Рішення

від 26.11.2019 по справі 338/540/19

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/540/19

Провадження № 2/338/293/19

26 листопада 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Мосюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Старунська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 , в якому просить зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні належною їй (позивачці) земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно зведеної забутовки та відновити попередню дерев`яну огорожу.

В ході підготовчого провадження позивачкою уточнено позовні вимоги. Відповідно до поданої суду заяви ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні належною їй (позивачці) земельною ділянкою шляхом знесення бетонної бровки, залитої біля її (позивачки) літньої кухні, знесення металопрофільного паркана, який встановлений з порушенням та погіршує інсоляцію житлового приміщення, а також забрати бетонну перемичку біля воріт ОСОБА_3 , оскільки така перешкоджає стоку води, та прокопати глибший рів біля воріт для стоку води.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивачка проживає в АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,177 га. Відповідачка у справі мешкає по сусідству. 16 березня 2019 року ОСОБА_3 , порушивши межі належної позивачці земельної ділянки, самовільно розібрала огорожу між їхніми домогосподарствами, викопала траншею та звела забутовку У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Старунської сільської ради. 18 березня 2019 року зазначена скарга розглянута сільським головою с. Старуня на місці в присутності сторін. Однак ні на усні претензії, ні на претензії сільського голови відповідачка не реагує та відмовляється в добровільному порядку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, належною позивачці, що й стало причиною для звернення до суду.

За заявою позивачки комісією Старунської сільської ради Богородчанського району складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 при встановленні металопрофільного паркану між їхніми господарствами самовільно залила бетонну бровку з металічними стовпчиками та порушила межу між господарствами. Так як відстань від літньої кухні позивачки до межі відповідачки становить 97 см, а при обмірах встановлено 88 см, тобто відповідачка порушила межу, посунувшись в сторону її земельної ділянки на 9 см.

Одночасно відповідачка встановила металопрофільний паркан висотою більше 2-х метрів, тим самим погіршила інсоляцію та провітрювання суміжних територій. Позивачка зазначає, що металопрофільна огорожа встановлена ОСОБА_3 з порушенням вимог п.6.1.34 ДБН-Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", СН 3002-97 "Вказівки по проектуванню огорож". Вікно літньої кухні позивачки повністю закрите парканом, денне світло не потрапляє до кімнати.

В заяві про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 також вказує, що відповідачка закрила на своєму подвір`ї рів для стоку води, внаслідок чого вода застоюється на подвір`ї, біля криниці, вода є непридатною для користування, що відображено в акті сільської ради. Відповідачку зобов`язано забрати бетонну перемичку з рову біля воріт та прокопати глибший рів, щоб не застоювалась вода.

Відповідачка подала відзив на первісну позовну заяву, в якому зазначила, що вимоги позивачки є безпідставними, необгрунтованими, позов ґрунтується виключно на припущеннях, доказів чинення позивачці перешкод в користуванні земельною ділянкою та порушення її прав при встановленні нею паркану суду не надано. Вказує, що вона є власником домоволодіння по АДРЕСА_2 . Земельна ділянка позивачки межує з її земельною ділянкою, домоволодіння були відгороджені дерев`яним парканом, облаштованим майже 20 років тому її батьком. Позивачка кілька років назад спорудила паркан, бетонна основа якого становить 35 см, ширина залізобетонної основи під її огорожею становить 20 см і вона на 9 см зміщена в сторону її (відповідачки) земельної ділянки, облаштована чітко по лінії розмежування, що підтверджується схемою приватного підприємства "Карпатські землі".

Правом подання відзиву на уточнену позовну заяву відповідачка не скористалась.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала частково. Пояснила, на даний час відповідачкою забрано бетонну перемичку біля її воріт, яка перешкоджала стоку води, та прокопано рів для стоку води, тобто в цій частині відповідачкою усунуто перешкоди в користуванні належною їй (позивачці) земельною ділянкою, тому заявлені вимоги в цій частині вона не підтримує. Крім того, вона не ставить питання про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення бетонної бровки, залитої біля її літньої кухні. Просить суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення металопрофільного паркана навпроти будівлі літньої кухні, оскільки такий встановлений з порушенням та погіршує інсоляцію приміщення.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в уточненому вигляді. Просив суд взяти до уваги вимоги СН 3002-97 "Вказівки по проектуванню огорож" в частині висоти огорожі та врахувати обміри паркана, згідно довідки, поданої сільським головою с. Старуня Мосюком І. В . на адвокатський запит від 26 вересня 2019 року. Встановлений відповідачкою паркан погіршує інсоляцію приміщення літньої кухні його довірительки, через те, що в кімнату не потрапляє денне світло, та провітрювання суміжних територій.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги в уточненому вигляді не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. Зауважила, що зведення паркану було необхідне через те, що позивачка сама порушує правила добросусідства. Наполягала, що змістила паркан на 9 см ближче, ніж він був встановлений раніше, продовживши огорожу по лінії бетонної основи під паркан раніше зведеної ОСОБА_1 , що видно з фотознімків, доданих до відзиву.

Представник відповідачки в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в уточненому вигляді. Звернув увагу суду на те, що вимірювання висоти паркану належним чином не проводилось. Довідка за підписом сільського голови, на його думку, є неналежним та недопустимим доказом. Згідно роз`яснень Держбуду щодо п.3.19. ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а також ст. 103 Земельного кодексу України, розроблення правил в частині поверховості забудови, площі забудови, вимоги до господарських будівель, огорожі ділянок, встановлюються місцевими правилами забудови, розроблення таких правил та їх затвердження здійснюється відповідно до норм Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про планування і забудову територій". Старунською сільською радою Богородчанського району такі правила благоустрою не розроблені. Жодних доказів, які б підтвердили, що тінь від паркана впливає на ступінь інсоляції приміщення літньої кухні та провітрювання територій, суду стороною позивачки не надано.

Представник третьої особи - сільський голова с. Старуня Богородчанського району в судовому засіданні, яке відбувалось 29 жовтня 2019 року пояснив, що акт від 28 травня 2019 року затверджений рішенням Старунської сільської ради від 02 липня 2019 року і доведений до відома ОСОБА_3 Актом було зобов`язано ОСОБА_3 розчистити рів на своєму подвір`ї для протікання води та забрати бетонну перемичку. Особисто здійснив заміри висоти паркану на адвокатський запит від 26 вересня 2019 року. Не заперечував щодо задоволення позовних вимог в уточненому вигляді.

В судове засідання 26 листопада 2019 року представник третьої особи не з`явився, подав заяву, в якій просить подальший розгляд справи здійснювати без його участі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши обставини справи, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в уточненому вигляді задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності, розмір частки - 1, належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу №104232065 від 17 листопада 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 8). Складовою частиною об`єкта нерухомого майна є літня кухня, позначена літерою "Б" (а.с. 8, 9).

Крім того, згідно з копією витягу №119054016 від 30 березня 2018 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,177 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 7).

Власником домоволодіння АДРЕСА_2 , яке межує з господарством позивачки, згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 липня 2010 року, є ОСОБА_3 (а.с. 39)

При розгляді скарг та заяв позивачки комісією в складі землевпорядника Старунської сільської ради Богородчанського району, голови земельної комісії та члена земельної комісії Старунської сільської ради Богородчанського району за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 від 28 травня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 самовільно, без згоди власника земельної ділянки ОСОБА_1 , пошкодила (забрала) штахетний дерев`яний паркан та залила бетонну бровку з металічними стовпчиками, поставивши металопрофільний паркан. На підставі проведеного обстеження комісія зобов`язала ОСОБА_3 до 04 червня 2019 року розчистити рів на своєму подвір`ї для протікання води та забрати бетонну перемичку з рову біля воріт, прокопати глибший рів біля воріт, щоб не застоювалась вода (а.с. 22). Вказаний акт затверджено рішенням Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 02 липня 2019 року та доведено до відома власника господарства по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 (а.с.124).

У вищевказаному акті встановлення та узгодження меж від 28 травня 2019 року лише констатовано факт наявності металопрофільного паркана між домоволодіннями сторін. Будь-яка інформація щодо його висоти, характеристик, тощо відсутня.

В ході судового засідання встановлено та не заперечується сторонами, що зобов`язання, зазначені в акті від 28 травня 2019 року, відповідачкою виконано: забрано бетонну перемичку біля її воріт, яка перешкоджала стоку води, та прокопано рів для стоку води.

Позивачка та її представник стверджують, що металопрофільний паркан відповідачкою встановлено з порушенням вимог п. 6.1.34 ДБН-Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" та СН 3002-97 "Вказівки по проектуванню огорож", якими передбачено, що висота огорожі має бути не більше 2 м від рівня поверхні землі. При цьому нижня частина огорожі може бути глухою, її висота не повинна перевищувати 0,75 м, верхня частина огорожі має бути прозорою (співвідношення глухих частин огорожі до прозорих не повинно перевищувати 50%), що зведена ОСОБА_3 огорожа погіршила інсоляцію та провітрювання суміжних територій, зазначають також, що в приміщення літньої кухні не потрапляє денне світло.

Однак, відповідно до підпункту 6 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить в томі числі і підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно статей 8, 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема і парканів, не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

Отже, чинне законодавство України не зобов`язує власника оформляти дозвільні документи на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках.

Відповідно до п. 6.1.34 ДБН Б.2.2.-12:2019 "Планування та забудова територій" присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати з вимогами ДБН Б .2.2.-5 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.

Згідно з положеннями п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій", дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. При цьому висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Крім того, згідно з п.3.19. ДБН 360-92**"Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" огорожі віднесені до малих архітектурних форм. Згідно з п. 2 ч.1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів. Розроблення таких правил та їх затвердження здійснюється відповідно до норм Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про благоустрій населених пунктів".

Разом з тим судом встановлено, що Старунською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області правила влаштування огорож у даному населеному пункті не розроблені та не затверджені.

До того ж належних та допустимих доказів щодо висоти та розміру огорожі суду не надано. Повідомлення сільського голови с. Старуня Богородчанського району від 10 жовтня 2019 року №597 (а.с. 112), на яке посилається представник позивачки як на підтвердження висоти огорожі, зведеної відповідачкою, суд вважає недопустимим доказом, так як заміри проведені сільським головою, який не є спеціалістом в даній галузі, в повідомлені не зазначено час здійснення таких замірів, чи проводились вони за участі власників суміжних земельних ділянок, не вказані засоби та спосіб вимірювання, яким чином фіксувались його результати.

Твердження позивачки про перевищення висоти огорожі, невідповідність співвідношення її глухих частин до прозорих, що, на її думку, суперечить вимогам Санітарних норм 3002-97 суд до уваги не бере, оскільки такі Санітарні норми від 01 січня 1998 року введені в дію постановою Держбуду Росії від 10 вересня 1997 року № 18-51 та є вказівками щодо планування і забудови територій садівничих об`єднань громадян, будівель і споруд на території Російської Федерації. В Україні законодавчо не встановлені нормативи, які б передбачали чіткі вимоги щодо прозорості конструкції огорожі.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а за змістом ст. 103 цього кодексу власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

При ухваленні рішення суд враховує правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-84цс14 від 03 вересня 2014 року, згідно з яким відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зведення відповідачкою огорожі на межі їхніх земельних ділянок створює перешкоди у користуванні її (позивачки) земельною ділянкою, оскільки призвело до затінення приміщення літньої кухні, зниження рівня природного освітлення, інсоляції кімнати господарської будівлі. Крім того, літня кухня відноситься до господарських будівель, однак нормативними документами в галузі будівництва не передбачено вимог стосовно забезпечення інсоляції, рівня природного освітлення господарських будівель.

Таким чином, даючи оцінку наявним у справі доказам, враховуючи, що позивачкою не доведено наявність порушеного права, зокрема, що встановлення відповідачкою огорожі створює позивачці перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, літньою кухнею, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення металопрофільної огорожі навпроти літньої кухні, зведеної відповідачкою ОСОБА_3 , та ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що у задоволені позовних вимог відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Старунська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: Старунська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77763, Івано-Франківська область, Богородчанський район, село Старуня, вул. Миру, 90, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04357271.

Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2019 року.

Суддя Л.Я. Рибка