Рішення
від 05.12.2019 по справі 420/4611/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4611/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рей»» (адреса: 73000, м. Херсон, вул.. Гагаріна 121, код ЄДРПОУ 32809365) до Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара 21 А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рей»» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що здійснює імпорт пакувальних поліпропіленових мішків відповідно до укладеного контракту з компанією ТОВ ФВЦ трейдінг груп . За результатами здійснення поставки позивачем надано документи до Одеської митниці ДФС для розмитнення п`яти партій товару протягом червня-липня 2019 року. Однак, за результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та Одеською митницею ДФС винесено п`ять рішень про коригування митної вартості товарів щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рей»» та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення. Оскаржуваними рішеннями здійснено коригування митної вартості товарів за вантажно-митними деклараціями позивача. Позивач вважає вказані рішення протиправними, такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 08 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25 вересня 2019 року за вх. № 34849/19 відповідач надав до суду відзив у якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що під час митного контролю товарів за митними деклараціями (МД) №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 р., № UA 500060/2019/018738 від 24.06.2019 р., №UA500010/2019/017453 від 04.07.2019 р. , №UA500060/2019/020507 від 08.07.2019 р., №UA500060/2019/021764 від 18.07.2019 р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення, митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; л у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Оскільки положення вищезазначених міжнародних договорів та законодавчих актів України передбачають наявність в комерційному рахунку-фактурі (інвойсі) точних відомостей щодо вартості товарів, і тому наявність в сертифікаті про походження товарів та відомостей про інший комерційного рахунок-фактуру (інвойсу) -, ніж той, що був наданий до митного оформлення викликало сумніви в достовірності поданого до митного оформлення комерційного рахунку-фактури (інвойсу), що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної і відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.02.2012 р. Оскільки Одеська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

21.10.2019 р. судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14 листопада 2019 року.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неявку в судове засідання сторін, та з врахування клопотань представників третіх осіб та позивача про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ "РЕЙ" , код за ЄДРПОУ 32809365 здійснює імпорт з-за кордону пакувальних поліпропіленових мішків (для цукру, зерна, будівельних матеріалів).

01.02.2019 р. між позивачем та компанією товариство з обмеженою відповідальністю "ФВЦ ТРЕЙДІНГ ГРУП" укладено договір поставки в Україну мішків поліпропіленових для пакування, транспортування, зберігання харчових продуктів (далі - товар).

Кількість, термін поставки, ціни та якість товару визначається сторонами в додатках (специфікаціях) до вищезазначеного товару.

Позивачем надано документи до Одеської митниці ДФС для розмитнення п`яти партій товарів, які надійшли протягом червня-липня 2019 р.

Стосовно розмитнення першої партії товару.

Відповідно до специфікації № 1 до контракту № 01/02/19 від 01.02.2019, складеної 11.02.2019, сторони домовились, що постачальник здійснює постачання мішку поліпропіленового вагою 55 грам +/- 2 г у кількості 480 000 шт., загальною вартістю 44 304, 00 доларів США та загальною вагою 26 400 кг; та мішку поліпропіленового вагою 61 грам +/- 2 г у кількості 30 000 шт., загальною вартістю 3 378, 00 доларів США та загальною вагою 1 830 кг. Загальна вартість постачання відповідно до специфікації №1 - 47 682 доларів США.

Постачання товару підтверджується наступними документами:

1. Пакувальним листом від 08.05.2019.

2. Сертифікатом якості від 08.02.2019.

3. Сертифікатом відповідності від 26.04.2019.

4. Коносаментом (Bill of Lading) від 27.04.2019.

Вартість та оплата товару підтверджується наступними документами:

1. Специфікацією № 1 від 01.02.2019.

2. Прайс-листом від 08.02.2019.

3. Пакувальним листом від 08.05.2019.

4. Проміжним рахунком-фактурою від 08.04.2019 № 004/19.

5. Рахунком-фактоурою на передплату від 14.02.2019.

6. Платіжним дорученням № 1 від 20.02.2019.

7. Платіжним дорученням № 4 від 09.04.2019.

8. Банківською випискою від 16.05.2019.

В подальшому позивачем, як декларантом, через брокера фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , який діє на підставі договору, складено та подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 АА, зареєстровану за вх. №UA500010/2019/014560.

Митною декларацією заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх - термообріз зигзаг, дно - один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1050 OG-06/01 - 480 000 шт.; 550*1100 JC-03/03 - 30 000 шт. Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - Індія. Загальною вартістю 47 682 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

Для митного оформлення Одеській митниці ДФС було подано усі вищезазначені документи, що підтверджують контрактну вартість товару.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00227. Оскаржуваним рішенням здійснено коригування митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією позивача на суму 18 049, 46 доларів США (за формулою: скоригована митна вартість (61 858, 81 доларів США) - договірна митна вартість (43 809, 35 доларів США).

Стосовно розмитнення другої партії товару.

Відповідно до специфікації № 2 до контракту № 01/02/19 від 01.02.2019, складеної 22.02.2019, сторони домовились, що постачальник здійснює постачання позивачу: мішку поліпропіленового та мішку поліпропіленового, цукрового мішку з вкладишем, вагою 112 грам +/- 4 г у кількості 22 280 шт., загальною вартістю 4 569,63 доларів США та загальною вагою 2 495, 36 кг.

Загальна вартість постачання відповідно до специфікації № 2 - 56 361, 63 доларів США. Належним чином завірена копія додається.

Відповідно до пакувального листа до контейнеру № АХIU1962849 постачальник поставив та зберігає на складі мішки у кількості 355 паків загальною вагою брутто 22 141, 34 кг та нетто 22 105, 84 кг.

На підтвердження постачання товару надано наступні документи:

1. Пакувальний лист від 23.05.2019.

2. Сертифікат якості від 30.04.2019.

3. Сертифікат відповідності від 13.05.2019.

4. Коносамент (Bill of Lading) від 07.05.2019.

На підтвердження вартості та оплати товару надано наступні документи:

1. Специфікація № 2 від 22.02.2019.

2. Прайс-лист від 21.02.2019.

3. Комерційний рахунок-фактура від 23.06.2019 № 007/19.

4. Платіжне доручення № 3 від 07.03.2019.

5. Проміжний рахунок-фактура від 18.04.2019 № 005/19.

6. Платіжне доручення від 22.04.2019 № 5.

05.07.2019 р. постачальником складено розпорядження № 2 від 05.07.2019 про видачу з контейнера №AXIU1962849 товару НС-02/05, розміром 550x1100, вагою 62 грам +/-4 грам у кількості 100 000 шт, який зберігається на складі товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС". Частину товару, отриманого з контейнеру №AXIU1962849 надано до митного оформлення та позивачем, як декларантом, через брокера ПП "ВІСАН", який діє на підставі договору, складено та подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 АА3, зареєстровану за вх.№UA500050/2019/020507.

Митною декларацією заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх - термообріз зигзаг, дно-один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1100 НС-02/05 -100000 шт.; Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - Індія. Загальною вартістю 10 800 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

Стосовно розмитнення третьої партії товару.

Відповідно до специфікації № 2-IV до контракту №01/02/19 від 01.02.2019 р., складеної 09.04.2019, сторони домовились, що постачальник здійснює постачання позивачу: - мішку поліпропіленового.

Загальна вартість постачання відповідно до специфікації № 2-JV - 51 210, 48 доларів США.

Відповідно до пакувального листа від 21.06.2019 до контейнеру № TCKU6250116 постачальник поставив позивачу мішки у кількості 408 паків загальною вагою брутто 28 344, 25 кг та нетто 28 076, 61 кг.

На підтвердження постачання товару надано наступні документи:

1. Пакувальний лист від 21.06.2019.

2. Сертифікат якості від 28.04.2019.

3. Сертифікат відповідності від 07.06.2019.

4. Коносамент (Bill of Lading) від 27.05.2019.

На підтвердження вартості та оплати товару надано наступні документи:

1. Специфікацією № 2-JV від 09.04.2019.

2. Прайс-листом від 05.04.2019.

3. Комерційним рахунком-фактурою від 21.06.2019 № 2-JV.

4. Платіжним дорученням від 12.06.2019 № 13.

5. Рахунком-фактурою на передплату від 11.06.2019 № 2-JV.

6. Платіжним дорученням від 12.06.2019 № 12.

7. Проміжним рахунком-фактурою від 13.06.2019 № 2-JV.

8. Платіжним дорученням від 13.06.2019 № 13.

9. Рахунком-фактурою на передплату від 01.06.2019 № 2-JV.

10. Платіжним дорученням від 06.06.2019 № 11.

У подальшому позивачем, як декларантом, через брокера ФОП ШАРАПОВА ОСОБА_2 , який діє на підставі договору, складено та подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 АА5, зареєстровану за вх. №UA500010/2019/017568.

Митною декларацією заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх - термообріз зигзаг, дно - один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1050 JH-08/03 - 201 000 шт, 550*900 JK-08/03 - 188 000 шт, 500*750 JQ-03/03 - 757 240 шт, 400*550 JL-03/03 - 104 330 шт, 300*450 JN-03/03 - 73 470 шт. Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - Індія.

Загальною вартістю 51 210 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

Стосовно розмитнення четвертої партії товару. Позивачем надано до митного оформлення товари з трьох різних контейнерів відповідно до розпорядження постачальника № 1 від 20.06.2019 на видачу товару позивачу.

