дата товарної (товарно-транспортної) накладної.

Покупець оплачує вартість кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або внесення готівкових коштів в касу продавця. Підстава для оплати - видаткова (товарна, товарно-транспортна) накладна (п.2.3 договору).

На виконання даного договору позивачем у липні 2017 року було продано ТОВ "Аграрні Традиції СВ" пиво та безалкогольні напої на загальну суму 3000002,33 грн., з яких ПДВ - 500000,39 грн., що підтверджується видатковими накладними від 28.07.2017 р. № РН-0000304, від 27.07.2017 р. № РН-0000303, податковими накладними від 28.07.2017 р. № 304, від 27.07.2017 р. № 303.

Позивачем було виставлено ТОВ "Аграрні Традиції СВ" рахунки-фактури від 28.07.2017 р. № СФ-0000304, від 27.07.2017 р. № СФ-0000303 на оплату поставлених товарів на суму 3000002,33 грн., які сплачені у повному обсязі шляхом зміни сторони зобов`язання на підставі угоди про зміну сторони зобов`язання від 07.08.2017 р. № 1 між ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" (кредитор), ТОВ "Аграрні Традиції СВ" (боржник) та ТОВ "Епсілон-5" (новий боржник), що не заперечується відповідачем.

Вказані первинні документи підтверджують зменшення активів позивача внаслідок вибуття товарів (пива та безалкогольних напоїв) на адресу ТОВ "Аграрні Традиції СВ" та отримання від вказаного контрагента коштів за поставлений товар.

Тобто, первинними бухгалтерськими документами підтверджено рух актів по господарських операціях позивача з ТОВ "Аграрні Традиції СВ", які спричинили реальні зміни майнового стану ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн".

Надані позивачем первинні документи містять відомості, які у повній мірі відображають суть та зміст господарських операцій, підтверджують їх фактичне здійснення.

Доводи відповідача щодо окремих недоліків видаткових накладних суд не бере до уваги, оскільки відсутність у видаткових накладних прізвища посадових осіб покупця, не зазначення номера сертифіката відповідності на продукцію жодним чином не свідчить про недійсність цих документів, а тим паче про безтоварність господарських операцій.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі № 822/2373/17.

Видаткові накладні від 27.07.2017 р. № РН-0000303, від 28.07.2017 р. № РН-0000304 містять підписи особи, яка отримувала товар, скріплені печаткою ТОВ "Аграрні Традиції СВ".

Що стосується необхідності зазначення у видаткових накладних номерів сертифікатів відповідності на продукцію, то вказана вимога є протиправною, так як таких вимог до обов`язкових реквізитів первинного документа не встановлено законодавством.

Також безпідставними є твердження відповідача про безтоварність господарських операцій у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому.

Аналогічні висновки з цього питання сформульовано у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі № 826/13058/15, від 11.09.2018 р. у справі № 804/4787/16, від 27.11.2018 р. у справі №805/3360/17-а.

Оскільки в межах спірних відносин витрати по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувалися, а п.2.2 договору від 26.07.2017 р. № 260717 передбачено, що "продукція передається продавцем покупцю окремими партіями на складі продавця", тобто умовами договору визначено самовивіз продукції покупцем, доводи контролюючого органу в частині вимог до товарно-транспортних накладних є безпідставними.

Також суд не бере до уваги доводи контролюючого органу, як підставу нереальності господарських операцій, про те, що ТОВ "Аграрні Традиції СВ" входило до складу "конвертаційного центру", ліквідованого в рамках досудового розслідування кримінального провадження від 14.03.2018 р. № 42018171090000055, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, оскільки вказане в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку, не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Більше того, в силу вимог ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств не є належним доказом у справі.

Доказів наявності вироків суду відносно позивача чи його контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), відповідачем не надано, а договір, укладений позивачем з ТОВ "Аграрні Традиції СВ" не визнано недійним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що саме по собі внесення кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань, без наявності вироків суду не може розглядатися як беззаперечний доказ відсутності фактичного здійснення спірних операцій.

Аналогічні висновки з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17, від 28.02.2019 р. у справі № 813/3179/16, від 16.01.2018 р. у справі № 2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 р. у справі № 808/2360/17.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Твердження відповідача про відсутність у ТОВ "Аграрні Традиції СВ" необхідних умов для досягнення результатів господарської, економічної діяльності, технічного, робітничого персоналу, власних складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, транспортних засобів, самі по собі не є доказом безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності підприємства як платника податків; ці доводи є оцінкою контрагента, за дії та поведінку яких позивач не може нести відповідальність.

Поряд з цим, як зазначено Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 р. (справа № 804/5541/16), податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто у разі підтвердження реального характеру надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб.

А тому, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем таких доказів до суду не надано і в акті планової перевірки позивача не зазначено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що характер спірних господарських операцій відповідає видам діяльності позивача, а досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для висновку про реальність господарських операцій з реалізації пива та безалкогольних напоїв між ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" та ТОВ "Аграрні Традиції СВ", які мали місце у липні 2017 року.

Положеннями ч.4 ст.70 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відтак, викладені в акті перевірки від 16.08.2019 р. № 114/21-22-14-01/37353912 висновки контролюючого органу, які ґрунтуються виключно на припущеннях, не можуть бути взяті судом до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.09.2019 р. № 0000280522 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" - задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" судовий збір у сумі 10125 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб`юшн" (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 18, оф.409, код ЄДРПОУ 37353912) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73003, м.Херсон, пр.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2019 р. № 0000280522 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2019 р. № 0000280522.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73003, м.Херсон, пр.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб`юшн" (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 18, оф.409, код ЄДРПОУ 37353912) судовий збір у сумі 10125 (десять тисяч сто двадцять п`ять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 грудня 2019 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 111030100