ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №823/2531/18
адміністративне провадження №К/9901/17151/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАВШЛЯХБУД до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ТОВ ГЛАВШЛЯХБУД (далі - Товариство) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Черкаській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 29 березня 2018 року №0002841408, №0002851408, №0002861408 та від 16 квітня 2018 року №0003381408.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року №0002841408 про збільшення позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 4494335 грн суперечить вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки протягом липня-грудня місяця 2017 року спеціальною комісією ДФС України зупинено реєстрацію податкових накладних, виданих контрагентами-постачальниками ТОВ ГЛАВШЛЯХБУД на суму ПДВ 6193241,42 грн. Вказані обставини, а саме необґрунтоване зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів та уникнення від пояснення причин відмови в реєстрації податкових накладних, на думку позивача, фактично унеможливили своєчасне відображення у податковому обліку сум податкового кредиту із ПДВ. Товариство вважає, що під час здійснення перевірки податковий орган повинен був використати дані податкових накладних, які складені контрагентами позивача у відповідні податкові періоди та своєчасно подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), незалежно від дати фактичної реєстрації цих податкових накладних.
Щодо решти податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних контрагентів-постачальників потягла за собою неможливість реєстрації його податкових накладних, тому що така реєстрація можлива лише за умови наявності відповідного розміру податкового кредиту в системі електронного адміністрування ПДВ.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 29 березня 2018 року №0002841408, №0002851408, №0002861408 та від 16 квітня 2018 року №0003381408.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДФС у Черкаській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ГЛАВШЛЯХБУД 18 березня 2015 року зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 39699671, та є платником ПДВ.
Посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати ПДВ за період з 1 липня по 31 грудня 2017 року, за наслідками якої складено акт від 1 березня 2018 року №101/23-00-14-0107/39699671.
Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту198.2, пункту198.3 статті 198 ПК України, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 3595468 грн, у тому числі липень 2017 на суму 1731610 грн, серпень 2017 на суму 311002 грн, вересень 2017 на суму 873771 грн, жовтень 2017 на суму 160334 грн, грудень 2017 на суму 518752 грн;
- вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого не зареєстровано податкові накладні та порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 календарних днів, в зв`язку з чим застосовано штрафні санкції.
На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 29 березня 2018 року №0002841408 про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з ПДВ на суму 4494335 грн, у тому числі 3595468 грн основного платежу та 898867 грн штрафних санкцій;
- від 29 березня 2018 року №0002851408 про застосування штрафу в сумі 1022710,50 грн за відсутність реєстрації податкової накладної;
- від 29 березня 2018 року №0002861408 про застосування штрафу в сумі 1077577,79 грн за затримку реєстрації податкових накладних;
- від 16 квітня 2018 року №0003381408 про застосування штрафу в сумі 1022710,50 грн за відсутність реєстрації податкової накладної.
Не погоджуючись із значеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправним Товариство звернулося з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року №0002841408 про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з ПДВ на суму 4494335 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зупинення ДФС України реєстрацій накладних контрагентів Товариства, потягло за собою порушення його права на податковий кредит шляхом позбавлення можливості останнього відобразити такий податковий кредит у податкових деклараціях.
При цьому, судами встановлено, що протягом липня - грудня 2017 року контрагенти-постачальники позивача: ТОВ ЦЕНТРДОРРЕСУPC (код за ЄДРПОУ38749259), ТОВ ГЕНБУД XXI (код за ЄДРПОУ 39659141), ТОВ БАЛАСТ 2012 (код за ЄДРПОУ 38368830), ТОВ ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК (код за ЄДРПОУ 37930697), ПП ВІВАНТ (код за ЄДРПОУ 32741936), ПП ТАУРУС ЛТД (код за ЄДРПОУ 33903302), ТОВ ТІТАН БУД (код за ЄДРПОУ 39689092) не змогли зареєструвати видані ними на користь ТОВ ГЛАВШЛЯХБУД податкові накладні на суму ПДВ 6193241,42 грн.
Податкові накладні не зареєстровані контрагентами у зв`язку із зупиненням реєстрації (відмовою в реєстрації) податкових накладних ДФС України на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між вказаними контрагентами Товариства та ДФС України, щодо зупинення реєстрації їх накладних, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних однотипне формулювання, яке не відповідає формулюванню, наведеному у абзаці 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації та не дає можливості встановити, які порушення допущені під час складання документів та чому вказані документи не є достатніми для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
В частині задоволення позовних вимог щодо скасування інших податкових повідомлень-рішень, які прийняті податковим органом через порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних та не реєстрації податкових накладних, то суди попередніх інстанцій зазначили, що зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів Товариства призвело до штучного зменшення визначеного пунктом 200-5.3 статті 200-1 ПК України значення показника SНаклОтр (загальна сума податку за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН), що призвело до неможливості для ТОВ ГЛАВШЛЯХБУД своєчасної реєстрації податкових накладних, визначених в акті перевірки. Фактично позивач не мав у своєму розпорядженні податкового кредиту для реєстрації власних податкових накладних.
В свою чергу, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, в результаті неправомірного зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкових накладних контрагентів Товариства, останній не мав можливості зареєструвати власні податкові накладні внаслідок безпідставного заниження у результаті вищезазначених дій контролюючих органів значення показника SНаклОтр , що потягло за собою відмову в реєстрації податкових накладних позивача та їх реєстрацію із затримкою з незалежних від нього причин.
Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на таке.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, за правилами частин першої та другої статті 75 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а самим предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду до ГУ ДФС у Черкаській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 29 березня 2018 року №0002841408, №0002851408, №0002861408 та від 16 квітня 2018 року №0003381408.
Отже, предметом доказування у цій справі є саме правомірність прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень.
Натомість, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій надали оцінку лише діям та рішенням ДФС України, який не був залучений до участі у справі, щодо зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів-постачальників позивача.
Зокрема, судами надано оцінку рішенням ДФС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів-постачальників позивача: ТОВ ЦЕНТРДОРРЕСУPC (код за ЄДРПОУ38749259), ТОВ ГЕНБУД XXI (код за ЄДРПОУ 39659141), ТОВ БАЛАСТ 2012 (код за ЄДРПОУ 38368830), ТОВ ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК (код за ЄДРПОУ 37930697), ПП ВІВАНТ (код за ЄДРПОУ 32741936), ПП ТАУРУС ЛТД (код за ЄДРПОУ 33903302), ТОВ ТІТАН БУД (код за ЄДРПОУ 39689092).
При цьому, окремих судових рішень, якими б був встановлений факт протиправного або правомірного зупинення реєстрації податкових накладних ДФС України щодо вказаних суб`єктів господарювання судами не встановлено, а предметом доказування у цій справі такі правовідносини не охоплюються.
Оскарження рішень ДФС України про зупинення реєстрації податкових накладних є іншим спором, який повинен вирішуватись адміністративним судом за участю суб`єкта владних повноважень та особи, право якої було порушено.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про правомірність зупинення ДФС України реєстрацій накладних контрагентів Товариства, належним чином не з`ясували предмет доказування у цій справі, та вирішили питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що відповідно до приписів пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до частини четвертої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86305372 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні