Постанова

від 11.03.2020 по справі 640/5786/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5786/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Файдюка В.В., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Заліська І.В.,

від відповідача - Черненко І.І.,

від третьої особи - Давиденко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства Нефрит-АС Товариства з обмеженою відповідальністю Тез Тур до Департамента охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, про визнання протиправним та касування наказа, за апеляційною скаргою Департамента охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Дочірнє підприємство Нефрит-АС Товариства з обмеженою відповідальністю Тез Тур (далі - позивач, ДП Нефрит-АС ) звернулось у суд з позовом до Департамента охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, апелянт, Департамент охорони культурної спадщини КМДА), третя особа Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 03 жовтня 2018 року, яким занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва житловий будинок купців Крюкових по вулиці Велика Васильківська, 4, власником якого наразі є позивач.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про безпідставність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки будинок, серед іншого, не відповідає критерію автентичності. Також наголошує на тому, що відповідачем порушена процедура та порядок прийняття спірного наказа.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, зокрема те, що житловий будинок купців Крюкових зберіг свою автентичність. Також стверджує, що оскаржуваний наказ прийнято обґрунтовано, на підставі проведеного третьою особою обстеження, історико-архівного і бібліографічного дослідження, тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що висновки суду є законними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що позивач є власником об`єкта, розташованого по АДРЕСА_1 (групи нежитлових приміщень по літ. Б 1, 2, 3, 4, 5).

03 жовтня 2018 року відповідачем прийнято наказ, яким означений об`єкт занесено до Переліка об`єктів культурної спадщини міста Києва.

Уважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08 червня 2000 року № 1805-III (далі - Закон України №1805-ІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 13 цього Закону, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстра на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 14 Закону України №1805-ІІІ, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

На реалізацію наведеної бланкетної норми, наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158).

Питання визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регулюється Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України№ 1760 від 27 грудня 2001 року, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1760).

Відповідно до пунктів 2.1.-2.4. Порядка №158 виявлення об`єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки.

Виявлення об`єктів культурної спадщини відбувається шляхом здійснення науково-дослідних та пошукових робіт (натурних обстежень (досліджень), історико-архівних і бібліографічних досліджень, фотофіксації, графічної фіксації), розробки науково-проектної документації; наукової (науково-технічної) експертизи робіт, які можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини; земляних, будівельних, меліоративних та інших робіт.

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Виявлення об`єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об`єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об`єкти.

Відповідно до пункта 3.1. Порядку №158 облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд консультативної ради органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 7 і 8 Порядка №1760.

Зі змісту наказа Департамента охорони культурної спадщини КМДА про занесення житлового будинка по АДРЕСА_1 до Переліка об`єктів культурної спадщини міста Києва убачається, що такий прийнято з урахуванням витягів з протоколів засідання Науково-методичної ради Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій від 10 вересня 2018 року та засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департамента культури від 13 вересня 2018 року.

Зазначені органи дійшли висновку про доцільність занесення житлового будинка до об`єктів культурної спадщини з огляду на відповідність його критеріям, визначеним пунктом 8 Порядка №1760, зокрема, критерію автентичності.

Відповідно до Порядка №158 передумовою розгляду питання науково-методичною радою, консультативною або науковою вченою радою установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, відповідності об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 7, 8 Порядка №1760, є складення необхідної облікової документації на виявлений об`єкт культурної спадщини.

Як свідчать матеріали справи, на житловий будинок купців Крюкових була складена облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка та акт технічного стану об`єкта.

Проте, акт технічного стану об`єкта не відповідає формі, затвердженій Порядком №158. Зокрема, не містить відомостей про реставраційні та інші роботи, які були проведені на об`єкті та відомостей про стан його внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів. Зазначене свідчить про те, що відповідні питання не досліджувались органами охорони культурної спадщини.

Разом з тим, із пояснень позивача та оглянутих судовою колегією фотознімків головного та дворового фасадів об`єкта - будинка АДРЕСА_1 убачається, що його об`ємно-просторова структура, матеріали і конструкції були змінені шляхом здійснення надбудови, обкладання фасада будівлі плиткою, зміни форми віконних отворів першого поверха головного фасада, закладення проїзда до внутрішнього подвір`я та перетворення його на додаткові приміщення.

Між тим, як закріплено у пункті 7 Порядка №1760, критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.

Отже, колегією суддів установлено, що засідання науково-методичної та консультативної рад відбулись за відсутності повної інформації, необхідної для розгляду питання про відповідність об`єкта критеріям, зазначеним у пункті 8 Порядка №1760.

Відповідно до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) ; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що спірний наказ прийнятий відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про віднесення належного позивачу житлового будинку до обєкта культурної спадщини.

Вказана обставина є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказа.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги його не спростовують. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департамента охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.В. Файдюк

Л.Т. Черпіцька

(Повний текст постанови складений 12 березня 2020 року.)