Рішення

від 10.12.2019 по справі 540/2149/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2149/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у задоволенні заяви позивача про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску в сумі 150900,00 грн., яка викладена у листі №126085/10/26-15-13-13-12 від 03.07.2019р. та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску у сумі 150900,00 грн. та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ "Продо-Збут" надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 150900,00 грн.

Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску у розмірі 150 900 грн. За розглядом вказаної заяви Головним управління ДФС у м. Києві відмовлено у поверненні надмірно сплаченої суми єдиного внеску у зв`язку із відсутністю законодавчих підстав, оскільки в доданому до заяви платіжному дорученні № 1 від 16.11.2018 року в полі призначення платежу вказано *;101;41163336;71010000;реєстр. № 10-0853755, ЄСВ за жовтень 2018р.; 22%-150900грн.; , хоча Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, із змінами та доповненнями, за вказаний період не надано .

Вказану відмову позивач вважає протиправною з огляду на те, що чинним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за яких орган доходів і зборів відмовляє у поверненні надмірно сплаченої суми єдиного внеску, а підстава відмови, яка сформульована відповідачем у листі щодо повернення позивачу вказаної суми, не передбачена таким переліком.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.10.2019р. відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що контролюючий орган позов не визнає з наступних підстав. Зокрема, зазначає, що процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску платникам, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями (далі-Закон №2464-VІ) покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі - Порядок). Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 п. 5 Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 Податкового кодексу України та п. 12 ст. 9 Закону № 2464-VІ. Станом на момент надання відповіді платнику, ТОВ Продо-Збут (код ЄДРПОУ 41163336) звіти згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 435) за період жовтень, листопад 2018 подані з порушенням вимог Закону № 2464, а саме, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Також відповідач зазначає, що в полі призначення платежу наданого платіжного доручення №1 від 16.11.2018 вказано *;101;41163336;71010000 реєстр №10- 0853755; ЄСВ за жовтень 2018р; 22% - 150900; , хоча звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015;43 5 із змінами і доповненнями, за вказаний період не надано.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вказує, що для повернення надміру сплачених коштів з єдиного внеску відсутні законодавчі підстави, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив у якому звертається увага на те, що неподання платником звіту згідно додатку 4 до Порядку №435 не є законодавчо встановленою підставою для відмови у поверненні надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску. Крім того позивач вказує, що наявність переплати у сумі 150900 грн. також підтверджується доданими відповідачем до відзиву доказами. Просить задовольнити позов.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Згідно платіжного доручення №1 від 16.11.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" сплачено ЄСВ за жовтень 2018 року у сумі 150900,00 грн.

21 червня 2019 року ТОВ "Продо-Збут" звернулось до керівника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску за листопад 2018р.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у м. Києві від 03.07.2019р. №126085/10/26-15-13-13-12 позивачу відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів з єдиного внеску. Підставою такої відмови у вказаному листі зазначено: в полі призначення платежу наданого платіжного доручення №1 від 16.11.2018р. *;101;41163336;71010000;реєстр. № 10-0853755, ЄСВ за жовтень 2018р.; 22%-150900грн.; , хоча Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, із змінами та доповненнями, за вказаний період не надано .

Вказану відмову позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.8 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом частин 5 та 7 статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які за визначенням цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.1 ч.10 ст.9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону №2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статей 9 та 11 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 (далі - Порядок № 6).

Вказаний Порядок №6 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску

Відповідно до п. 3 Порядку №6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування , відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Пунктами 4-7 Порядку №6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу.

Повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У разі надходження Заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

У разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Аналіз вказаних норм законодавства дає суду підстави вважати, що повернення надміру сплачених сум єдиного внеску здійснюється відповідним підрозділом органу доходів і зборів на підставі заяви платника податків у випадках, визначених пунктом 5 Порядку № 6, за умови відсутності у платника податків заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій. При цьому, перелік підстав, з яких платнику податків може бути відмовлено у задоволенні його заяви, передбачений пунктом 7 Порядку № 6, є вичерпним.

Судом встановлено, що 16.11.2018р. на рахунок 3719, відкритий ДПІ у Печерському районі м. Києва в ГУ ДКСУ у м.Києві позивачем сплачено суму єдиного внеску у розмірі 150900,00 грн., яка була зарахована на відповідний рахунок понад нараховану суми єдиного внеску на таку дату, внаслідок чого за позивачем обліковується переплата з ЄСВ в сумі 150900,00 грн. з 16.11.2018р. по 31.05.2019р. Вказане підтверджується наданим відповідачем витягом з індивідуальної картки платника ТОВ "Продо-Збут". З огляду на викладене позивач звернувся із заявою про повернення надміру сплаченої суми ЄСВ, відповідно до Порядку №6.

Як уже було зазначено вище контролюючим органом відмовлено у поверненні надміру сплаченої суми ЄСВ з підстав не подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно додатку 4 до Порядку.

Щодо вказаної підстави відмови у поверненні надміру сплаченої суми ЄСВ суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 435).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435 страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України 120.1. неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, з наведених норм чинного законодавства убачається, що неподання або несвоєчасне подання позивачем звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів може підставою для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 ПК України. Разом з тим ані Податковим кодексом України, ані іншими нормативно - правовими актами України не встановлено право контролюючого органу відмовляти у поверненні надміру сплачених сум єдиного внеску в разі неподання або несвоєчасного подання вказаного вище звіту.

Отже, підстава відмови у поверненні надміру сплачених сум єдиного внеску, викладена у листі ГУ ДФС у м.Києві від 03.07.2019р. №126085/10/26-15-13-13-12 є необґрунтованою, а відмова - протиправною.

Щодо посилання відповідача на вказівку у платіжному дорученні від 16.11.2018р. №1 в графі призначення платежу *;101;41163336;71010000;реєстр. №10-0853755, ЄСВ за жовтень 2018р.; 22%-150900грн.; , суд зазначає наступне.

16 листопада 2018р. позивачем сплачено ЄСВ за жовтень у сумі 150900,00 грн. При цьому платіжне доручення від 16.11.2018р. №1 в графі призначення платежу містить наступний запис: *;101;41163336;71010000;реєстр. №10-0853755, ЄСВ за жовтень 2018р.; 22%-150900грн.; . Звертаючись до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплаченої суми ЄСВ, позивач зазначає причину повернення коштів надмірна сплата сум єдиного внеску за листопад 2018 року .

З наданого відповідачам витягу з індивідуальної картки платника убачається, що 16.11.2018р. на рахунки контролюючого органу надійшли кошти зі сплати ЄСВ у сумі 150900 грн. У цей же день вказана сума ЄСВ у повному обсязі відображена у графі Переплата . Отже, надміру сплачена сума ЄСВ у розмірі 150900,00 грн. зарахована на рахунки саме у листопаді та саме у листопаді у позивача виникла переплата в сумі 150900,00 грн. З наданих сторонами доказів убачається, що з листопада 2018р. по травень 2019р. сума переплати ЄСВ складає 150900,00 грн. Таким чином, позивачем допущена надмірна сплата коштів у сумі 150900,00 грн. саме у листопаді.

Позивач, допустивши у листопаді 2018 р. надмірну сплату єдиного соціального внеску, правомірно очікує від контролюючого органу реалізацію права платника на повернення надміру сплаченої суми грошових коштів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Отже, чинним законодавством встановлені порядок та підстави повернення платнику надміру сплачених коштів. При цьому відмова у поверненні таких коштів можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких встановлений нормативно-правовими актами України. З огляду на викладене очікування позивача щодо повернення надміру сплачених коштів мають обґрунтовану законну підставу. Протиправна ж відмова у реалізації таких очікувань порушує право позивача на майно (грошові кошти, які сплачені ним надмірно).

Доводи відповідача про не подання звітів згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 43, за період квітень, травень 2019р., суд не бере до уваги з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, як такі, що не були покладені в основу відмови, яка оскаржується в межах даної справи.

Таким чином суд дійшов до висновку про протиправність відмови ГУ ДФС у м.Києві, у поверненні ТОВ "Продо-Збут" надміру сплачених коштів єдиного внеску у розмірі 150900,00 грн., оформленої листом №126085/10/26-15-13-13-12 від 03.07.2019р.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ТОВ "Продо-Збут" від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску у сумі 150900,00 грн. та підготування висновку про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ "Продо-Збут" надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 150900,00 грн., суд зазначає наступне.

За результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про протиправність відмови позивачу у задоволенні заяви про повернення надміру та/або сплачених сум єдиного внеску, так як відповідачем вказано підстави, які не передбачені п.7 Порядку № 6.

Таким чином, суд на даний час позбавлений можливості надати оцінку обґрунтованості поданої позивачем заяви від від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10), оскільки дана заява не перевірялася відповідачем на наявність критеріїв, визначених п.7 Порядку № 6.

З огляду на викладене вимога щодо зобов`язання ГУ ДФС у м.Києві підготувати висновок про повернення позивачу надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у сумі 150900 грн. є передчасними, оскільки підготовці такого висновку передує розгляд заяви про повернення таких коштів.

Отже, належним способом поновлення порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м. Києві 24.06.2019р. №123359/10), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов`язати надати такий звіт, це право суду, а не обов`язок. В даному спорі суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.» .

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» .

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позов частково.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, наявним у матеріалах справи.

Системний аналіз ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 р. у справі № 21-3944а16).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмови у задоволенні заяви про повернення надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву і підготувати висновок про повернення коштів.

Тобто, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., та вказано спосіб поновлення порушеного права.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною відмови у задоволенні заяви про повернення надміру та/або помилкового сплачених коштів єдиного внеску, яка є позовною вимогою немайнового характеру та за яку позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., а часткове задоволення позовних вимог пов`язано виключно з іншим способом захисту порушеного права, то на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір у сумі 1921 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за листопад 2018 року у сумі 150900 грн., оформленої листом №126085/10/26-15-13-13-12 від 03.07.2019р.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" (73008, м. Херсон, вул. Шовкуненка, 82, кв.20, код ЄДРПОУ 41163336) від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надмірну та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за листопад 2018 року у сумі 150900 грн. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продо-Збут" (73008, м. Херсон, вул. Шовкуненка, 82, кв.20, код ЄДРПОУ 41163336) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 111060000