Ухвала

від 06.12.2019 по справі 824/1468/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

06 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1468/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Буковина про визнання протиправним та скасування наказу ,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3188/5 від 17.10.2019 року.

04.12.2019 р. до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просила зупинити дію оскаржуваного наказу відповідача, в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Заставнівської районної державної адміністрації Москалюк А.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як слідує із поданої заяви про забезпечення позову, заявник стверджує, що наразі існує очевидна небезпека заподіянню шкоди правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті, оскільки, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є діючим та таким, що блокує здійснення позивачем повноваження державного реєстратора, що завдає шкоду не тільки їй, а й іншому колу осіб, які звернулися до неї із заява про вчинення реєстраційних дій.

Також звертає увагу суду на те, що Порядком реалізації експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №860 від 24 жовтня 2018 року, передбачено проходження обов`язкового тестування для державних реєстраторів, стосовно яких Мін`юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру, з метою визнання їх професійної компетентності.

Поряд з цим, даним нормативно-правовим актом не визначено граничних термінів для призначення такого тестування, крім того, фактичне блокування доступу до Реєстру для позивача буде тривати і надалі, незалежно від того чи сплине строк такого блокування, фактично оскаржуваний наказ є формальною підставою для проходження тестування, результати якого в свою чергу можуть позбавити її права займатися професійною діяльністю - державного реєстратора, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду в даній справі та вплине на ефективність захисту та поновленню порушених прав та інтересів заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали адміністративного позову, суд вважає, що заявлену позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову слід задовольнити, виходячи з наступного.

Положеннями статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).

Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:

- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;

- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правоможний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади;

- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;

- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом «очікування» . Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

З матеріалів адміністративної позову судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України №3188/5 від 17.10.2019 року вирішено:

- задовольнити скаргу ТОВ Мрія Фармінг Буковина від 06.08.2019 р. №2019/08-06/01 частково;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2019 р. № 47066675, від 04.06.2019 р. №№ 47180960, 47179705, від 08.05.2019 р. № 47066377, від 11.06.2019 р. № 47294042, від 23.04.2019 р. №№ 46609403, 46606895, від 19.04.2019 р. № 46554334, від 23.04.2019 р. № 46608736, від 24.04.2019 р. № 46619853, від 23.04.2019 р. № 46609053, від 13.06.2019 р. № 47340169, від 11.06.2019 р. №№ 47290352, 47289754, від 13.06.2019 р. № 47339942, від 11.06.2019 р. № 47294226, від 13.05.2019 р. №№ 46827221, 46829248, 46827395, 46827938, 46827768, 46829421, прийняті державним реєстратором Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області Москалюк Аллою Василівною;

- в частині задоволення інших вимог відмовити;

- тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області Москалюк ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці;

- виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату;

- виконання пункту 4 наказу покласти на державне підприємство «Національні інформаційні системи» .

При цьому, суд звертає увагу на те, що приймаючи даний оскаржуваний наказ та блокуючи доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач не вирішив питання щодо передачі реєстраційних справ, що знаходяться на розгляді у позивача.

Так, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.

Як вбачається з наказу Міністерства юстиції України №3188/5 від 17.10.2019 року, питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора - Москалюк А.В., відповідачем не вирішувалось.

Вказане свідчить про існування очевидних ознак порушення прав та інтересів державного реєстратора, так як не вирішення Мінюстом прямо передбаченого Законом питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді державного реєстратора - Москалюк А.В., створює реальну загрозу притягнення позивача до юридичної відповідальності за порушення порядку та строків розгляду заяв про державну реєстрацію, що не були розглянуті на момент прийняття рішення в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказане також порушує права та інтереси інших осіб, які звернулись до позивача з заявами про вчинення реєстраційних дій, внаслідок фактичної неможливості розпоряджатись своїм майном, завершити процедуру реєстрації шляхом звернення до іншого суб`єкта реєстрації прав.

Також суд звертає увагу на положення Порядку реалізації експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №860 від 24 жовтня 2018 року (далі - Порядок №860).

Так, пунктом 2 Порядку №860 передбачено, що визначення професійної компетентності в обов`язковому порядку здійснюється щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін`юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №860 організація визначення професійної компетентності осіб здійснюється Мін`юстом шляхом автоматизованого анонімного тестування, що проводиться один раз на місяць. У разі потреби за рішенням Мін`юсту автоматизоване анонімне тестування може проводитися більше ніж один раз на місяць. Для проходження автоматизованого анонімного тестування особи, визначені в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, подають до Мін`юсту відповідну заяву та засвідчену особистим підписом копію паспорта громадянина України. Повідомлення про дату, час та місце проведення автоматизованого анонімного тестування, а також прізвище, ім`я та по батькові осіб, які виявили бажання пройти таке тестування, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення.

Пунктом 16 Порядку №860 визначено, що на підставі результатів автоматизованого анонімного тестування визначається професійна компетентність осіб, визначених в абзаці першому пункту 2 цього Порядку. Особи, які правильно відповіли на 75 відсотків тестових завдань, вважаються такими, що успішно пройшли автоматизоване анонімне тестування. Таким особам видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, зразок та опис якого затверджується Мін`юстом.

Таким чином, у разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державному реєстратору, відновлення йому доступу здійснюється за умови надання сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації.

З вказаного слідує, що фактично блокування доступу до Реєстру відбуватиметься і після сплину 3 місячного строку, який вказано у оскаржуваному наказі №3188/5 від 17.10.2019 року, у такому разі існує загроза виникнення спірних правовідносин щодо подальшого проходження позивачем публічної служби - державного реєстратора.

Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді припинення трудових відносин із ним за невиконання посадових обов`язків. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків й для інших осіб, які звернулися до позивача із заявами з метою вчинення ним реєстраційних дій, оскільки блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру прав, унеможливлює подальше виконання реєстратором взятих зобов`язань із проведення таким реєстраційних дій.

Вирішуючи питання забезпечення позову судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність спірного наказу та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов`язки державного реєстратора пройти процедуру з отримання сертифікату, у разі якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.

Суд вважає, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.

Керуючись статями 150-157, 241, 248, 256 КАС України,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

2. Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №3188/5 від 17.10.2019 р., в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Заставнівської районної державної адміністрації Москалюк Аллі ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення складання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Суддя Т.М. Брезіна