Ухвала

від 20.11.2019 по справі 691/593/19

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/593/19

провадження № 2/691/452/19

УХВАЛА

20 листопада 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого - судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю прокурорів Кузнєцова Г.А., Биченко М.О.

за участю учасників справи

представників відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Городище позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури В.Горідько в інтересах держави в особі Городищенської міської ради м.Городище Черкаської області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів,-

встановив:

15 травня 2019 року заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідько В.В. в інтересах держави в особі Городищенської міської ради м.Городище Черкаської області звернувся до Городищенського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 з позовними вимогами про відшкодування шкоди, завданої використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Городищенського районного суд Черкаської області від 16 травня 2019 року року провадження у зазначеній справі відкрито, та справу призначено до підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні представники відповідача заявили клопотання про залишення позовної заяви без розгляду і повернення прокурору з підстав відсутності у прокурора права на звернення з позовом в інтересах держави в особі Городищенської міської ради м.Городище Черкаської області.

При виконанні вимог ст. ст.189, 196, 197, 198, 200 ЦПК України встановлено наступне.

Прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі з наведених у ньому мотивів, не заперечили проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, і в заперечення клопотання представників відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Городищенської міської ради при вирішенні спору між сторонами, подали письмове заперечення від 20 листопада 2019 року у якому вказали на присутність інтересів держави у спорі, остільки відповідач не використовує на правовій підставі земельні ділянки під об`єктом нерухомого майна. Крім цього, представник Городищенської міської ради, надав до суду довідку від 12 листопада 2019 року про відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду протягом квітня - травня 2019 року.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про виклик до суду не прибув, участь взяли представники, які позовні вимоги не визнали, вважають їх незрозумілими через різну правову природу визначення по тексту позовної заяви позовної вимоги то у виді зазначення як орендної плати, збитків, шкоди та заперечили проти закриття підготовчого провадження у справі і призначення справи до судового розгляду, остільки вбачають підстави для повернення позовної заяви прокурору через відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Городищенської міської ради, відсутності обґрунтування в чому при зверненні до суду полягає порушення інтересів держави, не вірне визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, права органу місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення та відсутність у прокуратури повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування. Не погоджуються, що відсутні підстави для висновку, про те що Городищенською міською радою, не вживаються заходи щодо припинення порушень відповідачем, остільки нею використовувалися різні варіанти захисту своїх прав шляхом звернень до Господарського суду Черкаської області у питаннях стягнення заборгованості і тому бездіяльність відсутня, мало місце досудове врегулювання спору з проведенням засідань земельної комісії, направлення претензій і проведені такі до звернення з позовом прокурором в суд 04 квітня 2019 року. Визначивши ознаки бездіяльності органу та суму збитків, прокурор не зареєстрував кримінального провадження відносно службових осіб міської ради за ст.367 ч.2 КК України та не вжив заходів для притягнення до встановленої законом відповідальності винуватих службових осіб. Виходячи із змісту позовних вимог, вважають, що Городищенська міська рада є неналежним позивачем у даному цивільно правовому спорі, оскільки контроль за сплатою податків здійснює ДФС, яка перед зверненням до суду проводить відповідний комплекс дій. Не доведено прокурором і виключності випадку звернення до суду для представництва інтересів держави в особі Городищенської міської ради, а тому позовна заява підлягає поверненню, остільки після надання часу для усунення недоліків, такі залишилися не усунутими.

Суд, заслухавши учасників справи, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, розглянуши клопотання та вирішивши питання, які підлягають до розгляду в підготовчому засіданні, вважає, що підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, не встановлені з огляду на наступні вимоги діючого законодавства, яке регулює порядок вирішення спірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, ч.1 ст.15 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до п. 3 ч. 1статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише у разі, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Із вивчених судом матеріалів цивільної справи, вбачається наступне.

Згідно договору купівлі-продажу частини комплексу від 27 січня 2006 року, Городищенське колективне підприємство по будівництву Райагробуд , що розташоване у м.Городище Черкаської області по вул.Кожедуба, №20, код ЄДРПОУ 03587862 від імені якого діє ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив частину комплексу будівель, що знаходяться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, на якій розташовані: цегельна контора, загальною площею 461 кв.м.; цегляна кузня загальною площею 128,4 кв.м.; цегляна котельна загальною площею 218,5 кв.м.; цегляна механічна майстерня загальною площею 580,0 кв.м.; збірний залізобетонний матеріальний склад; цегляний столярний цех; цегляна прибудова; цегляна пилорама; цегляний авто гараж; цегляна диспетчерська; будинок полігону; цегляний навіс ЗБВ; цегельна камера твердіння; цегляна камера; матеріальний склад; збірний залізобетонний матеріальний склад; цегла; залізобетонний підвал; навіс (а.с.19). За змістом зазначеного договору було відчужено: контору з двома ганками; столярний цех; прибудову; пилораму з прибудовами; підвал; авто гараж; паркан; частина приміщень матеріального складу площею 414,4 кв.м.; навіс площею 221,6 кв.м. (а.с.19). Зазначена частина комплексу належала продавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Городищенської міської ради Черкаської області від 29 вересня 2003 року САА 926392, зареєстрованого в Книзі бюро технічної інвентаризації №1, реєстр №159 (а.с.19). Згідно договору купівлі-продажу гаража від 27 січня 2006 року, Городищенське колективне підприємство по будівництву Райагробуд , що розташоване у м.Городище Черкаської області по вул.Кожедуба, №20, код ЄДРПОУ 03587862 від імені якого діє ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив гараж для легкового автомобіля з огорожею що знаходяться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, загальна площа якої становить 57,4 кв.м.(а.с.20). Згідно договору купівлі-продажу гаража від 27 січня 2006 року, Городищенське колективне підприємство по будівництву Райагробуд , що розташоване у м.Городище Черкаської області по вул.Кожедуба, №20, код ЄДРПОУ 03587862 від імені якого діє ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив комплекс будівель, що знаходиться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, загальна площа якої становить 218,5 кв.м.(а.с.21). Згідно договору купівлі-продажу гаража від 27 січня 2006 року, Городищенське колективне підприємство по будівництву Райагробуд , що розташоване у м.Городище Черкаської області по вул.Кожедуба, №20, код ЄДРПОУ 03587862 від імені якого діє ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив частину комплексу будівель, що знаходяться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, на якій розташовані: цегляна кузня загальною площею 128,4 кв.м.; цегляна котельна загальною площею 218,5 кв.м; цегляна механічна майстерня гаража загальною площею 580,0 кв.м.; цегляна диспетчерська; будинок полігону; цегляний навіс ЗБВ; цегляна камера твердіння; цегляна камера (а.с.22). Зазначена частина комплексу належала продавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Городищенської міської ради Черкаської області від 29 вересня 2003 року САА 926392, зареєстрованого в Книзі бюро технічної інвентаризації №1, реєстр №159 (а.с.22). Відповідно до рішень Городищенської міської ради Черкаської області Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Городище та села Набоків від 09 липня 2015 року №47-3/VІ, від 12 липня 2016 року №8-1/VІІ, від 06 липня 2017 року №17-4/VІІ, розмір орендної плати на 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік для суб`єктів господарської діяльності, а саме земельні ділянки на яких здійснюється виробнича діяльність, розміщено виробничі дільниці, господарські двори, механізовані токи, зерно (овоче)-сховища та інші об`єкти промислового і сільськогосподарського виробництва, землі промисловості, становить 5% (а.с.23-29). Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з публічної кадастрової карти України, 13 лютого 2018 року Городищенською міською радою Черкаської області, відповідачу ОСОБА_3 було надіслано договір оренди земельних ділянок у двох примірниках для підписання та належного оформлення права оренди, що підтверджується рекомендованим повідомленням №1950201766690 від 16 лютого 2018 року (а.с.30-31). Згідно Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 20 березня 2018 року №170/0/191-18, №170/0/191-18, №169/0/191-18, №169/0/191-18, №168/0/191-18, №168/0/191-18, №168/0/191-18, кадастрові номера та нормативна грошова оцінка земельних ділянок у АДРЕСА_1 є наступними: земельна ділянка з кадастровим номером 7120310100:01:001:0531 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 655197,33 грн.; 7120310100:01:001:0531 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 370944,61 грн.; 7120310100:01:001:0532 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2466360,33 грн.; 7120310100:01:001:0532 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1396347,39 грн.; 7120310100:01:001:0533 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 43147,14 грн.; 7120310100:01:001:0533 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 24428,06 грн. (а.с.32-39). За змістом повідомлення, надісланого відповідачу ОСОБА_3 Городищенською міською радою від 21 лютого 2019 року №184.02/18, його було повідомлено про дату, час засідання комісії з визначення та відшкодування завданих збитків територіальній громаді м.Городище Черкаської області (а.с.41). Згідно Акту про визначення та відшкодування збитків територіальній громаді міста Городище від 06 березня 2019 року №2, збитки у вигляді неодержаного Городищенською міською радою Черкаської області доходу за час фактичного користування громадянином ОСОБА_3 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року становлять 243 638,79 грн., що підтверджується і розрахунками розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2016-2018 роки (а.с.42-47). Відповідно до рішення виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 28 березня 2019 року №36/1, вищезнанчений акт було затверджено, а боржнику слід відшкодувати збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення (а.с.48). 04 квітня 2019 року Городищенською міською радою Черкаської області на адресу відповідача ОСОБА_3 направлено претензію, за змістом якої було запропоновано відшкодувати завдані збитки у сумі 243 638,79 грн. у добровільному порядку (а.с.49). Згідно листа Городищенської міської ради Черкаської області від 08 квітня 2019 року №310.02/18, інформовано Городищенський відділ Смілянської місцевої прокуратури про недоотримання доходів за час фактичного користування фізичними особами без правовстановлюючих документів земельними ділянками, в числі яких значиться і ОСОБА_3 (а.с.51). Крім того, за змістом листа, Городищенська міська рада Черкаської області просила звернутися до суду в її інтересах про стягнення збитків з недобросовісних землекористувачів (а.с.51). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22 квітня 2019 року №164428127, фізична особа ОСОБА_3 має на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 та частину комплексу по АДРЕСА_1 (а.с.52-56). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2019 року №166438029, №166438597, №166439085, власником земельних ділянок під кастровими номерами: 7120310100:01:001:0531; 7120310100:01:001:0532; 7120310100:01:001:0533 є Городищенська міська рада Черкаської області (а.с.57-62). Із змісту листа Городищенської міської ради Черкаської області від 22 квітня 2019 року №355.02/18, вбачається, що ОСОБА_3 в добровільному порядку завдані збитки не відшкодував, відповіді на претензію не надіслав та додатково зазначили, що Городищенська міська рада до суду з позовом про стягнення збитків із ОСОБА_3 не зверталася по причині недостатності коштів в міському бюджеті для сплати судового збору, вказавши про наділене право Прокуратури представляти інтереси органів місцевого самоврядування (а.с.64). Згідно довідки Городищенської ДПІ Смілянського управління ГУ ДФС у Черкаській області від 23 квітня 2019 року №264, по особовому рахунку фізичної особи ОСОБА_3 відсутня інформація про користування будь-якою земельної ділянки та сплати земельного податку (а.с.66). Відповідно до довідки АБ №309519 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Городищенська міська рада Черкаської області є органом місцевого самоврядування та наділена правовим статусом суб`єкта, як юридична особа (а.с.68). Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , станом на 24 квітня 2019 року ОСОБА_3 не є фізичною особою-підприємцем (а.с.69-70). Згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2013 року, в задоволенні позову Городищенської міської ради Черкаської області до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 70345,92 грн. відмовлено повністю, з підстав, що право оренди і обов`язок орендаря сплачувати орендну плату виникають із договору оренди землі, внаслідок порушення вимог ч.1 ст.210 ЦК України, ч.ч.1,5 ст.6 Закону України Про оренду землі щодо державної реєстрації договір оренди землі від 11 лютого 2011 року є неукладеним, право позивача вимагати і, відповідно, обов`язок відповідача сплачувати орендну плату за цим договором не виникли, а тому спірні вимоги позивача визнано безпідставними (а.с.111-113). Рішенням Господарського суду Черкакської області від 07 жовтня 2013 року у справі №925/1328/13 у задоволенні позову Городищенської міської ради Черкаської області до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про визнання дійсним договору оренди землі від 11 лютого 2011 року відмовлено повністю (а.с.115-117). 15 травня 2019 року заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури В.Горідько в інтересах держави в особі Городищенської міської ради м.Городище Черкаської області звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів (а.с.1-17). Ухвалою Городищенського районного суд Черкаської області від 16 травня 2019 року року провадження у зазначеній справі відкрито, та справу призначено до підготовчого засідання на 28 травня 2019 року з викликом сторін до суду(а.с.73-79). 18 липня 2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву(а.с.96-121). 23 липня 2019 року прокурор направив відповідь на відзив(а.с.130-138).11 вересня 2019 року позивач Городищенська міська рада направила відповідь на відзив (а.с.143-144). 23 вересня 2019 року відповідач направив заперечення на відповідь на відзив (а.с.148-157). 26 вересня 2019 року в підготовчому засіданні оголошена перерва для надання прокурору часу на усунення недоліків у позовній заяві в частині належного обґрунтування інтересів держави при зверненні до суду з позовом в інтересах Городищенської міської ради (а.с.161-162). 20 листопада 2019 року прокурор направив до суду з врученням учасникам справи заперечення в порядку ст.ст.56,183 ЦПК України, після надання часу для усунення недоліків (а.с.169-171).

Із змісту вищенаведених матеріалів цивільної справи , слід прийти до висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Городищенської міської ради, оскільки до матеріалів позову не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення Городищенською міською радою відповідних повноважень, віднесених до її компетенції, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, наділена правом захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. Крім того, суд звертає увагу на те, що при зверненні до Господарського суду Черкаської області з позовами до відповідача ОСОБА_3 , Городищенською міською радою Черкаської області судовий збір сплачувався, остільки однією з вимог було стягнення на її користь понесених судових витрат, як і зазначена така вимога при подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2013 року. Вище вказане вказує на те, що Городищенська міська рада Черкаської області не позбавлена можливості самостійно звернутися до суду і у разі відсутності коштів має право звернутися із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, а прокурор відповідно до ч.3 ст.23 Закону Про прокуратуру може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках , якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу. Зміст наданої представником позивача довідки від 12 листопада 2019 року про відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду протягом квітня - травня 2019 року, на період подачі позову прокурором, ніяким чином не підтверджує не спроможності Городищенської міської ради Черкаської області здійснювати таку оплату та нести витрати в подальшому.

Представники відповідача зазначили у поясненнях та відзиві, що участь прокурора у розгляді даної справи порушуватиме принцип рівноправності сторін, і з такою позицією, слід погодитися. Доречі, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює також позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський Суд з прав людини у низці справ роз`яснював, що одна лише участь ( активна чи пасивна ) прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі Мартіні проти Франції від 12.04.2006 року). Оскільки, прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення в справі Кресс проти Франції від 07.06.2001 року). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси. Відтак, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що Городищенська міська рада не вживала заходів з метою відшкодування шкоди, завданої використанням земельних ділянок через відсутність коштів для сплати судового збору в період квітня-травня 2019 року є недостатнім для прийняття судом цієї позовної заяви до судового розгляду, оскільки, за змістом ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва. Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави". При цьому, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи. Положення п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру". У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 1-1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва рокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя, п. 3 ч. 2ст. 129 Конституції України.

У даній справі прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері земельних відносин при використанні ОСОБА_3 земельних ділянок, оскільки плата за їх оренду не надходить до місцевого бюджету, що не відповідає вимогам ст. 288 Податкового кодексу України.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядуванняв Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади -жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України. У силу вимог частин 3, 5статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У даній справі органом, який здійснює захист інтересів держави самостійно є Городищенська міська рада Черкаської області, як орган місцевого самоврядування.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно:

-"не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається,

-"здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною,

-"неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Частиною 3ст.12,ст.ст.76-81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, п.29).

Посилання у позовній заяві та пояснення прокурора в підготовчому засіданні на те, що уповноважений орган неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для звернення до суду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України(службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Городищенської міської ради прокурор зазначає, що прокуратурою опрацьовано інформацію про стан законності у сфері земельних правовідносин на території міста Городища та виявлено факт порушення земельного законодавства в частині безоплатного використання земельних ділянок, які розташовані на території Городищенської міської ради.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення прокуратурою будь - яких дій по отриманню інформації про стан додержання вимог земельного законодавства при передачі земельних ділянок в оренду та повноти надходження до бюджету орендної плати за користування земельними ділянками на території Городищенського району, а лише використано матеріали Городищенської міської ради про зроблену роботу, яка була піставою для раніше прийнятих рішень міської радою у даному спорі. У позовній заяві та запереченні і відзиві прокурор не зазначив жодних причин неможливості здійснення позивачем Городищенською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів відповідно до положень чинного законодавства (у т.ч. шляхом звернення до суду). Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Така правова позиція висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17; від 23.10.2018 у справі № 926/03/18; від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.

Надана у підготовчому засіданні перерва прокурору для усунення недоліків позовної заяви, не була ефективною, і тому, зважаючи на вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави у даному цивільно правовому спорі, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 200 ЦПК України.

Згідно з положеннями п.1 ч.1ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

При цьому, суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягали з`ясуванню судом, остільки поведінка відповідача у спорі дійсно викликає запитання та може вказувати на присутність факту порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах. Городищенська міська рада, виконуючи свої функції, не позбавлена можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави, в силу змісту тих обставин, які перевірені у підготовчому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175, 177, 197, 198, 200 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання представників відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду та повернення прокурору задоволити.

Позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури В.Горідько в інтересах держави в особі Городищенської міської ради м.Городище Черкаської області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів залишити без розгляду та повернути прокурору.

Роз`яснити, прокурору та представнику позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати для відому відповідачу ОСОБА_3 .

Ухвала суду може бути оскаржена учасниками справи до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя О. М. Савенко