Рішення

від 10.12.2019 по справі 906/742/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/742/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Київ) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ"Українська залізниця" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (м.Київ)

про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1243,12грн.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" повернути Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" орендоване нерухоме майно, а саме майданчик площею 3,2кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Сингаївська сільрада, село Шатрище, станція Шатрище, у смузі полоси відводу залізниці у відповідності до п.10.7-10.10 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2014р №1575; стягнення 1243,12грн неустойки та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.19, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду 02.07.19 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" у справі №906/742/18 задоволено частково: постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.19 і рішення Господарського суду Житомирської області від 15.01.19 скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Скасовуючи рішення у даній справі, Верховний Суду вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дія договору оренди №1575 від 30.09.14 неодноразово продовжувалась шляхом підписання сторонами додаткових угод (договорів) до неї, а останнім таким договором був додатковий договір від 27.04.17, підписаний між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ", яким пункт 10.1 договору оренди викладено в редакції: "Цей Договір діє з 01.04.17 по 30.06.17 включно". Однак зазначив, що сама лише відсутність підписаних договорів про внесення змін до договору оренди №1575 в частині строку його дії після 01.07.17 і по час направлення позивачем заяв відповідачу про припинення дії договору не свідчить про те, що останній не продовжував свою дію, оскільки ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не вимагає обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього, а договір продовжується з визначених у цій частині підстав автоматично на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Поряд з цим Верховний Суду вказав, що суди обох інстанцій не врахували та дійшли передчасних висновків про те, що належного обґрунтування тверджень позивача щодо припинення дії договору оренди саме 31.03.18 матеріали справи не містять, а листи від 05.12.17, 20.03.18, 23.03.18, якими позивач повідомляв відповідача про припинення дії договору та додатково вимагав від відповідача повернути майно, не можуть бути розцінені як підстава для припинення дії договору оренди в порядку ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідачу не направлялись. Крім того, суд зазначив, що судами обох інстанцій не було надано жодної оцінки посиланням позивача на повідомлення, оформлене листом №ДН-4-01-4/1085 від 10.07.18, на яке ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" посилалась у своїй позовній заяві.

Ухвалою від 30.07.19 справу №906/742/18 прийнято суддею Соловей Л.А. до свого провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.09.19; зобов`язано сторони спору надати письмові пояснення та докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.07.19 у справі №906/742/18.

06.09.19 на адресу суду від ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" надійшли пояснення по справі від 05.09.19 №05/09/19-2, у яких відповідач зазначив, що договірні відносини між сторонами не припинилися і є діючими на сьогодні, договір оренди від 30.09.14 №1575 не припинив свою дію, оскільки протягом місяця після закінчення терміну дії договору відповідна заява позивачем не направлялася. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (т.3, а.с.123-126).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.09.19 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 01.10.19

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.10.19 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/742/18 до судового розгляду по суті на 28.10.19.

28.10.19 на поштову адресу суду надійшло клопотання ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" від 24.10.19 №24/10/19-3 про відкладення розгляду справи, згідно з яким відповідач повідомив, що між ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" та Департаментом майнової політики АТ "Укрзалізниця" ведуться переговори, вирішується питання щодо участі ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" в електронних аукціонах з подальшим отриманням в оренду спірного нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.10.19 розгляд справи по суті відкладено на 19.11.19 за клопотанням відповідача для надання сторонам можливості досягнути мирного врегулювання спору.

Учасники справи повноважних представників в судове засідання 19.11.19 не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи по суті повторно відкладено на 10.12.19.

Сторони в судове засідання 10.12.19 повноважних представників не направили, про причину неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вказане, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки учасників справи в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, 30.09.14 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (відповідач/орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1575 (далі-договір оренди) (т.1, а.с.15-17).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно-майданчик площею 3,2кв.м. (реєстровий №04713033.37.ЯЮНЮСБ026), що перебуває на балансі відокремленого підрозділу - "Коростенської дирекції залізничних перевезень" ДТГО "Південно-Західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Сингаївська сільрада, село Шатрище, станція Шатрище, у смузі полоси відводу залізниці, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість за станом на 31.03.2014р і становить 2170,00грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору, майно передане в оренду для встановлення металевої щогли на залізобетонній опорі з метою надання послуг з доступу до Інтернету.

30.09.14 актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" прийняло в строкове платне користування нерухоме майно - майданчик площею 3.2кв.м. (реєстровий №04713033.37. ЯЮНЮСБ026), що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу - "Коростенської дирекції залізничних перевезень" ДТГО "Південно-Західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Сингаївська сільрада, село Шатрище, станція Шатрище, у смузі полоси відводу залізниці (т.1, а.с.18, на звороті).

Договір укладено до 01.04.15 включно (п.10.1 договору).

01.04.15 сторони додатковим договором №2 до договору продовжили дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності до 01.08.15 включно (т.1, а.с.19, на звороті).

17.07.15 сторони додатковим договором №2 до договору продовжили дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності до 31.12.15 включно (т.1, а.с.20).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області втратило право виступати орендодавцем щодо нерухомого майна переданого за договором №1575 від 30.09.2014р у зв`язку з утворенням ПАТ "Українська залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-6 від 23.02.12 та Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.14 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

ПАТ "Укрзалізниця" набуло статусу орендодавця, у зв`язку з чим 04.03.16 було укладено відповідний додатковий договір (т.1, а.с.21), яким внесені, зокрема, наступні зміни до договору оренди:

- орендодавцем майна за договором оренди №1575 від 30.09.14 є ПАТ "Укрзалізниця". Найменування балансоутримувача змінено на структурний підрозділ виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця";

- орендна плата за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року - становить 124,28грн;

- орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" ПАТ "Укрзалізниця";

- договір діє з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року включно.

Інші умови договору, не порушені даним додатковим договором, залишені без змін.

04.03.16 актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна ПАТ "Українська залізниця" передало, а ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" прийняло в строкове платне користування нерухоме майно - майданчик, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Сингаївська сільрада, село Шатрище, станція Шатрище, у смузі полоси відводу залізниці, площею 3.2кв.м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.03.14 і становить за незалежною оцінкою 2170,00грн (т.1, а.с.23).

В подальшому, 11.04.16 між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір діє до 30 червня 2016 року включно" (т.1, а.с.24).

27.07.16 між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції "Цей договір діє з 01 липня 2016 року до 31 липня 2016 року включно" (т.1, а.с.24, на звороті).

21.09.16 між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір №6, відповідно до якого пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 01 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року включно" (т.1, а.с.25).

13.12.16 між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким було внесено зміни до п.3.1. договору оренди №1575, а саме в частині розміру орендної плати. Таким чином з 01.10.16 розмір орендної плати становить 131,00грн без ПДВ. Пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 01 листопада 2016 року по 31 березня 2017 року включно" (т.1, а.с.26).

27.04.17 між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, яким пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір діє з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року включно" (т.1, а.с.27).

Вищевказаний договір, додаткові договори та акти приймання-передання підписані та скріплені печатками сторін.

В листі від 05.12.17 за №ДН-4/01-4/1491 Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", посилаючись на закінчення строку дії договорів, у тому числі договору №1575 від 30.09.14, та непідписання додаткових угод, вимагало негайно повернути майно згідно зазначених договорів, за участю балансоутримувача - Коростенської дирекції залізничних перевезень (т.1, а.с.137).

20.03.18 Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" листом за №НЗР-5/277 повідомило відповідача про закінчення 31.03.18 дії договору оренди №1575 від 30.09.14 на підставі частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вимагало повернення орендованого майна, відповідно до п.10.9, 10.10 договору оренди, а також підписання відповідних актів приймання-передавання про повернення майна (т.1, а.с.28, докази надіслання 21.03.18 - т.1, а.с.29 та отримання 23.03.18 - т.1, а.с.29 на звороті).

23.03.18 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернувся до відповідача з листом №ДН-4/01-4/456 про повернення майна на протязі 3-х робочих днів після закінчення договору оренди та про підписання акту прийому - передання майна (т.1, а.с.30, докази надіслання 23.03.18 - т.1, а.с.31 та вручення відповідачу 26.03.18 - т.1, а.с.31, на звороті).

10.07.18 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернувся до відповідача листом №ДН-4/01-4/1085 з вимогою про повернення майна та підписання актів (т.1, а.с.32, докази надіслання т.1, а.с.33 та вручення відповідачу 12.07.18 - т.1, а.с.33, на звороті).

Відповідач відповіді на вищевказані листи не надав, викладені в них вимоги не виконав, майно не повернув.

Посилаючись на закінчення строку дії договору оренди 31.03.18 та те, що відповідачем не повернуто нерухоме майно, позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути орендоване нерухоме майно та стягнути неустойку за час безпідставного користування ним у сумі 1243,12грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні відносини, врахувавши викладені в Постанові Верховного Суду від 02.07.19 зауваження по даній справі, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України, Главою 58 Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України та ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до п.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з пунктом 10.6 договору, його чинність припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

- банкрутства орендаря;

- ліквідації орендаря (юридичної особи).

Відповідно до пункту 10.3. договору, зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Продовження цього договору здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору (пункт 10.4 договору).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України, частинами 1, 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.

З наведеного слідує, що сторона, яка не бажає продовжувати дію договору, зобов`язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця після закінчення строку договору. При цьому, попередження про припинення договору майнового найму (оренди) має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблене.

Крім того, приписи ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не виключають можливості повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору оренди до закінчення строку його дії (тобто, у термін який передує закінченню строку дії договору).

Отже, особа яка не бажає продовжувати дію договору, може повідомити про це іншу сторону договору як до закінчення строку дії договору, так і після, однак не пізніше ніж через місяць після закінчення строку дії договору, направивши на адресу іншої сторони відповідного листа (заяву, телеграму, факсограму тощо), зі змісту якого має чітко вбачатись волевиявлення щодо небажання продовження дії договору.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.19 по справі №910/3705/19).

За приписами ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Судом встановлено, що договір оренди №1575 укладено строком на 6 місяців та діє з 30.09.14 до 01.04.15 включно (п.10.1 договору). В подальшому, сторонами в письмовій формі неодноразово укладались додаткові договори про продовження строку дії даного договору. Зокрема, 27.04.17 між ПАТ "Укрзалізниця" та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" укладено додатковий договір, згідно з пунктом 10.1 якого погоджено, що договір діє з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року включно" (т.1, а.с.27).

Сторонами не заперечується, що дія договору №1575 неодноразово продовжувалась сторонами на наступні терміни, зокрема, з 01.07.17 по 30.09.17, з 01.10.17 по 31.12.17, з 01.01.18 по 31.03.18, без підписання додаткових договорів.

Так, договірні відносини між сторонами не припинилися і після отримання відповідачем листа ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 05.12.17 за №ДН-4/01-4/1491, в якому, посилаючись на закінчення строку дії договорів, у тому числі договору №1575 від 30.09.14 та непідписання додаткових угод, позивач вимагав негайно повернути майно згідно зазначених договорів (т.1, а.с.137). Відповідач продовжував користуватися орендованим майном, сплачуючи орендні платежі за таке користування, в свою чергу, позивачем орендна плата приймалася та у подальшому продовження дії договору на новий тримісячний строк підтверджено.

В свою чергу, направлення позивачем листа №НЗР-5/277 від 20.03.18 з вимогою про повернення майна після закінчення договору оренди, вказавши при цьому про те, що договір оренди №1575 є таким, що припиняє свою дію (розірваним) з 01.04.18, свідчить про повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення відносин після визначеного строку дії договору. Вказаний лист було отримано відповідачем, про підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.28-29, 29 на звороті).

Отже, враховуючи направлення позивачем 20.03.18 (в межах строку дії договору оренди) відповідачу листа №НЗР-5/277 на підставі частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з повідомленням про припинення дії договору оренди, суд дійшов висновку що договір оренди нерухомого майна №1575 від 30.09.14 припинив свою дію 31.03.18. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту припинення договірних відносин між сторонами за цим договором.

Направлення відповідачу листів від 20.03.18, від 23.03.18, від 10.07.18 є підтвердженням факту відсутності наміру з боку орендодавця продовжувати договір оренди нерухомого майна №1575 від 30.09.14 після закінчення його дії. При цьому, в листах №ДН-4/01-4/456 від 23.03.18 та №ДН-4/01-4/1085 від 10.07.18 позивач вимагав повернути майно передане за договором оренди №1575 та підписати акт приймання-передавання (повернення) майна. У вказаних листах також зазначено, що повернуте майно планується використовувати для потреб залізниці.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 10.9 договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Пунктом 10.10 договору сторони погодили, що майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.

Відповідачем не надано суду доказів виконання своїх зобов`язань за договором з повернення орендованого майна орендодавцю та/або балансоутримувачу та не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги і свідчили про продовження строку дії договору.

Після закінчення встановленого терміну дії договору майно, що перебувало в оренді відповідачем не повернуто, акт приймання-передавання майна з оренди сторонами у відповідності до вимог ч.2 ст.795 ЦК України та п.10.10 договору не складався.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про зобов`язання повернення орендованого нерухомого майна, а саме: майданчика площею 3,2кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Сингаївська сільрада, село Шатрище, станція Шатрище, у смузі полоси відводу залізниці відповідності до п.10.7-10.10 договору оренди від 30.09.14 №1575 обґрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 1243,12грн неустойки, судом враховується слідуюче.

У відповідності до приписів ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За приписами частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.3.11 договору оренди №1575 від 30.09.14 у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар оплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 10.11 договору сторони передбачили, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Враховуючи наведені норми та те, що сторонами за взаємною згодою визначено саме такі умови договору (п.п. 3.11, 10.11 договору), що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за невиконання орендарем обов`язку щодо повернення майна, нарахованої у відповідності до положень договору оренди та приписів частини 2 статті 785 ЦК України.

Неустойка, стягнення якої передбачено приписами частини 2 статті 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення майна орендарем).

В матеріалах справи міститься розрахунок неустойки позивача, відповідно до якого позивачем було нараховано неустойку за користування майном у період з 01.04.18 по 31.07.18 в розмірі 1243,12грн (т.1, а.с.8), тобто після припинення договору оренди.

Оскільки орендар після закінчення строку дії договору не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном, суд доходить до висновку про те, що неповернення об`єкта оренди за договором у період, зокрема, з квітня 2018 року по липень 2018 року включно відбулося виключно з вини самого орендаря, що є умовою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок позивача та враховуючи, що позивачем нараховано неустойку з моменту закінчення строку дії договору, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1243,12грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача стосовно договору про співробітництво №210/2011-ЦЮ від 30.09.11, укладеного між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" з огляду на те, що договір оренди №1575 від 30.09.14, за яким виникли спірні правовідносини та договір про співробітництво №210/2011-ЦЮ від 30.09.11 є різними взаємно непов`язаними договорами, оскільки їх укладено між різними юридичними особами та з різними предметами, у зв`язку з чим дослідження правовідносин щодо договору про співробітництво №210/2011-ЦЮ від 30.09.11 виходить за межі заявлених позовних вимог.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд при новому розгляді справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору при зверненні до господарського суду, а також судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної та касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" задовольнити повністю.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (01042, м.Київ, вул.Патріса Лумумби (вул.Іоанна Павла II), буд. 4/6, корпус "В", кімн.807; ідентифікаційний код 37819980) повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська (вул. Єжи Гедройця), буд.5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (01601, м.Київ, вул.Лисенка, буд.6; ідентифікаційний код 40081221) орендоване нерухоме майно, а саме майданчик площею 3,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Сингаївська сільрада, село Шатрище, станція Шатрище, у смузі полоси відводу залізниці відповідності до п.10.7-10.10 договору оренди від 30.09.14 №1575.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (01042, м.Київ, вул.Патріса Лумумби (вул.Іоанна Павла II), буд. 4/6, корпус "В", кімн.807; ідентифікаційний код 37819980) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська (вул.Єжи Гедройця), буд.5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (01601, м.Київ, вул.Лисенка, буд.6; ідентифікаційний код 40081221):

- 1243,12грн неустойки;

- 3524,00грн витрат по сплаті судового збору,

- 5286,00грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги;

- 7048,00грн судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 1- у справу;

2,3 - позивачу на 2 адреси: 1) 03680, м.Київ, вул.Тверська, 5 (рек. з повід.),

2) 01601, м.Київ-30, вул.Лисенка, буд.6 (рек. з повід.);

4 - відповідачу (рек. з повід.).