Ухвала

від 12.12.2019 по справі 905/198/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

12.12.2019р. Справа № 905/198/18

Позивач: Національний банк України, м. Київ

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський", м. Харцизьк, м. Зугрес

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", м. Київ

про відстрочення виконання судового рішення

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача: Звада Р.В. - за дов.;

відповідача: Чугунов М.В.- ордер.,

3-ї особи: не з`явився.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018р., залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2018 р., позовні вимоги Національного банку України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Племптахорепродуктор Зугреський про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю.

На примусове виконання рішення господарським судом видано відповідні накази.

Ухвалою від 04.02.2019р. господарським судом виправлені описки, допущені в рішенні.

21.03.2019 на адресу суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Племптахорепродуктор Зугреський надійшла касаційна скарга на рішення господарського суду Донецької області від "21" червня 2018 р. справа № 905/198/18, у зв`язку з чим 22.03.2019 матеріали справи було надіслано до Східного апеляційного господарського суду.

12.04.2019 на адресу суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Племптахорепродуктор Зугреський надійшли заяви про відстрочення виконання судового рішення, в яких заявник просить відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/198/18 від 21.06.2018 до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

В обґрунтування вищезазначених заяв заявник посилається на те, що майно, яке належить відповідачу на праві власності і на яке вказаним рішенням звернено стягнення, розташоване на території проведення антитерористичної операції, а отже у даному випадку підлягають застосуванню приписи ст. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, якою зупинено дію ст. 41 Закону України Про іпотеку в частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах. Також заявник зазначає, що на даний момент Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України відсутній. Водночас із наявного Указу Президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях №116/2018 не можливо дійти висновку про те, що в його тексті йдеться про прийняття рішення про припинення антитерористичної операції. Таким чином, період проведення антитерористичної операції в розумінні ст.1 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції триває з 14.04.2014 по сьогоднішній день.

Листом від 17.04.2019 господарський суд повідомив заявника, що розгляд заяв б/н від 10.04.2019 та б/н від 11.04.2019 про відстрочення виконання судового рішення по справі №905/198/18 буде здійснено після повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

02.05.2019 на адресу суду від Національного банку України надійшли заперечення на заяву, в яких банк зокрема зазначив, що заява відповідача пов`язана виключно з ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , не вказуючи будь-які інші підстави, що унеможливлюють виконання рішення безпосередньо відповідачем. Таким чином, СТОВ Племптахорепродуктор Зугреський створює безпідставно привілейовані умови, що суперечать нормам ст.331 ГПК України і спрямовані виключно на перешкоджання виконання рішення у справі.

Посилання відповідача на той факт, що з наявного Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях №116/2018 неможливо дійти висновку про те, що в його тексті йдеться про прийняття рішення про припинення антитерористичної операції є необґрунтованим з огляду на таке.

На офіційному сайті Президента України опублікована інформація, відповідно до якої Глава держави подякував Командувачу АТО Михайлу Забродському за блискуче виконання завдань і передав управління Командувачу Об`єднаних сил генералу Сергію Наєву. АТО закінчено , - підкреслив Верховний Головнокомандувач.

Також було прокоментовано Петром Порошенко: Хочу окремо наголосити, що завершення режиму широкомасштабної антитерористичної операції не позбавляє нас можливості оголошення АТО в будь-який час, коли виникає терористична загроза на звільнених територіях .

Цим Законом створено нову правову основу для вирішення завдань у відсічі ворожої агресії на Донбасі, а в перспективі і відновлення територіальної цілісності України , - підкреслив Петро Порошенко. Водночас, він доручив РНБОУ, керівниками силових відомств проаналізувати законодавчу базу і, в разі необхідності внести пропозиції щодо вдосконалення законодавства у зв`язку із завершенням проведення широкомасштабної АТО.

20.11.2019 матеріали справи повернуто до господарського суду Донецької області. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 21.06.2018 у справі № 905/198/18 залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч.2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи .

Ухвалою від 21.11.2019 розгляд заяв було призначено на 02.12.2019 року об 11:00 год.

Листом від 02.12.2019 року сторін повідомлено про те, що у зв`язку з перебуванням судді Матюхіна В.І. 02.12.2019 у відпустці, питання щодо розгляду заяви буде вирішено в терміновому порядку після повернення судді Матюхіна В.І. з відпустки, про що буде винесено відповідну ухвалу та учасники процесу будуть повідомлені у встановленому порядку.

У зв`язку з виходом судді з відпустки, господарський суд ухвалою від 04.12.2019 судове засідання призначив на 12.12.2019 року о 10:40 год.

У судовому засіданні представники сторін підтримали позиції, висловлені у поданих заявах і запереченнях.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

Приписами ч.1-4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 331 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Згідно ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти) Закону України "Про іпотеку", не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб - суб`єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Як вже зазначалося, пунктом 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.1 розділу 1 включено м. Макіївка, де зареєстрований відповідач та знаходиться предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Суд зазначає, що незважаючи на наявний Указ Президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях №116/2018, відповідного Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України станом на теперішній час не видавалося.

Разом з тим, у відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суду відповідачем не надано належних доказів того, що останній відноситься до суб`єктів малого і середнього підприємництва, а не до суб`єктів великого підприємництва. Таким чином відповідачем не доведено, що на нього розповсюджується ст. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Крім цього, суд зазначає, що зупинення статтею 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції дію статті 41 Закону України Про іпотеку , встановлює тимчасово заборону (надання відстрочення) на реалізацію права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки в силу приписів вищезазначених норм закону та не потребує додаткового визначення судом.

Одночасно, відповідно до ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Вимога заявника про відстрочення виконання рішення до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не передбачає конкретний термін, зі спливом якого можливе бути реалізоване право іпотекодержателя на реалізацію предмета іпотеки. Зазначений термін не відомий та не може бути визначений ані сторонами по справі, ані судом.

Окрім того, що відповідачем взагалі не запропонований строк відстрочення виконання рішення, станом на час розгляду заяв сплинув строк відстрочення, встановлений законодавством, так як рішення набуло чинності 27 листопада 2018 року і відстрочення не повинно виходити за межі 27.11.2019р .

З огляду на зазначене суд констатує, що заяви про відстрочення виконання судового рішення не ґрунтується на чинному законодавстві і не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяв Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Племптахорепродуктор Зугреський про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/198/18 від 21.06.2018 до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, відмовити.

Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання).

Ухвала згідно ст.255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (складення повного тексту ухвали).

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст судового рішення складено 16.12.2019р.

Суддя В.І. Матюхін