Ухвала

від 10.12.2019 по справі 824/53/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 824/53/19 Головуючий 1 інстанція - Савченко С.І.

Проваження № 2-к/824/34/2019

У Х В А ЛА

іменем України

10 грудня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за заявою Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) в особі представника Курильченка Костянтина Олеговича про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року у справі № 116/2018:

- за первісним позовом BankeElectromotive Anpartsselskab (Данія) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) про розірвання контракту № 01/11/2016-ВЕ від 01 листопада 2016 року та стягнення 731360 євро, відшкодування витрат на правову допомогу та витрат по сплаті арбітражного збору;

- за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) до Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) про стягнення 79277,85 євро та відшкодування витрат на правову допомогу і витрат по сплаті арбітражного збору,-

в с т а н о в и в:

03 квітня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) в особі представника Курильченка К.О. про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Заявамотивована тим, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України розглянув справу за первісним позовом Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) про розірвання контракту № 01/11/2016-ВЕ від 01 листопада 2016 року та стягнення 731360 євро, відшкодування витрат на правову допомогу і оплату арбітражного збору та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) до BankeElectromotive Anpartsselskab (Данія) про стягнення 79277,85 євро та відшкодування витрат на правову допомогу і оплату арбітражного збору.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року первісний позов задоволено частково, розірвано контракт №01/11/2016-ВЕ від 01 листопада 2016 року та стягнуто з ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) на користь Banke

- 2 -

Electromotive Anpartsselskab (Данія) 225826,06 євро. У решті первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) до Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) відмовлено.

Рішення міжнародного комерційного арбітражу є остаточним і оскарженню не підлягає, у зв`язку з чимзаявник просив визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року в справі № 116/2018 щодо стягнення грошових коштів у розмірі 225826,06 євро з ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна)на користь BankeElectromotive Anpartsselskab (Данія).

Ухвалою суду від 05 квітня 2019 року відкрите провадження у справі та запропоновано боржнику подати можливі заперечення.

Боржник ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що рішення міжнародного комерційного арбітражу прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України та не підлягає визнанню.

Заперечення мотивовані тим, що рішення винесено у відношенні не передбаченого арбітражною угодою спору, зокрема спір про розірвання контракту не підпадає під арбітражну угоду, зазначену в укладеному між сторонами контракті, а відтак не підлягає виконанню і рішення арбітражу в частині стягнення 225826,06 євро, бо передумовою винесення такого рішення було розірвання контракту, що не обумовлено арбітражною угодою. Окрім того, вимоги про стягнення 225826,06 євро не були предметом розгляду в арбітражі, бо не передбачені арбітражною угодою, якою в тому числі не обумовлено стягнення цих коштів як безпідставно набутого майна. Посилається, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін, оскільки арбітром було грубо порушено регламент МКАС, а отже і порушено арбітражну процедуру, на які погодилися сторони як передумову вирішення спорів у МКАС, зокрема арбітр керувався виключно аргументами та доказами заявника та не дав оцінку поданим відповідачем більш як 200 доказам, в тому числі допустив невірну оцінку ціни позову, що потягло неправомірне збільшення розміру стягнення за судовим рішенням. Зазначив, що боржник має сумніви щодо здатності заявника звертатися до суду з огляду на оголошення процедури його банкрутства. Просив витребувати у заявника докази правового статусу та матеріали арбітражної справи № 116/2018 для всебічного розгляду заяви.

Заявник подав відповідь на заперечення боржника, в яких навів аргументи на спростування його доводів, пославшись на те, що рішення винесено у відношенні передбаченого арбітражною угодою спору, а арбітражна процедура відповідала угоді сторін та була справедливою. Також вказав, що заявник Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) змінив назву на Selskab 1 Af. 27. Marts 2019 Аps та надав докази правового статусу заявника, який перебуває у стані банкрутства і які підтверджують його цивільну правоздатність.

В судовому засіданні представники заявника Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія), який змінив назву на Selskab 1 Af. 27. Marts 2019 Аps Курильченко К.О. та Сеник А.З. заяву підтримали, просили задоволити, пославшись на відсутність підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, передбачених ст.478 ЦПК України.

Боржник ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки 25 листопада 2019 року представнику адвокату Карел О.Я., яка подала заяву про відкладення розгляду справи з огляду на термінове

- 3 -

відрядження.

Відповідно до ч.6 ст.477 ЦПК України за зявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може відкласти розгляд заяви.

Суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки, оскільки представник не додав до заяви будь-яких доказів про його відрядження (наказ чи розпорядження, квиток, виклик тощо), що згідно ч.6 ст.477 ЦПКЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відхиляючи клопотання про відкладення справи суд враховує наступне.

По-перше, у справі приймають участь три представники боржника, а саме - адвокати Карел О.Я., Рибак Ю.В. та Сенів В.О., що стверджується наявними у справі ордерами та договором (а.с.171-175). Доказів про неможливість явки інших представників чи припинення їх повноважень боржник не надав.

По-друге, боржник подав до суду заперечення, в яких грунтовно і змістовно виклав свою позицію по суті заяви, а посилаючись на необхідність відкладення справи, не вказав, що має повідомити суд про нові чи додаткові обставини, окрім викладених у запереченнях.

По-третє,встановлений ч.1 ст.477 ЦПК двохмісячний строк розгляду заяви витік, а сама заява не знаходить свого вирішення на протязі більш як 8-ми місяців, що у свою чергу порушує права заявника на розгляд справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява Banke Electromotive Anpartsselskab (змінив назву на Selskab 1 Af. 27. Marts 2019 Аps ) в особі представника Курильченка К.О. про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року у справі № 116/2018 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні врегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, ст.ст.35, 36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж та положеннями Розділу IX ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з

- 4 -

урахуванням положень цієї статті та ст.36 цього Закону, яка містить підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

При цьому згідно приписів ст .5 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Отже, вирішуючи питання про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви .

Згідно ч.ч.1,2 ст.475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України. Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до ч.1 ст.477 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово в судовому засіданні з повідомленням сторін, неявка сторін, належним чином повідомлених, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення арбітражу (ч.1 ст.479 ЦПК України).

Судом встановлено, що 01 листопада 2016 року між Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) як замовником та ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) як виконавцем був укладений контракт №01/11/2016-ВЕ (підписаний 16 листопада 2016 року) згідно з яким виконавець зобов`язувався надати замовникові інжинірингові послуги: спроектувати вантажний автомобіль згідно із специфікацією (додаток № 1), який буде відповідати європейським стандартам (транспортний засіб категорії № 3 для дорожнього використання), розробити відповідну конструкторську документацію та виготовити дослідний зразок вантажного автомобіля, а замовник зобов`язався оплатити вартість послуг виконавця за встановленою в контракті ціною.

Відповідно до п.7.1, 7.2 контракту № 01/11/2016-ВЕ від 01 листопада 2016 року, всі спори та розбіжності, які можуть виникнути в процесі виконання даного контракту, будуть вирішуватись у встановленому законом порядку. А у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів сторони передають їх на остаточне вирішення і розгляд у Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, м.Київ (відповідно до його регламенту).

У зв`язку із виникненням спору щодо виконання контракту обидві сторони звернулися з позовами до комерційного арбітражу.

Постановою Голови МКАС при ТПП України від 24 травня 2018 року справу прийнято до провадження за № 116/2018.

Сторони своїми листами від 24 липня та від 31 липня 2018 року погодили кандидатуру одноособового арбітра Майданика Р.А. (п.п.65,70,71 рішення).

23 січня 2019 року відбулося засідання арбітражу, в якому взяли участь представники

- 5 -

обох сторін, які озвучили свої позиції по суті спору, після чого арбітраж завершив усне слухання і приступив до винесення арбітражного рішення (п.п.132-134 рішення).

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року у справі № 116/2018 розірвано контракт № 01/11/2016-ВЕ від 01 листопада 2016 року та стягнуто з ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) на користь Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) 219280 євро - суму сплачених авансових платежів та 6546,06 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 225826,06 євро. В решті первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна) відмовлено.

Рішення комерційного арбітражу набрало чинності з дати його винесення 19 березня 2019 року, є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року справі № 116/2018, у задоволенні якої ухвалою Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року відмовлено. Відмова мотивована тим, що сторони не визначали особливостей процедури арбітражного розгляду, а аргументів щодо невідповідності арбітражної процедури вимогам Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж заявник також не навів. Доводи про невідповідність арбітражної процедури угоді сторін є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами та грунтуються лише на власному тлумаченні норм законодавства заявником.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року без змін. Залишаючи ухвалу без змін, Верховний Суд вказав у постанові, що сторони договору дійшли згоди про передачу на розгляд МКАС при ТПП України усіх, без виключень, спорів та розбіжностей, які можуть виникнути в процесі виконання контракту, чітко визначили арбітражну установу, якій будуть передані спори, що виникають з цього договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування рішення комерційного арбітражу.

Відповідно до статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), ст.478 ЦПК України та ст.36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали

- 6 -

закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Ретельно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року, оскільки передбачених ст.478 ЦПК України та ст.36 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу не встановлено.

Так, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року у справі № 116/2018 є чинним, не зупинено, не скасовано і стало обов`яковим для сторін.

Рішення арбітражу винесено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, а сама арбітражна угода сторін про передачу спору до арбітражу не є недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд, в якому він безпосередньо приймав участь через своїх представників; склад міжнародного комерційного арбітражу як і арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами та вимогам закону.

Спір, за яким прийняте рішення міжнародного комерційного арбітражу, може бути переданий на вирішення арбітражу (ч.2 ст.1 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж ), а визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України.

Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подана заявником у встановлений законом строк.

З викладених підстав суд задовольняє заяву BankeElectromotive Anpartsselskab (змінив назву на Selskab 1 Af. 27. Marts2019 Аps ) провизнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Колегія суддів відхиляє як необгрунтовані, доводи боржника ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс , викладені у запереченнях про те, що рішення винесено у відношенні непередбаченого арбітражною угодою спору, зокрема, що спір про розірвання контракту не підпадає під арбітражну угоду, зазначену в укладеному між сторонами контракті, а відтак не підлягає визнанню і виконанню рішення арбітражу в частині стягнення 225826,06 євро, бо передумовою винесення такого рішення було розірвання контракту, що не обумовлено арбітражною угодою.

Такі доводи суперечать змісту п.п.7.2-7.3 укладеного між сторонами контракту № 01/11/2016-ВЕ, згідно яких у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів сторони передають їх на остаточне вирішення і розгляд у Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та згодні з тим, що у процесі розгляду і вирішення спорів будуть застосовані регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Тобто, арбітражна угода сторін, що міститься у контракті, по-перше, чітко визначає арбітражну установу, яка компетентна вирішувати спори, що виникають з цього договору.

По-друге, передбачає передачу на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України усіх, без виключень спорів та розбіжностей,

- 7 -

які можуть виникнути в процесі виконання цього контракту, в тому числі і спорів щодо його розірвання.

І по-третє, арбітражна угода чітко визначає процедуру вирішення спору, якою є регламент МКАС.

Це ж стосується посилань боржника на те, що вимоги про стягнення 225826,06 євро не були предметом розгляду в арбітражі, бо не передбачені арбітражною угодою, якою в тому числі не обумовлено стягнення цих коштів як безпідставно набутого майна. В даному випадку суд розцінює таку позицію як хибне тлумачення боржником змісту арбітражної угоди.

Відхиляючи вищевказані доводи боржника, суд враховує, що вони вже були предметом розгляду у справі № 824/85/19 за його заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року справі № 116/2018, у задоволенні якої ухвалою Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року, відмовлено. У вказаних судових рішеннях дана аналогічна оцінка цим доводам як безпідставним.

Окрім того, як вбачається із змісту п.п.7.2-7.3 контракту, сторони не визначали особливостей процедури арбітражного розгляду, а тому посилання боржника на невідповідність арбітражної процедури вимогам Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж бездоказова.

Посилання боржника у запереченнях на невідповідність арбітражної процедури угоді сторін, оскільки мало місце чітке та упереджене ставлення арбітра на користь заявника, відмова арбітра аналізувати жоден із поданих відповідачем більш як 200 доказів та невірну оцінку ціни позову суд відхиляє, оскільки наведені боржником доводи стосуються оцінки судом законності прийнятого комерційним арбітражем рішення, що суперечить вимогам закону.

Як вище вказувалося ст.5 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж прямо забороняє судове втручання впитання, що регулюються цим Законом, окрім передбачених в цьому Законі випадків (ст.36 Закону). Це ж стосується доводів про неправомірне збільшення розміру стягнення за судовим рішенням.

Посилання боржника на сумніви щодо здатності заявника Banke Electromotive Anpartsselskab (змінив назву на Selskab 1 Af. 27. Marts 2019 Аps ) звертатися до суду з огляду на оголошення процедури його банкрутства не заслуговують на увагу, оскільки заявником в особі представника Курильченка К.О. додано до матеріалів відповідні належно посвідчені докази, що заявник перебуває у стадії банкрутства, і має необхідний обсяг правоздатності, в тому числі надано довіреність від імені адвоката Сорена Крістенсена Волдера, який діє на основі рішення суду у справах про банкрутство від 01 квітня 2019 року (а.с.148-170).

Клопотання боржника про витребування матеріалів арбітражної справи № 116/2018 для всебічного розгляду заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу безпідставне, оскільки процесуальний закон такого не передбачає, на відміну від процедури оскарження рішення комерційного арбітражу, де процесуальний закон чітко вказує на можливість витребування матеріалів справи, що стосуються підстав скасування арбітражного рішення.

Посилаючись на ч.2 ст.477 ЦПК України як підставу витребування арбітражної справи, боржник помилково ототожнює докази, які суд може витребувати за клопотанням сторони, із матеріалами арбітражної справи, які не є доказами у розумінні ст.76 ЦПК України.

- 8 -

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на боржника витрати заявника по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.259, 260, 263, 475, 478, 479 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву Banke Electromotive Anpartsselskab (Данія) в особі представника Курильченка Костянтина Олеговича задоволити.

Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 березня 2019 року, ухваленого у складі одноособового арбітра Майданника Р.А. у справі № 116/2018 в частині стягнення грошових коштів із Спільного українсько-німецького підприємства Електронтранс (Україна)на користь BankeElectromotive Anpartsselskab (Данія).

Видати виконавчий лист наступного змісту: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна, 79069, м.Львів, вул.Шевченка 311; ідентифікаційний код 37965405)на користь Banke Electromotive Anpartsselskab (Alsion str., 2, DK-6400 Sonderbord, Denmark ) 219280 євро - суму сплачених авансових платежів та 6546,06 євро на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 225826,06 євро (двісті двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять шість євро 06 центів).

Стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство Електронтранс (Україна, 79069, м.Львів, вул.Шевченка 311; ідентифікаційний код 37965405) на користь Banke Electromotive Anpartsselskab (Alsion str., 2, DK-6400 Sonderbord, Denmark )сплачений судовий збір у розмірі 960 гривень 50 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повної судової ухвали. Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Мотивований текст ухвали виготовлено 13 грудня 2019 року.

Головуючий С.І.Савченко