Рішення

від 03.12.2019 по справі 925/991/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Черкаси справа № 925/991/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників:

від позивача Єгоров В.С., адвокат за довіреністю,

від відповідача Бурлуцький В.М., за посадою,

розглянув у судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом

Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Жашківського підприємства теплових мереж

про стягнення 602753 грн 09 коп,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Жашківського підприємства теплових мереж про стягнення 602753 грн 09 коп заборгованості за поставлений природний газ згідно з договором постачання природного газу від 08.09.2016 №2365/1617-ТЕ-36, у тому числі: 314244 грн 84 коп основного боргу, 104605 грн 88 коп пені, 37916 грн 85 коп три відсотки річних, 145985 грн 52 коп інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2019. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

06.09.2019 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 314244 грн 84 коп, у задоволенні позову у частині стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та судових витрат просив відмовити, оскільки у відповідача відсутня вина за невиконання договору, а виникнення у відповідача заборгованості відбулася у зв`язку з тим, що існує різниця між вартістю отриманого газу і тарифами, за якими відповідач надає населенню послуги з опалення. Постановами Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 та №256 від 04.03.2002 передбачено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій та Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, що, на думку відповідача, впливає на порядок проведення його розрахунків за газ отриманий від позивача. А оскільки вказаними поставами було внесено зміни до порядку та строків, які встановлені у договорі, відповідач вважає, що позивач безпідставно застосував до нього відповідальність у вигляді нарахування пені, інфляційних та річних.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 задоволено заяву Жашківського підприємства теплових мереж про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи ухвалено розпочати зі стадії відкриття провадження у справі.

21.10.2019 позивач надіслав до суду відповідь на відзив відповідача від 18.10.2019 №14/4-147-19, у якій просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки сторони при укладенні договору досягли усіх істотних умов договору та відповідно взяли на себе відповідні зобов`язання визначені договором. Відповідач порушив умови договору щодо строків проведення розрахунків та не надав належних та допустимих доказів щодо спростування наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.11.2019 підготовче засідання закрито, розгляд справи по суті призначено на 03.12.2019.

У судовому засіданні 03.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення прокурора, представників відповідачів та третьої особи, дослідивши наявні в справі матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2016 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальником - позивач у справі), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського В.Г., який діє на підставі довіреності від 13.06.2016 №14-96, та Жашківським підприємством теплових мереж (Споживачем - відповідач у справі), в особі директора Бурлуцького В.М., що діє на підставі Статуту, було укладено договір постачання природного газу №2365/1617-ТЕ-36 (далі - договір, а.с. 16-24) на період жовтень 2016 року - березень 2017року.

Відповідно до пункту 1.2 договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Ціна за 1000 куб м природного газу за цим договором становить 4942,00 гр, крім того, податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 5930 грн 40 коп (пункт 5.2 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 6 договору. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту11.2 цього договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (пункт 6.1 договору). У будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природній газ відповідно до пункту 6.1 договору - у разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу (підпункт2 пункту 6.2 договору).

У пункті 8.2 договору закріплено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, які проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.20005 №20. У пункті 8.3 сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на усю суму заборгованості за цим договором.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогами про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) у тому числі щодо стягнення заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить 5 років (пункт 10.3 договору)

У пункті 11.3 договору сторони погодили порядок внесення змін до договору. Усі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків зазначених у пунктах 11.5 та 11.6 договору. Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору (підпункти 1,3 пункту 11.3 договору)

23.01.2017 між сторонами підписано Додаткову угоду до договору (а.с. 25-26).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 523 045,33 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017 та від 28.02.2017 (а.с. 27-31) та не заперечується учасниками справи.

16.03.2017 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області, Департаментом фінансів Черкаської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Жашківської райдержадміністрації, відповідачем та позивачем підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №1726 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України. предметом цього рішення є організація та проведення його сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій . Загальна сума, яка за цим протокольним рішення сплачена за відповідача на користь позивача становить 86831,00 грн (а.с.32-34).

Також судом встановлено, що 01.11.2017 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області, Департаментом фінансів Черкаської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Жашківської райдержадміністрації, відповідачем, позивачем та Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування укладено договір про організацію взаєморозрахунків №7/332-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, відповідно до Порядку та умов надання у 2017 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги та тарифами, що затверджуються та/або погоджуються органами державної влади чи місцевого самоврядування, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 (зі змінами). Згідно з пунктом 7 цього договору відповідач перераховує на рахунок позивача отримані з державного бюджету кошти у сумі 533043,00 грн для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 08.09.20016 №2365/1617-ТБ-36, у тому числі заборгованість за 2016 рік становить 283795,28 грн, за 2017 рік - 249247,72 грн.

На день подачі позову відповідач заборгованість за поставлений природний газ повністю не оплатив. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для нарахування позивачем 104605 грн 88 коп пені, 37916 грн 85 коп три відсотки річних, 145985 грн 52 коп інфляційних втрат та підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу, нарахувань на суму боргу у розмірі 314244 грн 84 коп та нарахованих сум, що є предметом спору.

Як встановлено судом між сторонами у справі виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу, як різновиду товару, на підставі письмового строкового оплатного двостороннього договору.

За правовою природою договір постачання природного газу від 08.09.2016 №2365/1617-ТЕ-36 є договором поставки та відповідає вимогам . Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 712 Цивільного кодексу України також регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений сторонами договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, містить всі істотні умови для договорів даного виду, дійсність його сторонами визнається.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, газ, що продавався за цим договором, повинен був бути використаний покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. На його виконання позивач, передавав відповідачу протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-лютого 2017 року природний газ на загальну суму 1 523 045,33 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу в обсягах, які визначені у договорі, та підтверджується представниками сторін у судовому засіданні, а відповідач зобов`язався його оплатити у строки, визначені договором.

За умовами договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Отже, строк для оплати вартості за поставлений природний газ вже настав. Остаточна сплата основного боргу відповідачем не проведена.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати отриманого товару, заборгувавши позивачу його вартість у сумі 314244,84 грн, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу: 314244 грн 84 коп основного боргу, 104605 грн 88 коп пені, 37916 грн 85 коп три відсотки річних, 145985 грн 52 коп інфляційних втрат за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з 26.11.2016 до 28.02.2019 з врахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення 314244 грн 84 коп основного боргу, 104605 грн 88 коп пені, 37916 грн 85 коп три відсотки річних, 145985 грн 52 коп інфляційних втрат з відповідача, які підлягають до задоволення.

Суд при прийнятті рішенні не враховує заперечення Відповідача стосовно нарахованих сум пені, інфляційних та річних, оскільки підпунктом 3 пункту 11.3 Договору сторони погодили порядок внесення змін до цього договору, а саме: договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 9 041,30 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Жашківського підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Жашків, вул. Миру, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21370764, номер рахунку в банку невідомий

на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720, номер рахунку в банку невідомий

314244 грн 84 коп сума основної заборгованості, 104605 грн 88 коп пені, 37916 грн 85 коп три відсотки річних, 145985 грн 52 коп інфляційних втрат та 9041 грн 30 коп судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.12.2019.

Суддя О.І.Кучеренко