ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 636/2295/19 Головуючий суддя І інстанції Дьоміна О. П.
Провадження № 22-ц/818/5680/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Заява про забезпечення позову або доказів
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2019 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.,
суддів колегії: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дегтяря Петра Олександровича на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року, постановлену у складі судді Дьоміної О.П., по цивільній справі за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дегтяря Петра Олександровича про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В :
На адресу суду 08.10.2019 від представника позивача - адвоката Дегтяря П.О. надійшла заява, в якій останній просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобіль, власником якого є відповідач, із забороною знімати його з реєстраційного обліку та укладати усі види угод, пов`язані з відчуженням вищевказаного рухомого майна.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року повернуто заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дегтяря П.О. про забезпечення позову.
В апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Дегтярь П.О. просить зазначену ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і є такою, що підлягає скасуванню.
Зазначено, що законодавством встановлено форму та зміст заяви про забезпечення позову, та при поданні такої зави були дотримані всі вимоги закону.
Вказав, що в заяві наведено інформацію про відсутність у відповідача будь-якого іншого зареєстрованого майна, окрім автомобіля HYUNDAI SONATA 2015 року випуску, ринкова вартість якого на сьогодні (270 тис. грн) не перекриває навіть третини існуючої суми боргу відповідача перед позивачем (600 тис. грн).
Послався на те, що відчуження відповідачем єдиного належного йому майна призведе до втрати взагалі будь-якої можливості отримати з нього борг.
Зазначив, що суд не надав належної оцінки доводам заяви про те, що відповідач не продав цей автомобіль лише тому, що він завезений в Україну на пільгових акцизних умовах, запроваджених Законом України від 31.05.16 № 1389-VIII, що обмежують його відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації. У відповідача цей обмежувальний термін спливає вже через три місяця, а саме 24.01.2020, що прямо витікає із змісту технічного паспорту на автомобіль, копію якого було додано до заяви про забезпечення позову, що підтверджує наявність реальних ризиків втрати можливості забезпечення позову за рахунок цього майна.
Вважає, що суд також не зважив на те, що розгляд по справі зупинений у зв`язку з призначенням судової експертизи, що також об`єктивно затягує розгляд справи до моменту спливу обмежувального терміну для відчуження автомобіля боржником.
Також зазначив, що суд безпідставно послався на відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення, оскільки у своїй заяві він зазначив про відсутність у даному випадку визначених у ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстав для обов`язкового зустрічного забезпечення. Суд не навів доказів на спростування заяви позивача про те, що він є громадянином України, має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 . має постійне місце роботи, є засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13), статутний капітал якого складає 500 000 грн, що підтверджується офіційними відомостями в ЄДР https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (копію відповідної виписки додана до заяви). Тобто позивач має реальну можливість відшкодувати можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Послався на те, що за таких обставин застосування зустрічного забезпечення у цій справі не є обов`язковим і не може бути підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Вважає, що суд не врахував, що було запропоновано такий вид забезпечення позову, який унеможливить лише відчуження автомобіля, проте ніяк не вплине на можливість його використання відповідачем. Таке забезпечення не може завдати відповідачу збитків, адже він і надалі матиме можливість користуватися своїм автомобілем.
Представником ОСОБА_2 адвокатом Ліпчанським В.М. до суду було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Вказав, що майно, на яке позивач просить накласти обтяження відповідачем було придбане у шлюбі, що свідчить про те, що заходами забезпечення позову будуть порушені права особи, яка не є учасником справи, - ОСОБА_3
Зазначив, що згідно із матеріалами іншої цивільної справи № 953/19964/19 автомобіль HYUNDAI SONATA 2015 року випуску, який є об`єктом забезпечення позову, перебуває у незаконному володінні ОСОБА_1
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про повернення заяви заявникові, оскарження якої передбачено п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики в сумі 600 000 гривень.
Судом 17.09.2019 задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Ліпчанського В.М. про призначення судової почеркознавчої експертизи. У справі за № 636/2295/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Провадження у справі зупинено на час проведення експертиз. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи разом з оригіналом договору позики від 22.03.2019.
Повертаючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції послався на те, що представник позивача в порушення вимог ЦПК України:
- не зазначив обґрунтування необхідності забезпечення позову (послався лише на вагомі підстави вважати, що відповідач всіляко ухиляється та буде продовжувати ухилятися від виконання своїх зобов`язань);
- вказав захід забезпечення позову (заборона зняття з реєстраційного обліку та укладання угод, пов`язаних з відчуженням транспортного засобу), але в той же час не обґрунтував його необхідності (посилаючись при цьому на той факт, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на автомобіль відповідача встановлено заборону відчуження протягом 365 днів з дня першої реєстрації ТЗ, тобто з 25.01.2019);
- не зазначив обставин та не надав доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення (арешту транспортного засобу) може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про стягнення грошових коштів, або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (посилаючись лише на те, що відповідач не відреагував на направлену йому позивачем 08.05.2019 Претензію-вимогу про повернення грошових коштів).
Представник позивача вже звертався до суду з заявою про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 09.07.2019 була повернута заявнику і в якій, зокрема, йшла мова про необхідність надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення. В заяві про забезпечення позову від 08.10.2019 представник позивача зазначає про відсутність обставин для застосування зустрічного забезпечення, посилаючись на те, що позивач громадянин України, має зареєстроване місце проживання на Україні, постійне місце роботи і у зв`язку з цим нічого не буде заважати позивачу в наступному відшкодувати можливі збитки відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Таким чином подана заява про забезпечення позову, датована 08.10.2019 всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст.151 ЦПК України не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції свої висновки також мотивував тим, що заявник подав заяву про забезпечення позову, що на відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, що є підставою для її повернення за правилом ч. 9 ст.153 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками районного суду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У частинах 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Представником позивача в заяві про забезпечення було зазначено, що відповідач всіляко ухиляється та буде продовжувати ухилятися від виконання своїх зобов`язань (повернення грошових коштів) за Договором Позики б/н від 22 березня 2019 року, оскільки станом на день звернення із заявою відповідачем жодного платежу в рахунок виконання свої зобов`язань перед позивачем, здійснено не було.
У заяві вказано, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на цей автомобіль відповідача встановлено заборону відчуження протягом 365 днів з дня першої реєстрації ТЗ, тобто з 25.01.2019. Зазначена заборона відчуження припинить дію через 3 місяці і надалі нічого не заважатиме відповідачу продати цей автомобіль, подарувати або переоформити його на іншу особу з метою недопущення звернення стягнення на нього у виконавчому провадженні.
Представник позивача адвокат Дегтярь П.О. обґрунтовував свою позицію тим, що розгляд цієї справи призупинений за ініціативою відповідача, який замість виконання своїх договірних обов`язків усіляко затягує розгляд справи шляхом призначення експертизи свого власного почерку.
Посилався на те, що за таких обставин за три місяці що залишилися до закінчення встановленого у свідоцтві про реєстрацію ТЗ терміну заборони відчуження автомобіля, розгляд цієї справи не завершиться.
Вказував, що у даному випадку найбільш ефективним видом забезпечення позову є накладення арешту на вищезазначений автомобіль із забороною зняття його з реєстраційного обліку та укладання усіх видів угод щодо його відчуження, оскільки такий вид забезпечення не порушує прав та законних інтересів відповідача та інших осіб, а лише запобігає продажу або переоформленню єдиного існуючого майна на когось іншого з метою недопущення в подальшому звернути стягнення на нього під час виконання рішення по цій справі.
Зауважував, що цей вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, оскільки боргові зобов`язання відповідача перед позивачем складають 600 тис. грн, а середня ринкова вартість аналогічного автомобіля на сьогодні згідно порівняльного аналізу складає 270 тис. грн (https://auto.ria.com/uk/auto_hyundai_sonata_25265519.html). Тобто вартість цього автомобіля не покриває навіть половини боргу відповідача перед позивачем.
Вважав, що застосування зустрічного забезпечення не є необхідним у цій справі.
Таким чином, позивачем була виконана вимога ст. 151 ЦПК України щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову, на невиконання яких суд першої інстанції посилався як на підставу повернення такої заяви.
Інші, наведені в оскаржуваній ухвалі суду в якості підстав для повернення заяви про забезпечення позову мотиви, недостатність обґрунтування тощо, є оцінкою обґрунтованості та законності поставленого перед судом питання, що вирішується судом вже при розгляді заяви про забезпечення позову по суті, що свідчить про порушення судом процесуального порядку розгляду цієї заяви.
При цьому суд апеляційної інстанції не наділений процесуальним повноваженням розглянути по суті заяву про забезпечення позову, оскільки вона ще не була предметом розгляду по суті у районному суді у передбаченому ст. 153 ЦПК України порядку.
Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу із порушенням наведених норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану ухвалу, та направляє справу для розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року - скасувати.
Справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дегтяря Петра Олександровича про забезпечення позову повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2019 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії П.В. Кісь.
О.М. Хорошевський.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86167871 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Яцина В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні