Ухвала

від 22.02.2021 по справі 562/401/17

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/401/17

У Х В А Л А

"22" лютого 2021 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту з майна в кримінальному провадженні №12017180000000026 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України та відносно юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру Фермерського господарства імені Шевченка, -

в с т а н о в и в:

У поданому повторно в суд клопотанні ОСОБА_9 просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2017 року арешт з автомобіля марки «Chevrolet» моделі «Niva 212300» державний номер « НОМЕР_1 », мотивуючи тим, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки спірний автомобіль після придбання ним у вересні 2017 року за результатами проведених електронних торгів Фермерському господарству «Імені Шевченка» не належить та через накладений в кримінальному провадженню арешт він не може здійснити державну реєстрацію придбаного транспорту.

Заявою від15січня 2021року ОСОБА_9 просить клопотання розглянути без його участі.

Заслухавши думку прокурора, який заперечує щодо скасування накладеного ухвалою слідчогосудді Рівненськогоміського судуРівненської областівід 23січня 2017рокуарешту, та інших учасників судового провадження щодо заявленого клопотання колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Установлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2017 року клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12016180130000445 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, задоволено та накладено арешт на майнові та корпоративні права, які перебувають у власності та розпорядженні підозрюваного ОСОБА_7 , а також юридичної особи, від імені та в інтересах якої ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.209 КК України Фермерського господарства «Ім.Шевченка».

Указаною вище ухвалою слідчого судді також накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Фермерському господарству «Імені Шевченка» та транспортні засоби, у тому числі, на легковий автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Niva 212300» державний номер « НОМЕР_1 », на сільськогосподарську техніку, яка зареєстрована за Фермерським господарством «Імені Шевченка», на належні на праві приватної власності ОСОБА_7 транспортні засоби та земельні ділянки, а також на корпоративні права, володільцем та розпорядником яких є ОСОБА_7 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном.

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.1 ст.96-3 КК України підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених, зокрема, у статтях 209 і 306 цього Кодексу.

Санкціями ч.5 ст.191 та ч.1 ст.209 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на певний строк з конфіскацією майна.

З оскаржуваної ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2017 року та досліджених матеріалів справи вбачається, що кінцевим беніфеціарним власником Фермерського господарства «імені Шевченка», на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку якого з метою забезпечення можливої конфіскації накладено арешт, є обвинувачений ОСОБА_7 одноосібно, тобто зі 100 відсотковою часткою, що ним не заперечується у судовому засіданні.

А відповідно до ч.1 ст.49 Кримінально-виконавчого кодексу України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов`язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Указані в ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2017 року підстави накладення арешту на майнові та корпоративні права, які перебувають у власності та розпорядженні обвинуваченого ОСОБА_7 , а також юридичної особи Фермерського господарства «Імені Шевченка», щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, з метою забезпечення можливої конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення за наведених обставин, на даний час не змінилися та потреба у подальшому застосуванні цього заходу не відпала.

Процедура продажу ОСОБА_9 легкового автомобіля марки «Chevrolet» моделі «Niva 212300» державний номер « НОМЕР_1 » відбулась 06 вересня 2017 року, тобто після накладеного у межах кримінального провадження арешту, яке за реєстраційними документами належить Фермерському господарству «Імені Шевченка», кінцевим беніфеціарним власником якого є обвинувачений.

«Порядок реалізації арештованого майна», затверджений наказом Мінюста №2831/5 від 29 вересня 2016 року, регулює питання реалізації арештованого майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації, у той час як завданням арешту майна в кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.1 ст.170 КПК України) та нових підстав скасування арештованого в межах кримінального провадження майна при повторному зверненні заявником не наведеного.

З огляду на викладене підстави для скасування арешту не доведені, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-174, 392 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту з майна в кримінальному провадженні №12017180000000026 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України та відносно юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру Фермерського господарства імені Шевченка, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали проголошено о 10:00 годині 25 лютого 2021 року.

Головуючий суддя:

Судді: