Ухвала

від 26.11.2019 по справі 331/745/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/745/17 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/807/312/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, який працює на посаді менеджера в ТОВ «КММ Сіол», одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника адвоката ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник-адвокат ОСОБА_11 та представник ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» ОСОБА_12 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2018 року, яким ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, та на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 звільнено від відбування основного та додаткового покарання.

Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 17400 гривень, моральну шкоду в розмірі 17400 гривень. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 282600 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено.

Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 52200 гривень. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 300000 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_10 відмовлено.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційнійскарзі захисник просить вирок суду скасувати в частині цивільного позову, зменшивши стягнену судом моральну шкоду на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що стягуючи з обвинуваченого моральну шкоду, суд першої інстанції не врахував те, що обвинувачений має на утриманні дружину, яка не працює, та малолітню дитину. Відповідно до довідки про доходи, обвинувачений отримує мінімальну заробітну плату та користується субсидією, а тому виплатити стягнуту судом першої інстанції шкоду фактично неможливо.

В апеляційнійскарзі представник ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» просить вирок суду в частині цивільного позову змінити та відмовити в задоволенні позову до ТДВ «Домінанта».

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з товариства на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 17400 гривень. Право на відшкодування у зв`язку зі смертю ОСОБА_13 мають як дружина так і дочка. Зазначена сума повинна виплачуватись всім особам, які мають право на її отримання. В даному випадку в рахунок відшкодування моральної шкоди вони мають право отримати суму в розмірі 17400 гривень, тобто по 8700 гривень, а тому суд помилково стягнув 34800 гривень.

Крім того, безпідставно стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 52200 гривень, оскільки страховиком відшкодовується гранична вартість стандартного пам`ятника у даній місцевості, а матеріали провадження не містять доказів щодо граничної вартості пам`ятника.

Також апелянт вважає недоведеним факт знаходження потерпілої ОСОБА_10 на утриманні свого чоловіка і вказує на те, що підстав для стягнення на користь останньої страхового відшкодування не було. Всупереч вимогам чинного законодавства, ОСОБА_10 не зверталась до Страховика із заявою про страхове відшкодування з наданням обов`язкових документів, необхідних для здійснення розрахунку.

В запереченняхна апеляційніскарги потерпіла ОСОБА_9 просить вказані скарги залишити без задоволення, а вирок суду - без змін. Вважає вирок суду законним та обґрунтованим.

Згідно з вироком суду, 25 листопада 2016 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині пр. Соборного в м.Запоріжжі з боку вул.Лепіка в напрямку вул.Фортечної. В цей же час проїзну частину пр.Соборного по нерегульованому пішохідному переходу в районі перехрестя з вул.Слобідською справа наліво по ходу руху автомобіля перетинав пішохід ОСОБА_13 . Під час руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого в районі перехрестя пр.Соборного з вул. Слобідською, на якому знаходився пішохід ОСОБА_13 , водій ОСОБА_6 , маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити останнього, відповідних заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу не вжив та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_13 , чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до якого: п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека». Порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП. Внаслідок порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_13 , в результаті чого пішоходу ОСОБА_13 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, а саме: відкрита черепно-мозкова травма, яка виразилася переломом зводу і основи черепу, крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку, що ускладнилася набряком головного мозку. Ушкодження у ОСОБА_13 утворилися в результаті ДТП, при зіткненні пішохода з транспортним засобом, що рухається.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_11 на підтримання апеляційних скарг; потерпілу ОСОБА_9 та її представника-адвоката ОСОБА_8 , потерпілу ОСОБА_10 , які заперечували проти вимог апеляційних скарг та вважали вирок суду законним та обґрунтованим; прокурора із запереченнями стосовного доводів та вимог апеляційних скарг; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство зобов`язує суд дослідити усі докази у провадженні, які відповідають вимогам ст.84 КПК України, та надати цим доказам відповідну оцінку у вироку, за винятком процесуальної процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчинені вищевказаного правопорушення при викладених у вироку обставинах, правильно встановив фактичні обставини провадження і правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України.

Доведеність вини, кваліфікація дій обвинуваченого та вирок суду в частині, що стосується покарання, ніким з учасників провадження не оспорюється, тому колегією суддів оскаржуваний вирок в цій частині не переглядається.

Вирішуючи доводи апеляційних скарг захисника обвинуваченого та представника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про неправильне вирішення судом цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким кримінальним правопорушенням було завдано моральної та матеріальної шкоди, звернулися до суду з цивільними позовами до обвинуваченого ОСОБА_6 та ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», що відповідає положенням ст.128 КПК України.

Так, потерпіла ОСОБА_9 просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в сумі 52 000 грн, моральну шкоду в розмірі 982 600 грн; із ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» матеріальну шкоду в сумі 27384,84 грн, моральну шкоду в сумі 17400 грн,

Потерпіла ОСОБА_10 просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в сумі 50 000 грн, моральну шкоду в розмірі 500000 грн; із ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» матеріальну шкоду в сумі 102 200 грн.

Судом першої інстанції встановлено та колегією суддів перевірено, що ОСОБА_6 під час скоєння ДТП керував автомобілем «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки застрахована у ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», що підтверджується відповідним страховим полісом, згідно з яким страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого щодо шкоди, заподіяної життю та здоров`ю складає двісті тисяч грн, щодо шкоди, заподіяної майну - сто тисяч грн. В матеріалах провадження міститься повідомлення потерпілої особи - ОСОБА_9 страхового товариства «Домінанта» від 22 грудня 2016 року про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ч.1 ст.23Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено,що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, шкода пов`язана зі смертю потерпілого.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» в частині стягнення матеріальної шкоди, суд прийшов обґрунтованого висновку про необхідність його часткового задоволення, та вірно стягнув із цивільного відповідача матеріальну шкоду в сумі 17400 грн, тобто стягнув витрати, які понесла потерпіла ОСОБА_9 на поховання та встановлення надгробного пам`ятника із врахуванням граничного розміру такого відшкодування, відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів». Вказані витрати підтверджені потерпілою належними та допустимими доказами, які були обґрунтовано прийняті судом. Висновки суду в цій частині ніким не спростовані з наданням відповідних доказів.

Також,суд першоїінстанції вірновирішив цивільнийпозов потерпілої ОСОБА_10 до ТДВ«Страхове товариство«Домінанта» вчастині стягненняматеріальної шкоди та стягнув на її користь з цивільного відповідача 52200 грн на підставі ст.1200 ЦК України, оскільки остання знаходилась на утриманні свого чоловіка, що також підтверджено матеріалами кримінального провадження та відповідачем не спростовано у встановленому законом порядку.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 в частині стягнення на її користь з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» витрат на проведення поминальних обідів, навівши у вироку належне обґрунтування свого рішення.

Крім того, частково задовольняючи цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо стягнення моральної шкоди, суд також належним чином вмотивував свої висновки та вірно стягнув з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 282600 грн, та на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 300000 грн, а з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_9 в розмірі 17400 грн.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки зроблені за наслідками всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, з врахуванням вимог закону, а доводи апелянтів про протилежне суперечать матеріалам провадження та змісту оскаржуваного вироку.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що визначаючи суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілих, судом не враховано його майновий стан, є необґрунтованими, оскільки внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення настала смерть потерпілого, який був батьком ОСОБА_9 та чоловіком ОСОБА_10 , у зв`язку із чим, потерпілі зазнали сильних моральних страждань. Заявлена потерпілими сума моральної шкоди, з врахуванням обставин провадження та тяжкості наслідків, що настали, а також душевними стражданнями потерпілих у зв`язку з цим, на думку колегії суддів, не може вважатися завищеною та несправедливою. Обвинувачений ОСОБА_6 є працездатною особою, та враховуючи його вік та стан здоров`я, вважати, що стягнута сума є непомірною для останнього, підстав також немає.

Доводи апеляційноїскарги представника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про сумнівність факту перебування ОСОБА_10 на утриманні загиблого, є безпідставними, та спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме копією свідоцтва про укладення шлюбу, довідками про розмір її пенсії та довідками про доходи ОСОБА_13 до моменту смерті за останні шість місяців, які були досліджені судом першої інстанції, та з яких вбачається, що основним та постійним джерелом засобів для існування ОСОБА_10 , яка є непрацездатною, була допомога її чоловіка, що правильно враховано судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги представника страхової компанії про те, що потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_10 не зверталась до страхової компанії, в якій застрахована цивільна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому у задоволенні її позову слід було відмовити, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з вимогами закону, на які суд послався у вироку.

Також, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про неправомірне стягнення на користь ОСОБА_9 матеріальної шкоди, оскільки ОСОБА_9 понесла витрати на поховання потерпілого, які документально підтвердила, у зв`язку із чим відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має відшкодувати на її користь понесені витрати із врахуванням граничного розміру такого відшкодування на суму (12 мінімальних заробітних плат).

Твердження апелянта про те, що суд помилково стягнув зі страхової компанії на користь потерпілої ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 17400 грн є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_9 має право на стягнення з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» моральної шкоди, а інша потерпіла відмовилась від такого стягнення.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, оскільки рішення суду в частині вирішення цивільних позовів є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Істотних порушеньвимог кримінальногопроцесуального закону,що тягнутьза собоюскасування вирокусуду першоїінстанції,при апеляційномурозгляді провадженняне встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_11 та представника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2018 року, яким ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.286 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Дата документу 26.11.2019 Справа № 331/745/17