Рішення

від 09.12.2019 по справі 357/11279/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11279/18

2/357/86/19

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни, про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом 10.09.2018 року, шляхом направлення поштою, який зареєстрований судом 27.09.2018 року, мотивуючи тим, що відповідач - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1329 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 20.11.2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрофірма Матюші договір оренди землі № б/н, за яким передала в оренду вказану земельну ділянку. 07.02.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію зазначеного права оренди на земельну ділянку за Агрофірмою Матюші за індексним номером 19175072. Наприкінці грудня 2017 року від ОСОБА_1 надійшло повідомлення за вих. № б/н від 26.12.2017 року про розірвання вказаного договору в односторонньому порядку, мотивоване тим, що нібито ТОВ Агрофірма Матюші не виконало належним чином зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2016, 2017 роки, у зв`язку з чим вона розриває Договір оренди в односторонньому порядку на підставі пункту 33 цього договору. Однак, підстав для розірвання даного Договору оренди в односторонньому порядку у орендодавця не було, оскільки ТОВ Агрофірма Матюші належним чином сплатило відповідачу орендну плату за 2016, 2017 роки. В лютому 2018 року позивачу стало відомо, що 28.12.2017 року на підставі повідомлення про розірвання державний реєстратор прийняла рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку з індексним номером 39021170. Крім того, стало відомо, що 29.12.2017 року ОСОБА_1 уклала з ТДВ Шамраївський цукровий завод договір оренди №б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку, та 23.02.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухова Ж.С. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за індексним номером 39847899. Таким чином, внаслідок розірвання відповідачем ОСОБА_1 Договору оренди з ТОВ Агрофірма Матюші в односторонньому порядку за відсутності правових підстав і передачі земельної ділянки в оренду ТДВ Шамраївський цукровий завод за оспорюваним договором ТОВ Агрофірма Матюші незаконно було позбавлено права оренди земельної ділянки. Тому, просив суд: визнати недійсним, вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди №б/н від 20.11.2014 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , оформлений повідомленням ОСОБА_1 за вих. №б/н від 26.12.2017 року, скасувати рішення державною реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39022808 від 28.12.2017 року 12:20:39, визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 29.12.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,1329 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 39847899 від 23.02.2018 17:57:40 та стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

23.10.2018 року судом відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

29.11.2018 року судом, в порядку ст. 84 ЦПК України, були витребувані докази у справі, а саме: у ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод належним чином завірену копію договору оренди землі № б/н від 29.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022; у Білоцерківської районної державної адміністрації та державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни належним чином завірену копію рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39022808 від 28.12.2017 12:20:39; у Білоцерківської районної державної адміністрації та державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни належним чином завірену копію рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 39847899 від 23.02.2018 17:57:40.

21.12.2018 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відмовлено у задоволенні заяви позивача від 19.12.2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та забороною вчинення будь - яких реєстраційних дій.

19.02.2019 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким заяву ТОВ Агрофірма Матюші задоволено частково, а саме: накладено арешт на земельну ділянку, площею 2,15 га з кадастровим номером: 3220483500:03:005:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка належить ОСОБА_1 ..

17.12.2018 року Білоцерківська районна державна адміністрація, на викання ухвали суду про витребування доказів, подала до суду повідомлення про те, що в управлінні адміністративних послуг та державної реєстрації запитувані рішення № 39847899 від 23.02.2018 року та № 39022808 від 28.12.2017 року не надходили.

23.01.2019 року, на виконання ухвали суду про витребування доказів, представник відповідачів ОСОБА_1 і ТДВ Шамраївський цукровий завод , адвокат Кузьменко Є.А. подав до суду копії договору оренди землі № б/н від 29.12.2017 року, щодо земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод .

23.01.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Кузьменко Є.А. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що власником і розпорядником земельної ділянки є, ОСОБА_1 якій належить на праві власності земельна ділянка площею 2,1329 га, яка розташована на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області кадастровий номер 3220483500:03:005:0022. 20.11.2014 року ОСОБА_1 уклала договір оренди належній їй на праві власності земельної ділянки із ТОВ Агрофірма Матюші . Позивач не сплачував в повному обсязі орендної плати та не виконував інші зобов`язання, які передбачені договором в пункті 6, а саме - жодного разу не було здійснено на присадибній ділянці ОСОБА_1 оранки, культивація та обмолот, автомобіль для того, щоб ОСОБА_1 відвідала районну лікарню також позивачем не надавався. Щодо наданих доказів позивачем належної сплати орендної плати, необхідно зазначити, що ці документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо складання відомості на виплату грошей. Від якості оформлення документів значною мірою залежить повнота і достовірність показників обліку і звітності. Тому, до документів ставляться вимоги: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Правильно оформлений документ повинен містити всі показники, потрібні для забезпечення повної інформації про виконану операцію. Показники, що містяться в документі і характеризують операцію, називаються його реквізитами. Також не зрозуміло, коли саме проводилися виплати грошових коштів. Викликає сумнів у справжності підпису ОСОБА_1 на наданих документах. Отже, направлення повідомлення про розірвання договору оренди землі відповідає умовам договору. Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вбачається, що шляхом направлення позивачу повідомлення від 26.12.2017 року про розірвання договору оренди, ОСОБА_1 припинила договірні відносини із ТОВ Агрофірма Матюші . 28.12.2017 року реєстратором Янчук С .В. було внесено запис про припинення іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки із позивачем. 29.12.2017 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод було укладено договір оренди землі. 23.02.2018 року реєстратором Желтоуховою Ж .С. було внесено запис про реєстрацію іншого речового права за індексним номером 24994725 право оренди земельної ділянки за ТДВ Шамраївський цукровий завод . Тобто, на момент державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТДВ Шамраївський цукровий завод були відсутні інші речові права щодо оренди зазначеної земельної ділянки. Виходячи із вищенаведеного, відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2017 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод . Тому, просив відмовити ТОВ Агрофірма Матюші у задоволенні позовних вимог.

23.01.2019 року представник відповідача ТДВ Шамраївський цукровий завод , адвокат Кузьменко Є.А. подав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що власником і розпорядником земельної ділянки є, ОСОБА_1 якій належить на праві власності земельна ділянка площею 2,1329 га, яка розташована на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області кадастровий номер 3220483500:03:005:0022. Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вбачається, що шляхом направлення Позивачу повідомлення від 26.12.2017 року про розірвання договору оренди, ОСОБА_1 припинила договірні відносини із позивачем. 28.12.2017 року реєстратором Янчук С .В. було внесено запис про припинення іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки із позивачем. 29.12.2017 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод було укладено договір оренди землі. 23.02.2018 року реєстратором Желтоуховою Ж .С. було внесено запис про реєстрацію іншого речового права за індексним номером 24994725 право оренди земельної ділянки за ТДВ Шамраївський цукровий завод . Тобто, на момент державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТДВ Шамраївський цукровий завод були відсутні інші речові права щодо оренди зазначеної земельної ділянки. Виходячи із вищенаведеного, відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2017 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод . Тому, просив відмовити ТОВ Агрофірма Матюші у задоволенні позовних вимог.

23.01.2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

29.01.2019 року та 27.02.2019 року представник позивача, адвокат Танцюра Ю.Б., подала до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначила, що повідомлення орендодавця про розірвання Договору оренди із позивачем в односторонньому порядку було мотивоване неналежним виконанням орендарем зобов`язань щодо виплати орендної плати саме за 2016-2017 роки. На спростування таких доводів, позивач приєднав до позовної заяви належним чином завірені копії відомостей на виплату грошових коштів та видачу продукції в рахунок орендної плати за 2016-2017 роки, а саме: копію відомості № 96 за листопад 2016 року на виплату грошей ОСОБА_1 в рахунок орендної плати у розмірі 2592,00 грн.; копію відомості на реалізацію продукції в рахунок орендної плати за жовтень 2016 року; копію відомості на реалізацію зерна в рахунок орендної плати за 2016 рік; копії відомостей на видачу крупи, олії, кукурудзи в рахунок орендної плати за 2016 рік; копія відомості №29 за липень 2017 року на виплату грошей ОСОБА_1 в рахунок орендної плати у розмірі 6000,00 грн. Отримання грошових коштів та продукції в рахунок орендної плати за вказаними документами підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 . Отже, позивач сплачував орендну плату навіть у розмірі більшому, ніж передбачено умовами Договору оренди. Періодичність виплати орендної плати у грошовій та натуральній формі визначалися наявністю тієї чи іншої продукції у орендаря, а також наявністю грошових коштів для видачі. При цьому, кожного року видача орендної плати здійснювалась у строки, визначені у відповідному Договорі, а саме - до 31 грудня поточного року (пункт 8 Договору). Відповідачі вказували на недопустимість наданих позивачем доказів виплати орендодавцю орендної плати, у зв`язку з наявністю у таких документах певних недоліків, допущених під час їх оформлення. Однак, відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. Надані суду відомості та накладні на підтвердження виплати орендної плати орендодавцю чітко ідентифікують особу, яка отримував такі виплати, а також організацію, яка їх здійснювала, містять дату складання документу, зміст та обсяг проведених операції. Крім того, відповідачами не були надані суду ані докази звернення до орендаря ТОВ Агрофірма Матюші із будь-якими претензіями чи зверненнями щодо неналежного виконання ним умов договору оренди, зокрема, в частині повної та своєчасної виплати орендної плати, ані судового рішення, яке б набрало законної сили, про стягнення заборгованості за укладеним із позивачем Договором оренди, ані будь-яких інших доказів, які можуть вказувати на обґрунтованість висловлених відповідачами заперечень, окрім повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке позивач отримав наприкінці грудня 2017 року. Правочин, на підставі якого позивач стверджує своє дійсне і законне право оренди спірної земельної ділянки, є чинним на сьогоднішній день, оскільки строк оренди за таким Договором не закінчився, Договір не визнаний судом недійсним, підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку у орендодавця не було. Водночас, позивач вважає за необхідне звернути увагу суду, що відповідно до положення 33 Договору оренди, умовою розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки, встановлені договором, отже, зі змісту даного пункту вбачається, що підставою для розірвання договору в односторонньому порядку може бути лише повна несплата орендної плати. При цьому, ОСОБА_1 взагалі не зазначила, якої саме суми орендної плати вона недоотримала та за який саме період. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідачі вказували про невиконання позивачем умов Договору оренди в частині виплати орендної плати також протягом 2014-2015 років. Наведені доводи спростовуються фактичними обставинами справи, а також відомостями на виплату орендної плати. Відповідно до пункту 6 Договору оренди із позивачем, орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1913.84 грн. Отже, розмір орендної плати, виплаченої ОСОБА_1 за весь час користування земельною ділянкою становив: у 2014 році - 1254,00 грн. (з урахуванням того, що Договір оренди був укладений 20 листопада 2014); у 2015 році-2170,00 грн.; у 2016 році - 4612,00 грн.;у 2017 році - 6000,00 грн. Із зазначених вище документів вбачається, що тільки протягом 2016-2017 років ОСОБА_1 в рахунок оренди було виплачено 10 612,00 грн. Правочин, на підставі якого позивач стверджує своє дійсне і законне право оренди спірної Земельної ділянки, є чинним на сьогоднішній день, оскільки строк оренди за таким Договором не закінчився, Договір не визнаний судом недійсним, підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку у орендодавця не було. Тому, посилання відповідачів на те, що ОСОБА_1 не підписувала тих чи інших документів, а також не отримувала від орендаря орендної плати, є безпідставними та необґрунтованими. З положень Договору оренди та положень Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі вбачається, що у разі відсутності згоди сторін, дострокове розірвання договору на вимогу однієї із сторін можливе виключно у судовому порядку за рішенням суду. А ні умови Договору оренди, а ні положення чинного законодавства не передбачають можливості розірвання договору оренди землі на підставі одностороннього повідомлення про таке розірвання. Правовий аналіз наведених правових норм свідчить про те, що у разі наявності будь-яких претензій з боку орендодавця щодо порядку та строків виконання орендарем умов договору оренди та наміру орендодавця розірвати такий договір, останній зобов`язаний у встановленому законом порядку звернутися до суду із відповідною вимогою та довести наявність підстав для дострокового розірвання договору за рішенням суду. Однак, відповідачем ОСОБА_1 у даному випадку не було дотримано передбаченої Договором та законом процедури пред`явлення вимоги про дострокове розірвання Договору оренди. З таких же мотивів підлягають відхиленню будь-які доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що ТОВ Агрофірма Матюші неналежним чином виконувало свої обов`язки орендодавця щодо повної та своєчасної виплати орендної плати, адже відповідачем ОСОБА_1 не заявлено позовних вимог про дострокове розірвання Договору оренди в односторонньому порядку. Як вбачається з відомостей ДРРПНМ, оскаржуване рішення було прийняте державним реєстратором Янчук С.В. на підставі повідомлення про розірвання. Однак, повідомлення про розірвання не є документом, що підтверджує припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку,оскільки, по-перше, положення пункту 33 Договору оренди з Позивачем передбачають, що умовами його розірвання в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки, встановлені договором, а з повідомлення про розірвання у відповідача державного реєстратора Янчук С.В. не було об`єктивної можливості встановити наявність підстав для розірвання Договору оренди з позивачем в односторонньому порядку. По-друге, Договір оренди з позивачем не передбачає, що він може бути розірваний в односторонньому порядку шляхом надсилання орендодавцем відповідного повідомлення орендарю, а, отже, згідно з умовами Договору оренди з позивачем повідомлення про розірвання не може бути документом, що підтверджує припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку. Предметом розгляду даного спору є саме незаконність і неправомірність дій відповідачів щодо укладення оспорюваного договору оренди на Земельну ділянку, яка станом на дату підписання такого договору вже перебувала в оренді у ТОВ Агрофірма Матюші . Однак, у порушення норм абзацу 1 пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952- IV державний реєстратор Янчук С.В. не перевірила належним чином, чи підтверджує повідомлення про розірвання припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства України та умов Договору оренди з позивачем, і не встановила, що вказане повідомлення не підтверджує припинення цього права, тобто не відповідає вимогам, встановленим абзацом першим частини першої статті 22, частиною першою статті 27 Закону № 1952-ІV, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV є підставою для відмови у державній реєстрації прав. Таким чином, під час прийняття Оскаржуваного рішення-1 відповідачем було допущено порушення норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме абзацу 1 пункту 1 та пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої, частини четвертої статті 18, пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV.

27.02.2019 року ухвалою суду (внесена до протоколу судового засідання) явка відповідача ОСОБА_1 була визнана обов`язковою, для дачі особистих пояснень у справі.

Представник позивача, адвокат Караваєв Ігор Ігорович, в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.01.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Карпусь І.О., зареєстрованого в реєстрі за №1-190, є власником земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, що розташована на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка належала на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 721609 від 20.11.2006 року ОСОБА_4 , що підтверджено матеріалами справи ( ТомІ - а.с.12-15).

Також, встановлено, що 20.11.2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №б/н (Том І - а.с. 9-10), відповідно до умов якого, остання передала позивачу в оренду земельну ділянку площею 2,1329 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати, яка нараховується та видається Орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1913,84 грн. Додаткові умови: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200, 00 грн., в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500,00 грн. або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 років за взаємною згодою сторін.

На підставі рішення державного реєстратора Журова О.В., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19175072 від 07.02.2015 20:06:07, Договір був зареєстрований у Реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Том І - а.с. 19).

Також, з матеріалів справи (Том І - а.с.10), вбачається, що додатками до Договору оренди землі № б/н від 20.11.2014 року є: копія паспорту ОСОБА_1 , копія РНОКПП, копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.01.2014 року зареєстрованого в реєстрі за №1-190, схема розміщення земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання - передачі земельної ділянки підписаний сторонами договору.

26.12.2017 року ОСОБА_1 направила ТОВ Агрофірма Матюші повідомлення № б/н про розірвання договору в односторонньому порядку (Том І а.с.20), яким повідомила Орендаря про розірвання договору оренди від 20.11.2014 року, в зв`язку з неналежним виконанням у 2016 - 2017 роках умов договору щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у строк до 31 грудня кожного поточного року у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки відповідної землі та щодо безкоштовного здійснення оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках Орендодавця, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, допомоги на лікування та ін.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна ( а.с. 28-30), вбачається, що 28.12.2017 року на підставі повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору в односторонньому порядку № б/н від 26.12.2017 року державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлана Василівна прийняла рішення за індексним номером: 39022808, яким припинила право ТОВ Агрофірма Матюші оренди земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Також, з даної інформації вбачається, що 21.02.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухова Жанна Сергіївна прийняла документи: договір оренди землі № б/н від 29.12.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо оренди земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та 23.02.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39847899 від 23.02.2018 18:01:37, а саме права оренди на земельну ділянку за ТОВ Шамраївський цукровий завод .

Так, ч. 3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Однак, як вбачається з інформаційної довідки державний реєстратор не перевірив та залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку розірвала договір оренди, направивши позивачу лише повідомлення без будь-яких доказів, в тому числі щодо визнання ТОВ Агрофірма Матюші таких вимог, і подала на реєстрацію новий договір оренди з ТДВ Шамраївський цукровий завод , що підпадає під ознаки перевищення стороною договору (орендодавцем) межі здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України.)

Згідно із абз.1 ч.1 ст.22, ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно та повинні відповідати вимогам, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ч.4 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Однак, повідомлення про розірвання договору не є документом, що підтверджує припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку, оскільки п. 31 та п. 32 Договору оренди від 20.11.2014 року, укладеного між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 не передбачено припинення договору на підставі повідомлення, а згідно положення п. 33 умовами його розірвання в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки, встановлені договором, а з вказаного повідомлення у державного реєстратора не було об`єктивної можливості встановити наявність підстав для розірвання Договору оренди з позивачем в односторонньому порядку, а, отже, згідно з умовами Договору оренди повідомлення про його розірвання не може бути документом, що підтверджує припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку. Інших підстав вважати, що право оренди позивача на земельну ділянку було припинене на дату проведення державної реєстрації, у державного реєстратора Янчук С.В. не було, адже відсутні судові рішення про розірвання або визнання недійсним Договору оренди з позивачем, що набрали законної сили і строк дії Договору оренди з позивачем не закінчився.

Таким чином, право оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, не було припинене і є дійсним.

Отже, у порушення норм абзацу 1 пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952- IV державний реєстратор Янчук С.В. не перевірила належним чином, чи підтверджує повідомлення про розірвання в односторонньому порядку припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства України та умов Договору оренди, і не встановила, що вказане повідомлення не підтверджує припинення цього права, тобто не відповідає вимогам, встановленим абзацом першим частини першої статті 22, частиною першою статті 27 Закону № 1952- IV, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Таким чином, під час прийняття рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди індексний номер: 39022808 від 28.12.2017 12:29:39 було допущено порушення вказаних вище норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст.11 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України та Законом України Про оренду землі , який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини з оренди земельних ділянок.

Ст. 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 792 ЦК України, ст. 13 Закону України Про оренду землі за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 був укладений Договір оренди землі, який був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, земельна ділянка була передана орендодавцем орендареві у володіння і користування на визначений ними строк, про що зазначено вище у рішенні.

Також, з наданих до суду відомостей на виплату грошей, копії яких додані до матеріалів справи (Том І - а.с. 21-27,Том ІІ - а.с.26-34, 178-239) вбачається, що позивачем було виплачено ОСОБА_1 орендну плату: вересень 2014 року - 1254,00 грн., у квітні 2015 року - 160,00 грн., видача зерна та муки (700 кг пшениці та 50 кг муки) 2015 року на загальну суму 2010,00 грн., у листопаді 2016 року - 2592,00 грн., видача олії та зерна (10 л олії, 550 кг кукурудзи та 5 кг крупи гречаної) 2016 року на загальну суму 2020,00 грн., в липні 2017 року - 6000,00 грн..

Так, згідно Договору оренди землі б/н від 20.11.2014 року орендна плата відповідно до пункту 6 Договору оренди нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1913,84 грн., а з вказаних відомостей вбачається, що орендна плата виплачувалася до 31 грудня поточного року і у більшому розмірі, ніж передбачено умовами Договору оренди, а також з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі.

Представник відповідачів у відзиві зазначив про те, що позивач не сплачував в повному обсязі орендної плати та не виконував інші зобов`язання, які передбачені договором в пункті 6, а саме - жодного разу не здійснив на присадибній ділянці ОСОБА_1 оранки, культивації та обмолот та не надав автомобіль для того, щоб ОСОБА_1 відвідала районну лікарню, а справжність підпису ОСОБА_1 у відомостях на виплату орендної плати викликають сумнів.

Однак, до суду не подано належних, допустимих та достатніх доказів в підтвердження вказаних обставин, а твердження щодо невиконання позивачем додаткових умов договору є помилковими, оскільки п.6 Договору оренди землі від 20.11.2014 року чітко передбачено, що додаткові умови договору виконується при наявності документів і заяви орендодавця. Отже, за договором оренди отримання орендної плати у формі послуг можливе за заявою особи.

Також, представник відповідачів у відзиві вказує на те, що надані позивачем відомості про виплату орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства щодо складання відомості на виплату грошей відповідно до положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Однак, в силу прямої вказівки норми закону, а саме: ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.02.2018 у справі № 806/1033/17 та Верховний Суд України в ухвалі від 17.02.2015 у справі № К/80056294 зазначили, що неістотні недоліки в оформленні первинних документів не є такими, що нівелюють правове значення первинного документа та реальність господарської операції. За правовою позицію зазначених судів, окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій.

Тому, надані суду відомості приймаються судом до уваги, оскільки чітко ідентифікують особу, яка отримувала виплати по орендній платі, а також організацію, яка їх здійснювала, містять дату складання документу, зміст та обсяг проведених операцій.

Ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

В даному випадку відповідачами не спростовано презумпцію правомірності договору оренди від 20.11.2014 року, до суду не надані докази звернення Орендодавця до ТОВ Агрофірма Матюші із будь-якими претензіями чи зверненнями щодо неналежного виконання ним умов договору оренди, зокрема, в частині повної та своєчасної виплати орендної плати, ані судового рішення, яке б набрало законної сили, про стягнення заборгованості за укладеним із позивачем Договором оренди, ані будь - яких інших доказів, які у своїй сукупності дали б змогу суду встановити обґрунтованість заперечень.

Станом на час розгляду даної справи Договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та ОСОБА_1 є дійсним і остання не зверталася до суду із зустрічними вимогами щодо оспорювання договору чи розірвання його у встановленому законом порядку.

Пунктом 33 Договору оренди від 20.11.2014 року передбачено розірвання договору оренди в односторонньому порядку за умови несплати в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором.

Отже, зі змісту даного пункту Договору вбачається, що підставою для розірвання договору в односторонньому порядку може бути лише повна несплата орендної плати. Натомість, із наданих суду документів вбачається, що позивач належним чином виконував свої зобов`язання за Договором протягом всього строку користування земельною ділянкою.

Так, положеннями даного договору оренди не передбачено процедуру розірвання договору, однак ст. 205 ЦК України передбачено форму правочину та способи волевиявлення.

При цьому слід зазначити, що повідомлення власника земельної ділянки про розірвання договору не є документом, що підтверджує припинення права оренди позивача на земельну ділянку. Інших підстав вважати, що право оренди позивача на земельну ділянку було припинене на дату проведення державної реєстрації цього припинення, у державного реєстратора Янчук С.В. не було.

За ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема і шляхом визнання угоди недійсною.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 (справа про Охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту інтересів, зокрема, є: визнання правочину недійсним.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, позивач не є стороною договору оренди землі № б/н від 29.12.2017 року (Том І - а.с.213-214, 218-219), за яким ОСОБА_1 передала в оренду ТДВ Шамраївський цукровий завод земельну ділянку площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими у справі обставинами.

Як наслідок недійсності правочину, позивач просив суд скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо скасування рішень державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди щодо земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022 та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди щодо земельної ділянки площею 2,1309 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 43493,59 грн. (по 10873,40 грн. з кожного відповідача), що підтверджуються матеріалами справи ( Том І - а.с. 8,33-39, 46, 47, 112, 200, Том ІІ - а.с. 13-17, 155-165).

Керуючись ст. 6, 12, 13, 15, 16, 203, 204, 205, 215-216, 632, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 152 ЗК України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.. 4, 12, 76 - 82, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (ідентифікаційний код юридичної особи: 03755348, місцезнаходження: 09151, Київська область, Білоцерківський район, село Матюші, вул. Ярослава Мудрого,1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код юридичної особи: 13737989, дата державної реєстрації: 09.08.2010 року, місцезнаходження: 09039, Київська область, Сквирський район, село Руда, вул. Заводська,27), Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни (ідентифікаційний код юридичної особи: 41590346, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 6А), Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни (ідентифікаційний код юридичної особи: 40453448, дата державної реєстрації: 27.04.2016 року, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 07442, Київська область, Броварський район, с.м.т. Велика Димерка, вул. Соборна,15), про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, задовольнити.

Визнати недійсним вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин, оформлений повідомленням за вих. № б/н від 26.12.2017 року, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 20.11.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші .

Скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39022808 від 28.12.2017 12:20:39.

Визнати недійсним Договір оренди землі № 520 від 29.12.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,1329 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0022.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 39847899 від 23.02.2018 року 17:57:40.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судові витрати в розмірі 10873,40 грн. ( десять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 40 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судові витрати в розмірі 10873,40 грн. ( десять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 40 копійок).

Стягнути з Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судові витрати в розмірі 10873,40 грн. ( десять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 40 копійок).

Стягнути з Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Жанни Сергіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судові витрати в розмірі 10873,40 грн. ( десять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.12.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко