Постанова

від 04.12.2019 по справі 152/969/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/969/18

Провадження № 22-ц/801/2378/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаровський І. В.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокуСправа № 152/969/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В. О., представника скарж-ника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СХК Вінницька промислова група директора з правової роботи товариства Баюша В. Я., предс-тавника позивачки ОСОБА_1 адвоката Костриці В. С., розглянувши за пра-вилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

СХК Вінницька промислова група про розірвання договору оренди

земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі,

за апеляційною скаргою директора з правової роботи Товариства з обмеженою відповідальністю СХК Вінницька промислова група Баюша Валерія Яковича на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2019 року в частині стягнення коштів, ухвалене у приміщенні суду в м. Шар-город Вінницької області за головування судді Войнаровського І. В., повний текст якого виготовлений 23 вересня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася у Шаргородський районний суд Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з об-меженою відповідальністю ( далі - СТОВ ) Мрія про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати. Позов мотивований наступним. Згідно державного акта на право власності на земель-ну ділянку від 15 липня 2008 року серії ЯД № 402902 позивачка є власницею зе-мельної ділянки з кадастровим номером 0525381400:02:001:0103, площею 1,7311 га, за межами населеного пункту на території Джуринської сільської ра-ди Шаргородського району Вінницької області. Тривалий час земельна ділянка використовувалася відповідачем. Згідно договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2015 року СТОВ Мрія зобов`язувалося сплачувати орендну плату у розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, що за період з 2015 року по 2017 рік становить 11 174,00 гривні. Однак ОСОБА_1 вказані кошти не сплачені, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Звернення позивачки із заявою про виплату належних кош-тів за указаний період відповідачем залишене без уваги. ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі від 15 травня 2015 року, укладений нею зі СТОВ Мрія , стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати в сумі 11 174,00 гривень, судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 409,60 гривень, інші понесені з розглядом справи витрати ( т. 1, а. с. 2-4 ).

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 верес-ня 2018 року клопотання позивачки та її представника задоволене, замінено первісного відповідача СТОВ Мрія належним відповідачем ТОВ СХК Він-ницька промислова група . Суд першої інстанції врахував, що ТОВ СХК Він-ницька промислова група є правонаступником СТОВ Мрія . 20 квітня 2018 року до ЄДРПОУ внесений запис про припинення СТОВ Мрія , правонаступ-ником усіх прав та обов`язків останнього зазначене ТОВ СХК Вінницька промислова група - відповідач у справі ( т. 1, а. с. 71 ).

19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подала суду заяву про збільшення під-став та розміру позовних вимог ( т. 1, а. с. 78-83 ), де вказала суму заборгова-ності з виплати орендної плати за 2015-2017 роки у розмірі 14 493,88 гривні. Крім цього у зв`язку з порушенням строків виплати орендної плати, несвоєчас-ним виконанням грошових зобов`язань відповідач згідно умов договору оренди земельної ділянки ( пункт 4.8 ) повинен сплатити штраф за вказані роки у за-гальній сумі 28,99 гривень, а на виконання приписів статті 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 679,24 гривень. Сума за-боргованих коштів за 2015-2017 роки загалом складає 15 202,11 гривні, яку ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь з відповідача у справі, розподі-ливши в установленому порядку судові витрати у справі.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 верес-ня 2019 року позов задоволений повністю, розірваний договір оренди земельної ділянки від 15 травня 2015 року № 487, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Мрія , про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0525381400:02:001:0103, площею 1,7311 га за межами населеного пункту на те-риторії Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької облас-ті. Стягнуто з ТОВ СХК Вінницька промислова група на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за використання земельної ділянки у 2015 -2017 роках в сумі 15 202,11 гривні, витрати зі сплати судового збору в сумі 1 409,60 гривень та за надання правничої допомоги в сумі 10 000,00 гривень ( т. 1, а. с. 211-218 ).

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням лише в частині визначення і стягнення розміру орендної плати, компенсації оплати на-даної правничої допомоги, директор з правової роботи ТОВ СХК Вінницька промислова група Баюш В. Я . оскаржує його в апеляційному порядку, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення розміру заборгованої орен-дної плати за використання земельної ділянки протягом 2015-2017 років у сумі 15 202,11 гривень та в частині стягнення компенсації за надання правничої до-помоги в сумі 10 000,00 гривень, ухвалити в цій частині нове рішення про стяг-нення з ТОВ СХК Вінницька промислова група на користь ОСОБА_1 за-боргованості по орендній платі за використання земельної ділянки у 2015-2017 роках у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ді-лянки, визначеної умовами договору, а саме 2 903,00 гривні в рік, що в загаль-ній сумі становить 9 188,50 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 409,60 гривень, витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4 000,00 гривень ( т. 1, а. с. 223-225 ).

Відповідно до норм статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє закон-ність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що дана справа складається з кількох аспек-тів, на підставі вказаної номи процесуального закону апеляційний суд не пере-віряє законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

13 листопада 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив пред-ставника ОСОБА_1 адвоката Костриці В. С., названий запереченням, на апеляційну скаргу представника ТОВ СХК Вінницька промислова група Ба-юша В. Я., де зазначається, що, незважаючи на викладені у чинному договорі умови сплати орендної плати, існувала усна домовленість ( згода ) збільшення цієї плати в указані у позові роки всім орендодавцям с. Джурин . Апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 вважає безпідставною у повному обсязі. Орендна плата виплачувалася та виплачується усім орендодавцям по цілих па-ях, по усіх договорах на території Джуринської сільської ради в однаковому розмірі, незалежно від розмірів орендованих земельних ділянок. Цей розмір виплат щороку на час сплати збільшувався незалежно від розміру орендної пла-ти за договорами оренди кожного з орендодавців, через що твердження відпові-дача про необхідність зменшення стягнутої орендної плати, а відповідно й на-рахованих штрафу та трьох процентів річних, проти розміру яких відповідач протягом усього часу розгляду справи не заперечував, є безпідставним.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат з оплати правничої допо-моги у розмірі 10 тисяч гривень адвокатом наголошується на тривалості прова-дження у справі, об`ємі здійсненої ним роботи, розрахунку суми гонорару, який ураховує складність виконаної роботи і не перевищує раніше існуючих, обумовлених у договорі про надання цієї допомоги розмірів. Через невизнання позову відповідачем ТОВ СХК Вінницька промислова група сторона пози-вачки була змушена вчиняти додаткові дії, які не передбачалися. Представник ОСОБА_1 стверджує, що доводи відповідача стосовно надмірної оплати на-даної правничої допомоги безпідставні, спростовуються матеріалами справи ( т. 2, а. с. 7-10 ).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, про-аналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, об-ґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апе-ляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підля-гає задоволенню.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає зазна-ченим вимогам, у вказаній частині воно є помилковим, таким, що суперечить нормам матеріального права щодо оплати орендарями використовуваних зе-мельних ділянок, нормам процесуального права, які регулюють питання розпо-ділу витрат на професійну правничу допомогу, інших судових витрат між сто-ронами у справі.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд першої інстанції зобов`язаний належним чином мотивувати власні процесуальні дії, враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущен-нях . Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події не-одмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому об-ставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передба-ченою у статті 129 Конституції України.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 15 липня 2008 року серії ЯД № 402902 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,7311 га, кадастровий номер 0525381400:02:001:0103, розташована за межами населеного пункту на терито-рії Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, ці-льове призначення якої визначено для ведення товарного сільськогосподарсь-кого виробництва. 15 травня 2015 року між сторонами у справі був укладений договір оренди земельної ділянки без номера ( т. 1, а. с. 7-9 ), який за мотивами позовної заяви був припинений. 06 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала дого-вір № 487 оренди своєї земельної ділянки із Сільськогосподарським товарис-твом з обмеженою відповідальністю Мрія строком на 25 років ( т. 1, а. с. 109-110 ). Договір про оренду земельної ділянки за № 487 та датою укладення 15 травня 2015 року, у матеріалах справи відсутній, зареєстрований 13 липня 2015 року Реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, номер запису про інше речове право 10386747, що підтвер-джується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. За умовами укладеного договору орендна плата сплачується орендарем щороку до 31 грудня поточного року у грошовій формі в національній валюті України у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та становить 2 903,00 гривні. Згідно підпункту 4.8 договору у випадку порушення строків виплати орендної плати з вини орен-даря останній повинен додатково сплатити орендодавцю штраф у розмірі 0,2% від вартості суми боргу, що не звільняє орендаря від сплати орендної плати.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 у повному обсязі, суд першої інстанції взяв до уваги розрахунок орендної плати, зазначений позивачкою у заяві про збільшення підстав і розміру позовних вимог ( т. 1, а. с. 78-83 ), вказав, що у 2015 році орендна плата позивачці підлягала сплаті у сумі 3 748,52 гривень, у 2016 році - 4 819,89 гривень, у 2017 році - 5 925,47 гривень. Загальний розмір заборгованості з орендної плати склав 14 493,88 гривні. Дійшовши висновку про необхідність стягнення цієї суми заборгованості, суд жодним чином не умотивував її розміру, узагалі не звернув уваги на доволі гіпотетичні розрахун-ки суми заборгованості. Позивачка, на свій розсуд визначивши розмір неспла-ченої орендної плати, вказувала, що щорічну суму орендної плати вона обрала з огляду на усні домовленості з орендарем, збільшення цієї плати в указані у по-зові роки всім орендодавцям с. Джурин по цілих паях, по усіх договорах на те-риторії Джуринської сільської ради в однаковому розмірі, незалежно від розмі-рів орендованих земельних ділянок.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з викладеним обгрун-туванням стягнутої суми заборгованих коштів, оскільки він умотивовано не ви-знається відповідачем, об`єктивно не доводиться у встановленому порядку, су-перечить відповідним положенням Закону України Про оренду землі , Земель-ного та Цивільного кодексів України, якими урегульовано, зокрема, питання платного користування орендованими землями.

Чинне законодавство України у спірних питаннях оренди земельних ділянок за основу має на увазі договірні стосунки та умови, яких дійшли орендодавці та орендарі за взаємним погодженням. Договори оренди землі укладаються кож-ним орендодавцем індивідуально, усі умови узгоджуються, у тому числі й щодо порядку сплати, розміру орендної плати та скріплюються підписами сторін пра-вочину. Будь-які зміни до укладених і чинних правочинів оформляються додат-ковими угодами, які також посвідчуються підписами сторін.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного за-конодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( частина перша статті 627 ЦК України ). Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про пред-мет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користу-вання земельною ділянкою згідно з договором оренди землі . Розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі.

У розділах 2, 4 договорів оренди землі від 15 травня 2015 року без номера, від 06 серпня 2015 року № 487 ( т. 1, а. с. 7-9, 109-110 ), укладених строком на 25 років, їх сторонами визначена та добровільно погоджена нормативна грошо-ва оцінка земельної ділянки позивачки в сумі 41 472,00 гривень, а розмір оренд-ної плати - у 7 процентів від нормативної грошової оцінки орендованої земель-ної ділянки ОСОБА_1 , який становить 2 903,00 гривні. Такі ж дані договір-них відносин 13 липня 2015 року занесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ( т. 1, а. с. 111 ).

Слід визнати обгрунтованими та доведеними фактичні обставини спірних питань, викладені в апеляційній скарзі представника відповідача, та наголоси-ти, що сторонами не оспорюється період заборгованості зі сплати орендної плати, але оспорюється виключно належна до сплати сума.

Ураховуючи визначений сторонами у договорі оренди земельної ділянки розмір орендної плати за використання предмету оренди, належного на праві власності ОСОБА_1 , що становить 2 903,00 гривні, загальна сума заборго-ваності з орендної плати за 2015-2017 роки складає 8 709,00 гривень ( 2 903,00 х 3 ). За умови обгрунтованості та необхідності стягнення з ТОВ СХК Вінниць-ка промислова група на користь ОСОБА_1 штрафної санкції згідно під-пункту 4.8 договору оренди земельної ділянки ( 29,97 гривень ) та трьох про-центів річних від простроченої суми в якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання у розмірі 449,53 гривень, загальна сума, що підлягає стягненню на часткове задоволення позовних вимог становить 9 188,50 гривень ( 8 709,00+29,97 +449,53 ).

В апеляційній скарзі представника товариства наведене обгрунтування не-обхідності сплати орендарем як податковим агентом ПДФО та військового збо-ру, проте на відрахуванні цих сум із заборгованості перед позивачкою скарж-ник правомірно не наполягає.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що правові підста-ви для задоволення позовних вимог у повному обсязі відсутні. Неповне з`ясу-вання судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невід-повідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є під-ставами для зміни помилкового рішення суду в оскаржуваній частині та частко-вого задоволення позову ОСОБА_1 .

Статтями 137, 141 ЦПК України упорядкований розподіл між сторонами у справі витрат на професійну правничу допомогу, інших судових витрат. За ре-зультатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підляга-ють розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову по-кладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних ви-мог.

Беручи до уваги вказані норми цивільного процесуального законодавства, апеляційний суд зауважує, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частко-во; задоволення судом першої інстанції позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки відповідачем не оскаржується; апеляційна скарга ТОВ СХК Вінницька промислова група визнана такою, що підлягає задово-ленню. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, зміною рішення суду пер-шої інстанції в частині стягнення заборгованих коштів на користь позивачки, на виконання норм статті 141 ЦПК України на її користь слід стягнути судові витрати з оплати судового збору під час подання позовної заяви в суд першої інстанції в сумі 425,84 гривень з огляду на необхідність дотримання пропор-ційності заявленої вимоги у розмірі 15 202,11 гривні та задоволеного позову в сумі 9 188,50 гривень. Також на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 4 000,00 гривень у відшкодування витрат з оплати правничої допомоги. Дана сума складена з урахуванням частковості задоволення позовних вимог, не оскарження відповідачем рішення суду в цій частині, що свідчить про пого-дження із ним, та вирішення спору фактично лише щодо розміру заборгованої орендної плати. Доводи скаржника щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та ціною позову, значенням спра-ви для її сторони, не позбавлені юридичної визначеності у цивільних процесу-альних правовідносинах, тому заслуговують на увагу як доведені та обгрунто-вані.

Апеляційним судом апеляційна скарга представника відповідача визнана та-кою, що підлягає задоволенню, тому на користь ТОВ СХК Вінницька про-мислова група з позивачки підлягає стягненню половина розміру понесених витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що становить 1 057,20 гривень. Через вказану обставину витрати позивачки на оплату послуг адвоката з апеляційного супроводження справи відшкодуванню не підлягають.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу директора з правової роботи Товариства з обмеженою відповідальністю СХК Вінницька промислова група Баюша Валерія Якови-ча задоволити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2019 року в частині стягнення заборгованих коштів та розподілу судових вит-рат змінити. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СХК Вінницька промислова група ( ЄДРПОУ 33623350, Вінницька область, м. Немирів, вул. Соборна, 226-А ) на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки у 2015 - 2017 роках в сумі 9 188,50 гривень ( дев`ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 50 коп. ), 425,84 гривень ( чотириста двадцять п`ять гривень 84 коп. ) у відшкодування сплаче-ного при поданні позовної заяви судового збору, 4 000,00 гривень ( чотири ти-сячі гривень 00 коп. ) компенсації з оплати наданої правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СХК Вінницька промислова група ( ЄДРПОУ 33623350, Вінницька область, м. Немирів, вул. Соборна, 226-А ) 1057,20 гривень ( одна тисяча п`ятдесят сім гривень 20 коп. ) у відшкодування сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст цієї постанови складений 09 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді В. П. Рибчинський

Л. О. Голота