Ухвала

від 09.12.2019 по справі 562/401/17

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/401/17

У Х В А Л А

"09" грудня 2019 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представників юридичної особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження №12017180000000026 про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України та відносно юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру Фермерського господарства імені Шевченка, -

в с т а н о в и в:

01 листопада 2019 року до суду надійшло повторне клопотання ліквідатора Фермерського господарства «Імені Шевченка» - арбітражного керуючого ОСОБА_8 про скасування арешту з майна Фермерського господарства «Імені Шевченка», накладеного ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2016 року та від 23 січня 2017 року.

В обґрунтування заявленого клопотання заявником зазначається, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 липня 2017 року по справі №918/335/17 порушено провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Ім.Шевченка», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном. Постановою Господарського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року Фермерське господарство «Імені Шевченка» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. А тому, зважаючи на обмежені строки ліквідаційної процедури та з метою погашення кредиторської заборгованості перед державою та іноземними організаціями у подальшому застосуванні арешту майна Фермерського господарства «Імені Шевченка» відпала потреба.

Заслухавши думку прокурора, який заперечує щодо скасування арешту майна, та інших учасників судового провадження колегія суддів дійшла такого висновку.

Установлено, що ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2016 року та від 23 січня 2017 року клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12016180130000445 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, задоволено та накладено арешт на майнові та корпоративні права, які перебувають у власності та розпорядженні підозрюваного ОСОБА_9 , а також юридичної особи, від імені та в інтересах якої ОСОБА_9 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.209 КК України Фермерського господарства «Ім.Шевченка».

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України, зокрема, у незаконному заволодінні з використанням завідомо неправдивих документів майном колишніх членів реформованого (реорганізованого) Колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, а саме, п`ятьма об`єктами нерухомості - будівлею ремонтної майстерні тракторної бригади по АДРЕСА_1 вартістю 468700 грн., будівлею складу №1 вартістю 200700грн та будівлею зерноскладу вартістю 156600 грн. по АДРЕСА_2 , приміщенням магазину №2 по АДРЕСА_3 вартістю 246700 грн. та магазином №3 вартістю 335600 грн. по АДРЕСА_4 .

Тобто, вказане вище майно, яке на даний час за реєстраційними документами належить Фермерському господарству «Імені Шевченка», є об`єктами протиправних дій обвинуваченого, набуті, на думку сторони обвинувачення, кримінально протиправним шляхом, що підлягає з`ясуванню при розгляді даної кримінальної справи.

Також, згідно ч.5 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкціями ч.5 ст.191 та ч.1 ст.209 КК України передбачено позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на певний строк з конфіскацією майна.

З оскаржуваної ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2017 року та досліджених матеріалів справи вбачається, що кінцевим беніфеціарним власником Фермерського господарства «імені Шевченка», на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку якого з метою забезпечення можливої конфіскації накладено арешт, є обвинувачений ОСОБА_9 одноосібно, тобто із 100 відсотковою часткою, що ним не заперечується у судовому засіданні.

А відповідно до ч.1 ст.49 Кримінально-виконавчого кодексу України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Згідно п.1 ч.1 ст.96-3 КК України підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених, зокрема, у статтях 209 і 306 цього Кодексу.

До юридичних осіб судом відповідно до положень ст.96-6 КК України можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру як штраф, конфіскація майна, ліквідація.

За пред`явленими органами досудового розслідування звинуваченнями за ч.1 ст.209 КК України, в результаті вчинення ОСОБА_9 від імені та в інтересах ФГ «імені Шевченка», кінцевим беніфеціарним власником якого він є, злочинних дій указаним фермерським господарством отримано неправомірну вигоду у вигляді кредитних коштів в розмірі 273910 доларів США.

Крім того, ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2017 року прийнято до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням позовну заяву ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 до Фермерського господарства «Імені Шевченка» у частині вимог про відшкодування майнової шкоди в сумі 7401048 грн. 20 коп.

А при застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов`язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Указані в ухвалах слідчого судді підстави накладення арешту на майно Фермерського господарства «Ім.Шевченка» з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення за наведених обставин на даний час не змінилися та потреба у подальшому застосуванні цього заходу не відпала.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-174, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ліквідатора-арбітражного керуючого Фермерського господарства «Імені Шевченка» ОСОБА_8 про скасування арешту з майна боржника по кримінальному провадженню №12017180000000026 про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України та відносно юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру Фермерського господарства імені Шевченка, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст.392 КПК України.

Головуючий суддя:

Судді: