Рішення

від 16.12.2019 по справі 481/1069/16-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1069/16-ц Провадження № 2/478/29/2019

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2019 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді: Томашевського О.О.

за участю:

секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області, в залі судових засідань № 4, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа: ПОПС Злагода Новобузького району Миколаївської області про встановлення факту членства в КПСП, визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Новобузької районної державної адміністрації, Новоюр`ївської сільської ради, Дирекції ПОСП Злагода про встановлення факту та реалізації права на земельну частку (пай).

З урахуванням наданих уточнень до позовної заяви, позивач подав до Новобузького районного суду Миколаївської області заяву, де визначив склад учасників цивільної справи, а саме: відповідача - Новобузьку районну державну адміністрацію та третіх осіб: Новоюр`ївську сільську раду та Дирекцію ПОСП Злагода та таким чином просив суд:

- визнати факт прийняття позивача в члени КПСП Максимівський ;

- встановити право позивача, як члена КПСП Максимівський на земельну частку (пай) із земель резервного фонду Новоюр`ївської сільської ради в розмірах встановлених радою;

- спонукати уповноважені органи, а саме: Новобузьку районну державну адміністрацію, Новоюр`ївську сільську раду внести прізвище позивача, як працівника КПСП Максимівський в список для оформлення права власності на земельну частку (пай) та дати дозвіл на оформлення правовстановлюючих документів.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.10.2016 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду.

Заперечуючи проти позовних вимог первинний відповідач - Новобузька районна державна адміністрація зазначила, що на момент отримання Державного акту на право колективної власності на землю позивач не працював в КПСП Максимівський та не був його членом, а тому й не міг бути включеним до списку осіб, які мали право на земельну частку (пай).

Заперечуючи проти позовних вимог третя особа - Новоюр`ївська сільська рада зазначила про пропуск строків позовної давності позивачем для звернення до суду, вказувала на ту обставину, що Державний акт на право колективної власності на землю був виданий КПСП Максимівський у 1997 році, тобто до прийняття позивача на роботу, вказував також, що доказів набуття позивачем членства КПСП не надано.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.01.2017 року було залучено в якості третьої особи - відділ Держгеокадастру в Новобузькому районі Миколаївської області.

Заперечуючи проти позовних вимог відділ Держгеокадастру в Новобузькому районі Миколаївської області зазначив, що на момент паювання позивач не перебував у трудових відносинах з КПСП Максимівський .

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.04.2017 року головуючу суддю у справі було відведено від участі у справі, справу передано до канцелярії суду.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 11.04.2017 року було призначено справу до розгляду новим складом суду.

Листом від 17.05.2017 року відділ Держгеокадастру в Новобузькому районі Миколаївської області подав суду заяву, якою повідомив, що є лише структурним підрозділом юридичної особи, а тому не може бути учасником судової справи.

23.05.2017 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, де змінив склад учасників судового процесу, виключивши третю особу - відділ Держгеокадастру в Новобузькому районі Миколаївської області та остаточно просив суд:

- визнати факт прийняття позивача в члени КПСП Максимівський ;

- встановити право позивача, як члена КПСП Максимівський на земельну частку (пай) із земель резервного фонду Новоюр`ївської сільської ради в розмірах встановлених радою;

- спонукати уповноважені органи, а саме: Новобузьку районну державну адміністрацію, Новоюр`ївську сільську раду внести прізвище позивача, як працівника КПСП Максимівський в список для оформлення права власності на земельну частку (пай) та дати дозвіл на оформлення правовстановлюючих документів.

В ході судового засідання, яке відбулось 23.05.2017 року заяву про зміну предмету позову було прийнято судом.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач - Новобузька районна державна адміністрація та третя особа - Новоюр`ївська сільська рада подали заперечення проти позовних вимог, де підтримали підстави для відмови в позові, вказані в раніше наданих суду запереченнях.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 14.11.2017 року головуючу суддю у справі було відведено від участі у справі, справу передано до канцелярії суду.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 15.11.2017 року було призначено справу до розгляду новим складом суду.

12.12.2017 року позивачем було надано суду виправлену позовну заяву, якою було змінено склад учасників судового процесу та підстави позову, зокрема - повторно виключено третю особу - відділ Держгеокадастру в Новобузькому районі Миколаївської області та підстави позову, позовні вимоги підтримано в попередніх редакціях позовних вимог.

В ході судового засідання, яке відбулось 12.12.2017 року виправлену позовну заяву про зміну предмету позову було прийнято судом, розпочато розгляд справи.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.12.2017 року було задоволено клопотання представника позивача, витребувано землевпорядну технічну документацію на КПСП Максимівський , список членів сільськогосподарського підприємства, проект реформування КПСП, схеми розподілу земельних часток (паїв) та списки осіб, які мали право на приватизацію земельних часток (паїв).

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.02.2018 року головуючу суддю у справі було відведено від участі у справі, справу передано до секретаріату суду.

Розпорядженням Новобузького районного суду Миколаївської області від 01.03.2018 року № 481/1069/16-ц/933/2018 справу передано на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.03.2018 року було призначено справу до розгляду новим складом суду.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 11.05.2018 року головуючу суддю у справі було відведено від участі у справі, справу передано до канцелярії суду.

Розпорядженням Казанківського районного суду Миколаївської області від 16.05.2018 року № 481/1069/16-ц/2058/2018 справу передано на розгляд до Баштанського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.05.2018 року головуючого суддю у справі було відведено, матеріали цивільної справи повернуто до канцелярії суду.

Розпорядженням Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.05.2019 року №481/1069/169-ц справу передано на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 06.06.2018 року справу було прийнято до провадження суддею Томашевським О.О., призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 02.07.2018 року та від 01.08.2018 року було витребувано технічну документацію складання схеми поділку земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Максимівський та складання Державних актів на право власності на землю, а також Державний акт на право колективної власності КПСП Максимівський із списком членів КСП Максимівський з відділу у Новобузького району ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року було витребувано з Новобузького районного архіву та архіву ПОСП Злагода протоколи загальних зборів за 1998 - 2003 роки, підтверджуючі документи членства ОСОБА_1 в КПСП Максимівський та документи з приводу трудової діяльності останнього.

Згідно з поданим на електронну адресу суду листом ПОСП Злагода від 27.09.2018 року вказана третя особа заперечує проти позовних вимог через їх необґрунтованість. У вказаній заяві третя особа просила розглянути справу за відсутністю свого представника.

Згідно з поданою заявою третьої особи - Новоюр`ївської сільської ради від 27.09.2018 року, проти позовних вимог третя особа заперечує через їх необґрунтованість. У вказаній заяві третя особа просила розглянути справу за відсутністю свого представника.

Листом від 27.09.2018 року № 3806/01-44 відповідач - Новобузька районна державна адміністрація Миколаївської області заперечуючи проти позовних вимог просила застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити в позові.

Ухвалами суду від 22.01.2019 року, 11.02.2019 року, 02.04.2019 року, 17.04.2019 року та 20.05.2019 року розглянуто клопотання учасників процесу, зокрема щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду представників відповідача та третіх осіб, застосування заходів процесуального примусу - тимчасового вилучення доказів, заміни сторони, встановлення факту членства в КПСП ОСОБА_1 , відводу судді, відкладення підготовчого судового засідання, проведення засідань в режимі відеоконференції, скасування ухвали про призначення судових засідань в режимі відеоконференції, про винесення окремої ухвали та інш.

11.02.2019 року з метою перевірки роботи архіву ПОСП Злагода судом було винесено окрему ухвалу.

Встановлено, що документи кадрових питань зберігаються належним чином на підприємстві.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року клопотання представника позивача було задоволено, замінено відповідача у справі на Новоюр`ївську сільську раду.

05.07.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, яким в задоволенні позовних вимог заперечувалось оскільки позовні вимог об`єднані з вимогами, які підлягають розглядові в порядку окремого провадження; представництво інтересів позивача представниками за довіреністю без статусу адвокатів; пропуском строку позовної давності; проведення паювання підприємства в період, коли позивач не перебував у трудових відносинах з підприємством; не доведеності факту членства позивача в КСП.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року було допущено до участі у справі представників позивача.

Ухвалами суду від 29.08.2019 року та від 15.10.2019 року було відмовлено представнику позивача в клопотанні про виклик свідків та витребуванні доказів та у прийнятті уточненої позовної заяви, а також застосовано привід свідків.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року в задоволенні клопотання представника позивача щодо приводу свідка ОСОБА_5 до суду відмовлено.

В ході судового розгляду справи по суті, позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили суд: встановити факт прийняття позивача в члени КСП Максимівський згідно його статуту; встановити право позивача, як члена КСП Максимівський згідно його статуту на земельну частку (пай) із земель колективної власності, які залишились не розпайованими в розмірі 198,8 га; спонукати Новоюр`ївську сільську раду внести прізвище позивача, як члена КСП Максимівський в списки для оформлення права власності на земельну частку (пай) та дати дозвіл на оформлення правовстановлюючих документів (виготовлення технічної документації, свідоцтва про право власності та інші необхідні документи) .

Як вбачається з наданих усних пояснень зі сторони позивача, в ході розпаювання КСП Максимівський було передбачено передачу членам підприємства земельної частки (паю) в розмірі близько 12,76 умовних кадастрових гектарів. При цьому, до складу земельних угідь увійшли землі колективної власності площею 1926 га, які підлягали паюванню без обмежень.

Проте, були розпайовані лише 1727,2 га, які надані в приватну власність 132 особам - членам підприємства. Інша частина земельних угідь залишається в приватному користуванні власників ПОПС Злагода , яке є правонаступником КСП Максимівський .

В свою чергу, позивач працював в КСП Максимівський з 18 травня 1998 року та був членом підприємства. Про факт членства свідчить Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданого відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 17.05.2001 року.

Про можливість відновлення свого права на земельну частку (пай) позивач довідався 18.09.2014 року, після чого відразу почав звертатися до органів влади щодо внесення його до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП Максимівський .

Відповідно до наданих суду пояснень, представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що згідно діючого в період з 1997 року по 2000 рік статуту КПСП Максимівський , було передбачено не членство працівника в підприємстві, а співвласництво у господарстві, куди приймались особи по досягненню ними 16 річного віку та які добровільно виявили бажання працювати в господарстві, зобов`язались дотримуватися його статуту, внесли грошовий внесок в розмірі мінімальної заробітної плати та подали заяву про приймання в члени підприємства. На кожного члена підприємства заводилася трудова книжка. Позивачем було виконані вказані умови. Ним було подано відповідну заяву, сплачено грошовий внесок за рахунок утримання із заробітної плати та на нього було заведено трудову книжку.

Крім того, представник позивача ОСОБА_2 посилаючись на розділ 11 вказаного статуту зазначив, що вищий орган управління підприємства чітко не визначений статутом, оскільки ним передбачено проведення зборів уповноважених представників підрозділів та загальні збори підприємства. Серед вказаних органів відсутні збори членів підприємства.

За таких обставин, поняття співвласника підприємства, члена підприємства та працівника-співвласника підприємства є тотожніми.

Представник відповідача - Новоюр`ївської сільської ради проти позовних вимог заперечував. В ході судового розгляду справи по суті пояснив, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду.

Крім того, представник відповідача повідомив, що позивачем фактично не було доведено факту його членства в підприємстві.

Представники третьої особи, в ході судового розгляду справи по суті до суду не являлися, відповідно до поданих заяв просили суд проводити розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог заперечували. В судові засідання викликались шляхом публікації оголошень та направлення судових повісток на електронну адресу представників.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення позивача та його представників, пояснення представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступне.

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну часту (пай) у встановленому законодавством порядку.

Як визначено в пункті 6 листа-роз`яснення Верховного Суду України від 29.10.2008 року №19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно:

а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям , відповідно до пункту 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними;

б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст.4 Закону України від 14 лютого 1992 р. №2114-XII Про колективне сільськогосподарське підприємство підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї;

в) з`ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до частини 1 статті 1 та статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство членство в колективному сільськогосподарському підприємстві, яке є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство, ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу зі складу його членів.

Відповідно до статті 19 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа, набуває права на земельну частку (пай) зокрема, у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві й була його членом.

При цьому, факт працевлаштування та членство у сільськогосподарському підприємстві не є тотожними поняттями. При працевлаштуванні на роботу до такого господарства працівник не стає автоматично членом даного колективного підприємства. Зокрема, про членство на колективному сільськогосподарському підприємстві можуть свідчити протокол загальних зборів підприємства про включення працівника до складу його членів, запис у трудовій книжці колгоспника про зарахування його до членів даного підприємства, тощо.

Таким чином, членство у колективному сільськогосподарському підприємстві не виникає автоматично, а може виникнути лише у разі волевиявлення особи стати членом такого підприємства та оформлення в установленому статутом порядку свого статусу.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній цивільній справі, судом було вжито заходів щодо встановлення права позивача на земельну частку (пай) на момент проведення розпаювання, тобто на момент одержання сільськогосподарським підприємством Державного акту, досліджено статут КСП та список осіб - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) в КСП.

Так, судом встановлено, що на момент прийняття позивача на роботу до КСП Максимівський був чинним статут підприємства 1997 року.

З огляду на розділ 3 такого статуту, прийом до підприємства здійснюється за індивідуальною особисто поданою заявою. Співвласником підприємства міг бути кожний, хто досяг 16-річного та який: виявив добровільне бажання працювати у ньому та інші умови.

При вступі в підприємство вносився грошовий внесок в розмірі мінімальної заробітної плати. Сума початкового внеску набувала значення початкової індивідуальної власності, яка в подальшому зростала відповідно до трудового внеску в колективне надбання. Співвласництво набувалось з часу відповідного рішення загальних зборів, зборів уповноважених представників, ради трудового колективу.

Заява про приймання в члени підприємства розглядалась в місячний строк. Особа, яка подала заяву про прийняття в члени підприємства, користувалась до рішення загальних зборів уповноважених представників, правами і виконувала обов`язки члена підприємства з моменту рішення правління про рекомендацію загальними зборами, прийняти її в члени підприємства.

Таким чином, порядок прийняття в члени підприємства було врегульовано статутом підприємства, який передбачав зокрема, добровільне бажання особи, подання нею відповідної заяви та прийняття відповідного рішення загальними зборами.

Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в 1997 році було створено КПСП Максимівський на базі реорганізованого радгоспу Максимівський . В подальшому, в 2000 році, КПСП Максимівський було реорганізовано в СГВК Злагода , а в 2001 році СГВК Злагода було реорганізовано в ПОПС Злагода .

31 січня 1997 року, КПСП Максимівський отримало Державний акт на право колективної власності на землю із списком громадян, членів підприємства, які мають право на земельну частку (пай).

Натомість, згідно дослідженої судом трудової книжки позивача, останнього було прийнято на посаду різноробочого до сільськогосподарського підприємства лише 18.05.1998 року, та звільнено за власним бажанням вже з ПОСП Злагод з 05.09.2002 року.

Згідно з архівними довідками Новобузького районного трудового архіву від 15.03.2019 року № П/01-12/245 та за № П/01-12/247 позивачу нараховувалась заробітна плата за відпрацьовані дні в КПСП Максимівський з травня 1998 року.

Таким чином, на момент складання Державного акту на право колективної власності на землю позивач не працював на підприємстві.

Підтвердження вчинення передбачених дій позивачем, зокрема: подання заяви про прийняття в члени підприємства та наявність рішення про прийняття позивача в члени підприємства суду надано не було.

Досліджуючи питання щодо наявності позивача в списку - переліку осіб, які за Державним актом отримали право на земельну частку (пай), а також можливі зміни та доповнення до даного списку, судом не встановлено будь-яких змін до списку таких громадян.

З дослідженої судом копії самого списку громадян колективного сільськогосподарського підприємства Максимівський , який було додано до Державного акту, судом встановлено, що позивач до нього включений не був (Т.ІІІ., а.с. 245-248).

Згідно довідки відділу Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області від 24.10.2014 року № 2221 позивачу було повідомлено, що його не було внесено до списку осіб - членів господарства КПСП Максимівський (Т.І., а.с. 60).

З відповіді сільського голови Новоюр`ївськї сільської ради (Т.І., а.с. 14) від 07.10.2014 року № 01-28/655, позивач не був членом підприємства та додаткові списки до Державного акту у сільській раді відсутні.

З досліджених судом копій протоколів за 1998-2000 року, наданих архівним сектором Новобузької райдержадміністрації від 24.09.2018 року № К-21/04-03 не вбачається відомостей про прийняття в члени КСП позивача та внесення його у додаткові списки громадян, які мають право на отримання земельних ділянок (паїв).

Таким чином, судом не встановлено та позивачем не доведено наявність умов для отримання позивачем права на земельну частку (пай) із земель колективної власності, зокрема не доведено: членство позивача в КСП Максимівський на момент передачі землі в колективну власність; підстав для включення позивача до списку осіб, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю та наявність додаткових списків до Державного акту; факт прийняття в члени сільськогосподарського підприємства; вчинення дій, для прийняття в члени КСП та інші обставини, які свідчать про право на земельну частку (пай) позивача.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що у спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних майнових прав, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його членство у цієї організації на час розпаювання, - під час розгляду справи судом зазначених обставин та відповідних підстав встановлено не було, та позивач відповідних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог не надав.

Той факт, що позивач перебував у трудових відносинах з 1998 року та отримав у 2001 році свідоцтво про право власності на майновий пай члена СГВК Злагода не підтверджує набуття членства підприємства та відповідно, права на земельну частку за Державним актом виданого КПСП Максимівський в 1997 році.

Інші матеріали цивільної справи та зібрані докази, не обґрунтовують позовні вимоги та не підтверджують заявлені вимоги.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що на момент прийняття позивача на роботу до КПСП Максимівський працювала у відділі кадрів підприємства, та можливо нею заводилась трудова книжка на позивача. Будь-яких інших обставин не пригадала. Чи було позивача прийнято до членів КСП не пам`ятає. Інші обставини, також не пам`ятає.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, заявлені позивачем вимоги щодо встановлення факту членства в КСП суд вважає абстрактними, оскільки позивач не вказує період, з якого просить суд визнати його членом КСП, проте із обставин даної справи, а також того, що від вимоги щодо встановлення факту членства в КСП походять інші позовні вимоги позивача щодо права на земельну частку (пай), суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині перебування позивачем членом КСП станом на момент отримання підприємством Державного акту, тобто 1997 рік не доведено належними та допустимими доказами. У зв`язку з чим, позивачу слід відмовити у встановленні факту членства в КСП саме в розумінні його права на земельну частку (пай) за Державним актом 1997 року.

Щодо застосування строків давності до позовних вимог, про що, заявлялось в клопотаннях як первинного так і заміненого відповідача у справі, суд приходить до висновку, що оскільки за результатами судового розгляду не встановлено у позивача матеріального права, що призводить до безпідставності позовних вимог, то питання щодо позовної давності заявлених вимог не підлягає розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, які позивач поніс на оплату судового збору, у зв`язку з відмовою у задоволені його позову у повному обсязі, суд відносить на його рахунок.

Будь-яких інших судових витрат, сторонами не заявлено.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (Миколаївська область, Новобузький район, с. Новоюр`ївка, ЄДРПОУ 04376771), третя особа: ПОПС Злагода Новобузького району Миколаївської області (Миколаївська область, Новобузький район, с. Максимівка, ЄДРПОУ 19296575) про встановлення факту членства в КПСП, визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.12.2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський