Рішення

від 27.11.2019 по справі 922/2083/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2019Справа № 922/2083/18 Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка , Харківська обл., м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 , м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства юстиції України, м. Київ

про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та виключення з реєстру записів про державну реєстрацію права власності,

За участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Берковська О.М.;

від третьої особи: Кудєнцова О.Г.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Марічка звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 про:

- скасування рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності № 16005493 про державну реєстрацію права власності за ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 (ідентифікаційний код 40469238) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10;

- виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16005493 та запис про право власності № 16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 (ідентифікаційний код 40469238) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка задоволено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 07.08.2019, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018, вирішено передати справу № 922/2083/18 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю).

29.08.2019 матеріали справи № 922/2083/18 отримано Господарським судом міста Києва.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.08.2019 справу передано для розгляду судді Князькову В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до свого провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2019.

06.09.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка про участь представника позивача у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 25.09.2019, в режимі відео конференції в приміщенні Господарського суду Харківської області або в іншому суді міста Харкова.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка про участь представника позивача у підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції - залишено без задоволення.

17.09.2019 до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв'язку надійшла заява позивача про розгляд підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

За наслідками проведення підготовчого судового засідання 25.09.2019 судом постановлено, не виходячи до нарадчої кімнати, протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.10.2019.

25.09.2019, з метою перевірки актуальних відомостей щодо відповідача 2 - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича, Господарським судом міста Києва було направлено запит адміністратору Єдиного реєстру нотаріусів.

08.10.2019 на адресу Господарського суду міста Києва у відповідь на запит від 25.09.2019 надійшов лист Державного підприємства Національні інформаційні системи від 04.10.2019 вих. № 4058/10.2-13, до якого додано інформаційні довідки №122-КІ, № 123-КІ з Єдиного реєстру нотаріусів від 03.10.2019 щодо приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича.

За наслідками проведення підготовчого судового засідання 09.10.2019 судом прийнято ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України та відкладено підготовче засідання на 30.10.2019.

18.10.2019 засобами поштового зв'язку на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про виключення зі складу відповідачів у справі приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича. При цьому, у зазначеній заяві представник позивача додатково повідомив про відсутність заперечень щодо закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті та просив провести підготовче засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 виключено зі складу відповідачів у справі № 922/2083/18 відповідача 2 - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2019.

05.11.2019 через відділ документообігу суду третьою особою подано пояснення щодо позову. У зазначених поясненнях Міністерство юстиції України фактично просить суд прийняти рішення на підставі норм чинного законодавства та додатково повідомляє, що здійснення функцій реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (та інших реєстраційних дій) з 1 травня 2016 року здійснюються Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

25.11.2019 засобами поштового зв'язку Господарським судом міста Києва отримано заяву генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка про підтримання позовних вимог у повному обсязі та проханням, згідно зазначеної заяви, здійснювати розгляд справи по суті за відсутності уповноваженого представника позивача.

У судове засідання 27.11.2019 представник позивача не прибув.

У судовому засіданні 27.11.2019 представниця відповідача проти задоволення позову заперечувала та надала усні пояснення у підтвердження таких заперечень. Так, представниця відповідача зазначила, що обраний позивачем спосіб захисту при зверненні до суду не є належним. До того ж представниця відповідача повідомила, що позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що скасування спірних записів про право власності, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, узгоджуються із немайновими вимогами заявленими до відповідача.

Представниця третьої особи у судовому засіданні 27.11.2019 надала пояснення та просила суд прийняти рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відносно неявки позивача доцільно зауважити, що ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду вирішити спір за відсутності позивача, коли його неявка не перешкоджає такому розгляду.

Так, ураховуючи заяву генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка про розгляд справи по суті за відсутності уповноваженого представника позивача, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Марічка , на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1550-В-С від 13.09.1999, було придбано у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург, 8 (Павлівський майдан, 8 - з 20.11.2013), було отримано свідоцтво про право власності та реєстраційне посвідчення. На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1551-В-С від 13.09.1999 Товариством з обмеженою відповідальністю Марічка було придбано у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10 (Павлівський майдан, 10 - з 20.11.2013), було отримано свідоцтво про право власності та реєстраційне посвідчення.

Зазначене нерухоме майно, на підставі договору іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004 було передано Товариством з обмеженою відповідальністю Марічка в іпотеку Акціонерному комерційному банку Меркурій, в якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка за договором на кредитну лінію в іноземній валюті № 02-06К-15 від 30.01.2004.

В подальшому, 18.02.2014 Акціонерним комерційним банком Меркурій відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором та договором іпотеки Публічному акціонерному товариству Банк Золоті ворота , зокрема, між банками було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-37 від 30.01.2004.

Після цього, право вимоги за вказаними договорами неодноразово відступалося. Зокрема, Публічним акціонерним товариством Банк Золоті ворота 28.11.2014 відступлено право вимоги Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Стандарт , а Публічним акціонерним товариством КБ Стандарт 27.07.2016 відступлено право вимоги за зазначеними вище договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європа-Факторинг , яким, в свою чергу, 27.07.2016 відступлено вказані права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 .

На підставі вищевказаних договорів відступлення права вимоги та відповідно до рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності № 16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005493, Товариство з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 , в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, набуло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Марічка та Товариством з обмеженою відповідальністю Європа-Факторинг і Товариством з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 щодо вказаного нерухомого майна неодноразово були предметом розгляду відповідних судових справ, в результаті яких надавалася правова оцінка тим чи іншим обставинам і фактам.

За результатами розгляду господарської справи № 910/10123/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка до Товариства з обмеженою відповідальністю Європа-Факторинг та Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 про визнання договорів недійсними, Київським апеляційним господарським судом 23.05.2018 було прийнято постанову, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, якою визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Таким чином, на підставі постанов Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, по справі № 910/10123/17 було скасовано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Ураховуючи наявність не скасованих записів на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 , які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю Марічка , як власник нежитлових приміщень, звернулось до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, та відповідні пояснення відповідача та третьої особи, господарський зазначає про таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Частиною 1 статті 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про нотаріат нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії , а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії . У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Отже, з наведених вище положень законодавства слідує, що записи (в тому числі записи про скасування державної реєстрації прав) до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого державним реєстратором рішення, якому, в свою чергу, присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

Відповідно до ч. 1 с. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом в пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Як вже було встановлено судом, на підставі договорів відступлення права вимоги та відповідно до рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності № 16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005493, Товариство з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 , в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, набуло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи та додатково підтверджується відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 910/10123/17, яка залишена в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 набуло право власності на спірні приміщення та на підставі якого прийняті рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на зазначене вище нерухоме майно.

У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип правової визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, на момент розгляду справи № 922/2083/18 набрало законної сили судове рішення (постанова) у справі № 910/10123/17 про визнання недійсними договорів, а відтак вже встановлені судом факти щодо недійсності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10, не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/10123/17, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10, суд дійшов висновків , що вимоги позивача про скасування рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності №16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005493 про державну реєстрацію права власності за ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 на спірні приміщення та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності №16005493 та №16005486 є обґрунтованими та таким, що підтверджуються матеріалами справи.

Заперечення відповідача щодо обраного позивачем неналежного способу захисту при зверненні до суду та не доведення позивачем наявності у останнього порушеного права зі сторони відповідача, господарський суд не приймає до уваги, виходячи з такого.

Частинами 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник із корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

За висновками суду, прийняття державним реєстратором - нотаріусом Щуром О.І. спірних рішень від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 на вказане нерухоме майно, є підставою для припинення права власності ТОВ Марічка на зазначене майно.

За таких обставин позивач, заявляючи позовні вимоги про скасування рішень, прийнятих державним реєстратором - нотаріусом Щуром О.І., фактично має намір скасувати (виключити) записи про державну реєстрацію за ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 права власності на нежитлові приміщення.

Відтак, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/10123/17, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, фактично визнано право власності на спірне нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Марічка , то належними відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється, а також щодо якої здійснено аналогічні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ТОВ АВЕРС ПЛЮС2 ).

Такі висновки суду додатково підтверджуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 915/1089/16 від 02.07.2019.

Отже, ураховуючи, що наслідки розгляду цього спору безпосередньо стосуються майнових прав зазначеної вище особи та позивача, суд дійшов висновків про належність заявленого позивачем способу захисту та наявність порушеного відповідачем майнового права ТОВ Марічка , яке підлягає захисту шляхом скасування рішень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про право власності.

Щодо розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 3 524,00 грн покладається на відповідача.

Одночасно з цим, при новому розгляді справи також підлягає розподілу судовий збір, який був сплачений учасниками справи за подання апеляційної та/або касаційної скарги/скарг, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Матеріали справи свідчать, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області суду від 17.12.2018 відповідач сплатив судовий збір в сумі 5 286,00 грн.

При цьому, Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 апеляційну скаргу відповідача задоволено; рішення Господарського суду Харківської області скасовано, а справу передано на новий розгляд за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю); судові витрати за справляння відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги покладено на позивача. Зазначена постанова залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018.

Ураховуючи висновки суду апеляційної інстанції, господарський суд вважає за можливе відшкодувати відповідачу понесені ним судові витрати на суму 5 286,00 грн. Тому, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 762,00 грн (5 286,00 грн - 3524,00 грн = 1 762,00 грн).

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 7 048,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 залишається за Товариством з обмеженою відповідальністю Марічка .

Керуючись ст. 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка - задовольнити.

2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005493; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності № 16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" (ідентифікаційний код 40469238) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10;

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16005493 та запис про право власності № 16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" (ідентифікаційний код 40469238) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90; ідентифікаційний код 24678557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕРС ПЛЮС2 (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 14-16; ідентифікаційний код 40469238) судовий збір в сумі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн 00 коп.

4. Залишити за позивачем судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 7 048,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.12.2019.

Суддя В. В. Князьков