Постанова

від 13.12.2019 по справі 816/532/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2019 року

Київ

справа №816/532/18

адміністративне провадження №К/9901/69529/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/18212/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Віктор Тетяни Олександрівни, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елаксен", Товариство з обмеженою відповідальністю "Армапром", ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Віктор Тетяни Олександрівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 7 червня 2018 року, постановлене у складі головуючого судді Головко А.Б., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сіренко О.І., суддів: Любчич Л.В., Спаскіна О.А.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ПАТ "Дельта банк" звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Віктор Тетяни Олександрівни, Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елаксен", Товариство з обмеженою відповідальністю "Армапром", ОСОБА_1 про:

- визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Віктор Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29176521 та 29176500, про припинення іпотеки Банку на об`єкт іпотеки та припинення обтяження на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 808,5 кв.м.;

- зобов`язання Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку ПАТ "Дельта Банк" за реєстраційним номером 13306373, який перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.02.2016 та № 13574120, який перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.03.2016 на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 808,5 кв.м.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач, порушуючи вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", прийняв рішення про припинення іпотеки за діючим договором іпотеки без зазначення будь-яких підстав для вчинення таких реєстраційних дій та без відома обтяжувача/іпотекодержателя за цим договором.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 7 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Віктор Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29176521 та 29176500, про припинення іпотеки банку на об`єкт іпотеки та припинення обтяження на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що 29.04.2011 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Армапром" укладено Кредитний договір № К-2003408 на суму 8900000 грн.

29.04.2011 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Елаксен" укладено договір іпотеки №К-2003408/S-1, посвідчений 29.04.2011 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1800.

Відповідно до пункту 2.1.1 зазначеного Договору в іпотеку передається нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_1 , загальною площею 808,5 кв.м.

18 січня 2018 року ПАТ "Дельта Банк" отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна по іпотекодавцю юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Елаксен" код ЄДРПОУ 31879562, з якої позивач дізнався, що 08.04.2016 приватним нотаріусом Чернігівського округу Віктор Тетяною Олександрівною рішеннями із індексними номерами 29176521 та 29176500 припинено іпотеку та обтяження на нежитлові приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та 16 лютого 2018 року оскаржив їх до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконані, тому відповідач не мав правових підстав для прийняття рішень про припинення зареєстрованих обтяжень щодо предмету іпотеки.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, приватний нотаріус оскаржила їх у касаційному порядку. Просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У поданому відзиві виконавчий комітет Полтавської міської ради, а також у письмових поясненнях Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просять відмовити у задоволенні скарги.

Представник ОСОБА_1 у поданих поясненнях просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а позов залишити без розгляду.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації припинення іпотеки банку на об`єкт іпотеки та припинення обтяження на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відносини, пов`язані з виконанням договору іпотеки та державною реєстрацією обтяжень, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку", Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Віктор Тетяни Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 7 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №816/532/18 - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду