Рішення

від 05.12.2019 по справі 640/5786/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 640/5786/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "НЕФРИТ-АС" ТОВ "Тез Тур" (01004, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 4, літера "Б") до третя особа Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (04070, м.Київ, вулиця Спаська, 12) Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій ( 04070, м. Київ, вулиця Спаська, 12) про визнання протиправним та скасування наказу , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство Нефрит-АС Товариства з обмеженою відповідальністю Тез Тур (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про перелік об`єктів культурної спадщини міста Києва від 03 жовтня 2018 року №03-ОД.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що облікова документація на будівлю розроблена з порушенням норм законодавства України, а об`єкт по вулиці Васильківська, 4 не відповідає критеріям, які передбачені законодавством України для визнання об`єктом культурної спадщини та внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва.

Представник позивача стверджував, що приведення облікової документації у відповідність відбувалось вже після прийняття оскаржуваного наказу від 03 жовтня 2018 року, тобто з порушенням послідовності, визначеної у Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за №528/23060.

Крім того, представник позивача повідомив, що критерієм автентичності об`єкта визначено в першу чергу місце його розташування (фактично визначне місце - вулиця Велика Васильківська, територія історичних садиби, елементом якої він є), при цьому, паспорт на об`єкт, всупереч вимог Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760, не складався, як і не проводилась майнова/грошова оцінка об`єкта по вулиці Васильківська, 4.

Також, на думку представника позивача, будівля, розташована по вулиці Васильківська, 4 не відповідає критеріям, визначеним пунктом 8 Порядку №1760, оскільки Житловий будинок родини Крюкових є самостійним об`єктом і належна позивачу будівля не може вважатися розташованим за адресою: місто Київ, вулиця Васильківська, 6 витвором архітектора А. Краусса.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий обґрунтовано та за наявності підстав, оскільки Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій було проведено натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію, виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки на будівлю по вулиці Велика Васильківська, 4. При цьому, протоколом від 10 вересня 2018 року №6 засідання Науково-методичної ради при Київському науково-методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій було прийнято рішення рекомендувати об`єкт Житловий будинок купців Крюкових , який розташовується по вулиці Велика Васильківська, 4 до включення до Переліку об`єктів культурної спадщини (щойно виявлених об`єктів) за видом архітектура, як такий, що відповідає критеріям, визначеним пунктом 8 Порядку №1760.

Додатково представник відповідача повідомив, що до моменту видання оскаржуваного наказу облікова документація розглядалась на будівлю, що може бути внесена до Переліку, а вже з моменту видання наказу Департаменту житловий будинок купців Крюкових є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, саме тому у вказаному наказі зобов`язано Центр забезпечити приведення у відповідність облікової документації на об`єкт культурної спадщини як такий, що занесено до Переліку.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Дочірнє підприємство Нефрит-АС Товариства з обмеженою відповідальністю Тез Тур є власником об`єкту, розташованого по вулиці Васильківській 4 у місті Києві (групи нежитлових приміщень по літ. Б 1, 2, 3, 4, 5), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 грудня 2017 року і договором купівлі-продажу нежитлових приміщень №13/17 від 25 липня 2017 року.

03 жовтня 2018 року Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ №03-ОД Про Перелік об`єктів культурної спадщини міста Києва , на підставі якого відповідно до статті 14 Закону України Про охорону культури спадщини , постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 Про затвердження порядку визначення категорій пам`яток до занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України , Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, враховуючи витяг з протоколу засідання Науково-методичної ради Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій від 10 вересня 2018 року №6-1, витяг з протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури від 13 вересня 2018 року №18/18/VII, занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва житловий будинок купців Крюкових по вулиці Великій Васильківській , 4.

Незгода позивача із вказаним наказом від 03 жовтня 2018 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Вимогами статті 1 Закону №1805-ІІІ визначено, що культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

При цьому, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Частинами 1, 2 статті 14 Закону №1805-ІІІ передбачено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Процедуру обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та форм власності визначає Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за №528/23060) (далі - Порядок №158, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Облік об`єктів культурної спадщини - заходи, що здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), спрямовані на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію об`єктів культурної спадщини (пункт 1.2 Порядку №158).

