Постанова

від 06.02.2020 по справі 910/2713/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2020 р. Справа№ 910/2713/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

від виконавця: Авторгов А.М. посвід. № 0042 від 06.06.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 (повний текст складено 09.12.2019)

у справі № 910/2713/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ"

про стягнення грошових коштів

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/2713/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої в межах виконавчого провадження №60120746. Визнано протиправною та скасовано постанову про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження №60120746.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Авторгов Андрій Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 по справі №910/2713/19 за скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича. Ухвалити постанову, якою у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця Авторгова Андрія Миколайовича відмовити повністю. Просить судові витрати стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ".

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального права, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича у справі № 910/2713/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 та справу № 910/2713/19 призначено до розгляду на 06.02.2020.

29.01.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю РАДАФАРМ надійшло пояснення по справі в якій зазначає, що апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича підтримує та просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича у справі № 910/2713/19 відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні Авторгов А.М. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

06.02.2020 представники сторін у судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином у порядку визначеному ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/2713/19 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

12.09.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/2713/19 видано наказ.

25.10.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, в якй просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийняту в межах виконавчого провадження № 60120746; визнати неправомірною та скасувати постанову про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження № 60120746; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича усунути порушення, завдані постановою про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятою в межах виконавчого провадження № 60120746, та поновити порушене право ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" шляхом повернення всіх раніше стягнутих коштів.

Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" мотивована тим, що відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, на думку скаржника, постанова прийнята приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем від 17.10.2019 є протиправною, оскільки виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів із банківських рахунків інших юридичних осіб, які зазначаються у цій постанові, приватний виконавець має право здійснювати виключно на підставі ухвали суду, а не на підставі оскаржуваної постанови. Крім цього, така заборгованість інших юридичних осіб перед ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", має бути безспірною або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/2713/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої в межах виконавчого провадження №60120746. Визнано протиправною та скасовано постанову про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем в межах виконавчого провадження №60120746.

Приймаючи у даній справі вказану ухвалу, місцевий господарський суд, виходив з відсутності в матеріалах виконавчого провадження доказів в підтвердження наявності конкретних сум заборгованості, які особи вказані в постанові від 17.10.2019 зобов`язані передати боржнику. При цьому суд першої інстанції зазначив, що визначений ч.3 ст.53 Закону України Про виконавче провадження порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику від інших осіб без ухвали суду, стосується виключно готівкових коштів, які вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. У відповідності до приписів ч.4 ст.53 Закону України Про виконавче провадження та ч.1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України звернення стягнення на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах здійснюється виключно на підставі ухвали суду та за умови підтвердження належними доказами факту заборгованості інших юридичних осіб перед боржником, яка має бути безспірною або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення суду від 11.06.2019 у справі № 910/2713/19 судом видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДАФАРМ" заборгованість у розмірі 1 606 094,16 грн., пеню у сумі 522 514 грн. 97 коп., штраф у розмірі 160 609 грн. 41 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 34 338 грн. 27 коп.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019 ВП № 60120746 постановлено:

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №ГЕ-1705, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "КЛС" від 26.10.2017;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РМ-1903, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Світле місто" від 26.02.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РГ-2204, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Геотехноком" від 22.04.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РГ-19-03, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Мрія Сервіс" від 01.04.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РГ-190819, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Старлайт Текнолоджіс" від 19.08.2019;

звернути стягнення на кошти ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ", що надходять та в подальшому будуть надходити за договором оренди №РМ 1911, укладеним між ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" та ТОВ "Цементовня" від 21.05.2019;

зобов`язати ТОВ "КЛС", ТОВ "Світле Місто", ТОВ "Геотехноком",ТОВ "Мрія Сервіс", ТОВ "Старлайт Текнолоджіс", ТОВ "Цементовня" перераховувати орендну плату за вищевказаними договорами оренди на рахунок приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За змістом ст. 18 Господарського процесуального господарського України , яка кореспондується зі ст. 326 Господарського процесуального господарського України , унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження".

Частина 1 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (ч. 3 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, виконавець зобов`язаний здійснити певні дії, направити відповідні запити, встановити строк для надання відповіді та отримати відомості про належне боржнику майно, що перебуває у зазначених осіб, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.

Метою запитів є встановлення факту безспірності заборгованості та збирання доказів на підтвердження цього.

Однак, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем в порушення вимог ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" не витребовувалися будь-які відомості від третіх осіб та не надавався строк для подачі відповідних пояснень.

Визначений ч. 3 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику від інших осіб без ухвали суду, стосується виключно готівкових коштів, які вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

Належних доказів в підтвердження наявності у осіб, що вказані у постанові приватного виконавця від 17.10.2019, перед боржником заборгованості із зазначенням конкретних сум та доказів її беззаперечності матеріали виконавчого провадження не містять.

Наявні у матеріалах виконавчого провадження копії договорів оренди не підтверджують наявності та безспірності заборгованості зазначених осіб перед боржником.

Так, згідно з ч. 4 ст. 53 Закону України Про виконавче провадження на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З аналізу зазначеної норми процесуального права вбачається, що предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, яке набрало законної сили або беззаперечність заборгованості перед боржником особи, якій належать кошти, на які заявник просить звернути стягнення.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником (ч. 8 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч. 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, звернення стягнення на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, здійснюється виключно на підставі ухвали суду та за умови підтвердження належними доказами факту наявності заборгованості, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, яке набрало законної сили або беззаперечність перед боржником заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить суд звернути стягнення.

Встановлені вище обставини та наявні у матеріалах виконавчого провадження докази свідчать про порушення приватним виконавцем, визначеного ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України порядку звернення стягнення на грошові кошти, які належать особам, які мають договірні відносини з боржником при відсутності доказів наявності у цих осіб заборгованості неоспореної такими особами або підтвердженої судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв`язку із чим суд першої інстанції вірно визнав обґрунтованою скаргу ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича щодо прийняття постанови про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятої в межах виконавчого провадження № 60120746, та визнання протиправною і скасування вказаної постанови.

Також, скаржник просив суд першої інстанції зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича усунути порушення, завдані постановою про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятою в межах виконавчого провадження № 60120746, та поновити порушене право ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" шляхом повернення всіх раніше стягнутих коштів.

Однак, матеріали справи не містять доказів стягнення коштів на підставі оскаржуваної постанови та не надані такі докази суду.

А тому, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість скарги у цій частині та відмовив у її задоволенні в частині зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича усунути порушення, завдані постановою про звернення стягнення на кошти боржника від 17.10.2019, прийнятою в межах виконавчого провадження № 60120746, та поновити порушене право ТОВ "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" шляхом повернення всіх раніше стягнутих коштів.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції, повно (у повній мірі встановив) встановив всі істотні для справи обставини, правильно застосував положення статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" і ч.1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України .

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІК-ФОРКЛІФТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищевикладене спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/2713/19 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича задоволенню не підлягає, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/2713/19 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/2713/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича .

3. Матеріали справи № 910/2713/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.02.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова