Постанова
від 04.12.2019 по справі 805/521/18-а
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року справа №805/521/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Ястребової Л.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Осколкова І.Л., представників відповідача Пономарьова А.О., Кравченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. (повний текст рішення складено 4 жовтня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 805/521/18-а (головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (далі - позивач) 23.01.2018 звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2017 року № 0004331415 форми В4 на суму 62 274, 00 грн. щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість; визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 05.10.2017 року № 0004321415 форми Р на суму 1 694 189, 00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 338838, 00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2017 року № 0004291415 форми Р на суму 45 281, 00 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5456, 00 грн.; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 4-32).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 805/521/18-а позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.10.2017 за № 0004331415 форми «В4» на суму 62 274 грн. в частині 43 212, 00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.10.2017 за № 0004321415 форми «Р» , за яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1 355 351,00 грн., і визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 338 838,00 грн., всього - 1 694 189,00 грн., в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму - 948 496, 00 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 237 124, 25 грн.

Вирішено питання судових витрат (т. 6 а.с. 181-203).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що проведені позивачем документально оформлені операції по взаємовідносинах з контрагентами не мають реального характеру.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та оплату судової експертизи в розмірі 196 412, 23 грн. Зазначає, що позивачем не надано актів виконаних робіт, звітів про надані послуги, наявність яких передбачається умовами договору. Звертає увагу суду на те, що за приписами ст. 134 КАС України стягнення витрат на правничу допомогу адвоката може стосуватися лише випадків надання такої допомоги адвокатами.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Доненергопроммонтаж» зареєстровано у ЄДРПОУ 16.01.2007 року, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 34850567. Основний вид діяльності: установлення та монтаж машин і устаткування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доненергопроммонтаж» є юридичною особою, має самостійний баланс. Взято на облік платника податків у Артемівській об`єднаній ДПІ 17.01.2007 р. за № 6263. Згідно витягу з реєстру платників ПДВ № 1605834500188 зареєстровано платником ПДВ з 13.02.2007 р., індивідуальний податковий номер - 348505605640 (т.5, а.с. 136-139).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Доненергопроммонтаж» з питання дотримання ним вимог податкового законодавства України за період з 01.04.2014 по 30.06.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.06.2017.

За висновками наданого на дослідження Акту Головного управління ДФС у Донецькій області № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Доненергопроммонтаж» , код ЄДРПОУ 34850567, податкового законодавства за період з 01.04.2014 по 30.06.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.06.2017» вказано на порушення (в частині оскаржуваних податкових-повідомлень рішень):

1. п.44.1, п.44.2 ст.44 розділу ІІ, п.п.134.1.1 п.134.1 розділу ІІІ, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями; розділу V П(С)БО 1, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868; п.5 П(С)БО № 11 «Зобов`язання» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306 та п.6 П(С)БО № 16 «Витрати» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України до даних стандартів, Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 39 825 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 18 000 грн., за 2016 рік в сумі 21 825 грн. та завищено залишки по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.06.2017 року по взаємовідносинах з ТОВ «Олеандріна Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Бон Візит Плюс» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Стріла Трейд» (код за ЄДРПОУ 39974343) на загальну суму 1 471 927,68 грн., та по рахунку 201 «Сировина та матеріали» по взаємовідносинах з ТОВ «Актів Лайн» (код за ЄДРПОУ 41006365) на суму 276 000,00 грн.

2. п.44.1, 44.2 ст.44 розділу ІІ, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України, п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, ч. 2 ст. 3 розділу І, ч.1 ст. 11 розділу IV Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 355 351 грн., у тому числі за травень 2015 р. у сумі 238 433 грн., за червень 2015 р. у сумі 75 710 грн., за вересень 2015 р. у сумі 356 000 грн., за січень 2016 р. у сумі 204 640 грн., за жовтень 2016 р. у сумі 91 617 грн., за листопад 2016 р. у сумі 187 025 грн., за січень 2017 р. у сумі 124 200 грн., за травень 2017 р. у сумі 70 938 грн., за червень 2017 р. у сумі 6 788 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації), за червень 2017 р. у сумі 62 274 грн. (т. 1 а.с. 33-103).

Зазначені порушення у Акті перевірки обґрунтовано наступним чином:

1. Перевіркою повноти декларування ТОВ «Доненергопроммонтаж» показників рядка 02 Декларацій з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2017 р. встановлено його заниження всього у сумі 221 250 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 100 000грн., за 2016рік у сумі 121 250 грн. (т.1, арк.40), за рахунок наступних порушень:

- до складу витрат рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2015 рік платником враховано суму консультаційних послуг у розмірі 100 000,00грн. від ПМП «Верінея» ;

- до складу витрат рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2016 рік платником враховано суму ріелторських послуг з придбання нежитлової будівлі в сумі 21250,00грн. та суму виконаного комплексу робіт, необхідних для підключення до електричної мережі у розмірі 100 000,00грн. від ТОВ «Консалтингова група «Вектор М» .

2. ТОВ «Доненергопроммонтаж» в бухгалтерському обліку неправомірно відображено кореспонденцію рахунків щодо документального підтвердження нібито придбаних у контрагентів-постачальників ТОВ «Компанія Камєлот» (код за ЄДРПОУ 39154432), ТОВ «Лідер-Строй МКС» (код за ЄДРПОУ 40990646), ТОВ «Стріла Трейд» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Бон Візит Плюс» (код за ЄДРПОУ 39974343), ПМП «Верінея» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Олеандріна Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Зевстат» (код за ЄДРПОУ 40102686), ТОВ «Актів Лайн» (код за ЄДРПОУ 41006365) реально не отриманих не існуючих товарів (актив в дійсності не було сформовано) та послуг, в порушення п.5 П(С)БО № 9 «Запаси» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044 та реально не отриманих товарів з віднесенням їх вартості на витрати, в порушення п.5 П(С)БО № 11 «Зобов`язання» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п.6 П(С)БО № 16 «Витрати» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 зі змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України до даних стандартів (т.1, арк.50).

3. ТОВ «Доненергопроммонтаж» завищено залишки по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.06.2017 року по взаємовідносинах з ТОВ «Олеандріна Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Бон Візит Плюс» (код за ЄДРПОУ 39974343), ТОВ «Стріла Трейд» (код за ЄДРПОУ 39974343) на загальну суму 1 471 927,68 грн., по рахунку 201«Сировина та матеріали» по взаємовідносинах з ТОВ «Актів Лайн» (код за ЄДРПОУ 41006365) на суму 276 000,00 грн. (т.1, арк. 51).

4. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2017 р. встановлено його завищення всього на суму ПДВ 1 417 625грн., в т.ч.:

- травень 2015 року у сумі 238 433 грн.; - червень 2015 року у сумі 75 710 грн.;

- липень 2015 року у сумі 50 000 грн.; - вересень 2015 року у сумі 306 000 грн.;

- січень 2016 року у сумі 204 640 грн.;- вересень 2016 року у сумі 165 917 грн.;

- листопад 2016 року у сумі 112 725 грн.; - січень 2017 року у сумі 124 200 грн.;

- квітень 2017 року у сумі 90 000 грн.;- червень 2017 року у сумі 50 000 грн.

В тому числі:

- За Актом перевірки вказано на відсутність придбання ТМЦ, товарів та надання послуг від постачальників ТОВ «Актів Лайн» , ТОВ «Зевстат» , ТОВ «Олеандріна Трейдінг» , ПМП «Верінея» , ТОВ «Бон Візит Плюс» , ТОВ «Стріла Трейд» , ТОВ «Компанія Камєлот» , ТОВ «Міленкор» , ТОВ «Лідер-Строй МКС» на загальну суму ПДВ 1 231 708 грн., у тому числі за травень 2015 р. у сумі 238 433 грн., червень 2015 р. у сумі 75 710 грн., липень 2015 р. у сумі 50 000 грн., вересень 2015 р. у сумі 286 000 грн., січень 2016 р. у сумі 204 640 грн., листопад 2016 р. у сумі 112 725 грн., січень 2017 р. у сумі 124 200 грн., квітень 2017 р. у сумі 90 000 грн., червень 2017 р. у сумі 50 000 грн. (т.1, а.с. 67).

- ТОВ «Доненергопроммонтаж» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ за консультаційні послуги ПМП «Верінея» , які не мали реального характеру, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість за вересень 2015р. на 20 000,00 грн. (т.1, арк.68-74);

- ТОВ «Доненергопроммонтаж» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ за послуги з оформлення підключення до електричної мережі, будівельно-монтажні роботи, рієлторські послуги по операціях з ТОВ «Консалтингова група «Вектор М» , які не мали реального товарного характеру, у зв`язку з чим сума заниженого податку на додану вартість у вересні 2016 р. складає 165 917 грн. (т.1, а.с. 82-87).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0004331415 від 05.10.2017 р. Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області, що прийнято на підставі Акта перевірки № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 р., зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за червень 2017 р. на суму - 62 274,00 грн. (т.1, а.с. 104).

За податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0004321415 від 05.10.2017 р. Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області, що прийнято на підставі Акта перевірки № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 р., збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму - 1 355 351,00 грн., і визначено штрафні (фінансові) санкції на суму - 338 838,00 грн., всього 1 694 189,00 грн. (т.1, а.с. 105).

Податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0004291415 від 05.10.2017 р. Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області, що прийнято на підставі Акта перевірки № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 р., збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму - 39 825,00 грн., і визначено штрафні (фінансові) санкції на суму - 5 456,00 грн., всього 45 281,00 грн. (т.1, а.с. 106).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 05.10.2017 року № 0004331415, № 0004321415, № 0004291415.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

У ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За унормуванням пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України окреслено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

У пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

За нормою п.п. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За змістом п. 186.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Унормуванням п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України).

За визначенням п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правилом п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит - це елемент розрахунку суми податку на додану вартість, яку має сплатити платник до бюджету. Це по суті розмір податку на додану вартість, що був оплачений платником податку на додану вартість на користь своїх контрагентів-інших платників податку на додану вартість, з приводу якої в останніх вже виник обов`язок щодо сплати відповідної суми податку до бюджету.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом б 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Згідно ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статі 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Отже, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону № 996-XIV.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року у справі №805/521/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень призначено судово-економічну експертизу. Проведення судово-економічної експертизи доручено судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (Приватне підприємство «ГАЛАЕКСПЕРТ» , 61166, м. Харків, проспект Леніна, 36, офіс 525А), кандидату економічних наук (свідоцтво № 1439 від 29.04.2010 р., безстроково). На вирішення судового експерта поставлено наступні питання:

1) Чи підтверджуються документально висновки Акту № 600/05-99-14- 15/34850567 від 18.09.2017 в частині порушення ТОВ «ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.4 ст. 200. Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 за № 0004331415 форми «В4» на суму 62 274 грн.

2) Чи підтверджуються документально висновки Акту № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 року в частині порушення ТОВ «ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття спірних податкового повідомлення-рішення області від 05.10.2017 за № 0004321415 форми «Р» на суму 1 694 189 грн..

3) Чи підтверджуються документально висновки Акту № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 року в частині порушення ТОВ «ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 за № 0004291415 форми «Р» на суму 45 281 грн.

Згідно висновків експерта № 222/26 від 19.07.2019 року по першому питанню: висновки акту № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 року в частині порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 року № 0004331415 форми В4 на суму 62 274 грн. підтверджується документально частково, а саме: підтверджується документально підстави для зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за червень 2017 року на суму 19 062, 00 грн.;

По другому питанню: висновки акту № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 року в частині порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення від 05.10.2017 року № 0004321415 форми Р , за яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 355 351, 00 грн. і визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 338 838, 00 грн., всього - 1694 189, 00 грн., підтверджується документально частково, а саме: підтверджується документально підстави для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму - 406 855, 00 грн., та визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 101 713, 75 грн., всього - 508 568, 75 грн.;

По третьому питанню висновки акту № 600/05-99-14-15/34850567 від 18.09.2017 року в частині порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0004291415, підтверджуються у повному обсязі (т. 6 а.с. 32-81).

Судового експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Відповідно до вимог ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Висновок експерта у розумінні ст. 72 КАС України є доказом в адміністративному судочинстві, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення судово-економічної експертизи, експертом було досліджено матеріали справи з долученими до неї первинними документами бухгалтерського та податкового обліку щодо спірних операцій.

Судом першої інстанції також було досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо спірних операцій та висновок суду першої інстанції не різниться з висновком експерта.

Отже, висновок експерта № 222/26 судово-економічної експертизи є належним доказом у справі, в обґрунтованості висновків якого у суду сумнівів не виникає.

Доводи апелянта стосовно назви експертизи повторною не впливає на виводи експертизи.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" судом першої інстанції задоволено у повному обсязі правомірно.

За унормуванням ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення він діяв правомірно.

Щодо доводів апелянта стосовно відсутності підстав для стягнення з відповідача відшкодування витрат на правову допомогу.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України змістує, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За нормою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 194 162, 16 грн., представником позивача надані наступні докази: договір № 108 про надання правової допомоги від 03 жовтня 2017 року; рахунки на оплату; платіжні доручення; виписки з банку, звіт про виконані роботи із надання правової/правничої допомоги; проїзні квитки (т. 6 а.с. 91-119, 143-146, 148-154).

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 03.10.2017 Адвокатське об`єднання Авер Лєкс в особі партнера, адвоката Дроздова Артема Федоровича, у порядку та на умовах, що визначені Договором, Об`єднання за завданням Клієнта (позивача) зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Оплата послуг Об`єднання здійснюється на підставі виставлених рахунків. Клієнт зобов`язується сплачувати рахунки протягом 5 днів з моменту їх отримання.

Згідно додаткової угоди № 1 до Договору № 108 про надання правової допомоги від 03.10.2017 року сторони дійшли згоди про продовження дії Договору № 108 про надання правової допомоги від 03.10.2017 року до повного виконання Сторонами своїх обов`язків, визначених Договором.

Виставлення рахунків Об`єднанням та їх оплата здійснювалась впродовж всього розгляду справи, що підтверджує надання правничої допомоги саме в адміністративній справі № 805/521/18-а.

Таким чином, наданими документами позивачем підтверджено отримання послуг адвоката, надано до суду опис виконаних адвокатом робіт та докази фактичного понесення судових витрат в загальному розмірі 196 412, 23 грн.

Унормуванням ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п. 6 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення,

Адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ч. 1 ст. 12 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Суд звертає увагу на те, що Договір про надання правової допомоги від 03.10.2017 року № 108 був укладений позивачем з Адвокатським об`єднанням, а не з Осколковим І.Л. особисто.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, законодавцем передбачено, що до судових витрат на правничу допомогу включається й оплата послуг помічника адвоката.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що представник позивача був присутній не в усіх судових засіданнях суду першої інстанції, то за даними Журналів реєстрації відвідувачів суду за 2018 та 2019 роки адвокат Осколков І.Л. перебував у приміщенні суду 12.02.2018 року, 20.02.2018 року, 01.03.2018 року, 20.08.2019 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Дослідивши матеріали справи, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що дана справа є складною та була розглянута за правилами загального позовного провадження, з огляду на що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а також з огляду на позитивний результат наданих послуг.

Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, ураховуючи документи, надані представником позивача на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку, що вказані документи є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73 - 75 КАС України для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі № 805/521/18-а, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Згідно п.41 висновку №м11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 р. у справі № 805/521/18-а - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року.

Колегія суддів Г.М. Міронова

Т.Г. Арабей

Л.В. Ястребова

Дата ухвалення рішення04.12.2019
Оприлюднено11.12.2019

Судовий реєстр по справі —805/521/18-а

Ухвала від 09.07.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Галатіна О.О.

Постанова від 18.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 18.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 27.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 10.02.2020

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Галатіна О.О.

Ухвала від 24.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 24.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 18.12.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

Постанова від 18.12.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

Ухвала від 10.12.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні