Ухвала

від 04.12.2019 по справі 910/2713/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2019Справа № 910/2713/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ"

на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича

у справі № 910/2713/19

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ"

про стягнення грошових коштів

представники учасників судового процесу:

від ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" (скаржника): Бершадський О.О.

від стягувача: не з`явився

від приватного виконавця: Авторгов А.М.

вільний слухач: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/2713/19 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" про стягнення грошових коштів та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ" про визнання недійсним договору

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/2713/19 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік-Форкліфт" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/2713/19.

12.09.2019 на виконання рішення суду від 11.06.2019 у справі №910/2713/19 Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ" заборгованість у розмірі 1 606 094,16 грн., пеню у сумі 522 514,97 грн., штраф у розмірі 160 609,41 грн, та витрат по сплаті судового збору у розмірі 34338,27 грн.

25.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.10.2019 у справі № 910/2713/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича залишено без руху та встановлено скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення недоліків скарги.

05.11.2019 через відділ діловодства суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків скарги.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2019 у справі № 910/2713/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2019.

12.11.2019 через канцелярію суду від приватного виконавця надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів щодо виконавчого провадження №60120746 та заява про відкладення розгляду скарги.

У судовому засіданні 12.11.2019 суд задовольнив заяву приватного виконавця про відкладення розгляду скарги та відклав розгляд скарги на 04.12.2019.

29.11.2019 через канцелярію суду від стягувача надійшли заперечення проти скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", в яких стягувач зазначив, що дії виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника за відсутності в останнього грошових коштів, регламентовані як обов`язкові дії виконавця і належать до його компетенції без необхідності прийняття судового рішення.

02.12.2019 через канцелярію суду від приватного виконавця надійшов відзив на скаргу, у якому приватний виконавець заперечив проти скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", посилаючись на те, що відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" дії виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника за відсутності в останнього грошових коштів, регламентовані як обов`язкові дії виконавця і належать до його компетенції без необхідності прийняття судового рішення.

У судове засідання 04.12.2019 з`явився представник скаржника (боржника) та приватний виконавець.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився.

У відповідності до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник скаржника (боржника) підтримав свою скаргу, просив суд її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 04.12.2019 приватний виконавець проти скарги заперечив.

Розглянувши у судовому засіданні 04.12.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" мотивована тим, що 17.10.2019 приватний виконавець в межах виконавчого провадження № 60120746 прийняв постанову про звернення стягнення на кошти боржника якою постановив:

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №ГЕ-1705, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "КЛС" від 26.10.2017;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РМ-1903, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Світле місто" від 26.02.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РГ-2204, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Геотехноком" від 22.04.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РГ-19-03, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Мрія Сервіс" від 01.04.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РГ-190819, укладеного між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Старлайт Текнолоджіс" від 19.08.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РМ 1911, укладеного між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Цементовня" від 21.05.2019;

зобов`язати ТОВ "КЛС", ТОВ "Світле Місто", ТОВ "Геотехноком",ТОВ "Мрія Сервіс", ТОВ "Старлайт Текнолоджіс", ТОВ "Цементовня" перераховувати орендну плату за вищевказаними договорами оренди на рахунок приватного виконавця.

Скаржник стверджує, що відповідно до приписів ч. 3, 4 ст. ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, на думку скаржника постанова від 17.10.2019 є протиправною, оскільки виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів із банківських рахунків інших юридичних осіб, які зазначаються у цій постанові, приватний виконавець має право здійснювати виключно на підставі ухвали суду, а не на підставі оскаржуваної постанови. Крім цього, така заборгованість інших юридичних осіб перед ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", має бути безспірною та підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

З урахуванням наведеного у своїй скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" просить суд:

визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийняту в межах виконавчого провадження № 60120746;

визнати неправомірною та скасувати постанову про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження № 60120746;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича усунути порушення, завдані постановою про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятою в межах виконавчого провадження № 60120746, та поновити порушене право ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" шляхом повернення всіх раніше стягнутих коштів.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців та приватних виконавців.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що заходами примусового виконання рішень, зокрема є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, - визначений ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, частина перша статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Згідно з частиною другою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (ч. 3 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження").

Тобто, виконавець зобов`язаний здійснити певні дії, направити відповідні запити, встановити строк для надання відповіді та отримати відомості про належне боржнику майно, що перебуває у зазначених осіб, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.

Частини 1 та 2 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачають стягнення майна, яке знаходиться в інших осіб, лише в тому випадку, коли дане право на майно боржника має безспірний характер.

Метою запитів є встановлення факту безспірності заборгованості та збирання доказів на підтвердження цього.

Однак, згідно з матеріалами виконавчого провадження, приватним виконавцем в порушення вимог ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" не витребовувалися будь-які відомості від третіх осіб та не надавався строк для подачі відповідних пояснень.

Відсутність відповідних дій, що регламентовані ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" для встановлення факту наявності заборгованості ТОВ "КЛС", ТОВ "Світле Місто", ТОВ "Геотехноком",ТОВ "Мрія Сервіс", ТОВ "Старлайт Текнолоджіс", ТОВ "Цементовня" перед боржником фактично позбавило останніх реалізувати свої права на надання відповідних відомостей щодо наявності майна чи коштів, що належать боржнику або висловити свої заперечення щодо вимог приватного виконавця.

Визначений частиною третьою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику від інших осіб без ухвали суду, стосується виключно готівкових коштів, які вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

Належних доказів в підтвердження наявності конкретних сум заборгованості, які особи, вказані у поставі від 17.10.2019, зобов`язані передати боржнику матеріали виконавчого провадження не містять.

Наявні у матеріалах виконавчого провадження копії договорів оренди не підтверджується безспірності заборгованості зазначених осіб перед боржником.

Частиною четвертою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, відповідно до частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником (ч. 8 ст. 336 ГПК України).

З урахуванням наведеного, у відповідності до приписів ч. 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, звернення стягнення на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, здійснюється виключно на підставі ухвали суду та за умови підтвердження належними доказами факту наявності заборгованості, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факту беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить суд звернути стягнення.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Встановленими вище обставинами та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено порушення приватним виконавцем визначеного статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження" порядку звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, у зв`язку із чим суд вважає обґрунтованою скаргу ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої в межах виконавчого провадження № 60120746 та визнання неправомірною та скасування вказаної постанови.

Скаржник, також просить суд зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича усунути порушення, завдані постановою про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятою в межах виконавчого провадження № 60120746, та поновити порушене право ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" шляхом повернення всіх раніше стягнутих коштів.

Однак, матеріали справи не містять доказів завданої боржнику шкоди в результаті прийняття приватним виконавцем постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019. Докази стягнення коштів на підставі оскаржуваної постанови також суду не надані.

За відсутності належних доказів наявності шкоди, завданої боржнику внаслідок прийняття приватним виконавцем оскаржуваної постанови, розміру такої шкоди та стягнення коштів на підставі постанови від 17.10.2019 суд прийшов до висновку про необґрунтованість скарги у цій частині.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні скарги в частині зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича усунути порушення, завдані постановою про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятою в межах виконавчого провадження № 60120746, та поновити порушене право ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" шляхом повернення всіх раніше стягнутих коштів.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вище викладене, суд задовольняє скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича частково в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої в межах виконавчого провадження № 60120746 та визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження № 60120746.

Керуючись ст. 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої в межах виконавчого провадження № 60120746.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження № 60120746.

4. В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 09.12.2019.

Суддя О.В. Гулевець