Постанова

від 10.12.2019 по справі 240/3941/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3941/19

Головуючий у І інстанції: Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.

10 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Житомир, повний текст складено 09.08.2019) у справі за адміністративним позовом Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгена Івановича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Житомирський центр науково-технічної інформації та інновацій", за участю третіх осіб на стороні відповідача: Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області та ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2019 року Корольовський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Є.І., в якій позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:

- визнати дії державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгена Івановича щодо реєстрації відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", протиправними;

- скасувати державну реєстрацію відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, здійснену 15.02.2019 за №45543073 державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгеном Івановичем.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.02.2019 відповідачем незаконно проведено державну реєстрацію відчуження вказаного нерухомого майна та підставою виникнення права власності зазначено акт про проведення електронних торгів, які насправді ніколи не відбувались.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року позов Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгена Івановича від 15.02.2019 за індексним номером 45543073 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна загальною площею 1185,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Окремою Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року доведено до відома Міністерства юстиції України про допущені Державним реєстратором комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Годзь Євгеном Івановичем порушення для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Генеральній прокуратурі України повідомлено про необхідність вирішення питання про притягнення до відповідальності Державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Годзь Євгена Івановича за порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Направлено до відома Міністерства освіти і науки України окрему ухвалу для вжиття заходів реагування для належного збереження державного майна.

Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, третя особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

На адресу суду повернулись поштові відправлення із судовими повістками направлені на адресу апелянта - ОСОБА_1 з відміткою "інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Статтею 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно п.п. 3, 4 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи ст. 126 та 251 КАС України, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, незважаючи на невручення поштового відправлення останній з незалежних від суду причин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у провадженні Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження №50894355 про стягнення заборгованості з Державного підприємства "Житомирський центр науково-технічної інформації та інновацій" на загальну суму 1041140,89 грн.

Відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за боржником - Державним підприємством "Житомирський центр науково-технічної інформації та інновацій", зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літерою "А", загальною площею 1185,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Корольовським відділом державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 21.04.2016 було накладено арешт на зазначене нерухоме майно.

Незважаючи на це, державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгеном Івановичем 15.02.2019 прийнято рішення за індексним номером 45543073 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літерою "А", загальною площею 1185,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 та підставою виникнення права власності зазначено акт про проведені електронні торги, серія та номер: 50692640, виданий 30.08.2018 Корольовським ВДВС міста Житомир ГТУЮ у Житомирській області.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказав на те, що жодних електронних торгів щодо відчуження названого об`єкту нерухомого майна не проводилось та акт про проведені електронні торги Корольовським відділом державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, який зазначений у Державному реєстрі видавником такого акту, ніколи не видавався.

Житомирська філія державного підприємства "Сетам" направила на адресу позивача лист від 22.02.2019 №7/24/169-19 про те, що у 2018 році електронні торги нерухомим майном - будинком загальною площею 1185,6 кв.м, літерою "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на електронному майданчику ДП "Сетам" не проводились.

Наполягаючи на тому, що рішення про державну реєстрацію права власності прийнято державним реєстратором незаконно, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання таких дій протиправними та скасування державної реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація права власності, здійснена відповідачем, є незаконною, оскільки факт набуття права власності на нерухоме майно не мав місця.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон №1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Згідно зі статтею 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Враховуючи наведене, державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень, а правовідносини, які виникають між ним та заявником прав чи їх обтяжень - публічно-правовими. Захист прав та інтересів відповідного заявника від порушень з боку цього суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні строків, процедури, умов та інших визначених законом особливостей вчинення реєстраційних дій, є завданням адміністративного судочинства та має відбуватися у відповідному порядку.

В той же час, відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу) якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, 02 квітня 2019 року у справі №137/1842/16-а.

Як видно з матеріалів справи, державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгеном Івановичем 15.02.2019 прийнято рішення за індексним номером 45543073 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літерою "А", загальною площею 1185,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену 15.02.2019 за №45543073.

Тобто, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію, стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Позивач, посилаючись на доводи про наявність арешту на майно, фактично обґрунтував позовні вимоги відсутністю права власності на нерухоме майно у третьої особи і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, між позивачем та відповідачем (суб`єктами владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, та обставин встановлених судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір, що виникає при врегулюванні питання права власності, а саме реалізацією права на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які підлягають врегулюванню на підставі норм Цивільного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, підлягає закриттю.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Тобто, даний позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням постанови про закриття провадження у справі, роз`яснивши учасникам справи, права яких порушено у зв`язку з реєстрацію відчуження нерухомого майна, право на звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року скасувати, а провадження у справі за позовом Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгена Івановича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Житомирський центр науково-технічної інформації та інновацій", за участю третьої особи на стороні відповідача: Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області та ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 грудня 2019 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.