Ухвала

від 05.12.2019 по справі 300/222/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2019 року

Київ

справа №300/222/19

адміністративне провадження №К/9901/33156/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

перевірив касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №300/222/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в якому просила: 1) визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Відділу ДВС Департаменту Міністерства юстиції України щодо безпідставно тривалого невиконання судового рішення у виконавчих провадженнях №48796720; №48793540; №48793087, та порушення прав позивача під час виконання рішення суду від 16 вересня 2014 року у справі №809/2114/14; 2) зобов`язати Відділ ПВР Департамент ДВС Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №48793087 ( Зобов`язати Івано-Франківську ОДА надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 25 березня 2013 року ); 3) визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Міністерства юстиції України щодо ігнорування двох звернень позивача від 31 серпня 2018 року та щодо невиконання судового рішення у виконавчому провадженні №48796720; 4) зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути дві скарги позивача від 31 серпня 2018 року відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян , невідкладно припинити порушення прав позивача, прийняти законне рішення та надати позивачу обґрунтовану відповідь; 5) визнати протиправними дії та бездіяльність Івано-Франківської ОДА щодо ігнорування звернень (скарг) позивача, грубого порушення її прав та невиконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі №2а-263/08/0970 та від 16 вересня 2014 року у справі №809/2114/14; 6) зобов`язати Івано-Франківську ОДА визнати недійсним наказ №4-к від 13 лютого 2002 року про звільнення позивача з посади спеціаліста Управління капітального будівництва (Івано-Франківської) ОДА; 7) зобов`язати Івано-Франківську ОДА виконати свої обов`язки страхувальника та податкового агента щодо позивача, нарахувати помісячно позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 лютого 2002 року по 02 січня 2011 року, обчислити, утримати та сплатити загальнообов`язкові внески та платежі з заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу в першу чергу до Пенсійного фонду України та подати звіти до Пенсійного фонду України про трудовий, спеціальний, страховий стаж позивача про одержаний позивачем помісячно дохід (заробітну плату) та утримані помісячно внески з доходу (заробітної плати) позивача; 8) визнати те, що протиправними діями та бездіяльністю посадових осіб Відділу ПВР Департамент ДВС Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Івано-Франківської ОДА позивачу завдана моральна шкода; 9) Стягнути з Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, з Міністерства юстиції України та з Івано-Франківської ОДА, завдану позивачу діями та бездіяльністю посадових осіб Відділу ПВР Департамент ДВС Міністерства юстиції України, завдану позивачу бездіяльністю посадових осіб Міністерства юстиції України, завдану позивачу діями та бездіяльністю Івано -Франківської ОДА , моральну шкоду в розмірі середньомісячної заробітної плати у 2018 році начальника Відділу ПВР Департамент ДВС Міністерства юстиції України та в розмірі середньомісячної заробітної плати у 2018 році міністра Міністерства юстиції України та в розмірі середньомісячної заробітної плати голови Івано- Франківської ОДА .

08 квітня 2019 року рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії і бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо безпідставно тривалого невиконання судового рішення у виконавчих провадженнях за № 48796720, № 48793540, № 48793087.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 15 800 (п`ятнадцять тисяч вісімсот) грн. моральної шкоди.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 листопада 2019 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Позивач у цій справі поєднав декілька позовних вимог які стосуються оскарження дій органу державної виконавчої служби та оскарження дій посадових осіб щодо ненадання відповіді на заяви та скарги позивача відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян .

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду даної справи є визнання незаконними дій органу державної виконавчої служби щодо тривалого невиконання судового рішення у виконавчих провадженнях, та порушення прав позивача під час виконання рішення суду.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Крім того пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Предметом розгляду даної справи є бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді за скаргою позивача в порядку Закону України Про звернення громадян .

Відповідач у касаційній скарзі не наводить підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №300/222/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич