Рішення

від 18.06.2020 по справі 636/2295/19

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №636/2295/20

Провадження №2/636/445/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Дьоміної О.П., за участю представника позивача - адвоката Заворотнього А.В., секретаря судового засідання Шилової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 600 000 грн. за договором позики.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.03.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнуто згоди та обумовлені всі істотні умови відносно укладення договору позики грошей, відповідно до якого позивач виступав як позикодавець, а відповідач - як позичальник. Згідно умов даного договору позики 22.03.2019 року ОСОБА_1 позичив відповідачу грошові кошти у сумі 600 000 грн. Волевиявлення відповідача на укладання договору позики та фактичне отримання грошових коштів у сумі 600 000 грн. підтверджується його підписом у договорі позики. Позивач зазначає, що він як позикодавець в повному обсязі виконав умови даного договору та передав обумовлену суму грошових коштів ОСОБА_2 , однак останній умови договору не виконує. Відповідно до п. 4 Договору позики від 22.03.2019 року позичальник зобов`язується певернути позикодавцю позику у повному обсязі в термін до 22.04.2019 року. Станом на теперішній час відповідач грошові кошти не повернув. 08.05.2019 року відповідачу була направлена Претензія-вимога про повернення грошових коштів.

03.07.2019 року справу прийнято до провадження судді Дьоміної О.П., призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 не отримував жодних грошових коштів і не укладав будь-яких угод із позивачем. На думку представника відповідача, вбачається вірогідним підроблення договору позики, таким чином, позовні вимоги є надуманими і необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

У підготовчому судовому засіданні від 17.09.2019 року за клопотанням представника відповідача - адвоката Ліпчанського В.М. у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. На час проведення експертизи провадження у справі зупинене.

16.10.2019 року з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса до суду надійшло клопотання експерта від 07.10.2019 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи №20753.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року провадження у справі відновлено для розгляду вказаного клопотання експерта.

В судовому засіданні 27.11.2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пономаренко Д.В. відмовився від раніше заявленого клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки відповідач перебуває у Республіці Польща, де тимчасово працює і дія його трудового договору розрахована до березня 2020 року, тому надання експериментальних зразків підпису є неможливим, а також у зв`язку з тим, що у відповідача відсутні кошти для оплати витрат на проведення експертизи. У зв`язку з цим, суд відмовив у задоволенні клопотання експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 07.10.2019 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за №20753 та витребував з експертної установи матеріали цивільної справи №636/2295/19, призначивши підготовче судове засідання на 21.01.2019 року.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року за клопотанням представника відповідача провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, яка перебувала на розгляді в Київському районному суді м. Харкова. Постановою Харківського апеляційного суду від 19.03.2020 року дану ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 21.01.2020 року про зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

26.03.2020 року провадження у справі відновлено та продовжено судовий розгляд в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини і факти, викладені в позовній заяві.

Відповідач та його представник - адвокат Пономаренко Д.В., будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань від них не надходило.

Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує сторін належним чином користуватися своїми процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов`язана з поведінкою відповідача, спираючись на справу Писатюк проти України , в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника .

Враховуючи те, що від відповідача та його представника в судове засідання 18.06.2020 року жодних заяв чи клопотань не надходило, а також з огляду на строки розгляду справи та те, що в матеріалах справи достатньо даних щодо взаємовідносин сторін, суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази, що містяться в них, приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 22.03.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений Договір позики (а.с.59).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 600 000 грн., а ОСОБА_2 зобов`язався передати позичальникові таку ж саму суму грошових коштів у строк, встановлений даним Договором (п. 1 Договору).

Згідно п. 2 Договору позики від 22.03.2019 року, позика передається позикодавцем позичальнику готівкою.

Пунктом 3 вказаного Договору визначено, що факт одержання грошових коштів підтверджується, підписанням позичальником даного Договору.

Відповідно до пунктів 4-7 Договору позики, позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику у розмірі, вказану у п. 1 даного Договору, повністю в термін до 22 квітня 2019 року. Після повернення суми позики в повному обсязі позикодавець повинен зробити на екземплярі Договору позичальника відмітку та поставити свій підпис, про повернення грошових коштів. В разі, коли позичальник не поверне позичені гроші у встановлений термін, позикодавець вправі стягнути заборгованість в судовому порядку. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві грошей готівкою або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (картку). У разі відмови прийняти гроші позичальник має право внести суму на депозит.

В пункті 9 Договору позики від 22.03.2019 року сторони засвідчили, що: вони не приховують обставин, які мають істотне значення для цього договору; одержання позики не пов`язано із здійсненням підприємницької діяльності будь-якої із сторін; договір відповідає дійсним намірам сторін, укладений при ясній пам`яті внаслідок добровільного волевиявлення сторін; внаслідок укладення цього договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі одного із подружжя, неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких сторони зобов`язані утримувати за законом чи договором; договір не укладається під впливом тяжкої для них обставини; вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін.

Відповідно до п. 10 даного Договору позики, одностороння відмова від виконання зобов`язань за цим договором не допускається. Договір може бути змінено або розірвано за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідного письмового договору.

Сторони засвідчили, що у тексті цього договору зафіксовано всі істотні умови, що стосуються позики. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, після підписання договору не мають правового значення. У разі виникнення питань, не врегульованих цим договором, сторони керуються чинним законодавством України - п. 11, п. 12 Договору позики від 22.03.2019 року.

Згідно пунктів 13-14 Договору, він вступає в силу і вважається укладеним з моменту підписання, що також є свідченням факту передачі грошових коштів позичальнику. Договір укладено у двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, на двох сторінках, - по одному для кожної із сторін.

06.05.2019 року на адресу проживання ОСОБА_2 позивачем була направлена Претензія-вимога про повернення грошових коштів за Договір позики від 22.03.2019 року, яка до теперішнього часу не виконана (а.с.8-9).

ОСОБА_2 був оскаржений Договір позики від 22.03.2019 року до Київського районного суду м. Харкова. Позичальник просив суд визнати недійсним даний Договір. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.03.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним - відмовлено (рішення не набрало законної сили) (а.с.201-203).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики вважається укладеним у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 02.07.2014 року у справі №6-79цс14 та від 24.02.2016 року у справі № 6-50цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між сторонами 22.03.2019 був укладений у письмовій формі договір позики, за умовами якого відповідач отримав позику в розмірі 600 000 грн. та погодився повернути позичені кошти у строк до 22.04.2019 року. Відповідач своїм підписом у Договорі позики від 22.03.2019 року підтвердив факт отримання позики та погодився на умови її повернення.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач відмовився від проведення судової почеркознавчої експертизи, яка призначалась судом. Рішенням суду йому відмовлено у визнанні даного договору недійсним. Будь-яких доказів, які б спростовували позицію позивача стороною відповідача суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача суми неповерненої позики в розмірі 600 000 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Судом накладено арешт на автомобіль марки HYUNDAI, моделі SONATA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, чорного кольору, тип - легковий - загальний седан-В, номер шасі - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , шляхом заборони зняття його з реєстраційного обліку та укладення угод, пов`язаних з відчуженням вказаного рухомого майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Станом на 18.06.2020 року клопотань про скасування вказаного заходу забезпечення позову від учасників справи до суду не надходило.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , заборгованість за Договором позики від 22.03.2019 у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П. Дьоміна