Стосовно розмитнення товару з контейнеру № GAOU6056693:

Відповідно до вищезазначеного розпорядження постачальник видає позивачу для розмитнення наступні товари з контейнеру № GAOU6056693:

- мішки пакувальні артикул JH-08/03, розміром 550x1050, вагою 50 г. +/- 4 г. у кількості 96 000 штук загальною вартістю 8 179, 20 доларів США,

- мішки пакувальні артикул JP-08/03, розміром 500x750, вагою 33 г. +/- 4 г. у кількості 30 000 штук загальною вартістю 1704, 00 доларів США,

- мішки пакувальні артикул JP-08/03, розміром 500x750, вагою 41 г. +/- 4 г. у кількості 30 000 штук загальною вартістю 2 490, 00 доларів США,

- мішки пакувальні артикул JQ-08/03, розміром 500x750, вагою 36 г. +/- 4 г. у кількості 118 000 штук загальною вартістю 8 4370. 00 доларів США.

Всього загальною вартістю 20 810 доларів США.

Зазначені товари зберігаються на складі відповідно до інвойсу № 009/19 від 23.05.2019 р..

Контейнер № GAOU6056693 поставлений постачальником відповідно до специфікації № 3 до контракту № 01/02/19 від 01.02.2019 р., складеної 22.01.2019. р.

На підтвердження постачання товару надано наступні документи:

1. Пакувальний лист від 23.05.2019 р..

2. Коносамент від 07.05.2019 р..

3. Сертифікат про походження товару від 14.05.2019 р..

4. Сертифікат якості від 26.03.2019 р..

На підтвердження вартості та оплати товару надано наступні документи:

1. Лист про коригування суми оплати від 02.05.2019 р..

2. Прайсом від 22.02.2019 р..

3. Комерційним рахунком-фактурою від 23.05.2019 р. № 009/19.

4. Платіжним дорученням в іноземній валюті від 23.05.2019 р. № 8.

5. Проформою-інвойсом на передплату від 27.02.2019 р..

6. Платіжним дорученням від 07.03.2019 № 2. Належним чином завірені копії додаються. Відповідно до пакувального листа до контейнеру № GAOU6056693 постачальник поставив та зберігає на складі мішки у кількості 409 паків загальною вагою брутто 27 080, 00 кг та нетто 26 955, 00 кг.

Також, відповідно до розпорядження постачальника № 1 від 20.06.2019 р. на видачу товару позивачу, останнім надано до митного оформлення товари з контейнеру № CMAU5348610.

Стосовно розмитнення товару з контейнеру №СМAU5348610:

Розпорядженням визначено, що постачальник видає позивачу з контейнеру № СМАи5348610 наступні товари:

- мішки пакувальні артикул НА-02/05, розміром 550x1050, вагою 76 г. +/- 4 г. у кількості 20 000 штук загальною вартістю 2 900, 00 доларів США,

- мішки пакувальні артикул НО-02/05, розміром 500x750, вагою 48 г. +/- 4 г. у кількості 19 000 штук загальною вартістю 1 812, 60 доларів США.

Всього товару на суму 4 712, 60 доларів США.

На підтвердження постачання товару надано наступні документи:

1. Пакувальний лист від 05.06.2019.

2. Коносамент від 14.05.2019.

3. Сертифікат про походження товару від 17.05.2019.

4. Сертифікат якості від 08.05.2019.

На підтвердження вартості та оплати товару надано наступні документи:

1. Комерційний рахунок-фактура від 05.06.2019.

2. Платіжне доручення від 06.06.2019 № 10.

3. Рахунок-фактура на передплату від 24.05.2019.

4. Платіжне доручення від 24.05.2019 № 9.

5. Прайс-лист від 16.04.2019.

Відповідно до пакувального листа до контейнеру № СМАU 348610 постачальник поставив та зберігає на складі мішки у кількості 399 паків загальною вагою брутто 24 410, 00 кг та нетто 24 370. 50 кг.

Також відповідно до розпорядження постачальника № 1 від 20.06.2019 на видачу товару, позивачем надано до митного оформлення товари з контейнеру № АХШ1962849.

Стосовно розмитнення товару з контейнеру № АХUI1962849:

Зокрема, позивач отримав та надав до митного оформлення наступний товар:

- мішки пакувальні артикул НС-02/05. розміром 550x1100, вагою 62 г. +/- 4 г. у кількості 30 000 штук загальною вартістю 3 240, 00 доларів США,

- мішки пакувальні артикул НС-02/05, розміром 550x1050, вагою 59 г. +/- 4 г. у кількості 100 000 штук загальною вартістю 10 380 доларів США,

- мішки пакувальні артикул НС-02/05, розміром 550x1050, вагою 67 г. +/- 4 г. у кількості 24 000 штук загальною вартістю 2 940, 00 доларів США.

Відповідно до пакувального листа до контейнеру № АХUI 1962849 постачальник поставив та зберігає на складі мішки у кількості 355 паків загальною вагою брутто 22 141, 34 кг та нетто 22 105, 84 кг.

На підтвердження постачання товару надано наступні документи:

1. Пакувальний лист від 23.05.2019.

2. Сертифікат якості від 30.04.2019.

3. Сертифікат відповідності від 13.05.2019.

4. Коносамент (Bill of Lading) від 07.05.2019.

На підтвердження вартості та оплати товару надано наступні документи:

1. Специфікацією № 2 від 16.04.2019.

2. Прайс-листом від 21.02.2019.

3. Комерційним рахунком-фактурою від 23.06.2019 № 007/19.

4. Платіжним дорученням № 3 від 07.03.2019.

5. Проміжним рахунком-фактурою від 18.04.2019 № 005/19.

6. Платіжним дорученням від 22.04.2019 № 5.

У подальшому позивачем, як декларантом, через брокера ПП "ВІСАН", який діє на підставі договору, складено та подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 АА7, зареєстровану за вх.№U500060/2019/018917.

Митною декларацією заявлено до митного оформлення імпортований товар відповідно до розпорядження № 1 від 20.06.2019 на видачу товару.

Стосовно розмитнення п`ятої партії товару.

До митного оформлення позивачем надані документи, що підтверджують постачання товарів у контейнерах № GAOU6056693, № АХIU1962849, № CMAU5348610, їх контрактну вартість та їх оплату.

Документи додані до митної декларації типу ІМ 40 АА9, зареєстрованої за вх. №UA500060/2019/021764.

За результатами аналізу документів поданих декларантом до митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000084/2 від 18.07.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00437.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, ч.3 ст.52 МКУ встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що під час митного контролю товарів за митними деклараціями (МД) №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 р., №UA500060/2019/018738 від 24.06.2019 р., №UA500010/2019/017453 від 04.07.2019 р., №UA500060/2019/020507 від 08.07.2019 р., №UA500060/2019/021764 від 18.07.2019 р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення, митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; л у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією (МД) №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в сертифікаті про походження товару (Certificate of origin) від 26.04.2019 р. №06201 вказаний інвойс № 014/ від 13.04.2019 р., що суперечить наданому інвойсу від 08.05.2019 р. №006/19;

Частинами 3, 6 статті 344 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІУ передбачено, що міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн - учасниць розрахунків. Для здійснення міжнародних розрахунків використовуються комерційні документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, страхові документи (страховий поліс - сертифікат), документ про право власності та інші комерційні документи.

Пунктом 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Також у відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) комерційний рахунок-фактура є важливим документом не тільки з точки зору його конкретної функції, але також і для його ролі у межах інших процедур, наприклад, процедури визначення митної вартості.

Частиною 2 статті 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI передбачено, що державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Згідно з резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 28.03.1947 р. (документ Е/402) заснована Європейська економічна комісія ООН, яка у відповідності до пункту 4 зазначеної резолюції уповноважена подавати рекомендації з будь-якого питання, що входить до ЇЇ компетенції, безпосередньо урядам країн, які у ній представлені.

Пунктами 18, 20 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (Женева, вересень 1983 року) передбачено, що формуляр-зразок має три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови і таке інше), у другому - опис товарів, позиції рахунку та кількості і таке інше, а у третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчувальною заявою, якщо вона є необхідною. Перелік товарів, що міститься у відомостях про товар, повинен бути достатньо докладним для ідентифікації різних товарів у партії, доставленої кількості, ціни за одиницю товару, знижок за кількість та усіх інших відомостей, необхідних для контролю розрахунку сум, вказаних у рахунку.

Таким чином, положення вищезазначених міжнародних договорів та законодавчих актів України передбачають наявність в комерційному рахунку-фактурі (інвойсі) точних відомостей щодо вартості товарів, і тому наявність в сертифікаті про походження товарів 26.04.2019 р. №06201 відомостей про інший комерційного рахунок-фактуру (інвойсу) - №014/ від 13.04.2019 р., ніж той, що був наданий до митного оформлення (від 08.05.2019 р. №006/19) викликало сумніви в достовірності поданого до митного оформлення комерційного рахунку-фактури (інвойсу) від 08.05.2019 р. №006/19, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МКУ від 13.03.2012 р. №4495- VI.

В платіжному дорученні в іноземній валюті від 20.02:2019 р. № 1 (код документу в графі 44 - 3001 ) вказано суму (16 678,70 грн.), яка не відповідає першій передоплаті 16688,70 в доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 11.02.2019 р.

Підпунктом 1.7 пункту 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), і яке затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 за №833/6024) передбачено, що у розділі "Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг)" договору визначаються, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.

Розділ "Умови платежів" зовнішньоекономічного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов`язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються:

- умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови Документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідної до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. N 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";

- умови, за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

Отже, положення вищезазначених законодавчих актів України передбачають наявність в зовнішньоекономічному договорі (контракті), в додатках (доповненнях) до зовнішньоекономічного договору (контракту) та в банківських платіжних документах точних відомостей щодо вартості товарів та умови оплати за товари, і тому розбіжності у відомостях про суму першої передоплати в доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.02.2019 №1 та в платіжному дорученні в іноземній валюті від 20.02.2019 р. №1, є відмінними, а тому виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

В копії митної декларації країни відправлення від 15.04.2019 р. №3490186 вказано інвойс №014/ від 13.04.2019 р., що суперечить наданому інвойсу від 08.05.2019 р. №006/19;

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973 р., дата приєднання України: 15.02.2011 р., дата набрання чинності для України: 15.09.2011 р.) зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

Отже, оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні відомості про рахунок - фактуру (інвойс), а тому встановлення факту того, в копії митної декларації країни відправлення від 15.04.2019 р. №3490186 вказано інвойс № 014/ від 13.04.2019 р., що суперечить наданому інвойсу від 08.05.2019 р. №006/19, викликало сумніви у достовірності документів, наданих для підтвердження митної вартості товарів, що виключало Можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ.

Крім того, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/018738 від 24.06.2019 р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: - за пунктом 4 зовнішньоекономічного контракту №01/02/19 від 01.02.2019 р. зазначено, що оплата за товар здійснюється на підставі виставлених рахунків-фактур, але у банківських платіжних документах №2 від 07.03.2019 р., №3 від 07.03.2019 р., №5 від 22.04.2019 р. відсутнє посилання на інвойс №007/19 від 23.05.2019 р. або №009/19 від 23.05.2019 р., що не давало можливості ідентифікувати за яку саме поставку здійснено передоплату за контрактом №01/02/19 від 01.02.2019 р.;

Отже, положення вищезазначених норм законодавства України передбачають що банківський платіжний документ в іноземній валюті повинен містити посилання на документ, на підстави якого здійснюється перерахування коштів (рахунок-фактура, інвойс), а тому відсутність і банківських платіжних документах №2 від 07.03.2019 р., №3 від 07.03.2019 р., №5 від 22.04.2019 р. посилання на інвойси №007/19 від 23.05.2019 р., №009/19 від 23.05.2019 р. виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ.

У наданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення №3873555 від 01.05.2019 р. та №3898453 від 02.05.2019 р. зазначені умов поставки FОВ. Проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Також відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки FOB FREE ON BOARD (.. .named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження), франко-борт означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантажений. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов`язаний нести всі витрати пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Підпунктом 14.1.2601 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Таким чином, вибір порту призначення під час застосування умов поставки FOB згідно Інкотермс впливає на розмір витрати та розмір оплатити фрахту, які необхідні для доставки товару до названого порту призначення, що зобов`язаний понести продавець, що включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари та які є складовими митної вартості товарів.

Також, оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні точні та достовірні відомості про поставки товарів відповідно до правил "Інкотермс" із зазначенням географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування від продавця до покупця, а тому встановлення факту того, що в копії митної декларації відправлення не зазначений географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування від продавця "до покупця, викликав сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

У наданих інвойсах №007/19 від 23.05.2019 р., №009/19 від 23.05.2019 р. зазначено, що експортером продукції є FVC TRADING GROUP Kft, але у коносаментах №APJ0102985 від 14.05.2019 р., №AZF0105112 від 07.05.2019 р. та сертифікаті про походження товару №1652 від 13.05.2019 р., №1850 від 17.05.2019 р. експортером зазначено "Harra polypack", також у копії митної декларації країни відправлення №3873555 від 01.05.2019 р. вказаний експортер "JVM POLYPLAST PRIVATE LIMITED".

Пунктом 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про відправника (експортера) товару в рахунку-фактурі (інвойс. в митній декларації, в коносаменті тощо, а тому встановлення факту того, що у наданих інвойсах №007/19 від 23.05.2019 р., №009/19 від 23.05.2019 р. зазначено, що експортером продукції є FVC TRADING GROUP Kft, але у коносаментах №APJ0102985 від 14.05.2019 р., №AZF0105112 від 07.05.2019 р. та сертифікаті про походження товару №1652 від 13.05.2019 р., №1850 від 17.05.2019 р. експортером зазначено "Harra polypack", також у копії митної декларації країни відправлення №3873555 від 01.05.2019 р. вказаний експортер JVM POLYPLAST PRIVATE LIMITED .

Так, у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення №1379 від 21.06.2019 р. зазначені умови поставки - FOB. Проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосуванню (2001) до сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідними у цілях, які можуть бути згруповані наступним чином, зокрема, стягнення мит та податків, забезпечення надходжень | (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація, та інші).

Крім того, відповідно до правил заповнення графи 20 митної декларації, викладених у главі 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08:2012 р. за № 1372/21684 у графі 20 "Умови поставки" у першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки, у другому підрозділі графи зазначається літерний код відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої містися географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту.

Таким чином, вимоги законодавства України та міжнародних документів передбачають зазначення як в митній декларації, так і в рахунку-фактурі (інвойсі), точних відомостей щодо умов поставку товарів відповідно до правил "Інкотермс", які визначають обов`язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

Також відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки FOB FREE ON ВОАRD (. ..named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (.... назва порту відвантаження), франко - борт означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов`язаний нести всі витрати пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Підпунктом 14.1.260 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Таким чином, вибір порту призначення під час застосування умов поставки FОВ згідно Інкотермс впливає на розмір витрати та розмір оплатити фрахту, які необхідні для доставки товару до названого порту призначення, що зобов`язаний понести продавець, що включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари та які є складовими митної вартості товарів.

Оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні точні та достовірні відомості про поставки товарів відповідно до правил Інкотермс із зазначенням географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування від продавця до покупця, а тому встановлення факту того, що в копії митної декларації відправлення ще зазначений географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування від продавця до покупця, викликав сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Так, в копії митної декларації країни відправлення від 21.05.2019 р. № 1379 відсутні дані про FVC TRADING GROUP Kft як отримувача вантажу, у зв`язку з чим виникають сумніви, що вартість зазначена у вищевказаній копії митної декларації країни відправлення взагалі стосується даної фірми;

Тобто, оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні точні та достовірні відомості про одержувача товару, а тому встановлення факту того, що в копії митної декларації країни відправлення відсутні, дані про FVC TRADING GROUP Kft як отримувача вантажу, викликав сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Зазначена ТОВ ТД РЕЙ вага в копії митної декларації країни відправлення не відповідає даним, зазначеним в документах, наданих до митного оформлення;

Відповідно до пункту 4.3 контракту від 01.02.2019 р. № 01/02/19 вартість кожної партії товару, зазначається у додатках (специфікаціях) до даного контракту, але жодної специфікації ТОВ ТД Рей до митного оформлення надано не надано.

Ненадання до митного оформлення специфікацій до зовнішньоекономічного договору (контракту), в той час як відповідно до пункту 4.3 контракту від 01.02.2019 р. № 01/02/19 вартість кожної партії товару, зазначається у додатках (специфікаціях) до даного контракту, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

В порушення норм Податкового кодексу встановлено ненадання до митного оформлення специфікацій до зовнішньоекономічного договору (контракту), в той час як відповідно до пункту 4.3 контракту від 01.02.2019 р. № 01/02/19 вартість кожної партії товару, зазначається у додатках (специфікаціях) до даного контракту, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначений митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією (МД) №UА500060/2019/020507 від 08.07.2019 р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданій позивачем до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019 зазначені умови поставки - FOB. Проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

2) у наданому інвойсі №007/19 від 23.05.2019 зазначено, що експортером продукції є FVC TRADING GROUP Kft, але у коносаменті № COSU6207826650 від 07.05.2019 р. та сертифікаті про походження товару № 1652 від 13.05.2019 р. експортером зазначено "Harra polypack". Також у копії митної декларації країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019 р. вказаний експортер "Harra polypack".

Отже, положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про відправника (експортера) товару в рахунку-Фактурі (інвойс), в митній декларації, коносаменті тощо, а тому встановлення факту того, що експортером зазначено FVC TRADING GROUP Kft, але в коносаменті №COSU6207826650 від 07.05.2019 р. та сертифікаті про походження товару №1652 від 13.05.2019 р. експортером зазначено "Harra polypack", також у копії митної декларації країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019 р. вказаний експортер "Harra polypack", містять розбіжності у документах, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/021764 від 18.07.2019 р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів;

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки DAP DELIVERED AT PLACE (... named place) ПОСТАВКА У МІСЦІ ПРИЗНАЧЕННЯ (...назва місця поставки) означає, що продавець виконав своє і зобов`язання з поставки, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, яке прибуло у погоджене місце призначення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до узгодженого пункту у названому місці призначення, якщо він названий, у місці Поставки на кордоні. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, за винятком випадків, коли у цій галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати вказаний в договорі товар без пакування.

Підпунктом 1.6 пункту 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), який затверджений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 за № 833/6024) передбачено, що у розділі "Ціна та загальна вартість договору (контракту)" визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюються окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим, пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі, цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту).

В рахунках-фактурах (інвойсах) № 2-НR/02 від 05.06.2019 р., №007/19 від 23.05.2019 р., № 009/19 від 23.05.2019 р. не зазначений перелік витрат, які входять до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, не зазначено того, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

В пакувальних листах № 2-НR/02 від 05.06.2019 р., № 007/19 від 23.05.2019 р., № 009/19 від 23.05.2019 р. не зазначено того, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, положення норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому і про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням) в зовнішньоекономічному договорі (контракті), в рахунку-Фактурі (інвойсі). пакувальному листі тощо, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (зовнішньоекономічному контракті, інвойсі тощо) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

У наданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019 р. та № 4102787 від 11.05.2019 р. зазначені умов поставки FOB, проте в інвойсах № 007/19 від 23.05.2019 р. та № 009/19 від 23.05.2019 р. зазначені умов поставки DAP. Серед іншого вартість товару зазначена у копіях митних декларацій країни відправлення не відповідає сумі, зазначеній у інвойсах;

Також відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки FJOB FREE ON BOARD (... named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження), "франко-борт» означають, що поставка є здійсненою 11 продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки DAP DELIVERED AT PLACE (... named pl^ce) ПОСТАВКАІІУ МІСЦІ ПРИЗНАЧЕННЯ (... назва місця поставки) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, яке прибуло у погоджене місце призначення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до узгодженого пункту у названому місці призначення, якщо він названий, у місці поставки на кордоні.

Отже, положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення в рахунку-фактурі (інвойсі) точних відомостей умови поставки товарів відповідно до правил "Інкотермс", загальну вартість рахунку.

Отже, оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні точні та достовірні відомості про умови поставки товарів відповідно до правил "Інкотермс", про фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення.

Враховуючи викладене, встановлення факту того, що у наданій до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення №3898453 від 02.05.2019 р. та №4102787 від 11.05.2019 р. зазначені умов поставки FOB, проте в інвойсах №007/19 від 23.05.2019 р. та №009/19 від 23.05.2019 р. зазначені умов поставки DAP, викликав сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

У наданих інвойсах № 007/19 від 23.05.2019 або №009/19 від 23.05.2019 р. зазначено, що експортером продукції є FVC TRADING GROUP Kft, але у коносаментах №APJ0102985 від 14.05.2019 р. та №AZF0105112 від 07.05.2019 р. та в сертифікатах про походження Товару №1652 від 13.05.2019 р., №1850 від 17.05.2019 р. експортером зазначено Harra polypack", також у сертифікаті про походження товару №20352 від 14.05.2019 р. вказаний експортер "JVM POLYPAST PRIVATE LIMITED .

Пунктам 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495: VI передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформк (якщо товар не є об`єктом кулівлі-продажу).

Пунктом 4 частини 1 статті 138 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995 № 176/95-ВР передбачено, що у коносаменті зазначається найменування відправник.

Отже положення вищезазначених міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про відправника (експортера) товару в рахунку-фактурі (інвойсі. в митній декларації, коносаменті тощо, д тому встановлення факту того, що у наданих інвойсах №007/19 від 23.05,2019 р. або № 009/19 від 23.05.2019 р. зазначено, експортером продукції є FVC TRADING GROUP Kft, але у коносаментах №APJ0102985 від 14.05.2019 р. та №AZF0105112 від 07.05.2019 р. та в сертифікатах про походження; товару №1652 від 13.05.2019 р., №1850 від 17.05.2019 р. експортером зазначено "Harra polypack", також сертифікаті про походження товару №20352 від 14.05.2019 р. вказаний експортер "JVM POLYPAST PRIVATE LIMITED", викликало сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

В сертифікатах про походження товару № 1652 від 13.05.2019 р., №1850 від 17.05.2019 р., №20352 від 14.05.2019 р. наявні посилання на інвойси №ЕХР1/19-20 від 30.04.2019 р., № HPP/19-20/E003 від 10.05.2019 р. та № НРР/19-20/Е002 від 01.05.2019 р., які не надавались до митного оформлення, що не давало можливості співвіднести їх даної поставкою товарів.

Пунктами 18, 20 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) передбачено, що формуляр-зразок має три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови і таке інше), у другому - опис товарів, позиції рахунку та кількості і таке інше, а у третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчувальною заявою, якщо вона є необхідною. Перелік товарів, що міститься у відомостях про товар, повинен бути достатньо докладним для ідентифікації різних товарів у партії, доставленої кількості, ціни за одиницю товару, знижок за кількість та усіх інших відомостей, необхідних для контролю розрахунку сум, вказаних у рахунку.

Таким чином, положення вищезазначених міжнародних договорів та законодавчих актів України передбачають наявність в комерційному рахунку-фактурі (інвойсі) точних відомостей щодо вартості товарів, і тому наявність в сертифікатах про походження товару №1652 від 13.05.2019 р., №1850 від 17.05.2019 р., №20352 від 14.05.2019 р. посилання на інвойси №ЕХР 1/19-20 від 30.04.2019 р., №НРР/19-20/Е003 від 10.05.2019 р. та № НРР/19-20/Е002 від 01.05.2019 р., які не надані до митного оформлення викликали сумніви в достовірності поданого до митного оформлення рахунків-фактур (інвойсів) № 2-HR/02 від 05.06.2019 р., № 007/19 від 23.05.2019 р., № 009/19 від 23.05.2019 р., що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за МД №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 р.: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно зі статті 254 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ;

- за МД №UA500060/2019/018738 від 24.06.2019 р.: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за МД №UA500010/2019/017453 від 04.07.2019 р.: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за МД №UA500060/2019/020507 від 08.07.2019 р.: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за МД №UA500060/2019/021764 від 18.07.2019 р.: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

04.07.2019 р. шляхом використання інформаційних технологій уповноважена особа декларанта - ФОП ОСОБА_1 повідомила митницю про відсутність у нього на той час додаткових документів.

25.06.2019 р. електронним повідомленням № 19 уповноважена особа декларанта - ПП "ВІСАН" повідомила митницю про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть.

04.07.2019 р. електронним повідомленням № 04/07 уповноважена особа декларанта - ФОП ОСОБА_1 повідомила митницю про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть.

09.07.2019 р. електронним повідомленням № 20 уповноважена особа декларанта - ПП "ВІСАН" повідомила митницю про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть.

18.07.2019 р. електронним повідомленням № 25 уповноважена особа декларанта - ПП "ВІСАН" повідомила митницю про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть.

Згідно з статтею 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємств, а отже у виписках з бухгалтерської документації містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митними деклараціями №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 р., №UA500060/2019/018738 від 24.06.2019 р., №UA500010/2019/017453 від 04.07.2019 р., №UA500060/2019/020507 від 08.07.2019 р., №UA500060/2019/021764 від 18.07.2019 р. містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом та його уповноваженими особами не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Отже, за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та інших вищезазначених джерел інформації, встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить:

- за МД №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 р.: по товару № 1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1,69 дол. США/кг нетто;

- за МД №UA500060/2019/018738 від 24.06.2019 р.: по товару № 1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом -1,805 дол. США/кг нетто (митна декларація № UA 500010/2019/015209 від 12.06.2019);

- за МД №UA500010/2019/017453 від 04.07.2019: по товару № 1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1,824 дол. США/кг нетто (митна декларація № UA 500010/2019/015209 від 12.06.2019 р.);

- за МД №UA500060/2019/020507 від 08.07.2019 р.: по товару № 1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1,694655 дол. США/кг нетто (митні декларації №UA500010/2019/015209 від 12.06.2019 р., №UA500010/2019/015207 від 12.06.2019 р.);

- за МД №UA500060/2019/021764 від 18.07.2019 р.: по товару № 1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1,772 дол. США/кг нетто (митна декларація №UA500010/2019/015209 від 12.06.2019 р.).

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI Одеською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019 р., №UA500060/2019/000075/2 від 25.06.2019 р., №UA500010/2019/000086/2 від 04.07.2019 р., №UA500060/2019/000079/2 від 09.07.2019 р., №UA500060/2019/000084/2 від 18.07.2019 р..

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

В рішеннях про коригування митної вартості №UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019 р., №UA500060/2019/000075/2 від 25.06.2019 р., №UA500010/2019/000086/2 від 04.07.2019 р., № UA 500060/2019/000079/2 від 09.07.2019 р., № UA 500060/2019/000084/2 від 18.07.2019 р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій - митні декларації №UA500010/2019/015209 від 12.06.2019 р., №UA500010/2019/015207 від 12.06.2019 р..

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, Одеською митницею ДФС була видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00227 від 05.06.2019 р., №UA500060/2019/00394 від 25.06.2019 р., №UA500010/2019/00270 від 04.07.2019 р., №UA500060/2019/00419 від 09.07.2019 р., №UA500060/2019/00437 від 18.07.2019 р. та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Рей " або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було.

Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішень про коригування митної вартості №UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019 р., №UA500060/2019/000075/2 від 25.06.2019 р., №UA500010/2019/000086/2 від 04.07.2019 р., №UA500060/2019/000079/2 від 09.07.2019 р., №UA500060/2019/000084/2 від 18.07.2019 р., карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00227 від 05.06.2019 р., №UA500060/2019/00394 від 25.06.2019 р., №UA500010/2019/00270 від 04.07.2019 р., №UA500060/2019/00419 від 09.07.2019 р., №UA500060/2019/00437 від 18.07.2019 р. діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Рей".

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач здійснив декларування (визначив код УКТЗЕД) імпортованих товарів в супереч вимогам чинного митного законодавства, натомість контролюючий орган довів належними, достатніми та беззаперечними доказами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» ).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рей»» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.М. Токмілова


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	05.12.2019
Оприлюднено	09.12.2019
Номер документу	86151975
Судочинство	Адміністративне