Постанова

від 04.12.2019 по справі 5023/4734/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 5023/4734/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.

за участю секретаря судового засідання- Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі

за позовом Виробничого підприємства "Харківполімернитка" до фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича, третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю про зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Загурський С. М.,

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2012 року Виробниче підприємство "Харківполімернитка" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ВП "Харківполімернитка", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Загурського Сергія Михайловича про:

1) заборону відповідачу здійснювати підприємницьку діяльність, в тому числі виробництво, у прибудові літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 м 2 та 1-9 площею 4,3 м 2 , складу літ. "И" площею 109,6 м 2 та розміром 16,65 х 6,7 м по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області;

2) зобов`язання відповідача відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області, який існував до будівництва на ній вказаної прибудови шляхом її знесення;

3) усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га шляхом знесення прибудови літ. "В-1".

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Позивач є власником 25/100 частин нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач є власником 32/100 частин нерухомого майна, розташованого за зазначеною адресою, що підтверджується витягом від 06.03.2012, виданим КП технічної інвентаризації "Інвенрос".

2.2. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.05.2004 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, складається з адміністративного корпусу "А2" площею 876 м 2 , боксу "Б" площею 843,30 м 2 , боксу "В" площею 552,20 м 2 , складу "Г" площею 104 м 2 , прохідної "Д" площею 39,6 м 2 , АЗС Е, АЗС З, огорожі №1, №2.

2.3. Рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 12.08.2005 ТОВ АТП-2029, ПП Полтавець Т. Г., ВП "Харківполімернитка", СПДФО Загурському С. М ., СПДФО Калюжному М. Ф. , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 було надано дозвіл на виконання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж на умовах сумісного використання земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1.

2.4. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 27.10.2010 у справі № 22-ц-9208/2011 було задоволено позов Загурського С. М. до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4, Калюжного М. Ф., ОСОБА_8, ПП "Харвікполімернитка" про визнання за ним права власності на самочинні: прибудову літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 м 2 та 1-9 площею 4,3 м 2 , склад літ. "И" площею 109,6 м 2 розміром 16,65х6,7м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

2.5. Постановою апеляційного суду Харківської області від 09.06.2011 рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27.10.2010 у справі № 22-ц-9208/2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Загурського С. М. про визнання за ним права власності на самочинну прибудову літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 м 2 та 1-9 площею 4,3 м 2 , склад літ. "И" площею 109,6 м 2 розміром 16,65х6,7м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено в повному обсязі.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що будівництво Загурським С. М. здійснено у 2008 році без належного дозволу та затвердженого проекту, без отримання письмової згоди Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, тобто спірне майно відповідачем побудовано самочинно.

2.6. 01.12.2011 між ВП "Харківполімернитка", орендарем, та Малоданилівською селищною радою, орендодавцем, підписано договір оренди землі, а саме спільної неподільної земельної ділянки загальною площею 0,9632 га, в тому числі забудовані землі 0,9632 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 6322055900:00:003:0725.

2.7. Вказаний договір оренди землі зареєстрований в управлінні Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області 24.02.2012 за № 632205594000313.

2.8. Судами також встановлено, що набуття права власності ФОП Загурським С. М. на самочинно збудовану прибудову літ. "В-1" відбулось у зв`язку із внесенням ним недостовірних даних до декларації про готовність до експлуатації реконструйованої будівлі літ. "В", зареєстрованої інспекцією ДАБК у Харківській області 27.12.2011 за № ХК14311116322, що зумовило видачу йому свідоцтва про право власності від 26.09.2012.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 позов задоволено частково, зобов`язано відповідача:

1) відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га, який існував до будівництва на ній прибудови літ. "В-1", що складається із приміщень 1-8 площею 64,7 м 2 та 1-9 площею 4,3 м 2 , складу літ. "И" площею 109,6 м 2 розміром 16,65 х 6,7 м, знісши прибудову літ. "В-1";

2) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га за адресою: Харківська область, Дергачівський район, що перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі, підписаного 01.12.2011 та укладеного 24.02.2012, знісши прибудову літ. "В-1".

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

3.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 залишено без змін.

3.3. 16.03.2013 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ФОП Загурського С. М. про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 за нововиявленими обставинами.

Нововиявленими обставинами заявник - ФОП Загурський С. М. вважає наступне:

По - перше, заявник ФОП Загурський С. М. вказує, що під час розгляду іншої справи у Дергачівському районному суді Харківської області йому 20.08.2013 стало відомо про обставини, які, на його думку, мають значення для даної справи. Такими обставинами заявник вважає відповідь КП "Архітектурне бюро Дергачівського району" № 62 від 19.08.2013 та Генеральний план реконструкції гаражних боксів і допоміжних приміщень ТОВ АТП2029" під цех перемотки нитки з визначенням меж земельної ділянки, який погоджено у 2000 році. Згідно Генерального плану ВП "Харківполімернитка" передбачено визначення меж однієї земельної ділянки в цілому загальною площею 0,1200 га.

Отже, заявник вважає, що оскільки згідно Генерального плану реконструкції планувалось надати ВП "Харківполімернитка" земельну ділянку у розмірі 0,1200 га і на цій частині земельної ділянки не розташовуються будівлі, які належать відповідачу, тому будівлі ФОП Загурського С. М. ніяким чином не порушують прав ВП "Харківполімернитка" в межах площі 0,1200 га.

По-друге, заявник вказує на те, що 06.09.2013 у відповідь на адвокатський запит Малоданилівською селищною радою Дергачівського району Харківської області надано копію примірника договору оренди землі від 01.12.2011 з додатками. Заявник зазначає, що вивчивши примірник договору, який наданий селищною радою, ним встановлено його невідповідність наявному в матеріалах справи примірнику договору оренди, який додавався позивачем до позовної заяви.

Невідповідність, на думку заявника, полягає в тому, що згідно наявного в матеріалах справи примірника договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась. Натомість, згідно примірника договору оренди, який надано селищною радою, нормативно грошова оцінка земельної ділянки була проведена.

Крім того, заявник наполягає на тому, що станом на момент прийняття ВП "Харківполімернитка" земельної ділянки (24.02.2012), яка є предметом договору оренди, на ній вже існували спірні приміщення. Заявник посилається на те, що при підписанні акту приймання - передачі земельної ділянки, що є предметом договору оренди ВП "Харківполімернитка" погодилось, що земельна ділянка придатна до використання та не вказало наявності будь - яких перешкод у користуванні ділянкою, хоча на той момент на ній вже знаходились об`єкти будівництва.

Також, заявник зазначає про наявність у нього свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.09.2012, яке є чинним, не скасовано і не визнано недійсним.

3.4. ФОП Загурським С. М. на протязі 2013-2017 років подавались касаційні скарги (20 касаційних скарг) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013, жодна з яких, як встановлено касаційним господарським судом, не відповідала вимогам закону та не була прийнята до провадження.

3.5. Зазначені дії відповідача мали наслідком постійне направлення матеріалів справи до суду касаційної інстанції.

3.6. Крім того, у вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Харківтранс" (далі - ТОВ "НВК "Харківтрансгаз") як особа, яка не брала участі у справі і вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у цій справі.

3.7. Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВК "Харківтранс" припинено. Цю ухвалу мотивовано тим, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій не вирішували питання щодо прав та обов`язків скаржника - ТОВ "НВК "Харківтранс", а правовідносини відповідача та скаржника, які виникли на підставі договору від 04.01.2012 № 04/01/2012, не є предметом розгляду у зазначеній справі.

3.8. У січні 2018 року ТОВ "НВК "Харківтранс", яке не брало участі у справі, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у цій справі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що оскаржуване рішення суду стосується його прав та обов`язків, оскільки він, на підставі договору від 04.01.2012 № 04/01/2012, укладеного з ФОП Загурським С. М., є орендарем частини приміщень, які підлягають знесенню за рішенням суду. Цей договір оренди є чинним, ТОВ "НВК "Харківтранс" сплачує орендну плату, а приміщення використовує як місце для зберігання сировини та готової продукції. На думку апелянта, оскаржувані судові рішення порушують його права та обов`язки як орендаря приміщень. Крім того, апелянт стверджував, що під час ухвалення оскаржуваних рішень судами не було враховано, що позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, а спір між тими самими сторонами, щодо того самого предмета спору та з таких самих підстав уже було розглянуто у порядку цивільного судочинства Дергачівським районним судом Харківської області у справі № 2-667/2011.

3.9. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 апеляційну скаргу ТОВ "НВК "Харківтранс" задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013, провадження у справі № 5023/4734/12 закрито.

3.10. Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у цій справі скасовано, справу № 5023/4734/12 направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

3.11. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВК "Харківтранс" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 закрито.

Ухвалу аргументовано тим, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. У цій справі питання про права, інтереси чи обов`язки ТОВ "НВК "Харківтранс" місцевим господарським судом не вирішувалось.

3.12. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 про закриття апеляційного провадження оскаржена до Верховного Суду ФОП Загурським С. М. та ТОВ "НВК "Харківтранс".

3.13. Постановою Верховного Суду від 25.04.2019 касаційні скарги Фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Харківтранс" залишено без задоволення. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 про закриття апеляційного провадження у справі № 5023/4734/12 залишено без змін.

3.14. Зважаючи на вказані дії відповідача заява про перегляд за нововиявленими обставинами, подана у 2013 році, розглянута місцевим господарським судом лише у 2019 році.

3.15. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 задоволено заяву ФОП Загурського С. М. про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12 за нововиявленими обставинами. Скасовано судове рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12. Відмовлено ВП "Харківполімернитка" у задоволенні позовних вимог до ФОП Загурського С. М. у повному обсязі.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів ФОП Загурського С. М. щодо відсутності порушення прав землекористувача ВП "Харківполімернитка" внаслідок здійснення Загурським С. М. забудови земельної ділянки та щодо документальної підтвердженості існування нововиявлених обставин, які спростовують висновки суду, викладені у судовому рішенні від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12 про набуття права власності Загурським С. М. на самочинно збудовану прибудову літ.В-1 у зв`язку із внесенням ним недостовірних даних до декларації про готовність до експлуатації реконструйованої будівлі літ.-В, зареєстрованої інспекцією ДАБК у Харківській області 27.12.2011 № ХК14311116322, що зумовило видачу йому свідоцтва про право власності від 26.09.2012.

Суд також зазначив, що матеріалами справи підтверджується, факт отримання 06.09.2013 ФОП Загурським С. М. копії договору оренди землі від 01.12.2011 року, укладеного між ВП "Харківполімернитка" та Малоданилівською селищною радою, з додатками у відповідь на адвокатський запит. Таким чином, станом на дату ухвалення судового рішення від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12 зазначені обставини не були і не могли бути відомі ФОП Загурському С. М.

3.16. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 (колегія суддів у складі: Шутенко І. А., Мартюхіна Н. О., Плахов О. В.) рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 за результатами розгляду заяви ФОП Загурського С.М. від 13.09.2013 (вх. 62 від 16.09.2019) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ФОП Загурського С. М. від 13.09.2013 (вх. 62 від 16.09.2013) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 у справі № 5023/4734/12 та залишено рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 в силі.

Постанову мотивовано тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ФОП Загурський С. М. у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства.

4.2. Скаржник зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи; обставини, встановлені при вирішенні справи № 619/4390/18 (рішення від 08.04.2019) не були і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи № 5023/4734/12, як і обставини, встановлені при розгляді справи № 619/1343/17; судом не взято до уваги, що при існуванні двох окремих рівнозначних договорів оренди однієї земельної ділянки, межі їх використання визначені саме Генеральними планами реконструкції; власником спірних будівель є фізична особа, а не суб`єкт підприємницької діяльності, тому провадження у справі взагалі підлягає закриттю.

4.3. Скаржник у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1.Відзивів від інших учасників справи не надходило.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Згідно статті 112 ГПК України, в редакції, чинній на момент звернення з заявою (16.09.2013), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України (в чинній редакції) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

6.5. За змістом частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

6.6. Колегія суддів зауважує, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 914/3931/13

6.7. Також колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

6.8. При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

6.9. Щодо посилання скаржника на відповідь КП "Архітектурне бюро Дергачівського району" від 19.08.2013 № 62 та на Генеральний план, як на нововиявлену обставину, в контексті того, що позивач претендував на інший розмір земельної ділянки, колегія суддів погоджується з апеляційною інстанцією про його безпідставність з огляду на наявність укладеного договору оренди, зареєстрованого у встановленому порядку, з чітким зазначенням розміру орендованої земельної ділянки, а саме 0,9632 га. Крім того, заявником не доведено у чому полягала неможливість отримання таких документів зокрема, Генерального плану реконструкції, під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді у 2012 році та подання таких доказів до ухвалення рішення у справі.

6.10. Невідповідність примірника договору оренди земельної ділянки, який додано позивачем до позовної заяви, примірнику договору, який наданий ФОП Загурському С. М. селищною радою, також не є нововиявленою обставиною в розумінні положень ГПК України, оскільки цей документ заявник мав можливість отримати під час розгляду справи в суді першої інстанції у 2012 році, до моменту ухвалення судового рішення. При цьому апеляційним судом встановлено, що примірник договору, доданий позивачем до позову, містить відмітку про його державну реєстрацію та він був предметом дослідження як судом першої так і судом апеляційної інстанції, а матеріали справи не містять доказів визнання договору оренди землі недійсним у встановленому законом порядку.

6.11. Посилання заявника на те, що прибудова "В-1" не має статусу самочинної, оскільки належним чином введена в експлуатацію з наступною реєстрацією права власності і спірні будівлі існували до укладення договору оренди обґрунтовані, зокрема, декларацією про початок будівельних робіт, декларацією про готовність об`єкту до експлуатації, рішенням виконкому Малоданилівської селищної ради від 18.09.2012 № 124 про реєстрацію права власності відповідача, свідоцтвом про права власності відповідача на нерухоме майно від 26.09.2012, висновком КП "Архітектурне бюро Дергачівського району", погашеним технічним паспортом, також не може вважатись належним обґрунтуванням наявності нововиявлених обставин, оскільки, як встановлено апеляційним судом, всі зазначені документи містяться в матеріалах справи та їм надана оцінка як судом першої інстанції під час розгляду справи у 2012 році, так і апеляційним господарським судом під час перегляду такого рішення в апеляційному порядку у 2013 році.

6.12. Колегія суддів також погоджується з апеляційним господарським судом про необґрунтованість прийняття та розгляду судом першої інстанції додаткових пояснень, поданих заявником 11.06.2019.

6.13. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, з огляду на те, що предметом розгляду у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012, регламентованих процесуальним законом.

6.14. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявником існування нововиявлених обставин, тому правові підстави для скасування чи зміни оскаржуваної у касаційному порядку постанови відсутні.

6.15. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N 69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. Постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного процесуального законодавства, тому має бути залишена без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Загурського Сергія Михайловича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі у справі № 5023/4734/12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір