РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
25 листопада 2019 р. Справа № 120/2300/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,
представника позивача: Олещук Я.В.,
представника відповідача: Мартояс Н.О., Сокольвака М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області
до: Державного підприємства "Вінницький лікеро-горілчаний завод"
про: стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства Вінницький лікеро-горілчаний завод (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод рахується заборгованості у сумі 519044,11 грн., що складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 391150,69 грн, з яких 359077 грн. - основний платіж, 32073,69 грн. - штрафні санкції, та земельного податку з юридичних осіб в сумі 127893,42 грн, з яких 127893,42 грн. - основний платіж, яку станом на дату звернення до суду не погашено. Оскільки товариство самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законом строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод , коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу в сумі 519044,11 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
01.08.2019 року на адресу суду надійшла заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з позивача податкового боргу не відповідають вимогам Податкового кодексу України, оскільки ДП "Вінницький лікеро-горілчаний завод" перебуває в стадії банкрутства з 31.01.2007 року.
05.08.2019 року на адресу суду надійшла відповідь позивача на вище вказану заяву відповідача, згідно з якою податковий орган заперечує щодо наведених відповідачем міркувань.
Ухвалою суду від 05.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
15.08.2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання. Мотивуючи вказане клопотання, представник відповідача зазначає, що позовна заява ГУ ДФС у Вінницькій області не відповідає фактичним обставинам, оскільки заборгованість, про яку зазначає позивач, у відповідача відсутня.
Крім того, 16.08.2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі, яке обґрунтовується тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 19.08.2019 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.
20.08.2019 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог. Окремо зазначає, що позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з відповідача податкового боргу не відповідають вимогам Податкового кодексу України, оскільки ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод перебуває в стадії банкрутства з 31.01.2007 року. Також вказує, що в 2016-2019 роках всі податки підприємством сплачено, а штрафні санкції за неналежне виконання зобов`язань в період банкрутства відповідно до вимог п. 4 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не нараховуються за несвоєчасну сплату податків та зборів, відповідно до закону, що діяв до 19.01.2013 року, по якому відкрито провадження у справі про банкрутство ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод .
21.08.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він заперечує проти доводів зазначених у відзиві на позовну заяву. Окремо зазначив, що заявлені вимоги є поточними, тому можуть бути стягненні з рахунків у банках, що обслуговують ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод .
Крім того, представником позивача подано відповідь на заяву представника відповідача про закриття провадження у справі, в якій останній заперечує проти закриття провадження у справі.
16.09.2019 від представника позивача надійшло клопотання про заміну позивача правонаступником.
Ухвалою суду від 17.09.2019 клопотання представника позивача про заміну сторони правонаступником задоволено. Вирішено замінити первинного позивача Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 17.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 08.10.2019 виправлено описку, допущену у вступній та резолютивній частині ухвали суду від 17.09.2019.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, та просив його задовольнити.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив таке.
Державне підприємство Вінницький лікеро-горілчаний завод зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 05.03.1994 року, перебуває на обліку як платник податків у Вінницькій ОДПІ Головного управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно відомостей облікової картки платника податків, за ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод рахується борг щодо сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 391150,69 грн, з яких 359077 грн. - основний платіж, 32073,69 грн. - штрафні санкції, та земельного податку з юридичних осіб в сумі 127893,42 грн, з яких 127893,42 грн. - основний платіж.
Заборгованість виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 10.07.2016 по 18.07.2018, акта перевірки №16109/50-01/00375444 від 05.07.2018, за наслідком якого винесено податкове повідомлення-рішення №0065565001 від 25.07.2018, відповідно до якого сума штрафних санкцій складає 32073,69 грн та з земельного податку з юридичних осіб, борг по якому виник 30.07.2017 на підставі самостійно поданих податкових декларацій з плати за землю від 01.02.2017, 29.01.2018, 04.02.2019.
Про наявність вказаної заборгованості у відповідача свідчить довідка ГУ ДФС у Вінницькій області про податковий борг ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод станом на 31.05.2019 року (а.с. 9), а також відомості облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах адміністративної справи.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість та земельного податку на загальну суму 519044,11 грн.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкові вимоги № 1/149 від 20.02.2004 року та №2/263 від 29.03.2004 року. Проте вказані податкові вимоги залишились без належного виконання, сума податкового боргу не була сплачена відповідачем в повному обсязі.
Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вище вказаної суми заборгованості - 519044,11 грн.
Суд зауважує, що фактично в ході судового розгляду справи представниками відповідача було визнано суму боргу по земельному податку, щодо податку на додану вартість представники відповідача не змогли надати обгрунтованих пояснень та відповідних доказів щодо невідповідності суми боргу. При цьому представники відповідача наполягали на неможливості стягнення зазначеної заборгованості в рамках адміністративного судочинства.
Щодо посилання представників відповідача на те, що ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод знаходиться у стадії банкрутства, а Головне управління ДПС у Вінницькій області є одним із кредиторів і сума податкового боргу уже включена в заборгованість підприємства, а отже не підлягає стягненню в порядку адміністративного судочинства, а відповідно до ст. 10 ЗУ Про відновлення платоспроможності такі вимоги повинні розглядатись судом, який виніс ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 19.06.2007 порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод . Також, в ухвалі зазначено, що ДПІ у м. Вінниці (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Вінницькій області) є кредитором з сумою вимог 494578,25 грн. - третя черга задоволення, 24737,82 грн. - шоста черга задоволення.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.05.2019 продовжено строк процедури розпорядження майном ДП Вінницький лікеро-горілчаний завод .
Відповідно до п. 87.10 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом без застосування норм ПКУ.
Таким чином, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків до вимог контролюючого органу, які не включені до конкурсних кредиторських вимог у межах справи про банкрутство, застосовується порядок погашення грошових зобов`язань, передбачений ПК України.
Відповідно до пп. 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (пп. 14.1.175 ПК України ).
Узгодження платником податків податкових зобов`язань свідчить про виникнення в нього обов`язку сплатити такі зобов`язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов`язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена ПК України.
Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов`язання є податковим боргом платника податків.
Згідно з п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі, коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 60.1.1 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу на новоутворений податковий борг.
Згідно з п. 87.2 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 20.1.34 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За правилами п. 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ПК України ).
Відповідно до пп. 95.3-95-4 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 (провадження 12-161гс18), заяви поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов`язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Мораторій на задоволення вимог кредиторів у відповідності з абз. 24 ст. 1 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових) платежів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і не поширюється на поточну заборгованість. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.
Окрім цього, згідно з ч. 4 ст. 10 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений ПКУ (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 лютого 2018 року у справі № 910/10829/17).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом 09.01.2019 року в справі №0670/4698/12 ( провадження № К/9901/808/18 ).
Отже, суд приходить до висновку про наявності правових підстав для стягнення податкового боргу з рахунків боржника у банках, який є поточною заборгованістю останнього, що виникла після порушення справи про банкрутство.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 519044,11 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення, в зв"язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Вінницький лікеро-горілчаний завод" (вул. Нансена, буд. 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 00375444), кошти в сумі 519044,11 грн (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч сорок чотири гривні 11 копійок) в рахунок погашення податкового боргу.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).
Відповідач: Державне підприємство "Вінницький лікеро-горілчаний завод" (вул. Нанесена, буд. 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 00375444).
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.12.2019.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2019 |
Оприлюднено | 12.12.2019 |
Номер документу | 86228306 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні