Постанова

від 11.12.2019 по справі 127/21773/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 127/21773/14-к

провадження № 51-3799 км 18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2014 року за № 42014020000000062, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ленінграда Російської Федерації, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені ними обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч.2ст.367 ККУкраїни, визнано невинуватим і виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Кримінальне провадження стосовно нього закрито. Судові витрати за проведення криміналістичних експертиз покладено на державу.

УхвалоюАпеляційного суду Вінницької області від 20 травня 2015 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року щодо виправдання ОСОБА_9 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 березня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від20травня 2015 року стосовно ОСОБА_9 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року, за яким ОСОБА_9 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдано, скасовано. Визнано винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки без штрафу. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами2-4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу. Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року вирок Апеляційного суду Вінницької області від 03 жовтня 2016 року стосовно ОСОБА_9 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Оскаржуваною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2019 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_9 змінено. Виключено з резолютивної частини вироку вказівку про закриття, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2014 за № 42014020000000062, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - як зайву. В решті вирок залишено без зміни.

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачувався у тому, що він, працюючи на посадах старшого інспектора та старшого державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Вінниця-центральний» Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України, як посадова особа органу доходів і зборів України, наділена владними повноваженнями, будучи зобов`язаний діяти в інтересах служби і маючи таку можливість, у період часу з 10 жовтня 2013 року по 20 березня 2014 року, перебуваючи на території зазначеного митного поста, шляхом неналежного, несвоєчасного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них вчинив службову недбалість у вигляді невжиття дієвих та достатніх заходів з метою здійснення митного оформлення товару «рибне борошно» увстановленийст.255Митного кодексу України (далі - МК України)строк, несвоєчасного складання ним картки відмови в митному оформленні (лише після закінчення строку придатності товару), що призвело до позбавлення продавця AS«Pomes Feeds» можливості вчиняти будь-які дії, пов`язані з правом власності на відповідний товар, а саме: вільно розпоряджатися ним у період строку придатності товару. При цьому ОСОБА_9 зазначив про вимогу його знищення, чим спричинив останньому збитки на суму 208 634,83 грн (згідно з курсом НБУ станом на 20 березня 2014 року євро становило 13,7986 грн) та збитки покупцю ТО«³нагротрейдинг» у сумі 16 000 грн, пов`язані з перевезенням товару, що підтверджується висновком за результатами проведення судової товарознавчої експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ №1258/1279/14-21 від 29 серпня 2014 року.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор вказує, що суд апеляційної інстанції не провів належного апеляційного розгляду поданих на виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_9 апеляційних скарг і, формально перевіривши зазначені в них доводи з порушенням принципів змагальності та безпосередності дослідження доказів, не навів у своїй ухвалі належних та достатніх мотивів, з яких дійшов висновку про їх безпідставність, що є порушенням ст. 419 КПК України. У зв`язку з цим постановив ухвалу з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому вважає, що з метою дотримання принципу законності ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового апеляційного розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 у суді апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просила її задовольнити з наведених у ній мотивів.

Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також погодилися з доводами і вимогами касаційної скарги прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

За приписамист. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 438 КПКУкраїни підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно зі ст. 370 КПКУкраїни ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, зміст цього судового рішення повинен відповідати вимогамст. 419 КПК України.

Виходячи з положень вказаних статей закону, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати вичерпну відповідь на вказані у ній доводи щодо оцінки покладених в основу вироку доказів з точки зору їх належності, допустимості й достовірності, а також зазначити мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, пославшись на відповідну норму права.

Під час розгляду цього кримінального провадження вищенаведених вимог закону апеляційним судом не дотримано.

Переглядаючи вирок місцевого суду в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, хоча й частково провів повторне дослідження доказів, проте в повній мірі не перевірив доводів у апеляційній скарзі прокурора, при цьому в ухвалі не навів докладних мотивів для їх спростування та підстав, з яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою.

Крім того, погодившись з оцінкою доказів судом першої інстанції та визнавши правильним рішення про відсутність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, апеляційний суд не провів належного аналізу обставин кримінального провадження та не дав оцінки кожному доказу за критеріямист. 94 КПК України, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Зокрема, у своїй ухвалі апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення є обґрунтованими та підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, показаннями ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_9 проводив митне оформлення відповідно до вимог митного законодавства та покладених на нього посадових обов`язків.

Однак, вказуючи наведене, апеляційний суд належно не з`ясував, які саме службові обов`язки було покладено на ОСОБА_9 , за яких умов вони виникали і в якому порядку він мав їх виконати.

Поза увагою суду залишились доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, щодо показань свідка ОСОБА_12 , яка під час допиту в суді першої інстанції показала, що жодних вказівок та розпоряджень про призупинення митного оформлення вантажу, яке здійснював ОСОБА_9 , вона як керівник не давала, а рішення про проведення митних формальностей було прийнято самостійно ОСОБА_9 , який мав для цього відповідні повноваження. Отже, апеляційний суд не усунув суперечностей між показаннями цього свідка та самого ОСОБА_9 , який зазначав, що діяв за безпосередньою вказівкою керівництва.

При цьому суд апеляційної інстанції не дав вичерпної відповіді на доводи прокурора щодо неналежного виконання ОСОБА_9 своїх посадових обов`язків.

Так, в ухвалі суду апеляційної інстанції відсутні докладні мотиви, з яких виходив суд при наданні оцінки діям ОСОБА_9 під час виконання ним своїх посадових обов`язків, і не враховано такого.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до вимог п. 1.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документамитні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою митного посту, призначеною для їх виконання за відповідноюмитною декларацією, згідно зп. 3.7 розділу ІІІцього Порядку, крім випадків, передбаченихпунктами 4.7та4.8 розділу VIцього Порядку.

Відповідно до п. 2.5 посадової інструкції старшого інспектора митного поста «Вінниця-центральний» Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України старший інспектор митного поста здійснює митний контроль і митне оформлення товарів.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 255 МК України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно доч. 21ст. 356цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не проаналізував можливості здійснення митних формальностей безпосередньо ОСОБА_9 та не встановив наявності або відсутності в останнього повноважень для належного здійснення та завершення митного оформлення.

Разом із цим, апеляційний суд детально не перевірив обґрунтованості підстав проведення ОСОБА_9 митного оформлення в порядку частин1-4ст.558 МК України і не спростував доводів прокурора про те, що такі підстави були відсутні, а вказав лише на різне трактування стороною обвинувачення обов`язків, покладених на ОСОБА_9 .

Крім того, під час апеляційного розгляду не надано належної оцінки таким обставинам.

10 жовтня 2013 року на ім`я т.в.о. начальника Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_12 надійшов лист заступника начальника Управління - начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю з проханням надати вказівку призупинити митне оформлення вантажу за митною декларацією № 401090000/2013/021153 до встановлення законності його ввезення.

Розглянувши зазначений лист, ОСОБА_12 наклала резолюцію «до опрацювання» і адресувала ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

У свою чергу, ОСОБА_10 довів зазначену інформацію до відома інспекторів митного посту, в тому числі й ОСОБА_9

23 жовтня 2013 року до Вінницької митниці надійшов лист за підписом старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_13 про те, що у слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області відсутні підстави щодо подальшого обмеження вчинення будь-яких дій із вантажем за митною декларацією № 401090000/2013/021153.

Вказаний лист 24 жовтня 2013 року було скеровано, у тому числі, ОСОБА_9 до опрацювання згідно з чинним законодавством.

Отже, апеляційний суд не з`ясував, чи були підстави для подальшої затримки митного оформлення вказаного вантажу, виходячи з інформації із органів СБУ.

Крім того, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що затримка розмитнення товару була пов`язана із лабораторними дослідженнями якості рибного борошна.

При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що експертизу Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи проводив на підставі постанов слідчого від 25 жовтня та 04 листопада 2013 року у кримінальному провадженні №22013010000000094 від 24 вересня 2013 року, а не за зверненням митного органу у ході митного оформлення. Також, апеляційним судом не надано оцінки тому, що вказану експертизу проведено 22 листопада 2013 року, а митне оформлення завершено в березні 2014 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції достеменно не встановив, які саме обставини виправдовують затримку митного оформлення, що здійснював ОСОБА_9 , та не вказав належних і обґрунтованих мотивів на користь висновку про невинуватість останнього в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогамстатей 370і419 КПК України, наведені порушення є істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_9 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду, врахувавши вищенаведене, суд має перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильну оцінку зібраних у ньому доказів, оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 - задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2019 року стосовно ОСОБА_9 скасувати іпризначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3