Рішення

від 04.12.2019 по справі 908/952/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/77/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019 Справа № 908/952/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" (48400 м. Бучач Тернопільської області, вул. Генерала Шухевича, 55, ідентифікаційний код юридичної особи 04541782)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Агро" (70555 м. Оріхів Запорізької області, вул. Пісочна, 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41650279)

про стягнення 157 500 грн. 00 коп.

представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

22.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Агро" 157 500 грн. 00 коп. попередньої оплати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019, позовні матеріали № 908/952/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 23.04.2019 позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/952/19, присвоєно справі номер провадження № 27/77/19, розгляд справи по суті призначено на 10.05.2019.

Ухвалою суду від 10.05.2019 р., на підставі ст. 216 ГПК України, судове засідання у справі № 908/952/19 було відкладено на 12.06.2019 р. у зв`язку з неявкою в засідання суду представників сторін.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р., на підставі ст. 216 ГПК України, судове засідання у справі № 908/952/19 було відкладено на 24.06.2019 р. у зв`язку з неявкою в засідання суду представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі № 908/952/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" у даній справі залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство "Бучацька Агропромтехніка" задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі № 908/952/19 скасовано, справу № 908/952/19 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2019, справу № 908/952/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 04.10.2019 справу № 908/952/19 суддею Дроздовою С.С. прийнято до свого провадження для продовження розгляду.

Справа № 908/952/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.11.2019.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 04.11.2019 на підставі ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи на 04.12.2019.

14.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Ухвалою суду від 18.11.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

В судове засідання 04.12.2019 представники сторін не з`явились.

Позивач 27.11.2019 надіслав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2019 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`являвся. Письмового відзиву не надав. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Ухвали надіслані на адресу відповідача отримував, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/952/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

26.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпром-агро" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бучацька Агропромтехніка (Покупець) було укладено Договір № 26.04-2018 (Договір).

У відповідності до п.п. 1.1, 1.3 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар, зазначений в Специфікації, а Замовник прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Найменування товару: причеп 2ПТС-9, який комплектується шинами 16,5/70-18КФ-97 Белшина. В комплектацію причепу в т.ч. входить електропроводка, тормозна система, бланк техпаспорту для постановки на облік. Також постачальник зобов`язується встановити на причеп 2ПТС-9 рамку для кріплення шнеку. Найменування, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначені у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до двосторонньо підписаної сторонами Специфікації до Договору, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи, найменування товару: Причеп 2ПТС-9 в кількості 1 шт., вартість з ПДВ 225000 грн.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна вартість товару, що є предметом поставки за цим Договором визначається в розмірі 225000 грн. в тому числі ПДВ 37500 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору, розрахунки за товар згідно цього Договору, здійснюються в наступному порядку: оплата в розмірі 70 % - 157500 грн. здійснюється на умовах попередньої оплати протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору, остаточний розрахунок у розмірі 30 % - 67500 грн. здійснюється на день приймання-передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Покупець, на підставі виставленого Постачальником рахунку № 00077 від 26.04.2018 на суму 225000 з ПДВ сплатив останньому попередню оплату загальною сумою 157500 грн., а саме: 124 000 грн. платіжним дорученням № 720 від 27.04.2018 та 33500 грн. платіжним дорученням № 722 від 27.04.2018. Належним чином завірені копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити товар Покупцю в термін 21 робочий день з моменту здійснення попередньої оплати.

Позивач вказав на те, що ним на користь відповідача було оплачено попередню оплату в розмірі 157500 грн., однак товар відповідачем поставлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов`язання у повному обсязі, а саме, ним перераховано відповідачу загальну суму в розмірі 157500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 720 від 27.04.2018 та платіжним дорученням № 722 від 27.04.2018.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Про зобов`язання відповідача та сплату позивачем попередньої оплати також свідчать копії податкових накладних відповідача № № 7, 8 від 27.04.2018.

Однак, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем товару, згідно умов Договору.

За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що товар по Договору не був поставлений відповідачем позивачу та не повернуто суму попередньої оплати за нього в розмірі 157500 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наведеного вище вбачається, що відповідачем не було поставлено позивачу товар, в зв`язку з чим сума попередньої оплати підлягає поверненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 157500 грн.00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2362 грн. 50 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процессуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Агро" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпром-Агро" (70555 м. Оріхів Запорізької області, вул. Пісочна, 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41650279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька Агропромтехніка" (48400 м. Бучач Тернопільської області, вул. Генерала Шухевича, 55, ідентифікаційний код юридичної особи 04541782) 157500 (сто п`ятдесят сім тисяч п`ятсот) грн. попередньої оплати, 2362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 09.12.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова