Ухвала

від 09.12.2019 по справі 826/13240/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13240/18

УХВАЛА

09 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Кучми А.Ю. та Бєлової Л.В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного міста Києва від 12 червня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Енерджі до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.06.2019 позов задоволено.

Відповідач - Головне управління ДФС у м.Києві, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вперше апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 16.07.2019, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 року повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.

Відповідач повторно подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції 29.08.2019, втім, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 09.09.2019 зазначену скаргу залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Втретє апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 18.10.2019 року, в якій апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з тих підстав, що при первинній подачі апеляційної скарги він не мав можливості сплатити вчасно судовий збір за подання апеляційної скарги та не міг виконати вимоги ухвали суду, при цьому апелянт одночасно додав платіжне доручення № 3287 від 04.07.2019, яке долучалось до апеляційної скарги, поданої 29.08.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із пропуском строку встановленого п. 1 ч. 1 ст. 295 КАС України.

18.11.2019 апелянтом подано до суду клопотання про залучення доказів доплати судового збору, а саме: платіжного доручення № 4928 від 25.09.2019.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, апелянтом 28.11.2019 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, сплата судового збору здійснюється за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 Інші поточні видатки , відповідач є бюджетною організацією та будь-які перерахування коштів з рахунків ГУ ДФС у м. Києві, які відкриті в органах казначейства, в тому числі сплата судового збору, передбачає певну процедуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 826/11314/17 та від 23 серпня 2019 № 280/4151/18, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд вважає, що дворазові попередні звернення з апеляційною скаргою, які не відповідали вимогам процесуального законодавства, та їх повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 12.06.2019, а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся 18.10.2019, згідно зі штампом ВПЗ на конверті, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.

У встановлений судом строк та в період до 09.12.2019 вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 169, 299 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного міста Києва від 12 червня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Енерджі до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Л.В.Бєлова