Постанова

від 27.11.2019 по справі 153/257/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 153/257/19-ц

провадження № 61-14110св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів:

Сопруна В. В., Голоти Л. О., Медвецького С. К.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Улютому 2019 року заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2018 року (справа № 153/174/18), який набрав законної сили 03 січня 2019 року, відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 240 Кримінального кодексу України (далі - КК України) і призначено покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800,00 грн.

Судом установлено, що відповідач у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи відсутність у нього як у фізичної особи відповідного спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами на території недіючого кар`єру, розташованого на території земель запасу Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, незаконно за допомогою перфоратора, який працює на стислому повітрі від компресора, в масиві пісковику пробурив отвори, в які в подальшому засипав невибухову руйнівну речовину. Із вказаного масиву відколов 6 блоків каменю пісковику, загальним об`ємом 10,942 куб. м, який відповідно до Переліків корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, та відомостей Держгеонадр України є корисною копалиною загальнодержавного значення.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті

240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Унаслідок незаконних дій ОСОБА_1 державі завдано збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами (видобуванні бутового каменю - пісковику). Загальний розмір збитків, заподіяних державі від порушень законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами, становить 32 236,64 грн.

Посилаючись на викладене, заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури, який звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, просив суд його позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 березня

2019 року позов заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області 32 236,64 грн у рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі

768,40 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, суд першої інстанції виходив з того, що з вини ОСОБА_1 державі заподіяно збитків у зв`язку із незаконним видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2019 року скасовано, позов заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишено без розгляду.

Стягнуто з Могилів-Подільської місцевої прокуратури на користь

ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані заступником керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури підстави альтернативного звернення до суду із позовною заявою не відповідають положенням статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 56 ЦПК України, судовій практиці із зазначеного питання, а також практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), якою керувався суд першої інстанції першої при ухваленні рішення.

Прокурор не навів чіткого і законного обґрунтування підстав здійснення представництва інтересів Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в суді, отже не мав повноважень на ведення справи.

Аргументи учасників справи

Узагальнені аргументи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2019 року, заступник прокурора Вінницької області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить постанову Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру , статей 56, 175, 185, 263, 374, 379 ЦПК України.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, та зазначив відповідний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції не надав оцінки законності стягнення збитків, заподіяних державі від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному їх використанні.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 153/257/19 з Ямпільського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року справу за позовом заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суди встановили, що вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2018 року (справа № 153/174/18) відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 240 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 грн.

Відповідач незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, внаслідок чого завдав державі збитків на загальну суму

32 236,64 грн.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області не зверталася до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 32 236,64 грн та не заперечує щодо можливості здійснення Могилів-Подільською місцевою прокуратурою представництва в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з метою стягнення з відповідача 32 236,64 грн за незаконне надрокористування (повідомлення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 06 лютого 2019 року).

Дзигівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області, яка була потерпілим у кримінальному провадженні про обвинувачення відповідача, претензій до ОСОБА_1 не має (довідка виконавчого комітету Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області

від 18 березня 2019 року № 02-09-221).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга заступника прокурора Вінницької області не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції , прийнятої 19 вересня 2012 року на

1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії ( Menchinskaya v. Russia) , заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, в розмірі 32 236,64 грн. У позовній заяві вказував, що підставою звернення до суду є те, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області не зверталась до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі, при цьому шкода відповідачем не відшкодована, що порушує інтереси держави.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину.

На підтвердження неналежного виконання покладених законом повноважень з боку Державної екологічної інспекції у Вінницькій області прокурор зазначав, що вказаний уповноважений орган не звертався до суду з відповідним позовом у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору та не вжив усіх необхідних заходів для захисту інтересів держави.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані заступником керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури підстави альтернативного звернення до суду із позовною заявою не відповідають положенням статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 56 ЦПК України, судовій практиці із зазначеного питання, а також практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), якою керувався суд першої інстанції першої при ухваленні рішення. Прокурор не навів чіткого і законного обґрунтування підстав здійснення представництва інтересів Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в суді, отже не мав повноважень на ведення справи.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками апеляційного суду та вважає, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду відповідного уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, повинен був захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі 903/129/18, провадження 12-72гс19.

Отже, постанову апеляційного суду не можна вважати прийнятою з додержанням норм матеріального і процесуального права та така постанова підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд, оскільки перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в порушення норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд належним чином не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов передчасного висновку про залишення позову заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області без розгляду

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив доводи і надані сторонами докази, то ухвалене ним судове рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 411 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року скасувати.

Справу за позовом заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун