Рішення

від 12.12.2019 по справі 826/3922/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/177

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/3922/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "КАМЕТ"

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009781401

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.11.2017 р. №0009781401.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

03.05.2018 р. представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов.

14.05.2019 р. позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Ознайомившись з матеріалами справи та клопотанням, суд вважає наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "КАМЕТ" (код 00241206), місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, зареєстроване в якості юридичної особи 14.06.2001 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДФС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі (Святошинський район м. Києва).

На підставі наказу від 26.10.2017 № 11399 із змінами, внесеними наказом від 31.10.2017 № 11731, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві, пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу від 21.06.2017 р. №17770/10/26-15-14-01-05 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "КАМЕТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Оферт Груп" за травень 2016 року, про що складено акт перевірки від 10.11.2017 р. №484/26-15-14-01-05/00241206.

Перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "КАМЕТ" п.44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 80 000,00 грн., в тому числі, за травень 2016 року на суму 80 000,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що товариство мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Оферт Груп" (код 40147989), з яким було укладено договір підряду № 19 від 19.04.2016 року на проведення ремонту нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник зобов`язується виконати капітальний ремонт ливневої каналізації з власних матеріалів згідно кошторису, за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, б.65.

Відповідно п.3.1 договору Замовник оплачує роботу Підрядника та використані ним матеріали згідно договору та Кошторису. Загальна вартість робіт та матеріалів за договором складає: 400 000 грн., ПДВ 20% - 80 000,00 грн. Загальна сума договору складає 480 000,00 грн.

На підставі вказаного договору ТОВ "Оферт Груп" в особі директора Ісаченко Т.М. та за її підписом на адресу ПАТ "КАМЕТ" було виписано та зареєстровано податкову накладну №112 від 31.05.2016р. на загальну суму 480 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 80 000,00 грн.).

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу податкового кредиту за травень 2016 року на суму 80 000,00 грн.

ТОВ "Оферт Груп" були виписані ПАТ "КАМЕТ" акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) (підписані від ПАТ "КАМЕТ" - ОСОБА_1 , зі сторони ТОВ "Оферт Груп" - ОСОБА_2 ).

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "Оферт Груп" згідно ІС "Податковий блок", зокрема - взято на податковий облік від 01.12.2015 № 102715182170 в ДПІ у Білоцерківському районі, станом на дату підписання акту перебував на обліку в 465. ДПІ у Центральному районі м. Дніпра, стан платника - 65. Платник з наступного року (основне місце обліку), основний вид діяльності - 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за листопад 2016 року.

В наданих ПАТ "КАМЕТ" до перевірки актів приймання виконаних будівельних (за формою КБ-2в), складених в травні 2016, загальна сума витрат труда робітників-будівельників на обсяг робіт (люд.год) складала 1805,43 людино-годин та витрат труда робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт (люд.год.) складала 270,28 людино-годин.

Інформація щодо наявності трудових ресурсів (звіти про суми нарахованої заробітної плати, доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) та основних засобів (фінансовий звіт (баланс) та додаток АМ до рядка 1.2.1 додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток на2016 рік) до контролюючих органів не надано. Відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за І півріччя 2016 року основні засоби на балансі товариства відсутні. Фінансові звіти за 9 місяців 2016 та рік 2016 не подано.

Також в акті перевірки міститься посилання на наявність кримінального провадження № 32017100080000017, що було внесено 07.02.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 205 КК України та наявність протоколу допиту свідка від 10.02.2017 р. ОСОБА_2 (засновник у періоді, що перевірявся) про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Оферт Груп".

Таким чином, за сукупністю вищевикладених фактів, перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій ПАТ "КАМЕТ" з ТОВ "Оферт Груп" за травень 2016 року, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017р. №0009781401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 80 000,00 грн. за основним платежем та 40 000,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "КАМЕТ" - вважає податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 р. протиправним та просить суд його скасувати з наступних підстав.

Позивач вважає, що висновок відповідача ґрунтується на хибному безпідставному припущенні щодо неможливості контрагента позивача (ТОВ "Оферт Груп") провести господарську операцію, а саме, здійснити виконання робіт за договором підряду № 19 від 19.04.2016 р., що знайшов своє відображення у бухгалтерському обліку ПАТ "КАМЕТ" за перевірений відповідачем період у 2016 році (травень місяць). Фактичне виконання робіт за договором підряду відповідачем взагалі жодним чином не перевірялося, договірна (в т.ч. кошторисна) та інша документація була досліджена неналежним чином і не в повному обсязі.

Відповідачем не було надано належної оцінки наявності у ТОВ "Оферт Груп" відповідної Ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 5-Л від 08.02.2016 р. на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури.

Крім того, відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ "Оферт Груп", оскільки податковий кредит було сформовано на підставі належним чином оформленої та зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної (№112 від 31.05.2016 р.), отриманої від вказаного контрагента, який на момент здійснення господарської операції був зареєстрований як платник податку на додану вартість та станом на час проведення господарської операції не мав податкового боргу.

Щодо інформації, отриманої з ЄДРСР по кримінальній справі, вона не може бути використана перевіряючими як доведений факт неправомірності дій платника податків, оскільки відсутнє судове рішення (вирок суду) відносно уповноважених осіб та визнання фіктивною господарської діяльності, тому така інформація за законом не може мати доказової сили.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначив, що в ході перевірки встановлено той факт, що підприємство-контрагент позивача (ТОВ "Оферт Груп") зареєстроване на підставну особу, яка не мала відношення до діяльності підприємства та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента.

При цьому, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Оферт Груп" достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень та інше, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та те, що господарські взаємовідносини носять характер "фіктивності", створенні без мети надання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою не підтверджено надання послуг на адресу ПАТ "КАМЕТ" від ТОВ "Оферт Груп" за період взаємовідносин протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що за наданням послуг лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ПАТ "КАМЕТ" необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "КАМЕТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Оферт Груп" за травень 2016 року, про що складено акт перевірки від 10.11.2017 р. №484/26-15-14-01-05/00241206, у зв`язку із наданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу від 21.06.2017 №17770/10/26-15-14-01-05, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Щодо оскаржуваного повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з актом перевірки за наслідками господарської операції із контрагентом ТОВ "Оферт Груп" ним було належним чином оформлена на ім`я позивача та передана позивачу податкова накладна, яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку.

Позивач, в свою чергу, включив зазначену у податковій накладній суму до податкового кредиту по зареєстрованих належним чином податкових накладних, тобто, вказані вимоги Податкового кодексу ні позивачем, ні його контрагентом порушені не були.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем робіт/послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до чч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку податковий кредит за травень 2016 року на суму 80 000,00 грн. сформовано за наслідками господарських відносин з ТОВ "Оферт Груп" за договором підряду від 19.04.2016 року № 19.

Під час проведення перевірки, і під час розгляду справи суду надано позивачем докази на підтвердження реальності господарської операції позивача з ТОВ "Оферт Груп" щодо укладеного договору підряду від 19.04.2016 р. № 19, зокрема надано локальний кошторис на будівельні роботи № 6-1-1 (на ремонт ливневої каналізації), акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року, платіжне доручення № 922 від 13.06.2016 року про оплату 480 000,00 грн за поточний ремонт нежитлових приміщень згідно Договору № 19, а також надано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.02.2016р. № 5-Л виданої на ім`я ТОВ "Оферт Груп" на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів ІV і V категорії складності (за переліком видів робіт згідно з додатком).

Оскільки в даному випадку мова йде про ремонтні роботи на об`єктах нерухомого майна, в наявності цих об`єктів, фактів їх використання позивачем та наявності проведених ремонтних робіт, перевіряючі могли пересвідчитися, а за необхідності - призначити зустрічну звірку вказаного контрагента для підтвердження або спростування факту виконання ним ремонтних робіт.

Вказане зроблено не було, тоді як позивачем надано всі первинні документи на підтвердження виконання робіт та їх оплати.

Щодо посилання відповідача на невідповідність загальних витрат праці робітників-будівельників кількості використаних людино-годин, то вказані обставини і мали бути встановлені достеменно саме під час проведення зустрічної звірки, тоді як посилання на аналіз податкової звітності для встановлення цього факту суд вважає недостатнім.

Отримана відповідачем інформація щодо ТОВ "Оферт Груп" про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень Ухвал в рамках кримінального провадження № 32017100080000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли б бути виключно вироки суду, закриття справи по нереабілітуючим обставинам, тощо.

За відсутності відповідного вироку суду, де визнані встановленими факти, зібрані під час розслідування кримінальних справ, будь-яка зібрана під час розслідування інформація не може бути належним доказом, оскільки вона може не знайти підтвердження за результатами судового розгляду відповідної кримінальної справи.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ані з акту перевірки, ані з письмових заперечень відповідача не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.11.2017р. №0009781401.

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "КАМЕТ" (код 00241206, 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65) судові витрати у розмірі 1800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (код 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 12.12.19 р.