Постанова

від 05.12.2019 по справі 915/1792/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1792/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «Нова Європейська Компанія» - Фелді О.В., довіреність від 15.11.2019р.;

від ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» - Дабіжа Я.І., ордер КВ № 427148 від 05.12.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області, прийняту суддею Ржепецьким В.О. від 19.12.2018 про забезпечення позову

у справі №915/1792/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Європейська Компанія»

до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

про забезпечення позову,

головуючий суддя - Ржепецький В.О.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколаївської області

В судовому засіданні 05.12.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 17.12.2018 (вх. №16918/18 від 17.12.2018) про забезпечення позову, в якій просило:

- заборонити Державному підприємству Адміністрація морських портів України , Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України та іншим особам чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія у користуванні майном (причалом № 12 та причальною інфраструктурою), що є предметом договору № АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) заявок Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія до головної диспетчерської Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України про прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу №12; не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) прийому суден у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не включення суден, які прямують у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12 в графік підходу суден під обробку, в змінно-добовий план роботи в морському порту Миколаїв;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису №9430088 від 15.04.2015), встановленого договором №АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта: 29969948101).

В обґрунтовування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія посилається на норми ст. ст. 525, 629 ЦК України, п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.п. 3.1, 4.9, 4.10 Правил надання послуг у морських портах України, п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 4.4, 8.1, 14.1, 14.4 Договору № АЗ-А про встановлення сервітуту, укладеного 04.07.2013 між ним та Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України .

Заявник зазначає, що ДП АМПУ не зважаючи та в порушення вищевказаних положень Договору і чинного законодавства України, направило на адресу ТОВ НЄК повідомлення про припинення Договору про встановлення сервітуту з 31.12.2018 року у зв`язку зі спливом строку його дії (лист № 7714/3296/10-01-01/вих від 13.11.2018 р.)

Цим же повідомленням ДП АМПУ було зазначено, що з 01.01.2019 р. будуть відхилені заявки ТОВ НЄК на прийом суден для перевалки вантажів, зокрема, наливних.

На думку заявника, інформація, викладена у вищевказаному листі ДП АМПУ , свідчить про те, що відповідач не визнає за товариством право користування майном за Договором про встановлення сервітуту і з 01.01.2019 року припинить погоджувати заявки на прийом суден для перевалки вантажів, зокрема, наливних, на підставі вказаного Договору, що призведе до ряду невідворотних наслідків, а саме: зупинення господарської діяльності ТОВ НЄК як портового оператора, що здійснює комплекс робіт і послуг, пов`язаних із перевалкою вантажів (навантажувально-розвантажувальних робіт) через причал №12 Миколаївського морського порту; неможливості виконання ТОВ НЄК взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами про надання послуг з перевалки вантажів (Додатки №№ 12, 13 до даної заяви про забезпечення позову) щодо своєчасного та в повному обсязі відвантаження на морські судна вантажів, що належать на праві власності контрагентам ТОВ НЄК за укладеними договорами, що в свою чергу призведе до зупинення експорту наливних вантажів і зриву зовнішньоекономічних договорів (експортних контрактів), укладених контрагентами ТОВ НЄК із кінцевими покупцями вантажів, що перевалюються ТОВ НЄК на причалі № 12 Миколаївського морського порту.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2018 915/1792/18 (суддя Ржепецький В.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія від 17.12.2018 про забезпечення позову задоволено частково; заборонено Державному підприємству Адміністрація морських портів України , Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія у користуванні майном (причалом №12 та причальною інфраструктурою), що є предметом договору №АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження тощо) заявок Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія до головної диспетчерської Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України про прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу №12; не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) прийому суден у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не включення суден, які прямують у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу №12 в графік підходу суден під обробку, в змінно-добовий план роботи в морському порту Миколаїв; в задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2018 915/1792/18 скасувати, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Зокрема, скаржник вважає, що у суду не було підстав задовольняти клопотання позивача та забороняти відповідачу вчиняти вищезазначені дії. Позивач не довів обставини, які зумовлюють забороняти вчиняти дії, а суд визнав їх встановленими.

Також, скаржник зазначає, що суд порушив норми процесуального права - ст.ст. 136, 137 ГПК України.

Крім того, прийняття оскаржуваної ухвали про забезпечення позову не відповідає критеріям, викладеним в п.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову та підлягає скасуванню, з огляду на таке:

- заборона вчинення дій з відмови у прийнятті суден у порт, непогодження/відхилення заявок є необґрунтованою, неадекватною, та не забезпечує збалансованість інтересів сторін;

- заявником не надано доказів, які б підтверджували, що ДП АМПУ не підтверджує прийом суден у порт чи відмовляє в їх прийнятті та узгодженні відповідних заявок;

- станом на дату звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову та винесення ухвали, договір про встановлення сервітуту від 04.07.2019р. №А3-А є діючим, строк його дії не закінчився, а отже спору щодо його припинення або продовження ще не виникало. Між сторонами може існувати спір щодо трактування певних умов договору, але спір чи є договір продовженим або припиненим може виникнути лише 01.01.2019р. Таким чином, суд не взяв до уваги вказані факти та зробив хибний висновок щодо наявності спору між сторонами щодо припинення або продовження договору про встановлення сервітуту;

- суд першої інстанції вийшов за межі предмету правовідносин сторін у справі, та замість перевірки чи дійсно відповідач перешкоджає позивачу у фактичному користуванні об`єктами нерухомого майна (майнове право), заборонив відповідачу вчиняти повноваження по забезпеченню безпеки мореплавства (прийом суден у порт за відповідними правилами);

- ухвала про забезпечення позову винесена незаконним (неповноважним) складом суду, що є обов`язковою умовою згідно ч.3 ст. 277 ГПК України для її скасування.

Товариство з обмеженою відповідальністю Нова Європейська Компанія надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 року у складі: головуючого судді Таран С.В. суддів Будішевської Л.О., Мишкіна М.А. поновлено апеляційне провадження у справі №915/1792/18, розгляд справи №915/1792/18 призначено на 22.04.2019 об 11:30 год.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 18.04.2019р. №203 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П. у зв`язку з перебування колегії суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. у відпустці. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019р. прийнято справу №915/1792/18 до провадження та розпочато апеляційний розгляд колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.; призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у справі № 915/1792/18 на 23 травня 2019 року о 12:00 год.

23.05.2019 року від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід, відповідно до якої відповідач заявляє відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П. у справі №915/1792/18. Крім того, 23.05.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Європейська Компанія» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019р. про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Європейська Компанія» .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019р. визнано заявлений Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П. необґрунтованим. Зупинено провадження у справі №915/1792/18 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2018р. Передано справу №915/1792/18 для вирішення питання про відвід в порядку ч.3 ст. 39 ГПК України.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 року, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Богатиря К.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 року у задоволенні заяви Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів: Савицького Я.Ф., Разюк Г.П. у справі №915/1792/18 відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі №915/1792/18 для вирішення питання щодо касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Європейська Компанія» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від "22" травня 2019 р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на ухвалу ухвалу Господарського суду Миколаївської області, прийняту суддею Ржепецьким В.О. від 19.12.2018 про забезпечення позову у справі №915/1792/18 до повернення даної справи з суду касаційної інстанції. Матеріали оскарження №915/1792/18 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

28.10.2019р. матеріали справи № 915/1792/18 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі № 915/1792/18 з 05.12.2019р. Розгляд справи № 915/1792/18 призначено на 05.12.2019 року об 11:30 год.

27.11.2019р. від ТОВ «Нова Європейська Компанія» надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Обґрунтовуючи вказане клопотання ТОВ «Нова Європейська Компанія» зазначає, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2019р., що прийнята за результатом розгляду клопотання товариства, були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП АМПУ підлягає закриттю, з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Колегією суддів розглянуто та відхилено вказане клопотання, з огляду на наступне.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами і які повністю відкидають можливість судового захисту особи у господарському суді.

Випадки, коли суд може закрити провадження у справі встановлені статтею 231 ГПК України, зокрема, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2. ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Судова колегія звертає увагу, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Між тим, предметом розгляду ухвали Господарського суду Миколаївської області є вжиття заходів забезпечення позову, які дійсно вже скасовані судом першої інстанції, відповідно до ухвали суду від 18.11.2019р., але процесуальний документ - сама оскаржувана ухвала, залишилась не скасованою, а тому суд апеляційної інстанції розглядає вказану ухвалу по суті.

За приписами п. 1 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується заходами, переліченими в п.1-9 цієї частини, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, та іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову суду необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо доцільності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, адекватності заходу до забезпечення позову, тобто його відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також справедливого балансу інтересів сторін у справі.

З матеріалів оскарження вбачається, що 04.07.2013 року між ТОВ НЄК , як Користувачем, і МФ ДП АМПУ , як Володільцем, укладено Договір № АЗ-А про встановлення сервітуту (далі - Договір).

Відповідно до положень Договору, сервітут встановив право Товариства користування майном: причалом № 12 (інв. № 1031039) та причальною інфраструктурою: залізничними коліями № 53, № 54 (інв. №№ 1031085, 1031086) та підкрановими коліями (інв. № 1031068), розташованими за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.

Згідно п. 1.1 Договору, сервітут встановлюється щодо користування причалом та причальною інфраструктурою, що розташовані за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.

П. 2.1. і п. 2.2. Договору визначено, що сервітут встановлюється для можливості здійснення Користувачем навантажувально-розвантажувальних робіт через причал з використанням причальної інфраструктури. Обсяг прав і обов`язків по користуванню причалом та причальною інфраструктурою, щодо яких встановлюється право сервітуту згідно даному Договору, визначається на підставі чинного законодавства України та умовами Договору.

Видом права сервітуту за п. 3.1 Договору є право користування майном (причалом і причальною інфраструктурою).

Сервітут полягає у можливості вільного та безперешкодного користування Користувачем причалом та причальною інфраструктурою (п. 3.2 Договору).

П. 4.1 Договору встановлено, що зміст права сервітуту полягає у наданні права користування причалом та причальною інфраструктурою.

П. 4.4. Договору визначено, що сервітут встановлений за даним Договором є речовим правом Користувача, має абсолютний характер і підлягає захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.04.2015, який додано до заяви, речове право ТОВ НЄК на користування причалом та причальною інфраструктурою (сервітут) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 8.1.-8.2., 8.4. Договору, володілець приймає на себе обов`язки не чинити перешкод Користувачу в здійсненні свого права сервітуту на умовах даного Договору; не втручатися в господарську діяльність Користувача і не чинити перешкод в її здійсненні.

Сторони в Договорі встановили (п. 14.1), що Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє по 31.12.2018 р. включно; у випадку якщо Користувач не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору не повідомить Володільця про намір припинити його дію, Договір вважається автоматично пролонгованим на той же самий строк на тих самих умовах.

ТОВ НЄК зазначає, що у вказаний п. 14.1. Договору строк не повідомляло та не мало наміру повідомляти Відповідача про свій намір припинити дію Договору про встановлення сервітуту з 01.01.2019 р.

На думку заявника, Договір є автоматично продовженим на той самий строк, на який його було укладено.

13.11.2018 р. ДП АМПУ направило на адресу ТОВ НЄК повідомлення (лист № 7714/3296/10-01-01/вих.) про припинення з 31.12.2018 року Договору про встановлення сервітуту у зв`язку зі спливом строку його дії, а також повідомило про те, що з 01.01.2019 р. ним будуть відхилені заявки ТОВ НЄК на прийом суден для перевалки вантажів, зокрема, наливних.

Згідно зі ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, між сторонами виник спір про припинення або продовження (пролонгацію) Договору про встановлення сервітуту № АЗ-А від 04.07.2013, а ТОВ НЄК у відповідності до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України набуло право на судовий захист своїх законних інтересів, які витікають з цих обставин. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що спір між сторонами виник внаслідок дій ДП АМПУ , з яких витікає його намір припинити відносини сервітуту, а також характер позову, з яким заявник планує звернутися до суду, а тому суд вважає прийнятними твердження останнього щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Адже в результаті дій сторони договору, спрямованих на його припинення, наслідки, визначені наведеною вище нормою процесуального закону можуть настати щодо будь-якого права, яке витікає з договору.

Разом з тим, господарський суд відзначив, що спосіб, у який має бути забезпечено позов заявника має бути обраний з урахуванням того, які саме дії особи, яка може набути статусу відповідача, порушують законні права та інтереси заявника та, які саме права та інтереси.

Заходи забезпечення позову, запропоновані заявником, у вигляді заборони Державному підприємству Адміністрація морських портів України , Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА КОМПАНІЯ у користуванні майном (причалом № 12 та причальною інфраструктурою), є такими, що безпосередньо пов`язані з обсягом прав заявника за договором (зміст права сервітуту) та прямо витікають зі способу, у який має намір діяти інша сторона, отже можуть забезпечити ефективний захист або поновлення прав або інтересів за позовом, який буде подано.

Натомість, суд зазначив, що не вбачає підстав вчиняти цей захід забезпечення позову щодо інших осіб, оскільки в матеріалах, доданих до заяви, відсутні будь-які підстави вважати наявною загрозу порушення прав заявника за договором ким-небудь окрім іншої сторони договору сервітуту.

Крім того, заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису № 9430088 від 15.04.2015 р.), встановленого Договором №АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 року щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта: 29969948101) - є такими, що не відповідають принципу проведення державної реєстрації прав винятково за заявою, закріпленому зокрема в ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ґрунтуються на припущеннях, оскільки заявником не подано жодних доказів на підтвердження положень його заяви в частині наявності інформації про те, що Відповідач з 01.01.2019 р. буде скасовувати державну реєстрацію речового права (сервітуту), встановленого за Товариством.

Також, суд зазначив, що не вважає достатньо обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову в цій частині може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції). Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття ефективний засіб , за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії ), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно зазначив, що адекватним заходом у цьому випадку є заборона Державному підприємству Адміністрація морських портів України , Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА КОМПАНІЯ у користуванні майном (причалом № 12 та причальною інфраструктурою), що є предметом Договору № АЗ-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 р., в тому числі, але не обмежуючись, шляхом не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження тощо) заявок Товариства з обмеженою відповідальністю НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА КОМПАНІЯ до головної диспетчерської Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) про прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не підтвердження (відхилення/не підписання/не приймання/не узгодження) прийому суден у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА КОМПАНІЯ вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12; не включення суден, які прямують у морський порт Миколаїв під обробку Товариством з обмеженою відповідальністю НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА КОМПАНІЯ вантажів, в тому числі наливних, та інші операції до причалу № 12 в графік підходу суден під обробку, в змінно-добовий план роботи в морському порту Миколаїв.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову відповідає процесуальним нормам, що регулює дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При цьому доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують, зокрема, скаржником не зазначено обґрунтованих та переконливих доказів, яким чином вжиття заходів забезпечення позову у викладеній судом редакції порушує права відповідача та не спростовано і правомірного висновку місцевого господарського суду щодо ймовірного ускладнення ефективного поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача в разі невжиття заходу до забезпечення позову у викладеній судом редакції, та щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, колегіє суддів розглянуто та відхилено доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме про винесення оскаржуваної ухвали незаконним складом суду, оскільки, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Ржепецький В.О. розглядає різні категорії спорів, зокрема, про зобов`язання виконати умови договору поставки (справа №915/507/18), про стягнення заборгованості (справа №915/952/18, 915/955/18), про стягнення вартості товару (справа №915/949/18), про визнання договору укладеним (справа №915/23/19) та інші.

Отже звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не спростував висновків судом першої інстанцій про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі та не довів порушення судом норм процесуального права, а тому прийняту у справі ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2019 року по справі №915/1792/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються .

Керуючись ст.ст. 269 - 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2018 року у справі № 915/1792/18 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

„09» грудня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький