Постанова

від 10.02.2020 по справі 922/2083/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа№ 922/2083/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019

у справі №922/2083/18 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства юстиції України

про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та виключення з реєстру записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Марічка" (далі - позивач, ТОВ "Марічка") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" (далі - ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2") та до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича (далі - нотаріус Щур О.І.) про:

- витребування у ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8 ; нежитлових приміщень 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10 , які належать ТОВ "Марічка" на праві власності (далі - спірні нежитлові приміщення);

- скасування рішення нотаріуса Щура О.І. від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності №16005493; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на спірні нежитлові приміщення;

- виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2".

Позовні вимоги обґрунтовано існуванням судового рішення (постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі №910/10123/17), яким було визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на спірні нежитлові приміщення.

23.08.2018 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив:

- скасувати рішення нотаріуса Щура О.І. від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності №16005493; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на спірні нежитлові приміщення;

- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2".

25.09.2018 ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" подало місцевому господарському суду заяву про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва - за місцезнаходженням ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 залучено нотаріуса Щура О.І. до участі у справі в якості співвідповідача; на підставі ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" від 25.09.2018, з огляду на те, що даний спір має розглядатись за виключною підсудністю - за місцезнаходженням майна (м. Харків).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 позовні вимоги ТОВ "Марічка" задоволено повністю. Скасовано рішення нотаріуса Щура О.І. від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності №16005493; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на спірні нежитлові приміщення. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2". Стягнуто з ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на користь ТОВ "Марічка" судовий збір в сумі 3 524,00 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що оскільки судовими рішеннями у справі №910/10123/17 було визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на спірні нежитлові приміщення, рішення нотаріуса Щура О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2016 №31029895 та №31029893 підлягають скасуванню, а записи №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" - виключенню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 07.08.2019, рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 скасовано. Справу №922/2083/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 виключено зі складу відповідачів у справі №922/2083/18 відповідача 2 - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №922/2083/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" задоволено. Скасовано рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005493; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності № 16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" (ідентифікаційний код 40469238) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10. Вирішено виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16005493 та запис про право власності № 16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" (ідентифікаційний код 40469238) на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд.10. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90; ідентифікаційний код 24678557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 14-16; ідентифікаційний код 40469238) судовий збір в сумі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн 00 коп. Залишено за позивачем судовий збір, сплачений до Державного бюджету в сумі 7048,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що оскільки судовими рішеннями у справі №910/10123/17 було визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на спірні нежитлові приміщення, рішення нотаріуса Щура О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2016 №31029895 та №31029893 підлягають скасуванню, а записи №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" - виключенню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому суд зазначив, що наслідки розгляду цього спору безпосередньо стосуються майнових прав позивача, а тому суд дійшов висновку про належність заявленого позивачем способу захисту та наявність порушеного відповідачем майнового права ТОВ "Марічка", яке підлягає захисту шляхом скасування рішень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про право власності.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, а матеріалами справи не підтверджено, що скасування спірних записів про право власності, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, узгоджується із немайновими вимогами, заявленими до відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №922/2083/18; апеляційну скаргу призначено до розгляду.

У відзив на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився.

10.02.2020 через канцелярію суду від представника відповідача Берковської О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість забезпечити її явку в судове засідання, призначене на 10.02.2020 у зв'язку із занятістю в іншій справі, яка розглядається в Господарському суді міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Однією з таких підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, визначено першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час та місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Колегія суддів вважає, що зазначені у клопотанні обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що викладені у клопотанні обставини належними доказами не підтверджено, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити достовірність інформації, зазначеної у вказаному клопотанні, за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, за відсутності номеру справи, в якій, як стверджує представник відповідача, вона приймає участь.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник третьої особи просив суд прийняти рішення на підставі норм чинного законодавства та додатково повідомив, що здійснення функцій реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (та інших реєстраційних дій) з 1 травня 2016 року здійснюються Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

13.09.1999 Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка", на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1550-В-С було придбано у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург, 8 (Павлівський майдан, 8 - з 20.11.2013), було отримано свідоцтво про право власності та реєстраційне посвідчення. На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1551-В-С від 13.09.1999 Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" було придбано у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10 (Павлівський майдан, 10 - з 20.11.2013), було отримано свідоцтво про право власності та реєстраційне посвідчення.

30.01.2004 зазначене нерухоме майно, на підставі договору іпотеки №16-03-37 було передано Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" в іпотеку Акціонерному комерційному банку "Меркурій", в якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" за договором на кредитну лінію в іноземній валюті № 02-06К-15 від 30.01.2004.

18.02.2014 Акціонерним комерційним банком "Меркурій" відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором та договором іпотеки Публічному акціонерному товариству "Банк "Золоті ворота", зокрема, між банками було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором №16-03-37 від 30.01.2004.

Після цього, право вимоги за вказаними договорами неодноразово відступалося. Зокрема, Публічним акціонерним товариством "Банк "Золоті ворота" 28.11.2014 відступлено право вимоги Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Стандарт", а Публічним акціонерним товариством "КБ "Стандарт" 27.07.2016 відступлено право вимоги за зазначеними вище договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг", яким, в свою чергу, 27.07.2016 відступлено вказані права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2".

На підставі вищевказаних договорів відступлення права вимоги та відповідно до рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005493, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2", в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, набуло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг" і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" щодо вказаного нерухомого майна неодноразово були предметом розгляду судових справ.

За результатами розгляду господарської справи №910/10123/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" про визнання договорів недійсними, Київським апеляційним господарським судом 23.05.2018 було прийнято постанову, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, якою визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Тобто, на підставі постанов Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/10123/17 було скасовано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Наведені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", як власника нежитлових приміщень, із позовом у цій справі, предметом якого є вимога про скасування рішення нотаріуса Щура О.І. від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності №16005493; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005486 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на спірні нежитлові приміщення та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2".

Виходячи зі змісту ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності є непорушним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Отже, з наведених вище положень законодавства вбачається, що записи (в тому числі записи про скасування державної реєстрації прав) до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого державним реєстратором рішення, якому, в свою чергу, присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Як встановлено вище, на підставі договорів відступлення права вимоги та відповідно до рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності № 16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності № 16005493, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2", в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, набуло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі №910/10123/17, яка залишена в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на спірні приміщення та на підставі якого прийняті рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура Олега Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на зазначене вище нерухоме майно.

Отже, на момент розгляду справи №922/2083/18 набрало законної сили судове рішення у справі №910/10123/17 про визнання недійсними договорів, а відтак вже встановлені судом факти щодо недійсності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв. м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10, не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Встановивши, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" набуло право власності на спірні нежитлові приміщення, в судовому порядку визнано недійсним, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про скасування рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11, запис про право власності №16005486; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01, запис про право власності №16005493 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на спірні приміщення та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності №16005493 та №16005486, та відповідно виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи №16005493 та №16005486 про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2".

Доводи відповідача про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту при зверненні до суду, а також доводи про те, що позивачем не доведено наявності у останнього порушеного права зі сторони відповідача, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник із корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, прийняття державним реєстратором - нотаріусом Щуром О.І. спірних рішень від 19.08.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" на вказане нерухоме майно, є підставою для припинення права власності ТОВ "Марічка" на зазначене майно.

За таких обставин, позивач, заявляючи позовні вимоги про скасування рішень, прийнятих державним реєстратором - нотаріусом Щуром О.І., фактично має намір скасувати (виключити) записи про державну реєстрацію за ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" права власності на нежитлові приміщення.

Відтак, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 по справі №910/10123/17, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018, фактично визнано право власності на спірне нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка", то належними відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється, а також щодо якої здійснено аналогічні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2").

Отже, враховуючи, що наслідки розгляду цього спору безпосередньо стосуються майнових прав зазначеної вище особи та позивача, суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про належність обраного позивачем способу захисту та наявність порушеного відповідачем майнового права ТОВ "Марічка", яке підлягає захисту шляхом скасування рішень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу у Київській області Щура Олега Івановича від 19.08.2016 та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про право власності.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №915/1089/16 від 02.07.2019.

Виходячи зі змісту статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС2" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №922/2083/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №922/2083/18 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17.02.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз