Рішення

від 02.12.2019 по справі 756/7401/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.12.2019 Справа № 756/7401/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний 756/7401/19

Провадження №2/756/4484/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря Гордієнко А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Васильєва Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю АПС-Київ про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачу трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ АПС-Київ про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачу трудової книжки .

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що працювала з 14.10.2013 року по 15.04.2019 року на посаді помічника генерального директора ТОВ АПС-Київ .

12.04.2019 нею було подано заяву про звільнення з посади за згодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України з 15.04.2019.

Позивач вказує, що після звільнення 15.04.2019 та до цього часу заробітна плата за березень-квітень 2019, а також грошова компенсація за невикористану відпустку позивачу не виплачені, трудова книжка в день звільнення не видана, повний розрахунок не проведено.

Враховуючи викладене, позивач з урахуванням уточнень просила стягнути з відповідача грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 40 днів за період 2017-2019 роки в розмірі 24000 грн., невиплачену заробітну плату в розмірі 13500 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.04.2019 по 31.08.2019 в розмірі 45000 грн., зобов`язати відповідача видати позивачу трудову книжку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач особисто написала заяву про звільнення, на підставі якої її було звільнено. З наказом про звільнення позивач ознайомитись відмовилась, про що було складено відповідний акт. Крім того, було складено акт про відсутність трудової книжки позивача на підприємстві. Вини відповідача в тому немає. Щодо стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, а також невиплаченої заробітної плати, представник відповідача зазначив, що позивачу було все виплачено, на підтвердження чого надані відповідні докази. Також вказував на те, що розмір заробітної плати у сумі 9000 грн. на місяць, з якого виходив позивач при зверненні до суду із позовом, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивач отримував заробітну плату у розмірі, визначеному штатним розписом.

Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом ТОВ АПС-Київ №40-к від 11.10.2013 позивача прийнято на посаду помічника директора на повну ставку з 14.10.2013 з окладом згідно штатного розпису (а.с.108).

Наказом ТОВ АПС-Київ №30-к від 12.04.2019 позивача звільнено з займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України з 26.04.2019 з урахуванням відпрацювання днів з 15.04.2019 по 26.04.2019 (а.с.60). Бухгалтерії наказано провести остаточний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку з розрахунку 39 календарних днів.

Як убачається з відпускної записки ТОВ АПС-Київ від 26.04.2019, невикористана відпустка позивача становить 39 днів, компенсація за невикористану відпустку становить 6711,12 грн. (а.с.105).

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання сторони позивача про необхідність стягнення компенсації за 40 днів невикористаної відпустки, оскільки позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження своїх посилань.

Після спливу визначеного судом строку для подачі відзиву на позовну заяву, проведення першого судового засідання та заслуховування пояснень учасників процесу, представником відповідача було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи акту ТОВ АПС-Київ від 26.04.2019 про відмову позивача підписати наказ про звільнення та акту ТОВ АПС-Київ від 25.04.2019 про відсутність трудової книжки ОСОБА_2 відповідно до якого, в сейфі для зберігання трудових книжок відсутня трудова книжка позивача.

Разом із цим ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 19.11.2019, вказане клопотання було залишено без розгляду у зв`язку із пропуском відповідачем відповідного процесуального строку та відсутності клопотання про його поновлення.

25.11.2019 представник відповідача повторно звернувся до суду із аналогічним клопотанням у якому просив долучити до матеріалів справи зазначені вище акти від 25.04.2019 та 26.04.2019 та поновити пропущений процесуальний строк у зв`язку із ненаданням представнику відповідача від ТОВ АПС-Київ вказаних документів.

Ухвалою суду від 25.11.2019, яка занесена до протоколу судового засідання у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено у зв`язку із відсутністю доказів поважності причин пропуску відповідного процесуального строку. Так само як і було відмовлено у задоволенні заяви про виклик свідка.

Як убачається з розрахункових листів позивача за березень-квітень 2019 (а.с.80,81), борг підприємства перед позивачем за березень та кінець місяця становив 2022,15 грн., борг підприємства перед позивачем за квітень з урахуванням відпускних виплачено протягом місяця в розмірі 11539,82 грн.

Згідно відомостей розподілу виплат (а.с.83-87) борг за березень 2019, а також заробітну плату за квітень позивачу було виплачено, про що є відмітки банківської установи.

В судовому засіданні сторона позивача вказувала на те, що відповідач своїх зобов`язань не виконав, а кошти, які були сплачені є заборгованістю відповідача за інші періоди, які не зазначені у позовній заяві. Окрім того представник позивача вказував на те, що всі документи про оплату заробітної плати є фіктивними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки розмір заробітної плати позивача становив 9000 грн. на місяць.

Разом із тим, стороною відповідача було надано Реєстр застрахованих осіб з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по позивачу за період 2013 - 2019 роки (а.с. 79), який спростовує посилання представника позивача про несплату заробітної плати позивачу та відшкодування виплат за дні невикористаної відпустки. Також вказаний Реєстр спростовує посилання представника позивача про розмір заробітної плати. Окрім того суд звертає увагу на те, що розмір заробітної плати який виплачувався позивачу, відповідає розміру заробітної плати, який був визначений штатними розписами за відповідні періоди, які містяться в матеріалах справи.

Доказів на спростування висновків суду, стороною позивача надано не було.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, невиплаченої при звільненні, а також грошової компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Згідно п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Як убачається з матеріалів справи, трудова книжка не була вручена позивачу у день звільнення.

Сторона відповідача вказувала на те, що трудову книжку позивач сам забрав з підприємства, оскільки вона мала доступ до сейфу де вони зберігалися однак, вказані посилання не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно довідки ТОВ АПС-Київ (а.с.104), дохід позивача за період лютий-березень 2019 року склав 10311,99 грн. (лютий 2019 року - 5200 грн., березень 2019 року - 5111,99 грн.).

Кількість фактично відпрацьованих днів за цей період складає 40 дні (лютий 2019 року - 20 днів, березень 2019 року - 20 дня). Середньоденна заробітна плата позивача за цей період склала: 10311,99 : 40 дні = 257,80 грн.

За час вимушеного прогулу позивача (з 26.04.2019 по 25.11.2019) було 144 робочих днів: квітень 2019 - 5, травень 2019 - 21, червень 2019 - 18, липень 2019 - 23, серпень 2019 - 21, вересень 2019 - 21, жовтень 2019 - 22, листопад 2019 - 17. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає:

257,80 грн. (середньоденна заробітна плата за два місяці перед звільненням) Х 144 днів (робочі дні за період з 26.04.2019 по 25.11.2019 року) = 37123,20 грн.

На підставі викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37123,20 грн. у зв`язку із невидачею відповідачем трудової книжки у день звільнення позивача.

Інші наявні в матеріалах справи докази, висновків суду не спростовують.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 47, 116, 117 КЗпП України, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю АПС-Київ (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 10-А, корп. 6, кв. 61, код ЄДРПОУ 36251341) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачу трудової книжки - задовольнити частково;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АПС-Київ (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 10-А, корп. 6, кв. 61, код ЄДРПОУ 36251341) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 37 123 грн. 20 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю АПС-Київ (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 10-А, корп. 6, кв. 61, код ЄДРПОУ 36251341) видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) належним чином оформлену трудову книжку;

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АПС-Київ (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 10-А, корп. 6, кв. 61, код ЄДРПОУ 36251341) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 768 грн. 40 коп. судового збору;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 02.12.2019

Суддя О.В.Диба