Ухвала

від 23.01.2020 по справі 575/179/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 575/179/19

провадження № 61-454ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Правдинського робітничого кооперативу

на постанову Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом Правдинського робітничого кооперативу до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування житлового будинку, виселення з житлового будинку та стягнення заборгованості за квартирною платою ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Правдинський робітничий кооператив звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування житлового будинку, виселення з житлового будинку та стягнення заборгованості за квартирною платою.

Позовна заява мотивована тим, що Правдинському робітничому кооперативу на праві колективної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами на АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Виконавчого комітету Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 02 серпня 1990 року ОСОБА_1 на сім`ю з трьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_3 - дочка) був виданий ордер на чотирикімнатне житлове приміщення житловою площею 61,1 кв. м, без зазначення номера будинку, на вулиці АДРЕСА_1 .

Загальними зборами пайовиків Правдинського робітничного кооперативу

від 20 листопада 2015 року вирішено ліквідувати кооператив.

Проживаючи у даному будинку, ОСОБА_1 , всупереч вимогам законодавства, відмовилась укладати договір найму, який надає право користування у будинках державного та громадського житлового фонду. На пропозицію позивача придбати дане житло у власність відповідачі відмовились.

Посилаючись на те, що відповідачі проживають у вказаному будинку незаконно, Правдинський робітничий кооператив просив суд витребувати у ОСОБА_1 майно, що є власністю Правдинського робітничого кооперативу, а саме - житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 , виселити з вказаного будинку ОСОБА_1

та ОСОБА_2 , а також стягнути на користь Правдинського робітничого кооперативу заборгованість за квартирною платою.

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області

від 23 вересня 2019 року позов Правдинського робітничого кооперативу про задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Правдинського робітничого кооперативу заборгованість за квартирною платою в сумі 17 791,65 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, хоча договір найму житла між сторонами відсутній, однак відповідачі мають щомісячно вносити квартирну плату у розмірі, визначеному позивачем за фактично надані послуги.

Постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 вересня

2019 року в оскаржуваній частині щодо стягнення суми заборгованості за квартирною платою та в частині розподілу судових витрат змінено .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Правдинського виробничого кооперативу заборгованість за квартирною платою в сумі 6 115,29 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачі вселилися у вказаний житловий будинок на законних підставах та набули право користування цим житлом. Отже, фактично між сторонами склалися правовідносини з приводу найму житлового приміщення. Тому, квартирна плата - це плата не за площу, яку займає мешканець, а плата за утримання житла. Таким чином, до квартирної плати входять витрати на утримання житлового будинку, який належить позивачу та в якому проживають відповідачі.

У касаційній скарзі Правдинський робітничий кооператив просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суди встановили, що Правдинському робітничому кооперативу на праві колективної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами на АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Виконавчого комітету Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 02 серпня 1990 року ОСОБА_1 на сім`ю з трьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_3 - дочка) був виданий ордер на чотирикімнатне житлове приміщення житловою площею 61,1 кв. м, без зазначення номера будинку, на вулиці АДРЕСА_1 .

Загальними зборами пайовиків Правдинського робітничного кооперативу від 20 листопада 2015 року вирішено ліквідувати кооператив.

Правдинським робітничим кооперативом 20 жовтня 2011 року на ім`я ОСОБА_1 направлялось повідомлення про необхідність укладення договору найму житлового приміщення та два примірника договору

від 01 листопада 2011 року.

Відповідно до пункту 5.2 проекту вказаного договору найму житлового будинку квартирна плата мала сплачуватись в касу Правдинського робітничого кооперативу або у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок наймодавця наперед, не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до розрахунку витрат з утримання житлового фонду, який знаходиться на балансі Правдинського робітничого кооперативу на 2018 рік, сума квартирної плати включає: податок на нерухомість; плату за землю під житловим фондом; інші витрати (службові відрядження, послуги зв`язку); послуги банку; витрати на розв`язання спорів у судах; заробітна плата; нарахування на заробітну плату 22 %. ОСОБА_1 було розраховано щомісячну квартирну плату у розмірі 724,83 грн.

Також суди встановили, що позивач неодноразово направляв

ОСОБА_1 листи з проханням викупити житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з ліквідацією кооперативу, а також сплатити заборгованість за квартирною платою.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно зі статями 810, 811 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі.

Статтею 820 ЦК України визначено, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі вселилися у спірний житловий будинок на законних підставах та набули право користування цим житлом. Отже, фактично між сторонами склалися правовідносини з приводу найму житлового приміщення.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за квартирною платою, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до роз`яснень Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України щодо порядку нарахування плати за користування житлом від 01 листопада 2006 року квартирна

плата - це плата не за площу, яку займає мешканець, а плата за утримання житла. Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

Встановивши, що при вирішенні питання про стягнення заборгованості за квартирну плату слід виходити з наявності доказів щодо витрат на утримання житлового будинку, який належить позивачу та в якому проживають відповідачі, та врахувавши, що до складових витрат з утримання житлового фонду Правдинського робітничого кооперативу неправомірно були включені суми витрат на службові відрядження, послуги зв`язку та послуги банку, витрати на розв`язання спорів у судах, заробітна плата бухгалтера, що не є комплексом робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині у визначеному обсязі.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Правдинського робітничого кооперативу до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування житлового будинку, виселення з житлового будинку та стягнення заборгованості за квартирною платою, за касаційною скаргою Правдинського робітничого кооперативу на постанову Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк