Рішення

від 02.12.2019 по справі 300/1826/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. справа № 300/1826/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представників позивача Булавинця М.М., Тепак Л.П.

представника відповідача - Юрчука Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 №0004721411, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" (надалі також, ТОВ "Прикарпатський торговий дім", Позивач, товариство) звернулося до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, Відповідач, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 №0004721411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позаплановою виїзною документальною перевіркою, оформленою актом від 15.05.2019 № 420/09-19-14-11/23801375, встановлено порушення ТОВ "Прикарпатський торговий дім" вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2018 року в загальній сумі в сумі 1 709 219 грн. Підставою для вказаного висновку слугував аналіз взаємовідносин позивача із ФГ Ількон-2016 , в результаті чого представники контролюючого органу вважали непідтвердженими документально та неможливим придбання товарів (кукурудзи3-го класу, українського походження, врожаю 2017 р.) на загальну суму 10 255 312,10 грн, у зв`язку із чим констатували відсутність факту(джерела) законного введення в обіг кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 р. та/або реального задекларованого його виробництва. Так, за узагальненою податковою інформацією ГУ ДФС в Дніпропетровській області контрагент позивача ФГ Ількон-2016 не має достатньої кількості працівників, що унеможливлює здійснення суб`єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, у зв`язку із чим операції купівлі-продажу товарів мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства за період здійснення відповідних операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту у ТОВ "Прикарпатський торговий дім" по ланцюгу постачання від ФГ Ількон-2016 . Також, в обґрунтування висновків Акту, контролюючий орган посилається на те, що відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ФГ Ількон-2016 є фігурантом кримінального провадження від 28.02.2018 №32018100060000023. Позивач зазначає, що підтвердженням факту здійснення господарських операцій є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, в т.ч. товарно-транспортні накладні, а підставою для нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість є податкові накладні. При цьому, всі документи в повному обсязі були надані до перевірки, однак не всі документи були враховані, через наявність окремих недоліків у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних контрагента товариства, що й призвело до хибних висновків контролюючого органу. Вважаючи неправомірним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 06.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.09.2019 о 14:00 годин.

25.09.2019 до суду від ГУ ДФС в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що встановлені в ході документальної позапланової виїзної перевірки дані і факти доводять нереальність господарських операцій позивача із ФГ Ількон-2016 та дозволяють зробити висновки щодо складених для цілей оподаткування документів. Необхідною умовою для відображення операцій у складі податкового кредиту є факт придбання товарів/послуг. Водночас за відсутності факту придбання товарів/послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Укладені між ТОВ "Прикарпатський торговий дім" та ФГ Ількон-2016 договір не опосередкувався реальним виконанням операції, що становить його предмет. Фактично ТОВ "Прикарпатський торговий дім" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ФГ Ількон-2016 . Аналізуючи надані до перевірки документи, посадовою особою Відповідача встановлено, що вони містять суперечливі відомості події придбання ТОВ "Прикарпатський торговий дім" кукурудзи 3-го класу, українською походження, врожаю 2017 року, а саме, видаткові накладні та акти приймання-передачі товару підписано уповноваженим представником ТОВ "Прикарпатський торговий дім" Шеремет Т.О. одночасно в м. Одеса та в м.Києві. Аналізуючи надані товарно-транспортні накладні, встановлено, що в графі марка, модель, тип, реєстраційний номер вказано тільки номер автомобіля, який здійснював перевезення товару, та не зазначено марку, модель, тип автомобіля. Також, в графі пункт навантаження вказано Одеська обл. . без конкретної адреси потужностей, з яких проводилось навантаження кукурудзи. Крім того, в ході співставлення даних регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області та наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що під номерами та знаками, які здійснювали перевезення товарів обліковуються легкові автомобілі і вантажні автомобілі, які зареєстровані за межами Одеської області та не належать перевізнику. Також, позивачем не надано для перевірки сертифікатів відповідності, а надане посвідчення про якість зерна, видане ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів , не є належним, оскільки згідно з даними інформаційних баз ДФС України (архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних) відсутня інформація щодо проведеної фінансово-господарської діяльності такого комбінату з ТОВ Вінагро-Фуд , ФГ ІЛЬКОН-2016 чи ТОВ "Прикарпатський торговий дім". Крім того, аналізом баз даних ДФС України та зареєстрованих податкових накладних встановлено та ідентифіковано товар за найменуванням в ланцюгу послідовних і взаємопов`язаних безтоварних господарських операціях за ланцюгом постачання, оскільки постачальниками ФГ Ількон - 2016 товару (кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року ) були ТОВ ДЕЛЛ КОМ (код ЄДРПОУ 41345661); ТОВ ПРИЗМАТРОН (код ЄДРПОУ 40730908); ТОВ ФІРМА КОРСІКА (код ЄДРПОУ 41638424). Постачальниками вказаного товару для ТОВ ДЕЛЛ КОМ та ТОВ ПРИЗМАТРОН було ТОВ ЮЗІ ГРУП , однак на його адресу надійшли цигарки та одяг. Також, до складу податкового кредиту ТОВ ФІРМА КОРСІКА включено податкові накладні по придбанню від постачальників товарів та послуг, які відмінні від тих, шо було в подальшому реалізовано на адресу ФГ Ількон-2016 .

Тобто, Позивачем фактично проведено перерахування коштів не у зв`язку з реальним придбанням товарів, яке визначено предметом такого договору. Отже, будь-які документи (у т.ч. договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Контрагент позивача не міг реалізовувати поставки кукурудзи з урахуванням часу, місця знаходження майна. Вищенаведене свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Прикарпатський торговий дім" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, таким чином, у ТОВ "Прикарпатський торговий дім" не було підстав для податкового обліку операцій з придбання кукурудзи у ФГ Ількон-2016 .

03.10.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач додатково зазначив про неврахування Відповідачем змін до Закону України від 16 липня 1990 року №996- XIV Про бухгалтерський облік та фінансову, звітність в Україні , відповідно до яких з 03.01.2017 року місце складання первинного документу, вже не відноситься до обов`язкового реквізиту первинного документу. Відтак, вважає, що Відповідач безпідставно зазначає про суперечливі дані щодо події придбання товару, адже така подія не може підтверджуватися записом про місце складання документа, оскільки такий реквізит не віднесено чинним законодавством до обов`язкових. Вказав на те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. Щодо доводів Відповідача про недостатність інформації, яка міститься в товарно-транспортних накладних, звернув увагу суду на те, що Позивач не приймав участі у складанні та підписанні вказаних ТТН згідно умов Договору поставки укладеного товариством з ФГ Ількон-2016 та умов Договору комісії між товариством та ТОВ Вінагро-Фуд , відтак, не відображав вказані ТТН в регістрах бухгалтерського обліку, бо такі не є первинними бухгалтерськими документами(том ІІ а.с. 89-92).

Ухвалою від 31.10.2019 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду на 14.11.2019 о 09:30 год.

В судовому засіданні 26.11.2019 представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно направлення виданого Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області від 24.04.2019 року № 535 відповідно до п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі наказів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 19.04.2019 № 614, від 22.04.2019 № 629 головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ФГ Ількон-2016 за березень 2018 року, за результатами якої складено акт від 15.05.2019 року № 420/09-19-14-11/23801375( том ІІ а.с. 95-98, том І а.с. 30-72).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Прикарпатський торговий дім":

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(із змінами та доповненнями), п. 5 розділу III, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.10.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2018 року в сумі 1709 219 грн (том І а.с. 30-72).

Не погодившись з висновками акту перевірки, з урахуванням приписів п. 86.7 ст. 86 ПКУ, позивачем було подано заперечення до Акту, яке, як вбачається зі змісту відповіді Головного управлінням ДФС в Івано-Франківській області від 05.06.2019, розглянуто та не взято до уваги контролюючим органом, а відтак, висновки Акту перевірки залишено без змін (том І, а.с.80-88, 89-93).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 07.06.2019 № 0004721411, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість (14010100) в розмірі 1 709 219 грн та застосовано штрафну санкцію 854610 грн (том І а.с. 73).

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до ДФС України, яку рішенням №13542/5/99-99-11-05-01-25 від 22.03.2019 року залишено без задоволення (том ІІ а.с. 38-48, 49-52).

В подальшому, ТОВ "Прикарпатський торговий дім" оскаржив рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ "Прикарпатський торговий дім"(Покупець) та ФГ Ількон-2016 укладено договір поставки № П-И0703 від 07.03.2018, згідно з додатком № 1 від 07.03.2018 якого, ФГ Ількон-2016 продає товар - кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2017 р., в кількості 2000 т, МТ (+/- 10%). Загальна вартість товару складає 10 140 000 грн(том І а.с.94-98).

Згідно п. 5 ФГ Ількон-2016 зобов`язано здійснити поставку товару не пізніше 31.03.2018 на умовах СРТ: Одесса-порт, ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл , місто Одеса, Таможена пл.1.

Відповідно до видаткової накладної №65 від 16березня 2018 року позивачу поставлено 129,35 тонн кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року на суму 655 804,50 грн; видаткової накладної №66 від 16 березня 2018 року -52,3 тонни на суму 265 161,00 грн; видаткової накладної №67 від 16 березня 2018 року -65,9 тонн на суму 334 113,00 грн; видаткової накладної №68 від 18 березня 2018 року -285,401 тонн на суму 1 446 983.07 грн; видаткової накладної №69 від 19 березня 2018 року - 116,438 тонн на суму 590 340.66 грн; видаткової накладної №70 від 20 березня 2018 року - 209,38 тонн на суму 1 061 556,60 грн; видаткової накладної №71 від 21 березня 2018 року - 77,398 тонн на суму 392 407,86 грн; видаткової накладної №72 від 22 березня 2018 року - 332,494 тонн на суму 1 685 744.58 грн; видаткової накладної №73 від 23 березня 2018 року - 500,872 тонн на суму 2 539 421,04 грн; видаткової накладної №74 від 24 березня 2018 року - 253,211 тонни на суму 1 283 779,77 грн, всього - 10255 312,10 грн(том І а.с. 100-109).

Крім того, на підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду копії податкових накладних та акти приймання-передачі (том. І а.с. 134-143, 110-119).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Прикарпатський торговий дім" до складу податкового кредиту в березні 2018 року, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період березень 2018 року, на загальну суму ПДВ 1 709 218,69 грн.

Також, оплата придбаної позивачем продукції підтверджується платіжними дорученнями за період з 18.04.2018 року по 30.11.2018 року, згідно яких ТОВ "Прикарпатський торговий дім" перераховано на розрахункові рахунки ФГ ІЛЬКОН-2016 грошові кошти в сумі 10 255 312,08 грн(том І а.с. 121-133).

Суд також звертає увагу, що придбана позивачем у контрагента продукція в подальшому реалізована на експорт за участі комісіонера - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагро-Фуд", відносини позивача з яким оформлені договором комісії №ПТД/17-0731 від 31.07.2017 року, що не заперечується відповідачем. На виконання умов зазначеного вище договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції, комітентом передано, а комісіонером прийнято на комісію продукцію, згідно актів прийому-передачі продукції з якості і кількості, місце передачі продукції - ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл , м. Одеса, Таможена пл.1 всього 2022,744 тонни кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року (том І а.с. 155-162).

На підтвердження реалізації товару ТОВ "Вінагро-Фуд" надано на адресу ТОВ "Прикарпатський торговий дім" звіт комісіонера від 03.12.2018 року, згідно з яким реалізовано товар компанії OIL HOUSE SP.z.о.o. відповідно до наступних митних декларацій: МД ЕК 10 ДР 500040/2018/006187 від 06.08.2018 та МД ЕК 10 ДР 500040/2018/010364 від 10.10.2018.

Відповідно до акту перевірки від 15.05.2019 року № 420/09-19-14-11/23801375, встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 44.2 статті 44 ПК України, підпунктів 2.15, 2.16 пункту 2, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704, статті 8 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого встановлено нереальність здійснення господарських операцій ТОВ "Прикарпатський торговий дім" з суб`єктом господарювання ФГ Ількон-2016 , тобто встановлено неможливість придбання товару (кукурудзи) на загальну суму 10 255 312,10 грн (у т.ч. ПДВ 1 709 218,69 грн), у зв`язку з відсуністю факту (джерела) законного введення в обіг кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року та/або реального задекларованого його виробництва.

Перевіркою повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено його заниження за березень 2018 року в сумі 1 709 219 грн.

В основу вищезазначених висновків ревізора-інспектора покладено результати опрацювання зібраної податкової інформації ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.03.2018 за № 4379/7/04-36-14-12-13 щодо ФГ Ількон-2016 за звітні періоди декларування ПДВ березень-травень 2018 року, згідно з якою встановлено, що у ФГ Ількон-2016 , працювало у штаті - 7 осіб, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб, що свідчить про не достатню кількість працівників для здійснення господарської діяльності. Згідно ЄРПН встановлено придбання послуг (оренда нежитлового приміщення, транспортні послуги по перевезенню кукурудзи, пшениці, сої та вугілля, навантаження та розвантаження, послуги агрономічного супроводження, послуги з переробки насіння соняшника), придбання продукції (висівки пшеничні, горох подрібнений, зерновідходи пшениці, кукурудза 3-го класу українського походження врожаю 2017 року, макуха соєва, макуха соняшникова, насіння соняшника, олія соєва, олія соняшникова, пшениця, соєві боби, соя, топливна гранула із лузги соняшника, шрот соняшниковий, ячмінь, торф`яний субстрат) та встановлено реалізацію продукції (висівки пшеничні, горох подрібнений, зерновідходи пшениці, кукурудза, макуха соєва, макуха соняшникова, насіння соняшника, олія соєва, олія соняшникова, пшениця, соняшник, соя, топливна гранула із лузги соняшника, шрот соєвий, шрот соняшниковий, ячмінь, торф`яний субстрат). Обсяг штучно реалізованого товару свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг та малої кількості працюючих.

Відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ФГ Ількон-2016 є фігурантом кримінального провадження від 28.02.2018 № 32018100060000023. В ухвалі слідчого судді від 18.07.2018 №7539384 зазначається, що підприємства транзитно-конвертаційної групи, у т.ч. ФГ Ількон-2016 , створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.

Також, в акті перевірки зазначено, що згідно бази єдиного реєстру податкових накладних ФГ Ількон-2016 отримував вказану номенклатуру товару (кукурудзу) від наступник контрагентів: ТОВ ДЕЛЛ КОМ (код ЄДРПОУ 41345661); ТОВ ПРИЗМАТРОН (код ЄДРПОУ 40730908); ТОВ ФІРМА КОРСІКА (код ЄДРПОУ 41638424). Постачальниками вказаного товару для ТОВ ДЕЛЛ КОМ та ТОВ ПРИЗМАТРОН було ТОВ ЮЗІ ГРУП , однак на його адресу надійшли цигарки та одяг. Також, до складу податкового кредиту ТОВ ФІРМА КОРСІКА включено податкові накладні по придбанню від постачальників товарів та послуг, які відмінні від тих, шо було в подальшому реалізовано на адресу ФГ Ількон-2016 .

Аналізуючи надані до перевірки документи, посадовою особою Відповідача встановлено, що вони містять суперечливі відомості події придбання ТОВ "Прикарпатський торговий дім" кукурудзи 3-го класу, українською походження, врожаю 2017 року, а саме, видаткові накладні та акти приймання-передачі товару підписано уповноваженим представником ТОВ "Прикарпатський торговий дім" Шеремет Т.О. одночасно в м. Одеса та в м.Києві. Товарно-транспортні накладні в графі марка, модель, тип, реєстраційний номер містять тільки номер автомобіля, який здійснював перевезення товару, а в графі пункт навантаження вказано Одеська обл. . без конкретної адреси потужностей, з яких проводилось навантаження кукурудзи. Крім того, в ході співставлення даних регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області та наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що під номерами та знаками, які здійснювали перевезення товарів обліковуються легкові автомобілі і вантажні автомобілі, які зареєстровані за межами Одеської області та не належать перевізнику.

В акті перевірки встановлено, що позивачем не надано для перевірки сертифікатів відповідності, а надане посвідчення про якість зерна, видане ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів , не є належним, оскільки згідно з даними інформаційних баз ДФС України (архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних) відсутня інформація щодо проведеної фінансово-господарської діяльності такого комбінату з ТОВ Вінагро-Фуд , ФГ ІЛЬКОН-2016 чи ТОВ "Прикарпатський торговий дім".

Вищезазначені відомості ревізором-інспектором визнані достатніми для констатації про штучне формування податкового кредиту ТОВ "Прикарпатський торговий дім" по ланцюгу постачання від ФГ Ількон-2016 , а також про неможливість реального здійснення платником податків ФГ Ількон-2016 зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна.

Відтак, Відповідач вважав, що оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Прикарпатський торговий дім" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, таким чином, ТОВ "Прикарпатський торговий дім" не було підстав для податкового обліку операцій з придбання кукурудзи у ФГ Ількон-2016 .

Характер відтворюваних ТОВ "Прикарпатський торговий дім" операцій купівлі-продажу товарів мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту у ТОВ "Прикарпатський торговий дім".

Згідно первинних документів, наданих до перевірки, даних ЄРПН, даних інформаційних баз ДФС України, ТОВ "Прикарпатський торговий дім" здійснено лише документальне оформлення придбаних товарів, без фактичної їх поставки, формування податкового кредиту без реального здійснення господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарської операції необхідно аналізувати умови договору Позивача з контрагентом, а також дослідити всі первинні бухгалтерські документи.

Податковий кодекс України(надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом20.1.4. пункту20.1статті20 ПК України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 ПК України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 ПК України.

Пунктом 198.1статті198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як визначено пунктом 198.2статті198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень податкового законодавства можна зробити висновок, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів. Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно п.138.2ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріалами справи господарські операції позивача з ФГ Ількон-2016 щодо придбання кукурудзи підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку: договором, податковими накладними, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, платіжними дорученнями, які оцінені судом як такі, що належним чином оформлені та підтверджують господарські операції.

При цьому норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди (підприємницької діяльності).

Аналогічного висновку дійшов ВС/КАС у постанові від 28.10.2019 по справі № 826/5875/17.

Вирішуючи спір, суд не оминає увагою той факт, що в акті перевірки не заперечується наявність у ТОВ "Прикарпатський торговий дім" податкових накладних по взаємовідносинам з контрагентом, на підставі яких сформований податковий кредит відповідного періоду. Зазначені податкові накладні враховані при подачі податкових декларацій за відповідний період, занесені в реєстр виданих та отриманих податкових накладних та додатках до податкової декларації. Таким чином, в акті перевірки не спростовується виконання платником податків вимог законодавства щодо формування податкового кредиту.

Щодо доводів Відповідача про те, що при придбанні ТОВ "Прикарпатський торговий дім" кукурудзи 3-го класу, українською походження, врожаю 2017 року наявні суперечливі відомості, а саме, видаткові накладні та акти приймання-передачі товару підписано уповноваженим представником ТОВ "Прикарпатський торговий дім" Шеремет Т.О. одночасно в м. Одеса та в м.Києві, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову, звітність в Україні від 16 липня 1990 року №996- XIV, з 03.01.2017 року місце складання первинного документу не відноситься до обов`язкового реквізиту первинного документу.

Листом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. №35210-07 23-2135 1/1902 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, шо дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XlV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку що допущення позивачем помилки (недоліку) при зазначенні місця складання видаткових накладних з врахуванням того, що такий реквізит не віднесено чинним законодавством до обов`язкових, не може свідчити про відсутність господарської операції.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 826/7704/16 та від 17.04.2018 по справі № 820/475/17.

Стосовно доводів Відповідача про те, що надане посвідчення про якість зерна, видане ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів , не є належним, оскільки згідно з даними інформаційних баз ДФС України (архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних) відсутня інформація щодо проведеної фінансово-господарської діяльності такого комбінату з ТОВ Вінагро-Фуд , ФГ ІЛЬКОН-2016 чи ТОВ "Прикарпатський торговий дім" то слід зазначити таке.

Як встановлено під час розгляду справи, вказане посвідчення було надано Позивачу контрагентом ТОВ Ількон-2016 , та сумнівів у його достовірності у позивача не було з огляду на відсутність претензій щодо якості такого зерна поставленого на термінал до експорту комісіонера ТОВ "Вінагро-Фуд" та покупця OIL HOUSE SP.z.о.o., відтак Позивачне може нести відповідальність за не належне виконання його контрагентом своїх зобов`язань.

Згідно вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на лист ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів від 22.11.2019 № 113, оскільки такий не було покладено в основу оскаржуваного рішення, а доказів про вжиття заходів для отримання такого доказу до прийняття оскаржуваного рішення Відповідачем до суду не надано.

Щодо встановлених контролюючим органом розбіжностей в товарно-транспортних накладних (далі також ТТН), які оформлялись ФГ Ількон-2016 , суд зазначає таке.

Позивачем до перевірки надано товарно-транспортні накладні на перевезення товару - кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 р., згідно яких замовник та вантажовідправник - ФГ "Ількон-2016", автомобільний перевізник - ТОВ Бєл-Транс ; вантажоодержувач - АМПУ Олимпекс купе ; експедитор - ООО Инзерноскспорт ; пункт навантаження - Одеська область;пункт розвантаження - Олимпекс купе; переадресування вантажу - експортер ТОВ Вінагро-Фуд згідно Договору комісії між ТОВ Вінагро-Фуд та ТОВ Прикарпатський торговий дім Х ПТД/17-0731 від в квоту ООО Инзерноскспорт ; відпустив - ОСОБА_1 (підпис, печатка ФГ Ількон-2016 ); прийняв - водій; вантаж одержав - підпис і штамп ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл .

Контролюючий орган аналізуючи надану інформацію регіональною сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 28.08.2018 за №31/9/4025 та товарно-транспортні накладні, встановлено, зазначення номерних знаків, у тому числі легкових автомобілів, та недоліки заповнення граф ТТН, однак відповідальність і наслідки за допущення таких покладено на Позивача, тоді як ТОВ "Прикарпатський торговий дім" не приймало участі у складанні та підписанні вказаних ТТН згідно умов Договору поставки укладеного товариством з ФГ Ількон-2016 та умов Договору комісії між товариством та ТОВ Вінагро-Фуд .

Як встановлено судом, ТТН підписано: вантажовідправником ФГ Ількон-2016 , перевізником ТОВ Бєл-Транс та вантажоодержувачем АМПУ Олімпекс Купе Інтернешнл , як учасником фінансово-господарських відносин з ТОВ Вінагро-Фуд .

Відтак, Позивач не вправі перевіряти ТТН, оскільки не брав участі у перевезенні товару, однак отримання такого товару представником товариства підтверджується актами приймання-передачі у визначеному умовами Договору поставки місці поставки та реальність господарської операції щодо його подальшого продажу на експорт.

Як підтверджується практикою Верховного Суду викладеною у постановах від 06.02.2018 по справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 по справі № 2а-8766/12/1370, від 17.04.2018 по справі № 816/1587/17, від 04.09.2018 по справі № 818/1249/17, ТТН не є первинними документами, що використовуються в бухгалтерському обліку щодо обліку господарських операції з купівлі-продажу (поставки товару). Таку функцію вони мають тільки при оподаткуванні операцій за договорами перевезення.

Таким чином, відсутність у покупця ТТН (або наявність неналежно оформленої ТТН) не може бути підставою для позбавлення цього суб`єкта господарювання згідно з законодавством права на податковий кредит і формування витрат.

Поряд із тим, порушення контрагентом податкової дисципліни, правил ведення господарської діяльності на які посилається контролюючий орган не можуть бути покладені в основу висновку про те, що господарські операції з ТОВ "Прикарпатський торговий дім" є нереальними з огляду на те, що юридична відповідальність має індивідуальних характер, а тому на платника податків не можуть бути покладені негативні наслідки у зв`язку із недобросовісними діями його контрагента.

У рішенні від 18.03.2010 по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (п. 23 даного рішення) ЄСПЛ зазначив, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Крім того, за висновком Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду наведеного в постанові по справі № 813/5852/15 від 27.02.2018, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. У разі підтвердження реального характеру здійснених поставок платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередньої участі у зловживанні цієї особи.

Щодо посилання відповідача на кримінальне провадження де, контрагент позивача ФГ Ількон-2016 зазначається серед переліку підприємств транзитно-конвертаційної групи, які створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, то суд зазначає наступне.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2018 № 757/34817/18-к клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Мельника Д.А. про надання тимчасового доступу до речей і документів задоволено. Надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, з можливістю їх вилучення або ж можливість вилучення завірених копій вказаних документів у разі відсутності їх оригіналів, які перебувають у володінні ТОВ "Адвантаж Україна" (код: 40445180), за адресою: (м. Київ, вул. Мельнікова, буд. 12, та/або за іншим місцезнаходженням), а саме: договори між ТОВ "Адвантаж Україна" (код: 40445180) та ФГ Ількон-2016 (код 40255593), з додатками, специфікації до них, податкові накладні, накладні, сертифікати якості (відповідності) на придбані ТМЦ, рахунки-фактури, платіжні доручення, векселі, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, акти взаємозвірки, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори та первинні бухгалтерські документи про подальший рух товарів, виконання робіт, надання послуг, та інші бухгалтерські документи по фінансово-господарським взаємовідносинам між підприємствами, за період з 01.01.2017 по 02.07.2018. У мотивувальній частині ухвали зазначено про те, що в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно-конвертаційної групи ТОВ АЙФОРДЖ (код 41549785) та ФГ Ількон-2016 (код 40255593), створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2017-2018рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75393874).

Відтак, сам факт порушення кримінального провадження не є беззаперечним доказом відсутності реального здійснення господарських операцій товариством та його контрагентом. Вина будь-якої особи може бути встановлена тільки судом шляхом ухвалення вироку в кримінальній справі, який в даній справі відсутній.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові №822/2198/17 від 12.06.2018 наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. Якщо контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як на доказ, то він повинен надати підтвердження причетності товариства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження, однак таких доказів причетності Відповідачем не надано та судом не здобуто.

Одночасно, суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що на ФГ Ількон-2016 працювала недостатня кількість осіб, відсутність умов та виробничих потужностей, суд враховує, що зазначені обставини не виключають можливості реального виконання господарських операцій, оскільки можливе залучення субпідрядників до виконання робіт, про що також зазначено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019 по справі № 825/2387/18.

Також, суд відхиляє посилання контролюючого органу на податкову інформацію, оскільки внесені відомості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, про що також вказав Верховний Суд у постанові № 804/7470/16 від 21.02.2018.

Крім того, будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 811/2154/13а від 27.02.2018).

Поряд із тим, взаємовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТОВ "Прикарпатський торговий дім" не вступало у господарські відносини, самі по собі не можуть бути достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин між ними.

Зазначена правова позиція також узгоджується із постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 826/2321/16 від 16.05.2018 року.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі № 826/3006/14).

У постанові № 813/5852/15 від 27.02.2018 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

В свою чергу, ТОВ "Прикарпатський торговий дім", як до перевірки, так і до суду, надало належним чином оформлені первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують зроблені позивачем витрати та вказують на реальну зміну його майнового стану.

В той же час, в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Про обов`язковість надання таких доказів вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 826/2321/16 від 16.06.2018.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами(постанова Верховного Суду у справі №821/1344/17 від 24.04.2018).

Надані докази щодо використання отриманих від контрагента товарів у господарській діяльності ТОВ "Прикарпатський торговий дім", руху активів та власного капіталу, відповідності економічному змісту укладених угод та підтвердження господарських операцій належним чином оформленою первинною документацією унеможливлюють позбавлення позивача права на податковий кредит.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів".

Суд звертає увагу, що при здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт були понесені технологічні втрати та списано 4,044тонни втрат кукурудзи.

Відтак, факт реальності спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства України, та спростовують висновки податкового органу про узагальнений характер та про неконкретність за змістом. Первинні бухгалтерські документи містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про обсяг, зміст та вартість спірних операцій та підтверджують їх фактичне виконання, поряд з іншими наданими первинними документами вони не можуть бути підставою для визнання договорів нікчемними, а господарських операцій - безтоварними.

На підставі викладеного, суд вважає зроблені податковим органом висновки про заниження ТОВ "Прикарпатський торговий дім" податку на додану вартість по взаємовідносинам із ФГ Ількон-2016 такими, що не відповідають фактичним обставинам, адже спростовуються первинною документацією.

В той же час, податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2019 № 0004721411, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2563 829,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 1 709 219,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в ромірі 854 610,00 грн. по операціях з ФГ Ількон-2016 .

Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкової звітності, правильність визначення податкових зобов`язань в частині правовідносин з ФГ Ількон-2016 , у зв`язку із чим суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 07.06.2019 № 0004721411.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення № 34077 від 30.08.2019 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок), який зараховано до Державного бюджету.

Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Також, пунктом 1 частини 3 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат визначено: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 гривень згідно договору про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 01.08.2019, акту про надання правничої допомоги № 009МТА/ІФ-19 від 26.11.2019,платіжних доручень № 34651 від 18.10.2019 та №35815 від 23.10.2019.

Згідно опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом позивачу надано послуги щодо проведення консультації із підготовкою правової позиції та аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовки та направлення відповіді на відзив, ознайомлення з матеріалами справи, участь в судових засіданнях.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 19 210,00 грн. та 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 07.06.2019 №0004721411.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) та 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" (код ЄДРПОУ 23801375, вул. Л.Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76014);

відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018)

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Рішення складене в повному обсязі 12 грудня 2019 р.