Ухвала

від 06.12.2019 по справі 540/2484/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2484/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки,

встановив:

22 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) звернулися до суду з позовом до Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ), у якому просять визнати протиправним та скасувати рішення Партизанської селищної ради від 20.09.2018 року № 268 про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,067 га. за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

06 грудня 2019 року позивачами було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Партизанській селищній раді (код ЄДРПОУ 04400512), адреса: вул. Центральна, буд. 28, смт. Рикове, Генічеського району Херсонської області, 75550, тел. (05534)3-20-23) приймати рішення або вчиняти дії щодо затвердження проекту землеустрою, набуття, зміни або відчуження будь-яких прав на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду у справі законної сили.

Ухвалою суду від 06.12.2019 р. заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову прийнято до розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 2 частини першої ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є рішення Партизанської селищної ради від 20.09.2018 року № 268 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Натомість, за змістом заяви про забезпечення позову, позивачі пов`язують необхідність вжиття заходів забезпечення позову з очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення і з метою недопущення подальших протиправних дій з боку відповідача вважають за необхідне заборони Партизанській селищній раді Генічеського району Херсонської області приймати рішення або вчиняти дії щодо затвердження проекту землеустрою, набуття, зміни або відчуження будь-яких прав на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, а також матеріалами позовної заяви судом встановлено, що позивачами не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у змісті заяви про забезпечення позову.

Суд зазначає, що відсутність таких доказів позбавляє можливості їх оцінити за критеріями співмірності, співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Крім того, суд констатує, що вимоги позивача, заявлені в адміністративному позові, зводяться до невідповідності оскаржуваного рішення та дій відповідача вимогам чинного законодавства, що становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи. Вирішення ж відповідного питання за наслідками розгляду клопотання про забезпечення позову фактично є передчасним вирішенням позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з підстав, які наведені позивачами, а тому вимога позивачів про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявникам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Дубровна В.А.