Рішення

від 26.11.2019 по справі 365/258/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/258/19

Номер провадження: 2/365/208/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2019 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на сторні відповідача Згурівська районна державна адміністрація Київської області про визнання права власності на земельні ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ними та скасування державної реєстрації,

за участі представника позивача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2019 року (за поштовим штемпелем) позивач звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що рішеннями Держземагенства у Згурівському районі Київської області від 26 лютого 2015 року № РВ-3200114042015 та № РВ-3200114032015 їй було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, розміром 0,2627 га, та розміром 0,2500 га, по АДРЕСА_1 , власником яких є вона на підставі рішення 10 сесії 24 скликання Черевківської сільської ради Згурівського району Київської області від 25 грудня 2003 року № 53 та Державних актів на право приватної власності на землю, Серії КВ № 026744 та Серії КВ № 026745 від 28 липня 2004 року.

Відмова ґрунтується на тому, що подані нею документи не відповідають вимогам Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме, належні їй земельні ділянки перетинаються із земельними ділянками, кадастрові номера яких 3221987501:01:0013:0013 та 3221987501:01:013:0012 та які належать ОСОБА_2

Зазначену відмову вона оскаржила до суду. Постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/14370/14 провадження у зазначеній справі було закрито, оскільки вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. При цьому судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує невирішений спір про право щодо меж наданих їм у власність земельних ділянок.

Позивач вважає, що її права порушено, оскільки ОСОБА_2 стала власником земельних ділянок через чотири роки після набуття нею права власності на земельні ділянки. Технічна документація на земельні ділянки ОСОБА_2 виготовлена у 2007 році з численними порушеннями норм чинного законодавства. Відповідач при укладенні Договору купівлі-продажу будинку та господарських споруд не набула право власності на спірні земельні ділянки. Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору) земельні ділянки у власність переходили тільки на підставі цивільно-правових угод, тому просила визнати за нею право власності на належні їй дві земельні ділянки, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нею частиною її земельних ділянок шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести суміжні земельні ділянки у відповідність до меж, визначених відповідно до Державних актів Серії КВ № 026744 та Серії КВ № 026745 від 28 липня 2004 року та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, належних ОСОБА_2 , відповідно до Державних актів Серії ЯЖ № 870169 та Серії ЯЖ № 870170 від 23 червня 2009 року.

До закінчення підготовчого засідання представник позивача уточнив позовні вимоги та просить визнати за позивачем право власності на земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 в межах, площах та до конфігурації, визначених відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки серії КВ № 026744 та серії КВ № 026745 від 28 липня 2004 року, усунути перешкоди у користуванні позивачем земельними ділянками для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2627 га, розташовані за зазначеною адресою, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати паркан, який згідно з висновком судового експерта від 08.04.2013 № СЕ-1-1-129/13 знаходиться повністю на обох зазначених ділянках позивача та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер якої 3221987501:01:013:0012, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1329 га, кадастровий номер якої 3221987501:01:013:0013, які розташовані по АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_2 на праві власності, та кадастрові номери, присвоєні цим земельним ділянкам.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19 липня 2019 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі в справі Згурівську районну державну адміністрацію Київської області як третю особу.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про огляд архівних цивільних справ № 1011/1130/12 та 365/917/14-ц задоволено, від чого він у подальшому відмовився.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи проти позову, посилається на те, що під час розгляду аналогічних цивільних справ за позовом ОСОБА_1 № 1011/1130/12 та 365/917/14-ц було встановлено, що технічна документація та Державні акти на її земельні ділянки виготовлені відповідно до вимог чинного законодавства. Фактичне місце розташування зазначених земельних ділянок, їх розмір та конфігурація відповідають технічній документації із землеустрою та занесені до Державного земельного кадастру України. Межі цих земельних ділянок були погоджені із ОСОБА_1 Паркан розташований вздовж погодженої межі не переміщався. Натомість технічна документація щодо земельних ділянок ОСОБА_1 та Державні акти серії КВ № 026245 та КВ № 026744 містять помилки. ОСОБА_1 жодних нових доказів щодо порушення її прав не надала.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю, відповідач позов не визнала повністю, третя особа в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена, копію позовної заяви з додатками отримала, голова адміністрації направив заяву про розгляд справи за відсутності представника адміністрації, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні позивач та її представник надали пояснення, які повністю відтворюють зміст позовних вимог. Крім того, позивач зазначила, що із попереднім власником садиби по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 спору щодо земельних ділянок не було. Після виготовлення ОСОБА_2 державних актів у останньої збільшилась площа земельних ділянок, порівняно із попереднім їхнім власником, яка мала у користуванні 0,30 га. Натомість у позивача - зменшилась. Акт погодження меж земельних ділянок ОСОБА_2 вона підписувала, оскільки земельні ділянка ще не була приватизованою, та була присутня при винесенні меж у натурі. При цьому думала, що межі будуть встановлені вірно. Пропонувала відповідачу перенести паркан приблизно на 2 метри та встановити межі по її державних актах, що остання залишила без реагування. Межі її земельних ділянок прив`язані до координат відповідно до державних актів. Технічну помилку у зазначенні координат допустила проектна організація, якої натепер вже не існує. Відтак їй не вдалося виправити допущені не з її вини помилки. Вважає, що технічні помилки були допущені й при видачі відповідачу державних актів.

Дійсно на земельній ділянці, яка накладається на її земельну ділянку, ОСОБА_4 мала погріб, який на момент приватизації позивачем земельної ділянки був завалений. ОСОБА_4 не питала у неї дозволу щодо його розташування. ОСОБА_2 придбала садибу разом з цим погребом у вигляді ями, яку закидала.

Представник позивача крім того доповнив, що має місце невирішений спір щодо меж земельних ділянок, які порушила ОСОБА_2 , самовільно знищила межові знаки та встановила паркан. Відповідач не визнає право позивача на земельні ділянки, що належать останній. Технічна документація 2011 року, виготовлена на замовлення позивача, до цього часу не затверджена.

В судовому засіданні відповідач надала пояснення, які повністю відтворюють зміст відзиву на позов. Також пояснила, що земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , відповідно координат розташовані на території болота. Вона встановила спірний паркан на місці старої огорожі, де є рештки такої, на що вона звертала увагу представника позивача, який фотографував місцевість та відповідні фото приєднав до матеріалів справи, на яких видно такі межові знаки. ТОВ ТАНДЕМ ЕКСПЕРТ , яке у 2012 році виготовило технічну документацію позивачу, на власний розсуд змінило координати земельних ділянок. У інших судових засіданнях генеральний директор цього товариства ОСОБА_5 пояснював це тим, що ОСОБА_1 заплатила кошти, тому він хотів зробити все по людськи . При цьому свідок ОСОБА_6 - начальник відділу Держземагенства зазначала, що землевпорядні організації не несуть відповідальність за допущені помилки. ОСОБА_1 погодила їй межі земельних ділянок у присутності членів комісії, яка проте не завжди здійснює виїзд на місце. Межі були погоджені по залишкам паркану (сітки, штахету та дерев`яному паркану), були вбиті стовпчики по поворотних точках, по яких вона й поставила паркан. Переданими їй у власність земельними ділянками загальною площею приблизно 0,38 га вона користується з моменту придбання житлового будинку.

На її думку, у разі якщо позивач переробить технічну документацію, то не втратить загальну площу належної їй землі - 0,517 га. Відсутність накладення спірних земельних ділянок встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Державний реєстратор відмовив позивачу у реєстрації, оскільки надані нею електронні файли були виготовлені ТОВ Тандем з помилками.

Судовими рішеннями у цивільних справах № 1011/1130/12 та 365/917/14-ц, які набрали законної сили, встановлено, що вона набула права власності на спірні земельні ділянки у встановленому порядку. Відтак вимоги позивача є необґрунтованими.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року у цивільній справі № 1011/1130/12, провадження № 2/365/3/13, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Черевківська сільська рада Згурівського району Київської області про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні частиною земельних ділянок. Відповідно до цього рішення судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 не довела порушення її прав як власника земельних ділянок, площею 0,2500 га та 0,2627 га, які розташовані в АДРЕСА_4 . Фактичне місце розташування її земельних ділянок не відповідає технічній документації та Державним актам серії КВ № 026745 та серії КВ № 026744, які містять помилки, що призвело до різниці в координатах Х положення усіх поворотних точок земельних ділянок, відхилення від місцевості на 1 км на північ, що підтверджено висновком судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1-1-129/13 від 08.04.2013 з урахуванням проведеного комплексу топографо-геодезичних робіт. Судом не було враховано висновок експертизи про наявність неспівпадіння координат точок спільних меж земельних ділянок позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 , оскільки при зіставленні (накладенні) меж досліджуваних земельних ділянок не було враховано відхилення координат земельної ділянки позивача ОСОБА_1 на 1 км на північ. Технічна документація та Державні акти відповідача ОСОБА_2 виготовлені відповідно до вимог чинного земельного законодавства. Фактичне місце розташування земельної ділянки ОСОБА_2 , її розміри та конфігурація відповідають технічній документації із землеустрою. Межі земельної ділянки ОСОБА_2 під час визначення їх в натурі були погоджені із ОСОБА_1 .

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 26 травня 2014 року це рішення залишено без змін та набрало законної сили.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 23 лютого 2015 року у цивільній справі № 365/917/14-ц, яке набрало законної сили 17 травня 2015 року, ОСОБА_1 було відмовлено в позові до Черевківської сільської ради Згурівського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області про визнання незаконними державних актів на земельні ділянки та рішення та їх скасування .

В основузазначеного рішення були покладені обставини, встановлені рішенням Згурівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року у цивільній справі № 1011/1130/12 (а.с.94-96, 102-106 - копії судових рішень).

При ухваленні цього рішення було враховано вимоги чинного процесуального законодавства, відповідно до яких обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Рішенням суду від 23 лютого 2015 року було також встановлено, що ОСОБА_1 передано у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2627 га, які знаходяться в селі Черевки Згурівського району Київської області, що підтверджується копіями Державних актів Серії КВ № 026745 та Серії КВ № 026744 від 28 липня 2004 року, кадастровим планом, довідками Черевківської сільської ради Згурівського району Київської області, копією технічної документації із землеустрою. Згідно з рішенням Черевківської сільської ради Згурівського району Київської області від 8 серпня 2007 року за № 46 позивачу надано дозвіл на узаконення самовільного будівництва житлового будинку і господарських споруд. ОСОБА_7 . рішенням Черевківської сільської ради Згурівського району Київської області від 2 квітня 2008 року № 59-15-V затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державних актів та передано у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1329 га, які розміщені в АДРЕСА_3 , розміри, площа та конфігурація яких були остаточно визначені рішенням сільської ради за погодження суміжних землекористувачів, в тому числі й ОСОБА_1 .

Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області листом від 20.02.2015 повідомив, що з 2002 року земельним ділянкам почали присвоювати кадастрові номери та розпочалось створення централізованих електронних баз даних земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У Державних актах серії КВ № 026744 та серії КВ № 026745 відсутні кадастрові номера, то можна стверджувати, що земельна ділянка по АДРЕСА_5 ) не сформована, а тому питання перетину цієї земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_2 не може виникати. Кадастровий номер є ознакою земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 , становить 162402,28 грн (а.с.196-197 - витяги). Отже ціна позову щодо вимог майнового характеру становить 162402,28 грн. Позивач при пред`явленні позову сплатила судовий збір за вимоги майнового характеру, у визначеному попередньо судом розмірі, 2500,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону Україну від 07.07.2011 № 3613-VІ Про Держаний земельний кадастр (із змінами і доповненнями) визначено, що кадастровий номер земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з п.п. а , в ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до п. г ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що має місце порушення відповідачем прав та інтересів позивача , оскільки відповідач є законним власником спірних земельних ділянок. Натомість позивачу технічна документація виготовлена з помилками.

Аргументи, наведені позивачем, не спростовують аргументів відповідача.

Судові витрати покласти на позивача у зв`язку із відмовою у позові (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 81, 116, 118, 125, 152, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 80, 81, 89, 141, 259-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на сторні відповідача Згурівська районна державна адміністрація Київської області про визнання права власності на земельні ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ними та скасування державної реєстрації відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_7 .

Третя особа Згурівська районна державна адміністрація Київської області, вулиця Українська, 19 смт. Згурівка Київської області, 07601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24211109.

Повне судове рішення складене 6 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Н.О. Денисенко