Постанова

від 05.12.2019 по справі 811/1245/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

Київ

справа №811/1245/18

адміністративне провадження №К/9901/28808/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.

суддів: Білак М.В., Губська О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (судді: Дурасова Ю.В., Баранник Н.П., Божко Л.А.) про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до приватного підприємства "Дельта-Сервіс" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Приватне підприємство "Дельта-Сервіс" звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі за даним позовом.

Заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обґрунтовує тим, що оскільки позивачу та суду не було відомо про лист № 93/16-724 від 11 червня 2019 року щодо надання роз`яснень Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту з якого вбачається, що вимоги ДБН В.2.5.-56:2014 та, зокрема, п. 7.2.29 (порушення яких встановлювались судом) слід застосовувати під час нового будівництва реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту об`єкту. Наявна установка водяного пожежогасіння запроектована для постійної

роботи в автоматичному режимі з ручним пуском, що не суперечить вимогам п.13.3.1 ДБНВ.2.5.-56:2014. Під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення та капітального ремонту приміщень, будинків і споруд слід, розробляти проектну документацію, затверджену в установленому порядку, що передбачено вимогами розділу II п. 21 НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні.

На переконання ПП Дельта-Сервіс зазначені роз`яснення Державних будівельних норм України, зокрема ДБН В.2.5-56:2014, свідчать про обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ПП Дельта-Сервіс на час розгляду справи за даним позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" про застосування заходів реагування відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року за заявою ПП "Дельта-Сервіс" про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами закрито.

Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з приписів частини першої статті 294 КАС України, відповідно до яких ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до пункту 17 частини 1статті 294 КАС України передбачена можливість оскарження відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими, а не оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Дельта-Сервіс", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що частиною 2 статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

На підставі вказаної норми ПП "Дельта-Сервіс" подало апеляційну скаргу на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, за якою Третій апеляційний адміністративний суд 28 серпня 2019 року відкрив апеляційне провадження.

На переконання скаржника не можна розцінювати відсутність вказівки у статті 294 КАС України, щодо апеляційного оскарження ухвал, які постановлюються за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як обмеження права на відповідне оскарження таких ухвал всупереч положенням Конституції України, основним засадам (принципам) адміністративного судочинства за наявності відповідного законодавчого регулювання, якого викладене у спеціальній процесуальній нормі, зокрема у частині другій статті 369 КАС України.

З огляду на наведені норми національного законодавства, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважав, що оскаржувана ухвала є судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та, відповідно до вимог частини другої статті 369 КАС України може бути переглянута у суді апеляційної інстанції.

При цьому ПП "Дельта-Сервіс" посилається на аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 760/20599/15-ц, провадження № 14-207цс19.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року без змін.

Рух касаційної скарги

30 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Загороднюка А.Г., Білак М.В., Губської О.А., відкрито касаційне провадження за скаргою Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до приватного підприємства "Дельта-Сервіс" про застосування заходів реагування.

02 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 05 грудня 2019 року.

Від учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участю.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року за заявою ПП "Дельта-Сервіс" про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами закрито.

Вказана ухвала від 11 вересня 2019 року є предметом оскарження у касаційному порядку.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї ж статті зазначено, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Приписами статті 294 КАС України визначено таке: окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Аналізуючи наведені норми законодавства у їх сукупності, Верховний Суд зазначає, що глава 3 розділу 3 КАС України Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами містить положення, які окремо регламентують та прямо передбачають право на оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлюючи, що таке судове рішення (рішення, ухвала, постанова) може бути переглянуте на загальних підставах.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ) право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі Голдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ). Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує законну мету і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства), § 57; Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства), § 65; Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії) [ВП], § 99).

ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA ( Зубац проти Хорватії ) від 5 квітня 2018 року).

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду за статтею 294 КАС України є обмеженням права на відповідне оскарження таких ухвал всупереч положенням Конституції України, оскільки у спеціальній нормі КАС України визначено таке право, яке відповідає основним засадам (принципам) адміністративного судочинства.

Держава має забезпечити особі додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, оскільки право на апеляційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами врегульовано статтею 369 КАС України. Суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності в встановлених процесуальним законодавством підстав, у тому числі на предмет процесуальних порушень, які спричиняють безумовне скасування судового рішення.

З огляду на наведені норми національного законодавства, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та, відповідно до вимог частини 369 КАС України може бути переглянута на загальних підставах у суді апеляційної інстанції.

Аналогічний правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року № 760/20599/15-ц в частині касаційного оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дельта-Сервіс" задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді М.В. Білак

О.А. Губська