Постанова від 11.12.2019 по справі 916/1109/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1109/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 ( Савицький Я.Ф. , Разюк Г.П., Колоколов С.І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 (Волкова Р.В., Невінгловська Ю.М., Цісельський О.В.) у справі №916/1109/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" про стягнення 188 886 732,85 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 188 886 732,85 грн, з яких: 93 424 423,17 грн пені, 23 466 057,10 грн 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат в сумі 71 996 252,58 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною оплатою Відповідачем переданого йому газу на загальну суму 2 677 767 173,10 грн на підставі укладеного між сторонами договору №16-482-Н від 28.10.2016.

Короткий зміст оскарженого рішення, ухваленого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача 934 244,23 грн пені та 23 466 057,10 грн 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.

4. Рішення суду в частині вирішення питання стягнення 1% пені та 3% річних мотивовано тим, що Відповідачем порушено встановлені договором строки оплати поставленого Позивачем природного газу. В частині відмови в задоволенні решти позовних вимог суд вказав про надмірно великий розмір нарахованої у позовній заяві пені і про недоведеність наявності збитків завданих Позивачу зі сторони Відповідача, а також, про відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат, у зв`язку з встановленням судом прострочення сплати заборгованості Відповідачем в період менший, ніж місяць.

Місцевий господарський суд врахував відсутність заборгованості за договором у Відповідача перед Позивачем на момент звернення останнього до суду з відповідним позовом та на момент розгляду справи.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на залежність розрахунку з боку Відповідача за газ від своєчасності розрахунків населення за спожитий природний газ та від дій учасників відносин з організації розрахунків за природний газ шляхом перерахування субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

6. Постанова суду мотивована тим, що, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб виявили згоду здійснити розрахунки відповідно до Порядку, затвердженого спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України №493/688 від 03.08.2015 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), а, отже, погодилися зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ за договором №16-482-Н, а тому спільні протокольні рішення змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, отриманий відповідно до умов договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача

7. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 71 996 252,58 грн та пені в сумі 92 490 178,94 грн, а постанову апеляційного господарського суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Судом апеляційної інстанції в постанові не враховано аргументи, доводи, докази Позивача, не зазначено мотивів такого неврахування, чим порушено вимоги статей 7, 86, 236, 238 ГПК України.

9. Апеляційним господарським судом не враховано, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до умов договору, а тому Позивачем правомірно нараховано неустойку, 3% річних та інфляційні втрати у зазначених в позовній заяві сумах.

10. Судами не взято до уваги висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах № 910/3657/18, №910/16072/16, №918/1395/15, №922/1010/16.

11. Суди не врахували, що Відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо і нормативними актами не передбачено заборону здійснення розрахунків поза межами механізму автоматичного розподілу коштів, а тому Відповідач мав передбачену умовами договору можливість впливу на стан розрахунків, проте не використав її в повному обсязі та не виконав умови пункту 6.3 договору.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

12. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що погашення заборгованості за надані Позивачем послуги відбулося у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, а тому дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

13. Доводи касаційної скарги зводяться до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями та оцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Інші документи у справі

14. На адресу Верховного Суду 02.12.2019 та 11.12.2019 від Відповідача надійшли письмові пояснення з посиланням в них на судову практику Верховного Суду у справі №916/2140/18.

15. Від Позивача 03.12.2019 до Верховного Суду надійшли пояснення з посиланням в них на судову практику Верховного Суду у справах №921/739/17-г/5, №921/574/17-г/5, 910/16181/18, №905/1449/18.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

16. Між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) 28.10.2016 укладено договір купівлі-продажу природного газу №16-482-Н, за умовами якого Продавець зобов`язався передати Покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору природний газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Пунктом 2.1 договору (з урахуванням додаткових угод №1 від 30.11.2016, №2 від 20.01.2017) визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 436 131,184 тис. м 3 .

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 (Офіційний вісник України, 2005р., №2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних Покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються Покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі ненадання Покупцем Продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку якщо Покупець надасть Продавцеві передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання Продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування Продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння Продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний Покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 (Офіційний вісник України, 2005р., №2, ст.88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Пунктом 6.2 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

У відповідності до пункту 7.2 договору, у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу протягом жовтня 2016 року - березня 2017 року природний газ на загальну суму 2 677 767 173,10 грн. Відповідач здійснив повну оплату за поставлений газ, проте несвоєчасно, внаслідок чого відбулось прострочення зобов`язань з оплати.

18. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, фінансовим управлінням (департаментом) відповідної районної державної адміністрації (міської ради), управлінням (департаментом) соціального захисту населення відповідної районної державної адміністрації (міської ради), Відповідачем та Позивачем укладено 162 спільних протокольних рішень, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Відповідно до пункту 2.7 спільних протокольних рішень Відповідач перераховує Позивачу грошові кошти за природний газ за договором №16-482-Н.

Розділом 4 спільних протокольних рішень визначено, що сторони, які підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови № 20 та Порядку проведення розрахунків, а також за невиконання своїх зобов`язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

19. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем повністю сплачено вартість придбаного за договором природного газу таким чином:

- 1 996 857 198, 20 грн шляхом перерахування коштів із поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця;

- 680 909 974,88 грн шляхом перерахування коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області на рахунок Позивача, а саме: 1) 673 416 505,81 грн відповідно до укладених 162 спільних протокольних рішень "Про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету України", що підтверджується копіями СПР та платіжних доручень за період з 27.12.2016 по 27.12.2017; 2) 7 493 469,07 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04.03.2002, які сплачені платіжним дорученням №3 від 07.02.2018.

20. Посилаючись на те, що Відповідач оплатив отриманий за договором №16-482-Н природний газ з порушеннями строків оплат, Позивач на підставі пункту 7.2 договору просив стягнути 93 424 423,17 грн пені, 23 466 057,10 грн 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат в сумі 71 996 252,58 грн.

21. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

В силу статті 611 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 230 ГК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 12 ГК України визначено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

22. Відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція) (пункт 1 Порядку).

Для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку (пункт 7 Порядку).

23. Аналіз змісту Постанови № 20 свідчить про те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, Держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулятивного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. На виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, до яких належить Постанова №20.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18).

24. Підписавши спільні протокольні рішення, сторони змінили загальний порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до договору. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони в цій частині узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі договору.

Таким чином, підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними в цій частині встановлюється інший (відмінний від загального) порядок розрахунків.

25. Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними саме в цій частині встановлюється інший (відмінний від загального) порядок розрахунків та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

26. При цьому, суди попередніх інстанцій встановили, що частину коштів в сумі 1 996 857 198,20 грн Відповідач сплатив шляхом перерахування коштів із поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця, а не на підставі спільних протокольних рішень і, в тому числі, ця сума є складовою суми оплати за поставлений газ, яка, як зазначає апеляційний господарський суд, була сплачена Відповідачем несвоєчасно, тобто, з простроченням. Однак, всупереч положенням процесуального законодавства (статті 86, 210 ГПК України) апеляційний господарський суд не встановив всіх обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, а саме, встановивши прострочення здійснення платежів, не з`ясував, в який термін Покупець мав оплатити придбаний ним природний газ, коли фактично Покупець здійснив оплату та за рахунок яких саме коштів. Внаслідок наведеного суд залишив поза увагою необхідність дослідження обставин щодо порушення Відповідачем зобов`язання в частині сплати вартості придбаного газу іншими грошовими коштами, ніж за спільними протокольними рішеннями у співвідношенні із конкретними періодами, актами приймання-передачі та з урахуванням сплаченого відповідно до протокольних рішень.

27. Колегія суддів звертає увагу на те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися доводи Позивача про те, що Відповідач не обмежувався в здійсненні розрахунків лише рахунками із спеціальним режимом використання, а тому він мав передбачену договором можливість сплатити заборгованість власними коштами та міг впливати на стан розрахунку. Фактично, судом не надано оцінки умовам пункту 6.3 договору, яким визначено, що за наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця.

28. Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд також дослідив, що Відповідач здійснював розрахунки із Позивачем за рахунок коштів державного бюджету, що перераховувалися на підставі Порядку № 256 від 04.03.2002.

29. При цьому, суд не врахував, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 951 від 08.11.2017, на підставі якої з 01.01.2018 втратила чинність Постанова №20, та внесено зміни до Постанови №256, а тому з 01.01.2018 припинено розрахунки з використанням спільних протокольних рішень, що укладалися відповідно до Постанови № 20. В подальшому, як встановлено апеляційним господарським судом, за платіжним дорученням №3 від 07.02.2018, розрахунки на суму 7 493 469,07 грн здійснювалися відповідно до Постанови №256.

30. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що наслідком підписання сторонами cпільних протокольних рішень є фактична зміна визначеного у договорі №16-482-Н порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, проте, з`ясувавши, що частина розрахунків (7 493 469,07 грн за платіжним дорученням №3 від 07.02.2018) була проведена Відповідачем відповідно до Постанови №256, суд ототожнив ці розрахунки із розрахунками, проведеними як за спільними протокольними рішеннями, проте, не навів правового обґрунтування такого висновку із зазначенням відповідної норми права та встановлених відповідних обставин справи.

31. Крім того, виходячи з підстав позову, Позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на всю суму заборгованості, що включала в себе кошти, сплачені за спільними протокольними рішеннями, кошти, сплачені відповідно до Постанови №256, а також кошти, перераховані із поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця. Зважаючи на наведені вище обставини, суду апеляційної інстанції необхідно також перевірити наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням нарахованих Позивачем до стягнення санкцій, виходячи з документів (документальне обґрунтування), які були додані до матеріалів позовної заяви (розрахунок позовних вимог), тобто, в разі наявності підстав для стягнення слід дослідити, на які саме суми заборгованості нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати, зокрема, чи здійснено розрахунок позовних вимог з урахуванням сум, сплачених за спільними протокольними рішеннями.

32. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги Позивача, зазначені в пунктах 8, 11 постанови, визнаються Судом обґрунтованими.

33. При цьому, щодо доводів касаційної скарги, вказаних в пункті 9 постанови, колегія суддів зазначає, що вони пов`язані з встановленням обставин справи та оцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

34. Водночас, посилання як Позивача в касаційній скарзі (пункт 10 постанови) та додатково поданих поясненнях, так і Відповідача у поясненнях, наданих в процесі касаційного розгляду справи, на судову практику в інших справах Верховного Суду, колегією суддів відхиляються, оскільки постанови в цих справах були прийняті за інших встановлених обставин, зокрема, наявності чи відсутності факту прострочення виконання грошового зобов`язання Покупцем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. В силу приписів пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина 4 статті 310 ГПК України).

37. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України, у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи та прийняти законне рішення, а тому постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

38. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити всі зібрані у справі докази в їх сукупності, та, в залежності від встановленого, ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

39. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у справі №916/1109/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.