Рішення

від 10.12.2019 по справі 826/20254/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Київ № 826/20254/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Малого колективного підприємства Квін-2000 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Малого колективного підприємства Квін-2000 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 156756,54 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до Малого колективного підприємства Квін-2000 про стягнення податкового боргу в сумі 156756,54 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.

29.08.2019 року на адресу суду надійшла заява позивача про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2017 року за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заява обгрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла податкова заборгованість у розмірі 156756,54 грн, скасовані у судовому порядку, а відтак відсутні правові підстави для стягнення боргу, який відсутній.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року відкрито провадження за заявою представника Малого колективного підприємства Квін-2000 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2017 року в справі №826/20254/16 за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання на 28 листопада 2019 року.

У судовому засіданні 28.11.2019 року суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. Підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення адміністративного позову постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2017 року слугував факт наявності податкової боргу у Малого колективного підприємства Квін-2000 в сумі 156756,54 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0008652201 від 21.08.2014 року, №0108221201 від 07.11.2016 року, №0061741204 від 18.07.2016 року.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що у межах адміністративної справи №826/8030/17 Мале колективне підприємство Квін-2000 оскаржило, зокрема, податкові повідомлення-рішення №0008652201 від 21.08.2014 року, №0108221201 від 07.11.2016 року, №0061741204 від 18.07.2016 року, прийняті ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано, зокрема, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві №0008652201 від 21.08.2014 року, №0108221201 від 07.11.2016 року, №0061741204 від 18.07.2016 року.

Задовольняючи адміністративний позов у справі №826/8030/17 суд виходив з того, що МКП Квін-2000 надано належні копії первинних документів, які підтверджують зв`язок між господарськими операціями з контрагентом, а тому прийняті ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вимогами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто, судове рішення в адміністративній справі №826/8030/17, виходячи зі змісту статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили 16.04.2019 року.

При цьому, відповідно до пункту 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу Податкового кодексу України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення №0008652201 від 21.08.2014 року, №0108221201 від 07.11.2016 року, №0061741204 від 18.07.2016 року, скасовано судовим рішенням, отже такі податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними, а відтак у заявника відсутній податковий борг у розмірі 156756,54 грн, що є підставою для відмови у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Малого колективного підприємства Квін-2000 про стягнення податкового боргу у розмірі 156756,54 грн.

При цьому, учасникам справи не могло бути відомо в 2017 році, на час прийняття постанови від 10 квітня 2017, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, будуть скасовані.

Відтак, в силу приписів пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі №826/20254/16 є нововиявлені обставини.

Частиною 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, заявником доведено належними та допустимими доказами наявність нововиявлених обставин та наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-243, 248, 361, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву представника Малого колективного підприємства Квін-2000 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у справі №826/20254/16.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про стягнення податкової заборгованості у розмірі 156756,54 грн з Малого колективного підприємства Квін-2000 .

Стягнути на користь Малого колективного підприємства Квін-2000 (03143, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, 26, кв.90, код ЄДРПОУ 16292016) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3517 (три тисячі п`ятсот сімнадцять) гривень 02 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда