Рішення

від 26.11.2019 по справі 233/1551/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/1551/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участі секретаря Аллік Ю.М.,

представника позивача Гнатенко Ю .Є.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_3 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання, -

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2019 року позивач ПрАТ АПК-Інвест звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької, про переукладення договору. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20.02.2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної частки (паю). Згідно даного договору була передана в оренду земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка належала йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН №0091646, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). 20 лютого 2014 року позивач та відповідач уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_3 передав, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії, що на даний момент не сплинув. З того часу та станом на день звернення з позовною заявою до суду позивачем виконуються умови договору - використовується земельна частка (пай) та сплачується на користь ОСОБА_3 орендна плата. Пунктом 3.1 договору оренди передбачено обов`язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної частки в натурі (на місцевості) протягом 5 робочих днів з дати такого виділення. Позивачу стало відомо про факт виділення в натурі Відповідачу земельної ділянки, 6,6358 га, кадастровий номер 1422481500:11:000:0080, та яка сьогодні фактично використовується Позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014р. Умовами укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_3 договору оренди земельної частки (паю) передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі, договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Аналогічні положення стосовно переукладення договору, які носять імперативний характер, містяться і в абзаці 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі . Відповідач ОСОБА_3 протиправно вчинив односторонню відмову від взятого на себе зобов`язання з переукладання договору оренди, чим порушила законні інтереси позивача як орендаря земельної ділянки.

Позивач просить визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014р., укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:11:000:0080, площею 6,6358 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності Відповідача на земельну ділянку (кадастровий номер 1422481500:11:000:0080, площею 6,6358 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (04.05.2018 р.) у запропонованій редакції.

В судовому засіданні представник позивача Гнатенко Ю.Є. підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Байгуш О.Ю. подав відзив на позов та зустрічний позов у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачем за первісним позовом та задовольнити зустрічний позов та визнати припиненими правовідносини, а саме дію договору оренди земельної частки (паю) від 20.04.2014 р. укладеного між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 , який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 20.02.2014 року за № 44, шляхом його розірвання (а.с.44-50). В обґрунтування, своєї позиції посилався на те, 04 травня 2018 року ОСОБА_3 зареєстрував у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та отримав витяг, згідно якого він є власником земельної ділянки площею 6,6358 га, кадастровий номер 1422481500:11:000:0080, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно із п. 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. 11.02.2019 року на юридичну адресу відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 направив лист-повідомлення про припинення договору оренди земельної частки (паю) так, як вирішив у подальшому господарювати на своїй земельній ділянці самостійно. Твердження Позивача за первісним позовом з посиланням на діючі норми Перехідних положень Закону України Про оренду землі , якими передбачено, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін, - є безпідставними. Обов`язок орендодавця щодо переукладення договору оренди після отримання ним права власності на конкретну земельну ділянку нормами права не передбачений. Це узгоджується з правовим висновком зробленим Верховним Судом України наведеним в Ухвалі від 28 березня 2007 року в справі №6-7167сво06, а саме, що положення п. 8 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та Розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду землі щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов`язок на переукладення договору оренди, а також у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.08.2019 року (справа №484/4135/18), та від 30.10.2019 року (справа №233/4198/18).

Представник третьої особи - Костянтинівської районної державної адміністрації у судове засідання у його відсутності (а.с.62).

З`ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 20.02.2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної частки (паю). Згідно даного договору була передана в оренду земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка належала йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН №0091646, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 20.02.2014 року за № 44 (а.с.8-11). 20 лютого 2014 року позивач та відповідач уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_3 передав, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом (а.с.12). Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії. Пунктом 3.1 договору оренди передбачено обов`язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної частки в натурі (на місцевості) протягом 5 робочих днів з дати такого виділення.

04 травня 2018 року ОСОБА_3 зареєстрував у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та отримав витяг, згідно якого він є власником земельної ділянки площею 6,6358 га, кадастровий номер 1422481500:11:000:0080, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.52).

11.02.2019 року на юридичну адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ ОСОБА_3 направив лист-повідомлення про припинення договору оренди земельної частки (паю) так, як вирішив у подальшому господарювати на своїй земельній ділянці самостійно (а.с.53). Вказаний лист був отриманий представником ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , що підтверджується копією поштового повідомлення про отримання поштової кореспонденції із зазначеним вкладенням (а.с.54-55).

Частиною 2 статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України, статтею 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У справі встановлено, що ПрАТ АПК-ІНВЕСТ уклав договір оренди з ОСОБА_5 , як з власником сертифікату на право на земельні частки (паї). Вказаний сертифікат вважався правовстановлюючим документом при реалізації ним права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, що відповідає пункту 17 РозділуX Перехідні положення ЗК України.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Виходячи з наведених норм та враховуючи те, що з часу отримання ОСОБА_3 права приватної власності на землю він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_3 , слід вважати припиненим.

При цьому зміст пункту 2.3 укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_3 договору оренди земельної частки (паю) щодо переукладання договору у разі виділення земельної ділянки в натурі не може бути розцінений як примус для власника земельної ділянки і передбачає право, а не обов`язок на переукладення договору оренди.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 27 березня 2007 року в справі № 6-7167сво06.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, наявність волевиявлення учасника правочину на укладання угоди, вільність такого волевиявлення і відповідність його внутрішній волі є необхідною умовою дійсності правочину.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним в постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13, та Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.08.2019 року (справа №484/4135/18), та від 30.10.2019 року (справа №233/4198/18).

Тому у задоволенні позову ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_3 про переукладення договору слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про припинення дії договору оренди земельної ділянки (паю) - задовольнити.

У зв`язку із задоволенням зустрічного позову на користь ОСОБА_3 з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 19, 141, 264-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_3 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання, - задовольнити. Припинити дію договору оренди земельної ділянки (паю) від 20 лютого 2014 року укладеного між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 , який зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за №44, шляхом розірвання.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 34626750, юридична адреса: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена,1-а) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 листопада 2019 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 06 грудня 2019 року.

Суддя