При цьому, відповідно до пункту 1.3 Порядку №158 облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Виявлення об`єктів культурної спадщини врегульовано розділом ІІ Порядку №158. Так, виявлення об`єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки.

Виявлення об`єктів культурної спадщини відбувається шляхом здійснення науково-дослідних та пошукових робіт (натурних обстежень (досліджень), історико-архівних і бібліографічних досліджень, фотофіксації, графічної фіксації), розробки науково-проектної документації; наукової (науково-технічної) експертизи робіт, які можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини; земляних, будівельних, меліоративних та інших робіт.

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Виявлення об`єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об`єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об`єкти.

Пунктами 3.1-3.2 Порядку №158 передбачено, що облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1760.

За результатами оцінки виявлених об`єктів культурної спадщини оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол є підставою для занесення (незанесення) об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з пунктами 3.3-3.4 Порядку №158 орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі висновків, викладених в протоколі науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради, приймають рішення про занесення (незанесення) об`єктів культурної спадщини до Переліку. Перелік затверджується рішенням органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 (далі - Порядок №1760, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1760 передбачалось, що на кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини. Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункти 3-4 Порядку №1760).

Аналіз наведених норм свідчить, що на об`єкт культурної спадщини, в т.ч. на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини складається облікова документація, що включає в себе, зокрема, облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій проведено натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, здійснено фотофіксацію та виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки на будівлю, розміщену по вулиці Велика Васильківська, 4. В матеріалах справи міститься, зокрема, копія облікової картки, коротка історична довідка, натурна фотофіксація, а також акт технічного стану щойно виявленого об`єкта культурної спадщини від 28 серпня 2018 року.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 10 вересня 2018 року відбулось засідання Науково-методичної ради при Київському науково-методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, за результатами якого складено протокол №6.

Зі змісту даного протоколу вбачається, що на порядок денний винесено питання, зокрема, щодо розгляду пропозицій щодо включення до Переліку об`єктів культурної спадщини (щойно виявлених об`єктів) по вулиці Великій Васильківській, 4.

За результатами розгляду облікової документації вирішено рекомендувати об`єкт Житловий будинок купців Крюкових , який розташований по вул. Великій Васильківській, 4 в Києві до включення до Переліку об`єктів культурної спадщини (щойно виявлених об`єктів) за видом архітектура як такий, що відповідає критеріям, визначеним пунктом 8 Порядку №1760.

При цьому, вимогами пунктів 7-9 Порядку №1760 визначалось, що критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.

Об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 7 і 8 цього Порядку, оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п`ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання.

Так, у протоколі №6 від 10 вересня 2018 року вказано, що до критерію автентичності відносяться: місце розташування об`єкту в забудові вулиці Великої Васильківської та на території історичної садиби, елементом якої він є; загальна об`ємно-планувальна структура будинку в існуючих межах та конфігурації плану; цегляна кладка зовнішніх та внутрішніх стін від фундаменту до верхньої кромки вінчаючого карнизу, аттики, стовпчики парапету, висотність; стилістичне, композиційне, декоративне вирішення фасадів. Крім того, об`єкт є одним з небагатьох збережених житлових будинків кінця ХІХ століття на відтинку вулиці Великої Васильківської від перетину з бульваром Т. Шевченка до площі Л. Толстого, що презентує малоквартирне житлове будівництво періоду історизму і вплинув на розвиток архітектури цього періоду на вказаному відрізку вулиці. Також, є твором відомого київського архітектора А. Краусса.

Аналіз наведених вище норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та фактичних обставин справи свідчить, що у протоколі №6 від 10 вересня 2018 року відсутня детальна оцінка, яким саме критеріям, визначеним у пункті 8 Порядку №1760, відповідає об`єкт культурної спадщини, розташований по вулиці Великій Васильківській , 4 , а науково-методичною радою здійснено лише посилання на вимоги зазначеного пункту 8 Порядку №1760, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що протокол №6 від 10 вересня 2018 року не відповідає формі, наведеній у додатку 2 до Порядку №158, що свідчить про порушення процедури здійснення оцінки відповідності об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пункті 8 Порядку №1760 та оформлення результатів такої оцінки.

Вимогами пунктів 3.3-3.5 Порядку №1760 передбачалось, що орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі висновків, викладених в протоколі науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради, приймають рішення про занесення (незанесення) об`єктів культурної спадщини до Переліку.

Перелік затверджується рішенням органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та у місячний строк після затвердження надсилається до Мінкультури України разом з протоколом науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради та документами, передбаченими у пункті 3.1 цього розділу.

Про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Так, 13 вересня 2018 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) враховано рекомендації, викладені у протоколі №6 від 10 вересня 2018 року та підтримано включення до Переліку об`єктів культурної спадщини (щойно виявлених об`єктів) Житлового будинку купців Крюкових по вулиці Великій Васильківській, 4 у Шевченківському районі міста Києва за видом архітектура як такий, що відповідає критеріям, визначеним пунктом 8 Порядку №1760, за результатами якого складено відповідний протокол №18/18/VII.

На підставі вказаного протоколу №18/18/VII від 13 вересня 2018 року та протоколу №6 від 10 вересня 2018 року Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано наказ від 03 жовтня 2018 року №03-ОД Про Перелік об`єктів культурної спадщини м. Києва , пунктом 1 якого передбачено занести до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва житловий будинок купців Крюкових на вул . Великій Васильківській, 4.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини шляхом надсилання йому повідомлення за формою, встановленою згідно з додатком 4 до Порядку №158, що свідчить про недотримання відповідачем вимог пункту 3.5 Порядку №158.

Вимогами пункту 5 Порядку №1760 визначено, що якщо об`єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об`єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об`єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об`єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об`єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця.

Як уже зазначалось вище, одним із критеріїв автентичності об`єкта в цілому визначено місце розташування об`єкта в забудові вулиці Великої Васильківської на території історичної садиби, елементом якої він є.

Відтак, на виконання пункту 5 Порядку №1760 облікова документація на об`єкт повинна була включати паспорт на об`єкт культурної спадщини, чого відповідачем не було здійснено та є підтвердженням недотримання ним вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Стосовно посилань позивача на вимоги пункту 3 Порядку №1760, суд звертає увагу, що вказаним пунктом Порядку №1760 передбачено, що облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. При цьому, пунктом 3 розділу X Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури , визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Водночас, об`єкт, розташований на вулиці Великій Васильківській, 4 є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, а відтак вимоги пункту 3 Порядку №1760 не поширюються на спірні правовідносини.

Щодо посилання представника позивача на те, що витвором архітектора А. Краусса є об`єкт, розташований за адресою: вулиця Велика Васильківська, 6, суд зазначає, що у проекті житлового будинку родини Крюкових дійсно вказана дана адреса, що відповідало плану Києва у 1886 році, однак станом на момент складання облікової документації та подальшого прийняття оскаржуваного наказу місцем розташування даного об`єкту є вулиця Велика Васильківська, 4.

Водночас, встановлених вище процедурних порушень в ході прийняття оскаржуваного наказу, на думку суду, достатньо для скасування такого наказу в судовому порядку.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак наявні підстави для його скасування в судовому порядку.

Вимогами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування не виконав.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства Нефрит-АС Товариства з обмеженою відповідальністю Тез Тур задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про перелік об`єктів культурної спадщини міста Києва від 03 жовтня 2018 року №03-ОД.

3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Нефрит-АС Товариства з обмеженою відповідальністю Тез Тур (01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 4, літера Б, код ЄДРПОУ 41741795) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 12, код ЄДРПОУ 42475311).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук