Ухвала

від 10.12.2019 по справі 521/15/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/15/15-ц

Провадження № 6/521/372/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

при секретарі судового засідання - Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - боржника - а саме - комісію з ліквідації комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького на Одеську міську раду та виконавчий комітет Одеської міської ради, за участю осіб: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Комунальне підприємство Парки Одеси .

Заява обґрунтовується тим, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 травня 2017 року позов ОСОБА_2 , правонаступником якого є заявник, до Комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького та Ліквідаційної комісії Парк культури та відпочинку ім. Горького про звільнення працівника, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Комісію з ліквідації Комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького зобов`язано виплатити ОСОБА_2 мінімальну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2011 р. по 23.01.2017 року в розмірі 82157 (вісімдесят дві тисячі сто п`ятдесят сім) грн..42 коп., моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн., судові витрати в сумі 20322 (двадцять тисяч триста двадцять дві) грн.80коп. Всього - 104480, 22 грн.

На виконання судового рішення постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 12.02.2019р. було відкрито виконавче провадження, а постановою від 15.04.2019 р. виконавче провадження закінчено на тій підставі, що встановлено припинення юридичної особи - боржника - комісії з ліквідації КП Парк культури та відпочинку ім. Горького . Судове рішення залишається невиконаним.

Заявник вважає, що процедура ліквідації комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького проведено без додержання вимог статтей 111, 112 Цивільного кодексу України, оскільки міською радою рішення про затвердження ліквідаційного балансу КП Парк культури та відпочинку ім. Горького не приймалось, ліквідаційний баланс цього підприємства - відсутній.

Засновник (Одеська міська рада) не здійснив контроль за додержанням процедури ліквідації, що призвело до невиконання судового рішення і порушення майнового права заявниці ОСОБА_1 .

Крім того, виключення із Статуту комунального підприємства Парки Одеси пункту про правонаступництво щодо інших парків здійснено без правового обґрунтування та з метою уникнути сплати кредиторської заборгованості.

В судовому засіданні представники заявника підтримали заяву про заміну сторони правонаступником та просили її задовольнити. Також просили стягнути судові витрати в сумі 13555грн.

Представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради надав письмові заперечення, в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , пояснюючи свою правову позицію тим, що Одеська міська рада та її виконавчий комітет не були учасниками цивільної справи № 521/15/15-ц, не є боржниками у виконавчому провадженні, не перебували із заявником у будь-яких правовідносинах. Одеська міська рада, виконавчий комітет Одеської міської ради не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб. Ліквідаційна процедура комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім.Горького почалась задовго до ухвалення судом рішення і що заявником не надано доказів звернення до виконавчої служби, а також до ліквідаційної комісії КП Парк культури та відпочинку ім.Горького

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися заздалегідь належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Суд перевіривши доводи заявника, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 травня 2017 року у справі № 521/15/15-ц позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького та Ліквідаційної комісії Парк культури та відпочинку ім. Горького про звільнення працівника, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Комісію з ліквідації Комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького зробити в трудову книжку ОСОБА_2 запис про звільнення ОСОБА_2 з посади охоронця Комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького з 23.01.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Зобов`язано комісію з ліквідації Комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім. Горького виплатити ОСОБА_2 :

- мінімальну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2011 р. по 23.01.2017 року в розмірі 82157 (вісімдесят дві тисячі сто п`ятдесят сім) грн..42 коп.

- моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

- судові витрати в сумі 20322 (двадцять тисяч триста двадцять дві) грн.80коп.

Загалом - 104480, 22 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 02.06.2017 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2018 р. залучено правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 . Видано дублікати виконавчих документів.

Постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 12.02.2019 року відкрито виконавче провадження.

Постановою від 15.04.2019 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 521/15/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 07.11.2018р., закінчено на підставі того, що встановлено припинення юридичної особи - боржника - комісії з ліквідації КП Парк культури та відпочинку ім. Горького . Виконавчий документ повернуто до суду.

Комунальне унітарне підприємство Парк культури та відпочинку ім. Горького - юридична особа, яке несло відповідальність за своїми зобов`язаннями усім належним його на праві господарського відання майном згідно з чинним законодавством України. Майно, закріплене власником за підприємством на праві господарського відання, є власністю територіальної громади міста. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном, з обмеженням правомочності щодо такого майна, відповідно до чинного законодавства та його статуту.

Рішенням Одеської міської ради №1292-VI від 20.09.2011 створено комунальне підприємство Парки Одеси та ліквідовано низку комунальних підприємств, у тому числі Парк культури та відпочинку ім. Горького . Виконавчому комітету Одеської міської ради доручено здійснити заходи щодо ліквідації відносно даних комунальних підприємств.

22.12.2011 року рішенням виконавчого комітету Одеської міської Ради № 726 було створено комісію з ліквідації КП Парк культури та відпочинку ім. Горького , якій доручено підготувати ліквідаційний баланс для внесення на розгляд Одеської міської ради в термін до 01.01.2012р.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 310 від 26.07.2018 р. вказане рішення № 726 знято з контролю як таке, що виконано у повному обсязі.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 21.06.2017 року за рішенням засновників (Одеська міська рада) припинено юридичну особу Комунальне підприємство Парк культури та відпочинку ім. Горького . У графі дані про юридичних осіб правонаступників вказано - відомості відсутні.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно вимог статті 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України , у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу .

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, відповідно до ст. 2 ч.3 п.7 ЦПК України, є обов`язковість судового рішення.

За ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним (рішення у справі Іммобільяре Саффі , заява №22774/93, п.74, ЄСПЛ 1999-V).

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 78 Господарського кодексу (ГК) України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч.10 ст. 78 ГК України).

Частинами 2,3 ст. 76 ГК України встановлено, що казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Згідно з частиною третьою статті 77 ГК України орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства (ч.7 ст. 77 ГК України).

Разом з тим, частиною 1 статті 176 ЦК України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на викладене, випадки, в яких територіальна громада відповідає за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи, регулюються частиною сьомою статті 77 та частиною десятою статті 78 ГК України, якими передбачено, що орган місцевого самоврядування несе субсидіарну відповідальність у разі недостатності коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 711/3306/17.

Суд зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що закон не передбачає відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи не можуть вважатися правильними.

Верховний Суд також зазначив, що цей висновок узгоджується з правовими висновками щодо застосування норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 5023/4388/12 (провадження № 12-102гс18).

Верховний Суд постановою від 05 грудня 2018 року у справі № 711/3298/17-ц звернув увагу щодо наявності підстав для субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Суд скасував попередні судові рішення, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на незастосування судами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , практику ЄСПЛ як джерела права, ч.4 ст 263 ЦПК України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у справі № 677/1745/15-ц, зазначивши, що територіальна громада відповідає за зобов`язаннями створеної нею юридичної особи, і ці відносини регулюються частиною сьомою статті 77 та частиною десятою статті 78 Господарського кодексу України.

Крім того, Верховний Суд послався на практику Європейського суду з прав людини. У пункті 62 рішення у справі Єршова проти Російської Федерації зазначено, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і, відповідно, держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

За приписами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд виходить з того, що судове рішення від 05 травня 2017 року в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , залишається не виконаним.

Крім того, Одеською міською радою та виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено в суді, що під час проведення засновником процедури ліквідації комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім.Горького , яка тривала з 2011 по 2018 роки, було вжито заходів до встановлення кредиторської заборгованості, наявності боргу перед ОСОБА_2 ..

Суд приймає до уваги, що Одеською міською радою та виконавчим комітетом Одеської міської ради проміжний ліквідаційний баланс вказаного комунального підприємства не складався та рішенням сесії не затверджувався, а ліквідаційний баланс як результат роботи комісії з ліквідації - взагалі відсутній. З боку засновника - Одеської міської ради не здійснено контроль за додержанням вимог законів під час проведення ліквідації підприємства, що привело до порушення майнового права заявника ОСОБА_1 .

Однак суд не погоджується з твердженнями заявника про те, що виконавчий комітет є правонаступником комунального підприємства Парк культури та відпочинку ім.Горького , оскільки його засновником є Одеська міська рада, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не заперечується представником Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради, а відтак вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника - комісії з ліквідації КП Парк культури та відпочинку ім.Горького на виконавчий комітет Одеської міської ради є безпідставними.

Стосовно стягнення з Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради судових витрат в сумі 13555грн. суд зазначає, що розгляд вказаного питання на цій стадії судового процесу діючим законодавством не передбачено.

Керуючись ч.4 ст.263, ст. 442 ЦПК України , ст.ст. 512 , 514 ЦК України, ч.7 ст. 77, ч.10 ст. 78 Господарського кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження - боржника у справі 521/15/15-ц, а саме: комісію з ліквідації КП Парк культури та відпочинку ім.Горького код ЄДРПОУ 05534232, м.Одеса, вул.Космонавтів, 17А на Одеську міську ради, м.Одеса, 65026, пл.Думська, 1 (Ідентифікаційний код юридичної особи 26597691).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН