Ухвала
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 331/745/17
провадження № 51-1164 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , якийдієвінтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду містаЗапоріжжя від 28 лютого 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_5 ,
встановив:
За вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 лютого 2018 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286Кримінального кодексу України ( далі КК України) та призначено йомупокарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортним засобом на два роки. На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання. Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 17400 гривень, моральну шкоду в розмірі 17400 гривень. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 282600гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Стягнуто зТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 52200 гривень. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 300000 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_8 та представника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2018 року залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , вякійвін порушує питання проскасування зазначених судових рішень в частині задоволення цивільних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодовідшкодування моральної шкоди танаправлення справи в цій частині нановий розгляд до суду першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги ті обставини, щонаутриманні засудженого ОСОБА_5 перебуває дружина, яка не працює та малолітня дитина. Також відповідно до довідки про доходи, засуджений отримує мінімальну заробітну плату та користується субсидією, а тому виплатити стягнуту судом шкоду фактично неможливо.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження змотивів, наведених у скарзі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, щопідстав для задоволення скарги немає.
Так, згідно зіст. 433 КПКУкраїнисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої таапеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин іне має права досліджувати докази, встановлювати тавизнавати доведеними обставини, щонебули встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286КК України та правильності кваліфікації його дій в касаційному порядку неоспорюються.
Що стосується доводів про неправильне вирішення судом цивільного позову, токолегія суддів дійшла наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє йогоповністю або частково чи відмовляє в ньому.
Так, згідно приписів ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження допочатку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, якавчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом заправилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, щовиникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК неврегульовані, донихзастосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, щовони несуперечать засадам кримінального судочинства.
За загальним правилом, встановленим частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якогостворює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зпротиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Як вбачається із вироку суду першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 300000 гривень на користь ОСОБА_6 , яка підлягає стягненню ззасудженого в розмірі 282600 гривень та з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» у розмірі 17400 грн, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, зважив на перенесенні ОСОБА_6 сильний емоційний біль та страждання внаслідок смерті її близької особи - батька, через що значно погіршився стан її здоров`я. Врахував, що потерпіла вимушена була докладати додаткові зусилля для приведення стану свого психічного та фізичного здоров`я упопередній стан, звертатися до лікарів, проходити курси лікування та реабілітації, а також те, що до сьогодні вона відчуває психологічний дискомфорт та невідновила попередній уклад життя, що свідчить про доведеність наявності заподіяної їй шкоди. В той же час, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 300000 гривень на користь ОСОБА_7 , яка підлягає стягненню з засудженого, суд першої інстанції, з яким також погодився і апеляційний суд, зважив на те, щопотерпіла зазнала моральної шкоди через втрату свого чоловіка, ізякиммешкала однією родиною більше 30 років, перебувала на утриманні. Черезйого смерть їїзвичний уклад життя змінився, вона втратила підтримку збоку чоловіка, залишилась одинокою у похилому віці, до сьогодні відчуває сильний душевний біль, згадуючи про обставини подій, має стійкі розлади сну та постійну тривожність за майбутнє. Також було враховано в тому числі і матеріальний стан обвинуваченого. Таки чином суди першої та апеляційної інстанції виходили із засад розумності та справедливості.
Водночас, суд апеляційної інстанції доводи захисника зазначені в апеляційній скарзі про те, що визначаючи суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню накористь потерпілих, судом не враховано майновий стан обвинуваченого, визнав необґрунтованими, оскільки внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення настала смерть потерпілого, який був батьком ОСОБА_6 та чоловіком ОСОБА_7 , у зв`язку із чим, потерпілі зазнали сильних моральних страждань. Заявлена потерпілими сума моральної шкоди, зврахуванням обставин провадження та тяжкості наслідків, що настали, атакожїх душевними стражданнями у зв`язку з цим, на думку колегії суддів, неможе вважатися завищеною та несправедливою. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 єпрацездатною особою, та враховуючи його вік та стан здоров`я, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що вважати стягнуту суму непомірною для ОСОБА_5 , підстав також немає.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що розмір моральної шкоди вказаними судами було визначено виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також зурахуванням фізичних та моральних страждань потерпілих і конкретних обставин справи, а тому вважати його необґрунтовано завищеним підстав немає.
Таким чином, на переконання колегії суддів касаційного суду, під час апеляційного розгляду, суд перевірив доводи апеляційної скарги захисника та надав нанихвичерпну відповідь, належним чином вмотивував своє рішення знаведенням докладних мотивів, з яких апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Підстав для сумніву у правильності висновків суду апеляційної інстанції немає.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника та копії судових рішень невбачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст.428КПК України у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який дієвінтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від28лютого 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від26листопада 2019 року стосовно ОСОБА_5 відмовити.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 88522810 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Чистик Андрій Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні