Постанова

від 05.12.2019 по справі 575/179/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

м.Суми

Справа №575/179/19

Номер провадження 22-ц/816/5147/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлова І. В.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 вересня 2019 року в складі судді В`юник Н.Г., ухваленого у смт Велика Писарівка, повний текст якого складений 26 вересня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року Правдинський робітничий кооператив в особі ліквідатора Крутась Зінаїди Георгіївни звернувся з позовом, вимоги якого уточнив 07 травня 2019 року (а.с. 126), до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про витребування житлового будинку, виселення та стягнення заборгованості за квартирною платою.

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 23 вересня 2019 року позовні вимоги Правдинського робітничого кооперативу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Правдинського робітничого кооперативу заборгованість по квартирній платі в сумі 17791,65 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Правдинського робітничого кооперативу судові витрати в сумі 960,05 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду від 23 вересня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять рішення суду скасувати в оскарженій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, в доводах апеляційної скарги йдеться про те, що розглядаючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по квартирній платі суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність внесення квартирної плати у визначеному позивачем розмірі, оскільки договір найму житла відсутній. У той же час, заявники апеляційної скарги звернули увагу на те, що суд вказав, що плата за користування житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отже, на думку позивачів, вказані висновки суду протирічать один одному.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказали, що позивач неправомірно завищив розмір квартирної плати, включивши до нього заробітну плату бухгалтера та звільненого працівника, службові відрядження, витрати на оплату послуг зв`язку, а також судові витрати. До того ж, заявники вважають, що обґрунтованою є квартирна плата в розмірі 186,99 грн на місяць, а не 724,83 грн, як визначив позивач, оскільки така сума не знайшла підтвердження відповідним розрахунком, у зв`язку з чим вони не мали можливості сплачувати орендну плату в заявленому розмірі. Також в апеляційній скарзі йдеться про те, що відповідачі зверталися до позивача та просили надати складові розрахунку, однак, так і не отримали вказаних документів, при цьому, ліквідатор не надала відповіді щодо запропонованого ними розміру квартирної плати в сумі 186,99 грн. У той же час, на думку відповідачів, позивач не надала до суду доказів того, що встановлення тарифів на квартирну плату відбулося відповідно до законодавства, оскільки ліквідатор не погоджувала їх з Кириківською селищною радою, а відповідно до квитанцій, доданих до апеляційної скарги, 03 липня 2019 року та 22 серпня 2019 року вони самостійно сплатили податок на нерухоме майно в розмірі 410 грн та 1500 грн, відповідно, а також земельний податок в розмірі 1000 грн.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування житлового будинку та виселення сторонами не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості з квартирної плати у заявленому розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що хоча договір найму житла між сторонами відсутній, однак відповідачі мають щомісячно вносити квартирну плату у розмірі, визначеному позивачем за фактично надані послуги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу на праві колективної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8).

На підставі рішення виконкому Кириківської селищної ради Великописарівського району від 02 серпня 1990 року відповідачці ОСОБА_1 на сім`ю із трьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_5 - дочка) був виданий ордер на чотирикімнатне житлове приміщення житловою площею 61,1 кв. м.у АДРЕСА_1 без зазначення номера будинку (а. с. 65).

Загальними зборами пайовиків Правдинського робітничного кооперативу від 20 листопада 2015 року вирішено ліквідувати кооператив (а.с. 17).

Під час розгляду справи за № 575/1255/15-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Правдинського робітничого кооперативу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у 1990 році вселилися у житловий будинок по АДРЕСА_1 на підставі вищевказаного ордера, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26 травня 2016 року, якою залишено без змін рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 17 березня 2016 року про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю (а.с. 66 - 67).

Правдинським робітничим кооперативом 20 жовтня 2011 року на ім`я ОСОБА_1 направлялось повідомлення про необхідність укладення договору найму житлового приміщення та два примірника договору від 01 листопада 2011 року (а.с. 11, 12 - 13).

Згідно з п. 5.2 проекту договору найму житлового будинку квартплата мала сплачуватись в касу Правдинського робітничного кооперативу або в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок наймодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця.

Разом з тим, матеріали даної справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 підписала надісланий договір найму житлового будинку з підсобними (допоміжними) спорудами від 01 листопада 2011 року.

З розрахунку витрат по утриманню житлового фонду, який знаходиться на балансі Правдинського робкоопу на 2018 рік, вбачається, що сума квартирної плати включає: податок на нерухомість; плату за землю під житловим фондом; інші витрати (службові відрядження, послуги зв`язку); послуги банку; витрати на розв`язання спорів у судах; заробітна плата; нарахування на заробітну плату 22%. Відповідачу ОСОБА_1 було розраховано щомісячну квартирну плату в розмірі 724,83 грн (а.с. 103).

Згідно вказаного розрахунку заборгованість ОСОБА_1 по квартирній платі станом на 01 вересня 2019 року становила 17791,65 грн. При цьому, сума щомісячної квартирної плати відповідача вказана у розмірі 724,83 грн, що підтверджується відповідною довідкою Правдинського робітничого кооперативу (а.с. 188).

Позивач неодноразово направляв ОСОБА_1 листи з проханням викупити житловий будинок по АДРЕСА_1 у зв`язку з ліквідацією кооперативу, а також сплатити заборгованість по квартирній платі (а.с. 38, 40, 43).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Крім того, правовідносини найму житла врегульовані Главою 58 ЦК України. Так, згідно з вимогами ст.ст. 810, 811 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця (ст. 820 ЦК України).

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що відповідачі вселилися у житловий будинок по АДРЕСА_1 на законних підставах та набули право користування цим житлом. Отже, фактично між сторонами склалися правовідносини з приводу найму житлового приміщення.

Перевіряючи доводи сторін щодо правомірності встановлення квартирної плати в розмірі 724,83 грн на місяць, колегія суддів бере до уваги те, що квартирна плата - це плата не за площу, яку займає мешканець, а плата за утримання житла. Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання (роз`яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Щодо порядку нарахування плати за користування житлом від 01 листопада 2006 року).

Структура тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій розраховується по кожному будинку окремо відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року за №515 Про внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (абзац 1 п. 2 вказаного Порядку). Зокрема, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахований на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

За таких обставин, при вирішенні питання про стягнення заборгованості за квартирну плату слід виходити з наявності доказів щодо витрат на утримання житлового будинку, який належить позивачу та в якому проживають відповідачі.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідачів про те, що до складових витрат по утриманню житлового фонду Правдинського робітничого кооперативу (а.с. 103) неправомірно були включені суми витрат на службові відрядження, послуги зв`язку та послуги банку, витрати на розв`язання спорів у судах, заробітна плата бухгалтера, як про це уточнив представник відповідача ОСОБА_2 , хоча підприємство ліквідується, та нарахування на неї, оскільки позивач не довів, що вказані складові розрахунку можна вважати комплексом робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приймає до уваги розрахунок відповідачів від 03 грудня 2019 року щодо розрахунку заборгованості, поданий представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Абрамовичем О.В. до суду апеляційної інстанції, з я кого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 частково визнають позовні вимоги та вважають, що розмір щомісячної квартирної плати у 2017 році складав 341,22 грн, у 2018 та 2019 роках - по 345,36 грн, а загальна заборгованість по квартирній платі за 2017 - 2018 роки та за січень - вересень 2019 року склала 6115,29 грн.

При цьому, до структури розрахунку квартирної плати позивачі включили податки на нерухомість та землю, взяли до уваги загальну площу житлового фонду та загальну площу житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також врахували і ті обставини, що 03 липня 2019 року ОСОБА_1 сплатила податок на нерухоме майно та земельний податок у розмірі 410 грн та 1500 грн, відповідно, а також 22 серпня 2019 року - 1000 грн, як податок на нерухоме майно, вказавши платником Правдинський виробничий кооператив, хоча у довідках Приватбанку від 02 грудня 2019 року та в квитанції від 22 серпня 2018 року платником податків вказана ОСОБА_1 . Крім того, представник відповідача надав квитанції від 23 лютого 2017 року, від 24 березня 2017 року, від 24 квітня 2017 року та від 23 травня 2017 року, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_1 періодично сплачувала кошти за квартирну плату на рахунок позивача, що також були враховані у розрахунку заборгованості від 03 грудня 2019 року.

Отже, беручи до уваги вказані обставини, колегія суддів вважає, що вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по квартирній платі у розмірі 17791,65 грн, суд першої інстанції у повній мірі не врахував вищевказаних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення та прийшов до передчасного висновку про стягнення заборгованості у заявленому розмірі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наведені в апеляційній скарзі доводи щодо необґрунтованого стягнення суми заборгованості по квартирній платі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 6115,29 грн, а не 17791,65 грн, як визначив суд першої інстанції в оскарженій частині судового рішення, що знайшло підтвердження матеріалами справи та не спростовано позивачем.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з неповним з`ясуванням обставин у справі та з порушенням норм процесуального права, тому рішення суду в оскарженій частині на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4 ЦПК України підлягає зміні. Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги Правдинського робітничого кооперативу про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме: на 41%, тому на підставі ст. 141 ч. 1, ч. 13 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 384,20 грн за розгляд справи у суді першої інстанції, у зв`язку з чим рішення суду в частині розподілу судових витрат також підлягає зміні.

Крім того, ураховуючи, що апеляційна скарга задоволена на 41 %, тому з Правдинського виробничого кооперативу на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1181,42 грн за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п.п. 1, 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 вересня 2019 року змінити в оскарженій частині щодо стягнення суми заборгованості по квартирній платі та в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Правдинського виробничого кооперативу заборгованість по квартирній платі в сумі 6115,29 грн, а не 17791,65 грн, як вказав суд першої інстанції, та 384,20 грн на відшкодування судового збору, а не 960,05 грн, як вказав суд першої інстанції.

Стягнути з Правдинського виробничого кооперативу на користь ОСОБА_1 1181,42 грн судового збору за апеляційний розгляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов