Постанова

від 10.12.2019 по справі 922/994/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 922/994/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю., і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство "Харківські теплові мережі",

представники позивача - Ващенко Т.Д., адвокат (за довіреністю від 02.01.2019 № 40-17/1),

відповідач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Кравченко О.К. (за довіреністю від 02.01.2019 № 5), Калашник А.Б. (за довіреністю від 18.12.2018 № 18),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Автех-А",

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 (головуючий - суддя Смірнова О.В.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 (головуючий - суддя Гребенюк Н.В., судді Зубченко І.В., Радіонова О.О.),

зі справи № 922/994/19

за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі- АМК)

про скасування рішення та стягнення 68 000, 00 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Автех-А" (далі - ТОВ "Автех-А").

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.12.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до АМК (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2019 № 3-р/к (далі - Рішення № 3-р/к), зобов`язання АМК забезпечити повернення на рахунок Підприємства сплачених за платіжним дорученням від 06.02.2019 № 1235 коштів у сумі 68 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД" не міг бути прийнятий на абонентський облік, оскільки не мав дозвільного документа-сертифіката відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції , постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що дії Підприємства, які полягали у безпідставній відмові у взятті на абонентський облік типу засобів вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД", внесеного до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, є зловживанням монопольним становищем відповідно до приписів частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III (далі - Закон № 2210).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Підприємство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Місцевим та апеляційним господарськими судами неправильно застосовані норми матеріального права, а саме:

- пункт 5 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 № 1314-VII (далі- Закон № 1314);

- ДСТУ 3400:2006 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів";

- порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 19.02.2002 № 100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2002 за № 222/6510;

-порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151.

У ТОВ "Автех-А" відсутній сертифікат відповідності затвердженому типу на лічильник гарячої води багатотарифний "АРХИМЕД" і зазначений лічильник не виконує контроль температури води через 2 хвилини після відкриття водорозбірного крану та об`єму води, а тому не відносить в тарифний осередок, який відповідає температурі води, обмірювальної безпосередньо після закінчення зазначеного двохвилинного інтервалу, тобто не відповідає вимогам порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151.

Позиція Відповідача

У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу до суду не надійшло.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся із заявою до АМК про порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції, за наслідками розгляду якої адміністративною колегією АМК винесено Рішення № 3-р/к у справі 1/02-98-17, яким визнано, що:

- Підприємство відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за підсумками діяльності протягом 2015 року, 2016 року, 2017 року, 2018 року та станом на січень 2019 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого постачання гарячої води в межах території, підпорядкованої Харківській міській раді, на якій розташовані мережі, які перебувають у власності та/або користуванні КП "Харківські теплові мережі", із часткою 100 %;

- Підприємство безпідставно відмовивши у взятті на абонентський облік типу засобів вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД", внесеного до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з централізованого постачання гарячої води.

За вищевикладені порушення на позивача накладено штраф в сумі 68000,00 грн.

06.02.2019 на виконання Рішення № 3-р/к у справі 1/02-98-17 Підприємство сплатило штраф в сумі 68000,00 грн за платіжним дорученням № 1235, однак з винесеним рішенням не згодне та вважає його протиправним.

Водночас судами встановлено, що на час виникнення спірних взаємовідносин між ОСОБА_1 . та КП "Харківські теплові мережі" був чинним Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 року № 113/98-ВР (зі змінами та доповненнями), який діяв до 01.01.2016 року (далі Закон № 113/98).

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 113/98 засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов`язковим вимогам нормативних документів з метрології. Затверджені типи засобів вимірювальної техніки заносяться ЦОВМ до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки у порядку, встановленому нормативним документом з метрології цього органу.

Відповідно до ДСТУ 3400:2006 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів", що діяв у період з 01.04.2007 року до 29.03.2017 року (надалі - ДСТУ 3400:2006), цей стандарт поширюється на засоби вимірювальної техніки, що призначені для серійного виробництва та серійно випускаються в Україні чи підлягають ввезенню та ввозяться на територію України партіями, і встановлює основні положення системи державних випробувань засобів вимірювальної техніки, організацію, порядок проведення державних випробувань, а також порядок оформлення та розгляду матеріалів за результатами цих випробувань (розділ 1.Сфера застосування).

Пунктом 4.4 ДСТУ 3400:2006 передбачено два види державних випробувань засобів вимірювальної техніки - державні приймальні випробування та державні контрольні випробування.

Державним приймальним випробуванням підлягають дослідні зразки засобів вимірювальної техніки, призначені до серійного виробництва в Україні, та зразки засобів вимірювальної техніки, які серійно виробляють іноземні виробники і підлягають ввезенню на територію України партіями (п. 4.5 ДСТУ 3400:2006).

Державним контрольним випробуванням (п. 4.6 ДСТУ 3400:2006) підлягають:

а) зразки засобів вимірювальної техніки з установчої серії у випадках, коли тип засобів вимірювальної техніки не затверджено за результатами державних приймальних випробувань цих засобів;

б) засоби вимірювальної техніки затверджених типів, які серійно виробляють в Україні. Ці випробування проводять щоб контролювати відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам НД і затвердженим типам у перший рік їх серійного виробництва, а також із періодичністю три роки;

в) засоби вимірювальної техніки затверджених типів, які ввозять на територію України партіями. Ці випробування проводять, щоб контролювати відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам технічної документації іноземного виробника та затвердженим типам, із періодичністю три роки;

г) засоби вимірювальної техніки затверджених типів, які серійно виробляють в Україні, - у разі поставлення цих засобів на серійне виробництво іншими виробниками;

д) засоби вимірювальної техніки затверджених типів, які серійно виробляють в інших країнах, - у разі поставлення цих засобів на серійне виробництво в Україні;

е) засоби вимірювальної техніки затверджених типів - у разі внесення в конструкцію, технологію виготовлення засобів вимірювальної техніки або умов їх експлуатації таких змін, які можуть вплинути на їхні метрологічні характеристики, або у разі зміни нормованих значень метрологічних характеристик цих засобів;

ж) засоби вимірювальної техніки затверджених типів - у разі поновлення їх серійного вироб ництва після тривалої (більше трьох років) перерви.

Проведення державних приймальних випробувань засобів вимірювальної техніки організовує ЦОВМ на підставі розгляду заявок на проведення цих випробувань (далі - заявки), які розробники засобів вимірювальної техніки, призначених до серійного виробництва в Україні, чи іноземні виробники засобів вимірювальної техніки, що підлягають ввезенню на територію України партіями, або офіційні представники цих виробників в Україні складають за формами, наведеними в додатку В, і подають ЦОВМ (п. 5.1 ДСТУ 3400:2006).

Відповідно до пункту 4.9 ДСТУ 3400:2006 типи засобів вимірювальної техніки, затверджені ЦОВМ, підлягають занесенню до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі - Державний реєстр).

За позитивних результатів державних приймальних випробувань затверджені типи засобів вимірювальної техніки підлягають реєстрації в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, після чого ЦОВМ видає сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки розробнику засобів вимірювальної техніки, призначених до серійного виробництва в Україні, та підприємству, яке планує їх виробляти (пункт 7.1.7 ДСТУ 3400:2006).

Сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено.

Таким чином, для того щоб засоби вимірювальної техніки були зареєстровані в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки вони мають пройти державні приймальні випробування.

В той же час, згідно з пунктом 6.1 ДСТУ 3400:2006, державні контрольні випробування засобів вимірювальної техніки, що серійно виробляють в Україні, проводять згідно з планом випробувань, який складає на поточний рік і затверджує територіальний орган за місцезнаходженням виробників цих засобів. У випадках, передбачених пунктом 4.6 а), г), д), е), ж), випробування можна проводити додатково до зазначеного плану.

Отже, державні контрольні випробування засобів вимірювальної техніки затверджених типів, які серійно виробляють в Україні, проводять щоб контролювати відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам НД і затвердженим типам у перший рік їх серійного виробництва, а також із періодичністю три роки.

Станом на 31.12.2015 "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД" був зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3147-14 та мав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA- МІ/1-2749-2014, виданий 18.08.2014. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки -3 роки.

З листа ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 05.04.2018 № 28-10/50, вбачається, що тип засобів вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД" (виробник - ТОВ "АВТЕХ-А", м. Дніпропетровськ, на виробничих площах в м. Харкові) було затверджено та занесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки 27.04.2011.

За таких обставин, з урахуванням сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 18.08.2014 № UA-МІ/1-2749-2014 державні контрольні випробування засобу вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД" мали бути проведені через 3 роки від дати видачі вказаного сертифікату.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 19.02.2002 № 222/6510, затвердженого Держкомстандартом України від 19.02.2002 за № 100, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.

Відповідно до 4.15.1 ДСТУ 3400:2006, ЦОВМ виконує такі функції, зокрема, вилучає з Державного реєстру типи засобів вимірювальної техніки, якщо ці засоби вимірювальної техніки не відповідають вимогам НД та (або) затвердженому типу.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в листі від 11.12.2017 № 7/9-13616 зазначило, що тип засобу вимірювальної техніки "Лічильник води чотирьохтарифний електронний "Архімед", який зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки під номером У3147-14, згідно з позитивними результатами державних контрольних випробувань Державного комітету України, розраховує обсяг протікаючої води і записує вичислене значення у відповідний тарифний осередок, виходячи з реальної температури гарячої води.

Станом на 31.12.2015 тип засобів вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД" не було виключено з Державного реєстру, він мав номер державної реєстрації У3147-14 та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 18.08.2014 № UA-МІ/1-2749-2014.

З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 № 1314-VII (далі Закон № 1314).

Відповідно до пункту 5 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1314 сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 19.02.2002№ 222/6510, затвердженого Держкомстандартом України від 19.02.2002 за № 100, термін чинності сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу визначається строком дії результатів державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки, який становить 3 роки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII :

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша та друга статті 12:

- для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення;

- повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом , іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом;

частина третя та шоста статті 12 1 :

- адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник;

- рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України;

пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 14:

- адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Закон № 2210 :

пункт 4 частини першої статті 50:

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;

частина друга статті 56:

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання;

стаття 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

частина перша статті 60:

- заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що дії Підприємства, яке протягом 2015 року, 2016 року, 2017 року, 2018 року та станом на січень 2019 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого постачання гарячої води в межах території, підпорядкованої Харківській міській раді, на якій розташовані мережі, які перебувають у власності та/або користуванні Підприємства, що полягали у безпідставній відмові у взятті на абонентський облік типу засобів вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД", внесеного до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, правомірно кваліфіковано АМК як зловживання монопольним становищем відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2210, також позивачем жодними доказами не доведено підстав, визначених статтею 59 цього Закону, для визнання спірного рішення недійсним.

Суди дійшли висновку, що Підприємством не спростовано факту неможливості взяття на абонентський облік типу засобів вимірювальної техніки "Лічильник гарячої води багатотарифний АРХИМЕД", внесеного до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а Підприємство не має повноважень у сфері визначення на відповідність лічильників чинним нормативно-технічним вимогам, оскільки такі функції покладені на органи з оцінки відповідності, а відтак не могло визнавати лічильник таким, який не виконує контроль температури та об`єму води.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи (аргументи) касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Місцевий та апеляційний господарські суди, з урахуванням виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши підтвердженими доводи АМК щодо зловживання Підприємством монопольним становищем відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2210, - дійшли обґрунтованих висновків про відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання рішення територіального відділення АМК недійсним.

Посилання Позивача на те, що суди попередніх інстанцій не розглянули повно та всебічно всі обставини справи, спростовується змістом оскаржуваних судових актів та здійсненим судами повним, всебічним, об`єктивним розглядом справи.

Інші доводи Позивача, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

Суд погоджується з аргументами АМК, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, про те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій є такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Підприємство не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

Доводи (аргументи), викладені у відзиві на касаційну скаргу, приймаються Верховним Судом як такі, що узгоджуються із встановленими обставинами у справі та нормами матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, суд покладає на скаржника понесені ним витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 300 , 308 , 309 , 315 ГПК України , Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 922/994/19 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова